Чи залишиться Балицький головним на ТОТ Запорізької області?

Зображення завантажується

У Євгена Балицького все більше проблем – і це приємно. Але його навряд чи знімуть до російських виборів до Держдуми в вересні 2026 року. ЗЦР занурювався в політичну культуру пізнього путинізму та «читання між рядків», яке так люблять росіяни

Багато арештів 

Ми вже розповідали про те, що місцевих зрадників в окупаційній владі залишається все менше. І значна їх частка випадає з офіційних російських посад через арешти. 

У січні головний місцевий піарник Балицького Олег Шостак, вже засуджений в Україні за колабораціонізм, був затриманий росіянами на відкатах за інформаційне супроводження. 

У грудні 2025 року ФСБ затримало на хабарі давнього партнера Балицького в аграрному бізнесі – Андрія Сігуту. В окупаційному уряді він займав посаду міністра з агропромислового комплексу. 

Також перед Новим Роком затримали заступника Балицького Олександра Зінченка, якого підозрюють у розкраданні грошей на «парадному» підрозділі з місцевих колаборантів – батальйоні Судоплатова. Саме через цей батальйон, який працює не як штатна військова частина, підпорядкована МО РФ, а як державне унітарне підприємство, підпорядковане цивільній владі, Балицький організував собі посаду «генерал-майора» в обхід всіх формальних російських механізмів.  

Ще влітку у Балицького почались конфлікти з російською Центральною виборчою комісією – він порізав бюджет на їх утримання та змусив скорочувати штат. Зараз це рішення вже скасували в окупаційному «Запорізькому обласному суді». 

Коли українці починають оцінювати подібні історії, вони дивляться на них крізь українську оптику. У ній губернатор – це посадовець, якого призначає виключно президент, і знімає теж він, без чітких обґрунтувань. І центральна влада швидко реагує на гучні скандали. 

Втім, у росіян все дещо інакше. Ми в ЗЦР перечитали три російські закони, декілька гучних локальних історій та чимало експертних роздумів.  

Як працює влада в регіонах Росії? 

Протягом нульових років в РФ сформувалась своєрідна система – сплав офіційних законів та неформальних норм. Губернаторів, голів країв чи республік обирають на загальних виборах мешканці їх регіону. І вже обраного голову затверджує президент. 

Але висунутись на вибори без неформального погодження Адміністрації Президента неможливо. Такого позасистемного кандидата «збивають» ще на підході. Або виборча комісія не визнає підписні листи за його висування, або поліція почне слідство за якоюсь бізнесовою історією – важелів впливу вистачає. 

Все робиться для того, щоб непогоджений кандидат навіть не міг зареєструвати свою кандидатуру у виборчій комісії, не кажучи вже про участь у кампанії. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Тому на вибори йде зазвичай кандидат від «Єдиної Росії», плюс ще один-два кандидати з маріонеткових партій – «Справедливої Росії» чи КПРФ. Їх традиційно використовують як своєрідний інструмент виміру. Оцінюють загальні настрої населення, його схвалення влади і ставлення до центрального уряду. 

Російський губернатор – це зазвичай людина, яка керує областю чи краєм 7-10 років, має походження з місцевої пост-радянської номенклатури 90-х років. 

Вже обрані високопосадовці мають працювати за офіційно визначеними індикаторами роботи. Деякі з них вимірювані: рівень освіти, коефіцієнт народжуваності, відсоток волонтерства, темп зростання доходів на людину, відсоток відремонтованих доріг чи рівень діджиталізації. 

Деякі критерії досить абстрактні і вимірюються лише епізодично, коли Адміністрація Президента присилає в якусь область команду соціологів. Це рівень задоволеності населення умовами для спорту, або рівень довіри до влади, або рівень задоволеності «учасників СВО» медичними послугами, тощо.

В останні роки неформальним, але важливим критерієм стала також спроможність відправити на війну з Україною якомога більше контрактників, через що навіть почалася конкуренція. Регіони з більшим бюджетом можуть заманювати до себе багатими «підйомними» потенційних найманців із бідніших областей.  

Втім, як зазначають деякі політологи, головний критерій і тест – це вибори.

Все це сугубо вторинно відносно реальних вимірів, які прийняті в Росії: в регіоні все тихо, вибори відбулись, усі мовчать, ну і добре. Реальний вимір довіри населення – нормальні вибори

Наталія Зубаревич, директорка регіональних програм російського Інституту соціальной політики. 

Відтак, формується дещо парадоксальне коло. Чергового єдіноросса обирають губернатором, щоб наступні вибори були тихими та спокійними – і за цього єдіноросса проголосували ще раз. І так – поки він не піде на пенсію чи на підвищення в якесь міністерство. 

Авжеж, є ще «аварійний» важіль звільнення російського губернатора: Путін може оголосити про «втрату довіри» до нього. Але це відбувається досить рідко. За всі роки його правління диктатор проголошував, що втратив довіру до когось в середньому раз на рік. Для 89 регіонів РФ це не дуже частий показник. 

І знову про тимчасово окуповану Запорізьку область

Захопивши більшу частину Запорізької області, росіяни імплементували не тільки своє законодавство, але й свою політичну культуру. В ній губернатор – не тільки призначенець президента, якого можна перекинути «тушити пожежі» чи просто прибрати подалі. Це ще й ключова фігура, своєрідний місток між місцевим населенням, елітами та центром. 

І такі містки прибирають рідко. Попри всі затримання, Балицького будуть тримати на посаді і далі – як все більш символічну фігуру. Своєрідним підтвердженням для цього є також і те, що свою полум’яну критику на його адресу зменшив інший знаковий запорізький зрадник – Володимир Рогов. Він не вписався у владну систему на окупованих територіях і став членом Громадської палати при Президенті РФ. 

Якщо в минулому році у нього тижня не проходило без постів про те, що десь на ТОТ щось зіпсувалось, а «генерал Е.Балицкий бездействует», то зараз цих уколів значно поменшало. 

Що буде далі? 

Якщо влітку 2026 року РФ не втратить керованість через наростаючі проблеми з економікою, то росіяни таки ж оголосять парламентські вибори. Адміністрація Президента спускає в області та республіки «норму до виконання» – відсоток голосів за «Єдину Росію», який місцева влада повинна забезпечити. І вже після виборів зважує і на виконання норми, і на інші фактори. 

Якщо Балицький зможе перевиконати план – то шанси на те, що він залишиться, зростуть. Якщо ні – то буде «втрата довіри» і кримінальні справи вже особисто щодо нього. 

Втім, ми розраховуємо на третю опцію.

Сергій Сидоров

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть 
донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі