Допомагають з 2014-го: історія волонтерського об’єднання, яке вивозило українських військових з Криму

Громадська організація “Патріот” – одна з найстарших у Запоріжжі, яка має представництво у Києві. За майже 10-річну історію об’єднання волонтери допомогли тисячам цивільних та військових. Про центр “Патріот” – у нашому матеріалі

Після подій, які сталися під час Революції Гідності та анексії Криму Росією, небайдужі запоріжці почали об’єднуватися, аби допомагати людям, що пішли боронити українські кордони. 

— Після окупації Криму, частин Донецької та Луганської областей, почався такий волонтерський підйом. Ми збирали гроші, діставали речі, відвозили все це туди, куди треба. Наші були і в Маріуполі, коли росіяни намагалися захопити місто, – розповідає Інна Лук’янова – волонтерка, що стояла у витоків “Патріоту”.

Саме ці люди, які зараз є кістяком волонтерського об’єднання, займалися вивозом українських військовослужбовців з Криму під час його анексії. Адже, за їхніми словами, цим займалися саме волонтери.

— Кримчани приїжджали, при нагоді, в Запоріжжя, для того, щоб взяти продукти, які ми передавали тим нашим військовим, які були заблоковані в військових частинах в Криму. Тоді від них були такі слова: “Хочемо подихати повітрям свободи”. Ми тоді дивувалися цим словам… І так, це для нас тоді трохи пафосно звучало, але тепер ми розуміємо, що це дійсно так, – продовжує Інна.

Одним з перших проєктів, які реалізували волонтери у Запоріжжі, було “Бандерівське ательє”, що знаходилося на вулиці Матросова. Запоріжці плели маскувальні сітки, робили накидки для снайперів, маскхалати, окопні свічки і надавали різну іншу допомогу для армії.

— Паралельно ми розвивали у Запоріжжі “Солдатський привал” (ще один з найстарших у місті волонтерських центрів, – ред.). Але два проєкти паралельно робити було важко, тож ми вирішили трохи розділитися, – розповідає Ганна Майборода – засновниця та керівниця “Патріоту”.

Ці два волонтерських центри розділили між собою напрямки фронту: одна частина відповідала за Донеччину та Луганщину, інша – за Маріупольский напрямок, Маріїнка, Курахове тощо.

ВЕЛИКА ВІЙНА

Після 24 лютого волонтери “Патріоту” взялися за організацію пункту прийому біженців на Оріхівському шосе у Запоріжжі. Все почалося з дзвінка про те, що людям з окупованої території треба пальне, аби доїхати до сусіднього Дніпра.

— Було дуже страшно, місто було порожнім, а до Запоріжжя все прибували та прибували люди з окупованих територій. Ми привезли той бензин, побачили цих людей, ці побиті машини, обстріляні, без вікон. Цих дітей, людей, які прожили якийсь час без світла, без води у підвалах під обстрілами… Ці люди, які виїздили, пахли димом. І ми залишилися. Поїхати не змогли, – згадує Інна Лук’янова.

Спочатку волонтери “Патріоту” організували гуманітарну допомогу на території “Епіцентру”, трохи пізніше з’явився намет, в якому перебували всі волонтерські організації та соцслужби.

— Навіть до нас дзвонили родини. Наприклад, дочка розшукувала батька, він виїжджав з окупованої території. Здається, розрядився телефон, чи хтось давав наші телефони, точно не згадаю. І ми прямо з гучномовця кричали: такий-то такий-то, будь ласка, підійдіть до нашого столика. Так шукали людей, вони знаходились. Ми там координували 24/7, – розповідає Інна.

Місцева влада, як кажуть волонтерки, на початку роботи штабу на Оріхівському шосе, не надто добре себе проявила:

— Не було ніякої співпраці з владою. Ми прийшли, встали, побачили там вільний столик, і ми, не питаючи дозволу, розташувались і почали працювати. Великої допомоги від влади ми не отримували. Навіть вони навіть на нас дивилися трохи вороже, – каже Інна Лук’янова. – Вони поставили поруч з нами столик і написали “Запорізька міська рада”. Насправді там нікого не було. І вони за рахунок нас себе рекламували.

Загально, як підрахували волонтери, на Оріхівському шосе вони допомогли більш ніж трьом тисячам вимушених переселенців. Це тільки ті цифри, які є офіційно підтвердженими. На справі ж їх, впевнені запоріжці, набагато більше.

Окрім гуманітарної допомоги, волонтери “Патріоту” координували вивіз людей з Маріуполя. До них зверталися люди зі всієї України, які казали, що готові власними автівками поїхати та рятувати цивільних людей з тих локацій, які на той момент працювали в якості евакуаційних.

— Також наші дівчата збирали допомогу, ліки важкохворим людям, передавали їжу – все-все, що могли. І відправляли разом із хлопцями на ту територію. Росіяни перевіряли машини, які в’їздили, а там були акти від “Патріота” про те, що саме ми веземо. 

А зараз, загально, волонтерське об’єднання займається тим, чим і попередні роки російсько-української війни: допомагає гуманітарно ВПО, плете маскувальні сітки, забезпечує військових необхідними речами: від турнікетів до дронів.

НЕ ПРОСТО ВОЛОНТЕРИ

Центр “Патріот” – не просто волонтерська організація. Люди з неї власними силами намагаються змінити Україну та суспільство. Саме тому члени команди були ініціаторами та брали активну участь у розробці та впровадженні стандартів тактичної медицини в Україні, Закону про «Сили спеціальних операцій» та Закону «Про територіальну оборону України». Представники “Патріоту” входили до Комітету реформ Міністерства оборони, є у складі Ради волонтерів при Міністерстві оборони України та входять до громадської ради при Бюро економічної безпеки України.

Окрім цього, з 2014-го року волонтери втілили не один і не два великих проєкти задля підтримки Сил безпеки та оборони України.

— Ці проєкти, які ми рухаємо, спрямовані на те, аби люди набули безпекових компетенцій, були готові до надзвичайних подій. Тому що кордони з Росією у нас ніколи нікуди не зникнуть. І ми розуміємо, що після звільнення наших територій мирне життя не буде відчуватися таким, як раніше, – каже пані Ганна.

— Чому українське волонтерство таке ефективне? Бо до нього прийшли самодостатні люди, які побудували свою кар’єру, з освітою, з досвідом. Люди прийшли поділитися своїм добром, своїми власними силами, своїми навичками, знаннями в тяжку годину з Україною, безкоштовно віддаючи себе, – впевнена пані Ганна Майборода.

Сайт волонтерського об’єднання “Патріот” можна відвідати за посиланням. Реквізити для допомоги знаходяться тут. Контакти для зв’язку – на цій сторінці.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обовʼязково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Читайте також: “Нас влада попросила про допомогу”: запорізький волонтерський центр працює з перших днів великої війни