Маніпуляція пропаганди про підтримку аграрного сектора на ТОТ: що завгодно, крім реальних грошей

У окупаційних телеграм-каналів почався сезон “підтримки” аграріїв тимчасово окупованої частини Запорізької області. Час звітувати про жнива – і про те, як Росія їх “покращила”. А що відбувається насправді?

Публікуючи цифри зібраних зернових, пропагандисти підкреслюють “зростання врожайності”. Правда, рахують його, порівнюючи 2023 рік із 2022 – як завжди, порівняння із показниками до вторгнення ігнорують.

Втім, нас зацікавила інша теза пропаганди. Телеграм-канали твердять, що цього року аграрії ТОТ нарешті “отримують госпідтримку на системній основі”. 

Що таке “система підтримка по-російськи”? Згідно із текстом, це – субсидії на проведення агротехнологічних робіт, на стимулювання виробництва молока, підтримку виробництва картоплі і овочів, випуск та реалізацію хліба та хлібобулочних виробів. 

Нагадаємо, що субсидія – це допомога від держави на конкретний вид діяльності або виплат. Вона надається, щоб підтримати галузі, які необхідні, щоб суспільство функціонувало, але не є надто вигідними. Зазвичай це освіта, соціальні послуги тощо.

Росіяни ж пишуть про підтримку діяльності, яка самі по собі мала б бути прибутковою – виробництво продуктів. Чому виробники молока або хліба раптово потребують грошей від держави-окупанта? Що відбувається в аграрному секторі на тимчасово окупованій території?

У травні “Запорізький центр розслідувань” уже писав про  маніпуляції та брехню пропаганди  стосовно “відновлення” аграрного сектора на ТОТ. Тоді російська пропаганда залучила турецького журналіста, аби розповісти, як реформи окупантів “забезпечили економічний підйом”. Причиною тому нібито стала підтримка від окупаційної держустанови, яка закуповує продукцію запорізьких аграріїв “за ринковими цінами” та надає їм субсидії. 

От тільки “ринкові ціни” – насправді брехня. Окупанти змушують фермерів з ТОТ  здавати їм зерно за копійки. Про це пише “Бердянськ Сьогодні”. За інформацією видання, аграрії ТОТ повинні працювати тільки з монополістом – так званим Державним зерновим оператором. Продавати зерно комусь іншому їм заборонено. Тому монополіст диктує ціну, дозволяє собі величезні затримки з розрахунками і взагалі вирішує, хто буде працювати, а хто – ні. Оператор втручається у розподіл паїв та проводить рейдерські захвати земель для передачі їх лояльним фермерам.

Звідки потреба у держпідтримці? “Бердянськ сьогодні” порівняв ціни, оголошені загарбниками, та ціни українських операторів зернового ринку:

Пшениця 2 класа:

Пшениця 3 класа:

При цьому в регіонах РФ пшеницю у фермерів купують дорожче, ніж на ТОТ.

Така саме ситуація й з іншими агрокультурами. Наприклад, ячмень 3 класу на ТОТ скуповують за 90 доларів за тонну, а в Ростові за 135 доларів.

Мало того, що  ціни, за якими окупанти скуповують врожаї у фермерів на ТОТ  майже в два рази нижчі, ніж  в Україні або в самій Росії. Так і чекають фермери цих виплат набагато довше. Це – інформація від колаборанта, якому доручили бути “добрим поліцейським” – Володимира Рогова. Як він заявив в інтерв’ю одному з російських каналів, запорізькі фермери не отримують гроші за зерно рік, а то і більше.

Таким чином, Росія стала монополістом у виробництві зерна. А якщо врахувати, що ціни на ТОТ в цілому вищі навіть за загальноросійські – не дивно, що і наступні ланки у виробництві харчування стають невигідними. 

Частина земель сільськогосподарського призначення знаходиться в тимчасово окупованому Василівському районі Запорізької області. Як розповів “Запорізькому центру розслідувань” голова Василівської РВА Богдан Староконь, землі та майно  тих фермерів, які виїхали з ТОТ, розподілили між собою колаборанти разом з окупаційною владою.

Але окупанти продовжують стверджувати, що в аграрному секторі на ТОТ Запорізької області все йде тільки на краще.

ВИСНОВКИ:

1. Про нормальне функціонування аграрного сектору за окупаційної влади не йдеться. Землі фермерів, які виїхали з окупації, колаборанти та окупаційна влада розподілили між собою. Вони користуються цим майном та збирають врожаї, де це можливо.

2. Окупаційна влада робить вигляд, що намагається розвивати аграрний сектор на ТОТ, надаючи субсидії виробникам. Але насправді окупанти змушують фермерів з ТОТ здавати їм зерно за копійки. Ті змушені співпрацювати з монополістом, який диктує ціну та ставить свої умови. Як результат,  основний вид діяльності сільгоспвиробників стає, як мінімум, малоприбутковим.