Запорізькі мрії відбудови – трішки для людей, трішки для звітності
Запоріжжя готується сподобатись донорам, щоб дали грошей на відбудову. Поки виходить на “чотири з мінусом”
Портал Dream для донорів, влади і громад все частіше використовують в роботі. Але запорізький сегмент на ньому ще треба доводити до розуму
Що таке Dream зараз?
Це великий портал, куди і місцева влада, і державна складають свої проєкти з реконструкції, ремонтів, будівництва – все, що їм хотілося б відбудувати чи відремонтувати. Йдеться не тільки про те, що росіяни зруйнували під час вторгнення, а взагалі про все, що допоможе повноцінно жити і працювати людям – лікарні, школи, бібліотеки.
На Dream можуть розмістити і реконструкцію “з нуля”: від старої будівлі лікарні залишити лише бетонну коробку і зробити все наново за 50 чи 250 мільйонів. А можуть бути значно скромнішими та розмістити “мрію” на 6 чи 7 мільйонів – додати на дах такої ж лікарні сонячні панелі і поставити генератор, щоб пережити відключення світла.
Насамперед проєкти вносять на DREAM для міжнародних донорів – чисельних фондів, банків, муніципалітетів багатих міст. Приклади?
У великого фонда є річний бюджет в два мільярди доларів в масштабах всього світу для покращення якості води, щоб люди менше помирали. Цей фонд може дати три-чотири мільйони запорізькому “Водоканалу” на водозабірну станцію в Богатирьовці, щоб там нові фільтри або засувки поставили.
У середнього фонду є бюджет на 100 мільйонів доларів для протидії наслідкам глобального потепління в Європі. Такий фонд може витратити півмільйона чи мільйон, щоб купити для запорізьких зеленбудівців більш придатні до спеки культури рослин на газони і в парки, і навчити, як їх підтримувати.
Головне – щоб про ці потреби запорізького “Водоканалу” чи “Зеленбуду” знали в офісі першого або другого умовного донора десь в Мілані або Брюсселі. Для цього і створили Dream.
У Запоріжжі уже шукають гроші по донорах – і потроху знаходять. Так, облаштування укриттів в підвалах шкіл почав фінансувати ЮНІСЕФ, і це вже близько 90 мільйонів допомоги з-поза бюджету. Техніку для комунальних підприємств передають європейські міста. Але Dream має значно пришвидшити процес “першого контакту” і обговорення.
Більш нагальна користь: вже зараз на платформі проводяться відбори на окремі програми з державного бюджету. Зараз для шкіл, які виходять на офлайн, хочуть запровадити систему “фабрик-кухонь”. Готові обіди для декількох десятків шкіл мають готувати у мережі опорних кухонь. Тож харчоблоки деяких навчальних закладів мають бути реконструйовані за загальноукраїнською програмою зі створення системи опорних кухонь. Попередньо фінансування можуть отримати 12 запорізьких шкільних харчоблоків, на 5,5 мільйонів гривень разом.
Чим Dream може стати?
По-перше, головним майданчиком для комунікації між громадами і донорами. Менеджер з умовного фонду у Брюсселі дивиться на робочі плани наступного року – профінансувати щось для покращення освітньої інфраструктури, в межах від 100 до 400 тисяч євро на один проєкт, і далі ще 10 або 20 параметрів. Заходить на Dream, налаштовує собі пошук за фільтрами, дивиться на всі проєкти по школах від Ужгорода до Запоріжжя, обирає декілька відповідних, починає спілкуватись і запитувати якісь документи прямо на платформі.
По-друге, до платформи можуть додати окремий модуль обговорень – чи справді потрібен громаді той чи інший об’єкт, і що там відбувається зараз. В інтересах влади може бути “запхати” 100 мільйонів на чергове велике будівництво, в інтересах простих громадян – нові вікна в школах чи дитячі майданчики в районі.
Якби такий модуль обговорень був доданий раніше, то, наприклад, на сторінці будинку на Зестафонській постраждалі мешканці могли б розповісти, що їм треба – відбудова чи сертифікати.
Запорізька специфіка
У травні в Запорізькій області з’явився окремий представник платформи. Військові адміністрації та міські ради почали визначати, хто відповідає за роботу на платформі. Протягом літа запорізькі посадовці сумлінно наповнювали платформу Dream. У підсумку загальна кількість проєктів по області збільшилася втричі по області, до 210. Окремо по Запоріжжю оприлюднили 160 проєктів.
У “лідерах” за заповненням – міський департамент освіти і обласний департамент охорони здоров’я. У першого, як ви розумієте, школи, у другого – укриття в чисельних лікарнях. Окремо йде відбудова обстріляних будинків, якими займаються всі потроху – і міський Департамент ЖКГ, і обласний, і Служба відновлення.
Як у посадовців вийшло? Можна було б краще. Департаменти і КП опублікували і об’єкти, які постраждали від обстрілів, і нагальні потреби, на кшталт “що зробити з лікарнею чи школою, аби вони пережили зиму з відключеннями води і світла”, і облаштування старих підвалів під укриття.
Але переважна кількість об’єктів заповнена формально, з чималими лакунами. Десь бракує фото, десь документів. Головне ж – далеко не завжди зрозуміло, яку користь принесе проєкт. На скільки учнів більше буде навчатися в реконструйованій школі, або які нові переваги вони отримають від нових класів, не вказується.
У комунальних підприємств “профілей” менше і тому вони детальніші. Тепломережі і водоканал набагато “красивіше” розписали, навіщо їм когенераційні установки
Загальна вартість запорізьких проєктів – 24 мільярди, але чимало з них поставили без чіткої суми. Кошторис і проєкт або вже застарілі, якщо йдеться про якісь плани часів “до 24 лютого”, або ще не зробили.
