Закриття шкіл і набагато більше: як запорізька влада відверто маніпулює власною громадою
28 червня спливають 20 днів, відведені в.о.міського голови Запоріжжя Регіні Харченко на оголошення громадських слухань стосовно закриття шкіл. З 24 червня на сайті консультацій з громадськістю триває опитування, яке розпочали замість них. За інформацією з різних джерел, міська влада стоїть на своєму: це рівноцінна заміна, альтернатив не буде. І це дивує. “Запорізький центр розслідувань” із залученням експертів розбирає гарячий процес
Вся (майже) історія, зібрана в одному місці
Дуже коротко нагадаємо неймовірно насичену історію, яка розпочалася у Запоріжжі 24 травня (пролистуйте, якщо і так все пам’ятаєте). Тоді ГО “Хочу вчитись”, створена батьками запорізьких учнів у 2018 році, почала отримувати перші звернення батьків і вчителів. Писали, що на батьківських зборах повідомили: школи закривають. Підстави, перелік, умови – все було “зі слів”, максимально незрозуміле і батькам, і колективам НЗ, і тому провокувало хвилю паніки.
Першим з посадовців про закриття шкіл заговорив, як не дивно, голова ОДА Іван Федоров – на зустрічі “без запису” для журналістів. Виносити інформацію з таких зустрічей вважається неетичним, але можна отримати офіційний коментар наступного дня. Іван Федоров підтвердив плани закриття. Послався на те, що класи недонаповнені, тож утримувати їх всі у міста просто не вистачить грошей.
Вже наступного тижня події починають розвиватися із незвичною для Запоріжжя швидкістю. У понеділок – засідання ради директорів закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти. У вівторок – засідання колегії департаменту освіти і науки. На сайті міськради з’являються перші проєкти рішень про “реорганізацію шляхом приєднання” двох шкіл.
Голова (на той час) профільної депутатської комісії міськради Інна Пенчук проводить засідання комісії за участю батьків і пропонує відправити рішення на доопрацювання. Підстава: відсутність адекватних обґрунтувань проєктів. Комісія у підсумку не вирішує нічого, проєкти залишаються у порядку денному. Невдовзі Інна Пенчук перестає бути головою комісії.
Активісти вирішують скористатися можливістю, наданою їм законом, і ініціюють громадські слухання з проблеми. За добу вони набирають рекордні 1005 підписів і реєструють ініціативу в канцелярії міськради. Очікування, які базуються на самому механізмі слухань: рішення не мають ухвалювати до обговорення з громадськістю. Як покаже час, очікування марні.
Незадовго до сесії до процесу включається освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він надсилає листа на ім’я Регіни Харченко, у якому просить надати детальне обґрунтування рішень. Секретарка міськради обіцяє такі обґрунтування надати. Подальша інформація про листування до громадськості не потрапляє.
І лише за день до сесії міськради, всупереч заявленому Регіною Харченко курсу на прозорість і завчасну публікацію проєктів рішень, оприлюднюють ще один стос документів. До нього входить 10 проєктів рішень про закриття нових навчальних закладів.
5 червня проходить позачергова сесія запорізької міськради. На неї допускають батьків. Після двогодинного обговорення депутати майже одноголосно затверджують всі проєкти “реорганізації”. Таким чином, у Запоріжжі закривають 14 навчальних закладів – дитсадки та школи.
Тим не менше, зобов’язання провести громадські слухання на запит громади все ще висить на Регіні Харченко, яка має оголосити дату та місце обговорення протягом 20 днів від реєстрації ініціативи. Але рішення вже ухвалені.
У мерії йдуть на сумнівний крок. Замість громадських слухань – онлайн чи офлайн – вирішують провести онлайн-опитування на сайті E-dem. Кажуть, це безпечніше і дає можливість висловитися тисячам містян.
24 червня опитування розпочинається. Ми знаходимося тут – і розберемо саме цей момент. Він, щонайменше, сумнівний. Причому одразу з кількох ракурсів.
Опитати не можна заслухати
Опитування не є рівноцінною заміною громадських слухань. Ані з точки зору ефективності, ані з точки зору нормативних документів. Так твердять активісти – і підтверджує юристка Дар’я Говорун.
За її словами, громадські слухання – це механізм, затверджений на державному рівні. Право на громадські слухання зафіксовано у Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Під час їх проведення відбувається безпосередня взаємодія громади та представників влади – або в офлайні, на зборах, або в онлайні, через зум. Головне – триває обговорення проблеми: можна заслухати різні точки зору та аргументи, поставити запитання, внести пропозиції.
Запоріжжя також має документ, у якому зафіксовано право на громадські слухання. Це Статут територіальної громади міста Запоріжжя. Саме у ньому зафіксований обов’язок Регіни Харченко протягом 20 днів визначити дату і місце слухань. Заміни їх опитуванням документ, що характерно, не передбачає.
Рішення, ухвалені на слуханнях, обов’язкові для розгляду міськрадою – і це важлива відмінність цього механізму. Це не означає, що депутати обов’язково ухвалять їх у тому ж вигляді. Так, під час слухань стосовно фінансування ЗСУ громада просила виділити на оборону 200 млн грн. Це рішення депутати не підтримали – але збільшили фінансування на 50 млн грн через іншу програму. Втім, із приходом нового голови ОДА підхід міста до підтримки армії змінився радикально, і питання втратило актуальність. Але необов’язковість буквального ухвалення рішень громадськості – це те, що робить дії влади максимально дивними. Здавалося б, ніщо не заважає зібратися – а потім знову “не підтримати” запит громади.
Тоді звідки ж взялася ідея опитувань? Запоріжжя має й інший документ, який регламентує участь громади в управлінні містом. Це Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань соціально-економічного розвитку (далі писатимемо простіше – Порядок).
Документ, прямо скажемо, сумнівний. Тільки у січні про це говорили представники самої мерії – зокрема, начальник управління внутрішньої політики та інформації міської ради Євген Коваленко. Тоді чиновник посилався на хаос, у якому міська рада кількох каденцій опрацьовувала Порядок. Першу версію ухвалили в 2013 році. Потім, у 2020 році, її визнали нечинною: замість неї ухвалили новий Порядок. У 2022 щось пішло не так: у Запоріжжі з’явився ще один Порядок проведення консультацій. От тільки він був правками до версії 2013 року. Але ж документ, у який вносили правки, вже був недійсним!
На цій підставі у Запоріжжі і досі не може розпочати повноцінну роботу Громадська рада при виконкомі. Її учасникам-громадським діячам кажуть, що через правову колізію з Порядком проводити консультації неможливо.
Але якщо дуже хочеться – то можна. І от міська влада замінює один механізм, зафіксований у Законі України, іншим – впорядкованим лише на місцевому рівні. І це – порушення.
Навіщо “підставлятися”? Відповідь дуже проста. Результати опитування не можуть змінити взагалі нічого. Їх навіть не обов’язково подавати на розгляд міськради – тільки проінформувати про результати населення.
Заощадливо і… підло. Громаду фактично позбавили права впливу на рішення щодо її ж майна. Втім, влада говорить про інші підстави.
Позиція влади
Увесь процес підміни слухань опитуваннями проходить під координацією, знов-таки, Євгена Коваленка. Сергій Білов, профільний заступник міського голови, який відповідав за розгляд закриття шкіл на сумнозвісній сесії 5 червня, неодноразово підкреслював для активістів: він за слухання не відповідає, усі питання – до Коваленка.
Власне, до нього то до нього. Саме Євгену Коваленку ЗЦР і поставив запитання. Такі:
- На яких документах базувалася міська влада, замінюючи механізм громадських слухань механізмом опитування, якщо це два різних невзаємозамінних механізми, що регламентуються різними нормативними актами?
- Які запитання передбачені у запланованому опитуванні?
- Чи передбачена в опитуванні можливість громади висловитися проти об’єднання шкіл і дитсадків і вимагати відміни цього рішення?
