Вижити, пристосуватись, відновитись: життя у Запоріжжі після підриву Каховської ГЕС
Епохальні зміни на власні очі. Прифронтове Запоріжжя спостерігає за ще одним історичним процесом – зміною екосистем після підриву росіянами Каховської ГЕС. Від хмари сарани над залізничним вокзалом до осетрів на вудці – навколо нас безліч прикмет того, що південь України вже ніколи не буде таким, яким ми його знаємо. ЗЦР розповідає про зміни у біорізноманітті регіону і його можливе майбутнє
Побудова Каховської ГЕС у 1950-х роках радикально відформатувала екосистему півдня України. Після голоду 1946-1947 років радянська влада перетворила один із найбідніших водою регіонів України на аграрний. Навколо водосховища вибудували найбільшу в Європі меліоративну систему.
Заводнення відбулося за рахунок величезних жертв. Але біосфера зрештою адаптувалася.
І підрив росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року зруйнував уже нову екосистему, що утворилася у пониззі Дніпра.
Катастрофічні одномоментні зміни стали лише першим етапом безпрецедентної екологічної події, що прямо зараз, «в режимі онлайн», відбувається у регіоні.
Перші дні після російського теракту
У Національному заповіднику «Хортиця» на власні очі спостерігали відхід води. Тут ведуть чи не найбільш системні спостереження за змінами у біорізноманітті, спричиненими спуском Каховського водосховища.
У перші дні після теракту вода у заплавних водоймах Хортиці спадала по 10 сантиметрів на годину. Вони швидко втратили зв’язок із Дніпром. Натомість відкрилися сухопутні проходи до острівців уздовж узбережжя.
За декілька тижнів відбулися катастрофічні замори водної рослинності, молюсків, риби, зміни в умовах існування 59 видів птахів. Один лише заказник «Дніпровські пороги» станом на кінець 2024 року оцінював свої втрати у більш ніж 1,5 млрд грн.
Катастрофи, катастрофки і міфи про них
Зникнення водосховища радикально змінило південь України.
Звісно, що підпір води у Каховському водосховищі дозволяв мати більш високі її рівні на берегах. Зі зникненням води в Каховці вода також там упала. І це проблема. Проблема, яка буде існувати.
У Запоріжжі Дніпро відійшов від звичного для місцевих мешканців рівня на чималу відстань.
Зараз від старого урізу води до нового за вертикальним рівнем – близько 5 метрів зміни. А якщо за горизонтальним рівнем, то в нас виходить від 5 метрів там, де дуже круті схили, і до 450 метрів на півдні острова, –
Такий стан цієї ділянки Дніпра – не новина. Звісно, до пониззя доходить стільки води, скільки спустять через каскад ГЕС вище за течією. Але зараз у заповіднику знаходять старі пеньки дерев на сучасному урізі води – доказ того, що раніше тут був суходіл.
Норма? Колись так. Але зараз вона відчувається як катастрофа – принаймні, для окремих біотопів. Адже протягом майже 70 років і місто, і його екосистема розвивалися в умовах набагато вищого рівня підземних вод.
Відхід води спровокував – і досі провокує – цілу низку точкових подій, які безпосередньо зачіпають біорізноманіття регіону. Часто несподіваних. І з точки зору звичайної людини, щонайменше, тривожних.
Втім, не всі екологічні проблеми були безпосередньо пов’язані із підривом Каховської ГЕС. А деякі сталися б незалежно від зниження рівня води, стверджують науковці.
Замори риби
Відхід Дніпра порушив звичний гідрологічний режим великих територій вздовж ріки. Пов’язані з нею водойми стали мілководними, перегрівалися, у них різко знижувався вміст кисню. Не дивно, що це спричиняло масову загибель риби. Протягом 2024-2025 років Державна екологічна інспекція Південного округу зафіксувала щонайменше сім великих заморів риби у Запорізькій області.
