Занедбаний зелений пустир або новий ЖК? Про інфраструктуру, економіку Запоріжжя – і не тільки

Що краще: пустир чи ЖК? Це питання зі слів одного з коментаторів ми днями поставили нашим читачам. Почули чимало думок – в основному за зелені зони. І так, ми теж на їх боці. Звісно, біля деяких пустирів, занедбаних орендарями, страшно ходити навіть удень. Але і масова забудова має свої наслідки. Розповідаємо

Навантаження на комунікації

Дуже наочний приклад – квартали новобудов навколо Малого ринку, вулиць Шкільної та Поштової. Ще до війни в цьому районі завершили один із ЖК, у ньому живуть люди. А крім нього… 

З боку трамвайної лінії на Малому ринку стоїть майже побудований ЖК Osnova. Облицьований фасад – і вже відбиті парадні сходинки. Облаштування всередині не завершене, крізь скло видно голі цегляні колоні. 

З боку Шкільної вирішили зробити “Клубний квартал “Атмосфера”. Тут все набагато сумніше: біла недобудована цегляна “коробка” і застиглий кран поруч.

На задах Малого ринку заходилися будувати новий ТРЦ. Проєкт поки на початковій стадії, і коли він з’явиться “в житті” – невідомо. А ще поряд стоїть пошкоджена і закрита “Аврора”. 

Дещо у віддаленні, але інфраструктурно не дуже далко -, вже на Набережній нова свічка River Hall. Нещодавно її пошкодило одним із перших обстрілів КАБами.

Тепер уявіть, що все це збудовано і відбудовано, запущено і перезапущено, розпродано, усюди щасливі власники квартир та клієнти ТРЦ. Для Запоріжжя – дуже і дуже жвава картина, правда?

Але це навантаження на всі місцеві комунікації: воду, каналізацію, світло. Треба вкладати ще чимало грошей і в підстанції, і в нові труби – або світло в районі буде стало вилітати, а забиті труби –  вивергати воду на тротуари. Можливо, девелопери назбирають на це грошей. Або включать лобізм та перекладуть інфраструктурні видатки на місто. 

Але все одно це дуже_багато_людей_і_авто. Зазвичай девелопери передбачають для них підземний паркінг (але це вже “вищесередній” рівень цін) – або проєктують символічний паркінг, якого вистачає максимум на чверть автівок їх мешканців/клієнтів. У Запоріжжі – другий варіант. В умовній ситуації максимального заповнення оновлений квартал буде місцем глобальних незручностей і для проїзду, і взагалом для життя

І жодного злого умислу. Просто девелопери хочуть трішки знизити витрати та перекласти їх дещицю на зовнішнє середовище.

Спроможність попиту

Не глобально, а саме в Запоріжжі зараз. Людей в місті на всі новобудови не вистачає. Бракує і міні-інвесторів – тих людей з грошима, що викупають по декілька квартир на стадії котловану, щоб згодом перепродати.

Зараз у Запоріжжі близько 20 недобудованих чи майже побудованих багатоповерхівок. Навіть до вторгнення продажі в переважній частині цих ЖК були не дуже активні. Все більше людей приходили до думки, що краще купити квартиру в Києві чи, принаймні, в Дніпрі. 

Нині ситуація погіршилася. Через обстріли запоріжці бояться інвестувати гроші у нерухомість. Через перспективу повторного вторгнення (уявну чи ні) – ще більше. Тож навіть ті, хто відкладав на квартиру, не ризикують її купувати, сумно дивлячись, як інфляція з’їдає їх заощадження. 

Тож навіть зведені ЖК мають великий ризик залишитися порожніми – а тоді навіщо девелоперам їх добудовувати?

Температура

Земля з травою і деревами поглинає тепло – а тепла в Запоріжжі все більше. Що більше асфальту, бетону і скла – то спекотніше у місті. Тому сучасні норми містобудування вимагають чергувати офісно-житлову забудову і зелені зони. 

Звісно, ми маємо Хортицю і болота Бабурки. Але ані Хортиця, ані бабурчанські балки не вплинуть на температуру повітря на Соборному.

І так, через зміни клімату в Європі від спеки помирає вже більше людей, ніж від холоду.   

Не таке матеріальне, але дуже суттєве

Зелені зони і справді позитивно впливають на  стан людей – якщо, звісно, там не лежать шприці та старе лахміття. Зелень допомагає тримати кукуху на місці, що зараз особливо важливо. Значна частина ЗЦР тільки так і тримається.

І, насправді, саме запорізька зелень стимулює чималу кількість мешканців залишатися в цьому місті, а не думати про переїзд ще кудись. 

Чому з забудовою вийшло сумно?

І не тільки в Запоріжжі, а по всій країні. Бо забудувати “зайвий” пустир здавалося посадовцям простим рішенням. Про це, до речі, писали і деякі наші коментатори. 

З одного боку, для влади чергові пустир чи посадка у власності громади – це витрати. Бо треба доглядати, чистити, думати, що робити. А от якщо їх здати в оренду – це доходи: легальні для бюджету, корупційні – для особистих кишень. 

І навіть якщо орендарі не почнуть будувати ТРЦ чи ЖК, то орендна плата все одно надходить, і ти міцний господарник. А сміття та безлад на закинутій ділянці – то вже відповідальність не комунальників, а орендаря. 

Що робити? 

Досить складну і комплексну роботу. Передивлятися договори оренди, вести перемовини з орендарями, йти в суди з реальними аргументами – і потроху повертати занедбані ділянки. Залучати активістів і громаду до толок, просити грантів на зелене відновлення: європейці таке люблять.

Одночасно з цим – намагатись якось “доштовхати” до здачі в експлуатацію ті недобудови в місті, що вже майже готові, щоб ця пропозиція задовольняла попит людей з грошима на нові квартири. 

Так, це на декілька років і мінімум дві мерських каденції. На жаль, прості рішення вже закінчились.