- Якщо громада висловиться за відміну рішення про об’єднання, яким чином буде враховано і реалізовано її вимоги? Яким механізмом може в такому випадку послуговуватися влада, щоб відмінити вже ухвалені рішення? Адже, якщо така можливість не закладена і механізму не існує, то проведення опитування виглядає як вибір без вибору і лише імітація врахування думки громади
Євген Коваленко зв’язався із керівником “ЗЦР” Сергієм Сидоровом за телефоном. Коротко його відповідь можна викласти так:
Ми і проводимо громадські слухання. Що сформульовано в розпорядженні міського голови? Провести громадські слухання. Те, що вони проводяться в форматі опитування онлайн – це насамперед безпекове міркування. Ми пішли назустріч ініціативі ВУС щодо проведення ГС по бюджету наприкінці минулого року, бо розуміли, що на ці слухання прийде не так вже й багато людей. Але слухання по школах – це ж сотні людей, і фізично розмістити їх вже немає безпечного місця.
Власне, зауважимо одразу: під час минулих слухань частина учасників доєдналася онлайн. Ніщо не заважає повторити цей досвід. Тож аргумент сумнівний.
На жаль, ми не почули правових підстав, на яких один механізм підмінили іншим. Ми не дізналися, як забезпечено право громади “відкотити” рішення і перерозглянути їх із наданням детальних обґрунтувань – фінансових і безпекових. Ми не дізналися, що планувала робити влада, якби громада висловилася проти об’єднання (закриття) навчальних закладів…
Втім, ні, ми дізналися. Щойно побачили запитання, які хтось включив до офіційного опитування від імені міської влади.
А соціолог це бачив?
Є один пункт у тому самому сумнівному Порядку, який відверто проігнорували під час формування опитування. До його проведення мають залучати професіоналів. От тільки всі соціологи, до яких звернувся за коментарем “ЗЦР”, вбачають у запитаннях купу порушень технології.
Ми подали до мерії запит, зокрема, і про те, хто ж формував опитування. Поки покажемо вам запитання із нього.
Будь-який журналіст може побачити, що запитання точно не відповідають журналістським стандартам. Але ж не про журналістику ідеться. І “ЗЦР” спобував отримати коментарі професіоналів – соціологів.
На жаль, із трьох запорізьких соціологів, до яких ми звернулися, у відкритому коментарі нам відмовили всі три. Причина – небажання відкритого конфлікту із владою. В принципі, це вже симптом: запитання такі, що чесний коментар стовідсотково призведе до конфлікту.
Втім, один із експертів (метр запорізької соціології) погодився надати нам свою думку на анонімних засадах. За його словами, базово не дотримано формату анкети.
Жесть! Поясню. По-перше, є формат соціологічної анкети. Вступна частина: для чого і хто проводить (опитування, – ред.). Далі можуть бути запитання із однозначними відповідями “Так” або “Ні”, але тільки для того, щоб диференціювати респондентів питання.
Соціолог говорить про те, що влада вводить поняття, які кожен може зрозуміти по-своєму. А їх тлумачення не дає:
Далі у питаннях визначені поняття, які потребують уточнення їх розуміння. Мають респондентам дати просте, зрозуміле їх розкриття. Щоб не було зайвої невизначеності у інтерпретації. Це такі поняття в анкеті, як “ефективно”, “впала якість освіти”, “соціалізація”, “адаптація”, “треба рухатись разом” (останнє – це взагалі метафора, що потребує пояснень). Далі кожне з цих понять має свої суттєві характеристики, які вони мають розкласти на індикатори.
Однозначність запитань і передбачених відповідей – також порушення технології чесного опитування:
Якщо визначається загальна точка зору, то скоріше уточнюється інтенсивність – наприклад, “повністю згодний”, “скоріше згодний”, “не визначився з відповіддю” (або “як згодний, так і ні”). Може бути “так чи інакше”, “скоріше не згодний”, “повністю не згодний”. Чи ставиться інтенсивність у числовому вимірі від 1 до 5 – що легше переводити у дослідження розподілу думки).
