Нескінченні тендери, нестача ресурсів та людей: відбудова по-запорізьки
Акуратно відновити шматок розваленого будинку несподівано виявилось досить складно – навіть попри великі гроші. Історія з відновленням великих запорізьких будинків, постраждалих від обстрілів РФ, тягнеться майже півроку – і на більшості з них процес ще не розпочався.
Тайна одного переможця
У липні та серпні на порталі державних закупівель «prozorro» один за одним почали з’являтися тендери на капітальні ремонти з відновленням несучих конструкцій запорізьких будинків, які постраждали від ворожих обстрілів. А саме:
· Кам’яногірська, 6
· Зестафонська, 8
· Незалежної України, 67
· Незалежної України, 80/Якова Новицького, 3
· Миру, 14
· Зестафонська, 10.
З держбюджету на ці об’єкти виділили понад 815 мільйонів гривень, їх розпорядником є місцева Служба відновлення – так перейменували колишнє відділення Укравтодору .
Вартість ремонту залежить від будинку і ступеню пошкоджень. Найменша сума – 22, 9 млн грн, найбільша – 274, 2 млн грн.
Строки виконання робіт також різні. На Зестафонській, 8 планують все зробити до 10 березня 2028 року, а на Кам’яногірській, 6 до 30 червня 2024-го.
Одпочатку на усі 5 тендерів подалася будівельна компанія з Дніпра «Консул», на чотирьох з них вона була єдиним учасником, тому автоматично стала переможцем. Конкурент був лише на ремонт будинку по вулиці «Незалежної України». Втім, «Консул» запропонував нижчу ціну і переміг. Компанія заснована у 2007 році не є активним учасником державних закупівель. Останні переможні тендери – демонтаж новорічних конструкцій, прикрас і ялинки у Дніпрі та постачання конструкційних виробів для Дніпровської філії «Ощадбанку» – датовані 2017 роком. Компанія фігурує як відповідач у 9 судових справах. Здебільшого – про стягнення заборгованості. Загальна кількість персоналу станом на 2022 рік за даними YouControl – 42 особи. За даними неофіційних джерел, її пов’язують з Генадієм Корбаном – “партнером” мера Дніпра Бориса Філатова.
Спочатку всі 5 закупівель по об’єктах у Запоріжжі, в яких компанія брала участь, відмінили. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України порекомендувало здійснити додатковий аналіз цін на будівельні матеріали, які використовуються при капітальному ремонті житлових будинків. Простіше – перерахувати попередні розрахунки, вказавши в них менші ціни на окремі матеріли.
Єдиний успішний тендер стосувався Зестафонської, 10. По цьому будинку договір уклали із дніпровською фірмою «Стройінвест». Запорізький центр розслідувань вже згадував про неї. За одним з підрядів «Великого будівництва» компанія мала відбудувати неактивний аеропорт у Кривому Розі за 1,01 мільярда гривень. Загальна кількість персоналу станом на 2022 рік за даними YouControl – 147 осіб.
У жовтні Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області уклала договір із компанієї «Консул» на проведення ремонтних робіт за адресами Незалежної України, 80/Якова Новицького, 3; Незалежної України, 67; Миру, 14 за незмінною ціною
Наприкінці вересня повторно оголосили закупівлі на відновлення будинків по Зестафонській,8 та Кам’яногірській, 6. Тоді вартість робіт знизилась і склала 181 180 277 грн (замість 274 260 453 грн) та 16 810 910 грн (замість 22 982 636 грн) відповідно. Врешті їх також скасували, бо за першою адресою не подався жоден учасник, а за другою – знову виявили завищені ціни. Тобто відбудова цих будівель знову затягнулася на невизначений термін. Врешті, ремонтом будинку на Кам’яногірській захотіло зайнятися ТОВ «Міське будівництво». Також ця компанія перемогла в аукціоні на відбудову Запорізької, 2-а та 2-б.
Виграти тендер – лише півсправи
Та всі ці епопеї з тендерами лише перший камінь, який стоїть на шляху відбудови.