Власне кажучи, 24 мільярди – звідки так багато?
Фолаут-сіті на Бабурці за 15 мільярдів
Якщо рахувати за вартістю, то більше половини “інвестиційного портфелю” Запоріжжя займає лише один проєкт, про який навіть мало хто чув. І ні, це не добудова мостів через Дніпро – їх теж внесли, але там залишок робіт на “скромні” 2,8 мільярди.
Тим часом більш ніж у 15 мільярдів оцінили створення укриттів для всієї Бабурки. Буквальне формулювання – “будівництво протирадіаційних укриттів або споруд подвійного призначення, які забезпечать укриття 81 тисячі осіб, що проживають у Хортицькому районі Запоріжжя, у разі виникнення надзвичайної ситуації”.
Деталей на сторінці немає. Але, судячи із суми, посадовці націлились на те, щоб сховати під землю все населення Бабурки. Швидше за все, йдеться про доведення до ладу старої мережі ще радянських протирадиаційних сховищ під місцевою промзоною. Входи до цього підземного міста можна знайти у самих неочікуваних місцях району, а про справжні розміри та розгалуженість невідомо широкому загалу.
Зважаючи на суму і специфіку, згадується байка про тигра, який щодня з’їдає 10 кілограмів м’яса – тільки хто їх йому дасть?
Люди та їх звички
Повертаючись до реалістичніших речей і проблем… Чому запорізька частина Dream не така красива і пропрацьована, як у Львівській області чи на Київщині?
“Зараз ключовим є людський фактор. По-перше, людям із бюджетної сфери важко переорієнтуватися на проєктний підхід, коли ми орієнтуємось не на вартість проєкту, а на реальні результати. По-друге, це все ж таки додаткове завантаження, і не всі встигають. Особливо якщо це, до прикладу, департамент освіти, у якого декілька десятків шкіл”, – вважає запорізька представниця платформи Ольга Леонтьєва.
На її думку, зараз для доопрацювання проєктів, принаймні невеликих, до стадії “продажу донорам” необхідно підключати громадські організації. “У громадських організацій є експертиза у різних галузях, є розуміння проєктного менеджементу, вони краще розуміють логіку донорів. Зазвичай у нас люди просять гроші – але їм важко розповісти, які зміни вони зроблять за ці гроші, а це головне”, – зауважує Леонтьєва.
І головне, що треба зрозуміти – не буде черги до Запоріжжя з валізами грошей, бо місто все ще в “червоній зоні”, поряд із лінією фронту. Донори готові давати на укриття, на забезпечення критичних потреб – щоб запоріжці в лікарнях не замерзли взимку, наприклад. Але такої навали різних фондів та благодійних організацій, як було на Київщині влітку 2022 року, вже не буде.
“Так, ми поряд із фронтом, але це не значить, що нам не треба нічого робити. В якийсь момент лінія фронту може посунутись, і що тоді? Вже готовий, доведений до розуму спільними зусиллями проєкт має бути на платформі до цього часу, щоб ми встигли отримати на нього гроші”, – підкреслює амбасадорка DREAM.
Втім, у виконанні деяких структур підхід “лежить собі та кушать не просить” виглядає майже смішно.
Щось дороге і старе з далекої полички
Бюрократії сказали викласти на Dream що є. Освітянам і комунальникам було що додати, і ще буде на півроку чи рік насиченої роботи. Але деякі пішли оприлюднювати проєкти на “сильно після війни” – і за доцільністю, і за сумами.
Характерний приклад – Музей судноплавства, який у заповіднику “Хортиця” вже десять років знаходиться в переліку недосяжних забаганок. Багато років гідроархеологи підіймають з дніпровського дна остови кораблів часів козацтва, але експонувати їх нема де. Чайки, галери та їх фрагменти реставрують в старому ангарі на дальньому кінці Хортиці поряд з кінним театром.
Зараз Департамент культури і туризму ОДА оприлюднив проєкт музею на чималу суму – 370 мільйонів гривень. Сума включає побудову музею “з нуля”, включно із пірсом-причалом, і заснована на старій кошторисній документації, ще 2021 року.
“Причепом” на платформу внесли завершення реконструкції Музею історії запорозького козацтва на 250 мільйонів. Нагадаємо, що у 2021 році на неї витратили майже 70 мільйонів, але незадовго до вторгнення роботи припинились. І зараз ніхто не може побачити експозиції та взагалі зрозуміти, в якому стані будівля.
Ще одна дорога забаганка, яка навіть у заможні часи викликала питання своєю вартістю – реконструкція “Дубового гаю”, яку планували за мерства Володимира Буряка. На DREAM її вартість не вказана, але восени 2021 року її оцінювали у 380 мільйонів. Тоді будівництво припинили навіть не через вторгнення, а з політичних причин – через зняття мера В.Буряка з посади.
Це єдиний проєкт на платформі від міського управління екологічної безпеки. І це насправді дещо сумний показник роботи управління за два з половиною роки війни.
“Екологія” опікується чисельними парками міста через підпорядковане КП “Зеленбуд”. І якщо профільні посадовці не змогли сформулювати більш реалістичні потреби зеленого господарства, на які можна шукати грошей серед західних донорів, що переймаються змінами клімату та вуглецевим слідом – то сум і печаль.
Підсумок
Як коректно оцінити стан запорізького сегменту DREAM зараз? Як вже завершені роботи – авжеж погано, все досить сире. Якщо як “скелет”, до якого будуть згодом додавати окремі пропрацьовані “шматочки” по всіх профілях, виправляти, оновлювати – то для такого початку добре. І альтернативних джерел грошей в міста зараз не дуже й багато, то ж і розмаїття вибору немає.
Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Обговорення