Маленький парк – велика історія: проблема з ремонтами доріг у Запоріжжі не лише у грошах

В одному з центральних парків Бородинського мікрорайону замість нормальних доріжок – грязюка та калюжі. Після великих опадів місце перетворюється на непрохідну багнюку. У цьому році ситуація не зміниться точно: грошей у бюджеті немає. А чи тільки у грошах проблема, розповідає ЗЦР

168,8 млн грн на утримання та поточний ремонт парків, скверів та пляжів. Це – попередні дані зі звіту про використання бюджету Запоріжжя за 2023 рік. На сесії наприкінці лютого фінансовий департамент, зокрема, звітуватиме про капітальний ремонт пішохідного моста у Дубовому гаї. Тим часом деякі порівняно невеликі парки ближче до околиць Запоріжжя залишилися навіть без нормального покриття для доріжок.

Парк Журналістів на Бородинському розташований поміж двох великих вулиць мікрорайону – професора Толока та Ладозької. Окрім прогулянок на свіжому повітрі, більшість місцевих мешканців саме через нього йдуть на роботу, до амбулаторії чи крамниці.

Та кожного разу після дощу чи снігу людям доводиться обходити незаасфальтовану територію сусідніми кварталами. Могли б хоча б тротуаром вздовж вулиці Ладозької – але і він без асфальту.

“Витоптаний”, втрамбований ґрунт навпроти лав збирає воду в калюжі. Тож і після пари днів після дощів до деяких із них не підступитися. 

Необлаштованість доріжок не заважає місцевим мешканцям любити свій парк і цінувати ті зусилля, які вкладаються у його утримання.

Ну а співробітниця найближчого кафе у непогоду просто бере із собою змінне взуття. Інакше бруд не дозволить працювати.

Єдиний шматочок, який облаштували твердим покриттям – доріжки до пам’ятного знаку на честь ліквідаторів Чорнобильської катастрофи з Дніпровського району. Це найохайніше місце парку.

А поруч зовсім інша картина. Підхід до парку з вулиці Професора Толока – взагалі небезпечна ділянка, особливо у темний час. На цій території немає освітлення, виставлені бетонні блоки та провалений асфальт.

Найближчим часом ситуація не зміниться. Місцеві депутати кажуть, що насправді для цього немає ані грошей, ані прохань від мешканців.

Депутатка говорить, що зі скаргами чи пропозиціями щодо парку ніхто із виборців не звертався. Просили облаштувати парк по вулиці Сергія Синенка, аби було більше зелених зон та прибрали листя. 

Депутат Дмитро Сірий лаконічний:

Після переведення податку на зарплатні військових до центру бюджет Запоріжжя повністю відчув усі проблеми воєнного часу. На момент написання цього тексту ми і досі не знаємо, скільки грошей реально є у міста на асфальт – чи то на дорогах, чи в парках. Але маємо інформацію щодо облаштування тротуарів за минулий рік, коли ремонти йшли один за одним.

На весь Дніпровський район у 2023-му витратили трохи менше ніж шість мільйонів. Віддамо належне адміністрації: покриття замінювали не тільки в центрі, на Металургів, але й на Осипенківському мікрорайоні, і навіть трішки на Верхній Хортиці. До Бородинського, за даними Prozorro, не дійшли. 

І отут ми підходимо до основної проблеми, яку оминула інформаційна хвиля “бруківки проти дронів”. Тоді серед численних скарг на непотрібні перекладання майже нової бруківки непоміченим залишилося головне – цілковита непрозорість вибору місць для заміни.

Головне, чого ми не знаємо (і не знає ніхто з пересічних містян) – за якими критеріями влада визначала, де саме замінювати покриття. Базою для цих рішень є так звані титули робіт, які мають районні адміністрації і департаменти міськради.  Це величезні переліки всього, що треба відремонтувати. Є певна пріоритетність того, що робити у першу чергу, коли є гроші. Але як саме відбувається ця “магія”?  Можливо, треба ходити по всіх кабінетах і знімати відео з посланнями до депутатів? Цього не розуміє ніхто поза владними стінами.

Грошей на ремонт доріг зараз немає зовсім, каже міська влада. Не факт, що їх зможуть знайти багато. Місту доведеться робити складні вибори. 

І це – ідеальний момент, щоб зробити процес відбору прозорим і зрозумілим.

Читайте також: Російські “лялькодепутати” в окупованому Бердянську—хто вони