Уявімо, що всі договори підписані й підрядники можуть братися до роботи. Перше, з чим можуть стикнутися будівельники, це нестача будівельних матеріалів та зростання їхньої вартості. За попередніми даними Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів втрачено близько 70 великих, 300 середніх і 100- малих підприємств, що виготовляють будівельні матеріали. Собівартість будівельних матеріалів від початку повномасштабної війни зросла на 50%. Деякі позиції – у дефіциті.
Ще одною проблемою є підхід до відбудови. Чи будуть працювати над енергоефективністю та безбар’єрністю будівель? Чи відповідатимуть будівельні матеріали стандартам ЄС? Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк стверджує, що ці критерії будуть головними для відновлення українських будинків.
– Ми пережили взимку енергетичний шантаж з боку РФ. Тому ми не можемо собі дозволити опалювати повітря. Відновлення відбуватиметься за новими стандартами, – заявила Шуляк. Ми не будемо використовувати ті будівельні матеріали, які заборонені в ЄС, зокрема, азбест. Важливо, аби матеріали після руйнувань з азбесту не були захоронені в землі, щоб наші ґрунти не були знищені. Потрібно переробляти будівельне сміття, аби повторно використовувати його.
Де брати людей?
Люди, точніше нестача робочих рук, ще одна проблема відбудови. Без кваліфікованих кадрів неможливо ані закупити матеріали, ані їх доставити, не виконати ані косметичні, ані капітальні ремонтні роботи. Знайти достатню кількість фахівців не лише для будівельної галузі, а і для багатьох інших, у Запоріжжі та на підконтрольній Україні частині області зараз справа надскладна.
– На обліку у Запорізькому обласному центрі зайнятості зараз 10,5 тисяч осіб. Частина з цих людей, це ті, хто живе на тимчасово окупованих територіях області. Роботи фактично немає або її дуже мало, – розповіла директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік. Що стосується будівельної галузі – у нас є потреба в будівельниках-оздоблювачах і будівельниках фасадних. Починаючи з січня і до кінця серпня у нас 19 будівельників з відповідним фахом стояло на обліку, 12 з них працевлаштовано. Попит на них скажений, бо у місті та області є багато руйнувань.
ФОТО_02
Не варто забувати, що після деокупації ми побачимо реальні масштаби руйнувань у містах та селах, які були зайняті росіянами щонайменше півтора року. Зруйновані будинки, школи, дитячі садочки, лікарні, підприємства треба буде відбудовувати або ж зводити з нуля. А якщо будівельників не вистачає зараз, то вочевидь не вистачатиме і після звільнення наших територій.
– Якщо людина не може знайти роботу за своїм фахом, то ми можемо допомогти їй розпочати власну справу. Або можемо надати ваучер, щоб завдяки йому людина безкоштовно перенавчилася і отримала ту спеціальність, за якою є сьогодні робота. Такий алгоритм працює і у випадку з будівельною галуззю. Є люди, які скористалися такою можливістю. 2 особи пішли навчатися на архітектора, ще 19 навчаються за напрямком «будівництво та інженерія», – каже Ірина Дуднік.
Взяти участь у відбудові, зокрема у Запоріжжі, можна й іншим шляхом, якщо людина не хоче витрачати час на навчання. Безробітні можуть долучитися до «Армії відновлення».
– На сьогодні у нас більше 1,5 тисячі людей бере участь в «Армії відновлення». Це люди, які стоять у нас на обліку. І якщо вони беруть участь у цій програмі, то додатково отримують заробітну плату 6700 грн. Майже всі громади, включаючи Запоріжжя, в цій Армії відновлення беруть участь, – зазначає Ірина Дуднік. Види робіт різноманітні: розвантаження, видача гуманітарної допомоги, робота в пунктах незламності, надання допомоги в сховищах, робота по благоустрою територій і, власне, відновлення зруйнованих будівель.
Справа благородна, та і безробітна людина має змогу чимось зайняти руки та думки. От тільки заробітна плата за важку роботу (якщо брати саме будівництво) аж ніяк не є конкурентною. Ймовірно, дуже багато людей радше оберуть нелегальний, але більший заробіток. І це ніяк не вирішить питання нестачі робочих рук на будівництвах.
До того ж в «Армії відновлення» можуть взяти участь лише безробітні, що також не додає «плюсиків» цій програмі. Бо ж, якщо людина має офіційну роботу і може та хоче виділити кілька годин щодня або на вихідних, щоб долучитись, наприклад, до капітального ремонту зруйнованої росіянами багатоповерхівки у Запоріжжі, то зробити цього вона не може. І це знову мінус потенційні робочі руки.
– Ми звертаємось і до Уряду, і до інших органів влади, щоб не тільки безробітні мали право брати участь у цій програмі, а і, наприклад, люди з тих територій, які деокупують. Адже роботи буде дуже багато, це перспективна, актуальна і дуже важлива програма для Запорізької області, – ділиться Ірина Дуднік.
Не забуваємо і про людей з іншою кваліфікацією: мулярів, електрогазозварників, електромонтажник і ще з десяток професій. Ситуація з ними не надто відрізняється від тої, що склалася саме із власне будівельниками. Хтось виїхав з України, частина – стала учасниками бойових дій або ж навпаки не хоче йти на війну, тому намагається не виходити з хати.
Та повернімося до тендерів, про які ми писали вище. У компанії «Консул», яка була єдиним учасником, а отже і переможцем у 5 вже відмінених закупівлях, станом на 2022 рік працює 42 людини. Уявімо, що компанія стала до робіт. Постає риторичне питання: чи зможуть ці люди одночасно працювати на 5 об’єктах, обсяги роботи на яких колосальні. Там не йдеться про поклеїти шпалери у квартирі чи замінити 5 вікон. Мова про капітальні роботи з відновленням несучих конструкцій.
Компанія навіть мала питання до замовника робіт у будинку №8 по вулиці Зестафонській. Він також відомий, як «будинок з дірою». Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області вказала, що будівельна бригада для роботи на об’єкті має включати 80 осіб. На що у «Консулі» відповіли, що вистачить 45 людей, бо ж роботи виконуватимуться чергами. Втім, Служба відновлення свого рішення не змінила.
До своїх тендерів Служба вдалась навіть до новації – окремої онлайн-зустрічі “питання-відповіді” з усіма потенційними підрядниками. Це було зроблено за директивою, спущеною з Києва, від центральної Агенції відновлення. Втім, з питаннями і відповідями не склалось, спочатку спеціалісти Служби детально пройшлись по вимогам до документації, а от будівельники нічого питати додатково не стали – ніби, все зрозуміло.
Попри те, що на зумі були присутні десь 4-5 директорів чи менеджерів, на тендери подався знову той же “Консул”
Ми зв’язувались з декількома директорами будівельних фірм, чи цікаві їм ці тендери. Поза записом вони зізнаються, що не вірять, що такі великі суми – не “для своїх”, і не хочуть зайвої уваги з боку правоохоронців.
В самій запорізькій Службі відновлення визнають, що місцевий бізнес зараз має не дуже високу спроможність.
Запоріжжя – прифронтове місто. З великою ймовірністю можна сказати, що в Запоріжжі наразі немає будівельних підрядних організацій, які спроможні виконувати такі великі обсяги робіт на подібних об’єктах.
Ще один фактор, який впливає на зниження спроможності будівельного бізнесу – це відсутність достатньої кількості досвічених кваліфікованих спеціалістів, що пов’язано з релокацією та мобілізацією, – йдеться у коментарі, який нам надали в Службі.
Відтак, попри те, що обстріли міста не впливають на його життєдіяльність безпосередньо, близькість фронту все одно “проріджує” людський капітал міста. У підсумку маємо парадоксальну ситуацію, коли освоїти чималі гроші можуть тільки немісцеві.
Анастасія Остапенко, Сергій Сидоров
Матеріал підготовлений в рамках проєкту: “Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
[…] ДЖЕРЕЛО […]