Вердикт невтішний для запоріжців:
Оскільки ці вимоги не враховані – то скоріш за все, це пуш-пол. Тобто не соціологічне опитування, а політтехнологія, легітимація вже прийнятих рішень за рахунок відповідей респондентів.
П’ять запитань – чотири маніпуляції. Великих
Але ж анонімний коментар, при всій його ґрунтовності, не зовсім коментар. І оскільки знайти експертів на запорізькому рівні ми так і не змогли, довелося звертатися до Києва. Що, може, і на краще: експерта зі столиці не звинуватиш у зацікавленому, ангажованому ставленні до запорізьких проблем.
Опитування від міської влади прокоментував керівник одного з найстаріших фактчекерських проєктів України “Без брехні”, автор численних навчальних матеріалів для фактчекерів Олександр Гороховський. Зазвичай він шукає маніпуляції у твердженнях російської пропаганди. На наше прохання зробив те ж саме із опитуванням запорізької влади. І знайшов маніпуляції. У кожному запитанні.
Маніпуляція 1 – загальна структура опитування маніпулятивна. Перші три питання направлені на оцінку ситуації “взагалі і в цілому” по Україні, а не конкретно у Запорізькій області. До того ж, поставлені питання лише дотичні до ситуації/проблеми, про яку говорять чиновники Запоріжжя, але не стосуються її напряму.
Маніпуляція 2 – запитання на перші пункти сформовані таким чином, що фактично підштовхують до виставлення негативної оцінки. Хоча повторююся: ці питання із області “взагалі-по загалям”. Але відповіді “НІ” на ці питання фактично формують підґрунтя до необхідних чиновникам висновків: “Ось дивіться, опитування показало, що громадськість незадоволена, ось ми і будемо поліпшувати”.
Маніпуляція 3 – у запитаннях введені поняття “консервація” і “адаптація до сучасних умов”. Поняття введені, але не надані їх тлумачення чи критерії розуміння. І фактично кожен, хто відповідає, буде розуміти їх на свій розсуд. А це вже реальне порушення технології опитування: відповідаючи на питання, відповідач має чітко розуміти термінологію, критерії, поняття. До того ж, поняття “адаптація до сучасних умов” – занадто широке і загальне, не містить будь-якої конкретики.
Маніпуляція 4 – саме запитання 5 поставлене маніпулятивно. “Ось дивіться, в інших областях все вже рухається, а ми типу пасемо задніх. Ви що, хочете, щоб ми і далі відставали?” Це така собі радянщина. Запитання сформульовано таким чином, що на нього, окрім як “Так”, відповісти не було можливо. Причому, як зазначалося вище, людина фактично не розуміє що таке “адаптація до сучасних умов…”
Таким чином, жодне із запитань не залишилося без маніпуляції. 4 із 5 підштовхують до відповідей (1, 2, 3, 5), 3 із 5 не стосуються конкретно Запорізької області (1, 2, 3), 2 із 5 – містять поняття, які кожен зрозуміє по-своєму (4, 5).
І це – неповага до власної громади. Замість того, щоб дізнатися думку власних громадян, їх водять манівцями, підводять до потрібних відповідей, підмінюють одне іншим.
Підсумки
Що ж ми маємо на сьогодні? Аби уникнути необхідності все ж таки врахувати думку громади і, можливо, відмінити вже ухвалені рішення, влада пішла одразу на дві підміни.
Замість слухань розпочали опитування – базоване на сумнівному нормативному документі, і таке, що не має жодних наслідків.
А до того і саме опитування зробили маніпулятивним. Професійний соціолог назвав його “Жесть”, професійний фактчекер знайшов маніпуляції у кожному запитанні. Хто формулював це опитування? Чи заплатили йому за це з міського бюджету? Це ми ще дізнаємося.
Але зараз головне питання порядку денного – це вже навіть не закриття шкіл і дитсадків. Хоча це – десятки і, можливо, сотні запоріжців, чиї життя змінили без пояснень і обґрунтувань.
Але зараз на кону стає саме право запорізької громади впливати на життя свого міста. Його порушують не просто грубо – його порушують цинічно й маніпулятивно.
Результат може бути неочікуваним.
Обговорення