Якщо раніше заморні явища в області мали поодинокий характер, то після підриву Каховської ГЕС вони стали регулярними. Причини були різними — нестача кисню, підвищений рівень рН, забруднення води, грибкові інфекції, різкі коливання рівня води. Але головним чинником залишилося саме порушення гідрології після втрати Каховського водосховища, –
Мертві баклани на березі Дніпра
У березні 2024 року на берегах Дніпра почали з’являтися мертві птахи: спочатку декілька, потім – десятки. В основному це були баклани.
Мешканці металургійного міста були впевнені: стався викид шкідливих речовин у воду. Науковці мали інше пояснення.
Раніше у нас водоплавна птиця здебільшого була зосереджена на скелях біля ДніпроГЕСа, куди був надзвичайно обмежений доступ. Ніхто ніколи не дивився, скільки там тих бакланів було дохлих, –
Нині до колишніх місць гніздівлі бакланів можна дістатися або пішки, або невеликим запливом. Люди заполонили острівці – тож птахи розселилися по берегах Дніпра. І їх просто стало видно, впевнений представник заповідника.
Але чому стільки мертвих птахів одномоментно? Орнітолог Національного природного парку «Тузлівські лимани» Максим Яковлєв розповідав ЗЦР: якщо популяція бакланів надмірна, то підвищується ймовірність інфекційних захворювань. Крім того, навесні менше їжі і вища конкуренція за неї. Слабкіші вмирають.
Просто раніше все це було на (острові, – ред.) Дубовому, і там якщо прийдеш зараз – дуже-дуже багато кісток, пташиних. Тож немає нічого резонансного, –
Скелети товстолобиків на Хортиці
Прогулянка узбережжям північної Хортиці має специфічний колорит, а інколи й запах. То тут, то там на березі лежать мертві рибини. Розміри подеколи вражають.
Знов погана вода? Знов ні.
Масова загибель товстолобів у верхній частині Хортиці пов’язана насамперед із гідрологічними змінами після втрати Каховського водосховища. Озера й затоки, які були пов’язані з Дніпром, стали відокремленими, у них різко знизився рівень кисню, вода перегрівалася. Обговорювалася версія про підвищення скидів з ДніпроГЕС, адже різкі зміни рівня води можуть створювати стрес для риби та призводити до її загибелі.
Михайло Муленко розповідає: за мертвих товстолобиків… уже заплачено. За його словами, смерть риби була врахована при зведенні ДніпроГЕС, і навіть закладена у тариф на електроенергію, яку виробляла станція.
У тариф на електроенергію, яку давав ДніпроГЕС, закладена компенсація екологічної шкоди – в тому числі, через загибель риби, яка падає через турбіни. Там є ці грати, які повинні затримувати рибу. Але коли піднімають водозливну затворку, то тиск води настільки сильний, що він ту рибу просто як через м’ясорубку протягне, і все.
Чому мертвої риби стало настільки більше? Раніше її вибирали рибалки, які підходили впритул до ДніпроГЕСу. Зараз через воєнний стан рибу збирають набагато менше.
Кара єгипетська у Запоріжжі
Ті, хто приїхав до Запоріжжя 20 липня 2025 року столичним «Інтерсіті», могли бути шоковані. Над вокзалом їх зустрічала… хмара сарани. Круговерть комах у небі над міськими будівлями, трамваями і супермаркетом виглядала химерно і лячно.
Найімовірніше, сарана прийшла у Запорізьку область саме з колишнього дна Каховського водосховища. Але для нашого регіону і це не новина, пояснює Тарас Пушкар, науковий співробітник Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України.
Востаннє спалахи популяції сарани були в Запорізькій області в 2002-2003 роках. Це співпало з тодішнім кліматичним оптимумом і загальною занедбаністю сільгоспземель 90-х років. Зараз поля на прифронтовій території покинуті та не обробляються. Локації, де починається масове розмноження сарани, просто випадають з уваги
Запоріжжя оточене сільськогосподарськими землями, які комахи зазвичай не могли подолати: їх труїли. Зараз є величезні території, які не оброблюються. А на дні Каховського водосховища, натомість, з’явилася маса рослинної їжі. Це і спричинило навалу. І вона не буде останньою, попереджає Михайло Муленко.
Сарана залишила на острові яйцекладки. Наступного року можемо прогнозувати, що буде спалах, в тому числі на Хортиці: це заповідник, тут неможливо проводити обробки. Але думаю, що у нас немає шансів у сарани розвинутися до того об’єму, щоб сформувати хмару і летіти далі. Її тут просто з’їдять
Сарану їдять усі комахоїдні та хижі птахи, земноводні і рептилії. Цьогоріч їм пощастило.
У чатах громад були репліки, що це кара єгипетська, що потім гади з-під землі полізуть… Так, полізуть. Тому що сарана – це їжа для жаб, для змій, і вони, звісно, будуть лізти її їсти. Якщо у них багато їжі, то на наступний рік їх буде більше. Будемо на наступний рік, швидше за все, спостерігати збільшення чисельності вужів, жаб озерних, зараз раритетних і, скоріш за все, хижих птахів, –
Природі заповідника комахи не нашкодили: поїли в основному швидковідновлюваний очерет. А от сільськогосподарські ділянки Кушугумської громади, що на південь від Запоріжжя, постраждали значно серйозніше.
Пожежі на Хортиці
Літо 2025 року завершилося у Запоріжжі масштабною пожежею на Хортиці.
Цього літа острів пережив одну з наймасштабніших пожеж. Перший осередок займання з’явився у південній частині острова, де колись було плесо Каховського водосховища. Після його осушення у 2023 році ця територія перетворилася на небезпечну зону: старі насадження, очерети й відмерла деревина стали легким «паливом» для пожежі. Вогонь поширювався стрімко і безжально через спеку, суху погоду, вітер і величезні масиви висохлої рослинності.
Пожежі охопили величезні площі.
Постраждали не лише рослини.
Там були місця гніздівлі. Наприклад, чаплі гніздують на деревах. Колонія чапель була в зоні розвитку пожежі. Вона не згоріла, але там була пожежа. Але ми спостерігали, що за рахунок того, що вода була раніше прямо під деревами, а зараз до води умовно 100 метрів, то вони і гнізда свої переносять потрошку, –
За його словами, старий сухостій і відмерлі дерева так чи інакше призвели б до пожеж у цій частині острова – якщо не цьогоріч, то наступного року або ще через рік.
Екосистеми зникають…
Але, крім точкових подій, є ще й системні зміни в екології півдня України. Зниження рівня Дніпра наклалося на загальне потепління. І змінило екосистему до невпізнання. Найбільше страждає те, що раніше було створене людськими руками.
Плавні на Хортиці
Територія на півдні Хортиці ще кілька років тому була плавневою зоною. Попри режим абсолютної заповідності, у місцеві протоки та озера частенько навідувалися люди на байдарках.
Але так було не завжди. Михайло Муленко посилається на дослідження сторічної давнини:
Я читав іхтіологічні звіти 20-х років ХХ сторіччя, перед створенням ДніпроГЕСу. Тут проходило безліч експедицій. Є опис хортицької заплави – що являла собою ця територія. Дослідники писали, що плавнів на Хортиці нема. Це те, що бачить око, але не доходить до розуму: ми звикли, що Хортиця – це в тому числі плавні.
Тепер плавнів на Хортиці знов нема. За підрахунками Держекоінспекції Південного округу, тут зникло близько 23 озер. Спостереження науковців показують: станом на кінець 2024 року із 100 га водного плеса Хортиці залишалося близько 10 га. Це розрізнені замкнені водойми із несталим гідрологічним режимом, які тяжіють до пересихання або заболочування.
Міські водойми
Пересихають і створені штучно ставки у самому місті. Протягом двох років мешканці міста спостерігають боротьбу за життя фауни, заселеної у водойми, і рослинності навколо них.
Вже влітку минулого року у парку «Дубовий гай» спостерігалася дуже сильна ґрунтово-гідрологічна посуха. Це було видно по малим деревам, віком до 5 років, що вони пересихають, їм не вистачає вологи. Далі ситуація все більше і більше погіршувалася – незважаючи на те, що думали, що після осіннього водопілля водойми наповняться. Вони не наповнюються і перетворилися на трофні болота. Треба шукати, як їх додатково наповнювати. Або треба зголоситися, що вони поступово висохнуть. Дерева теж підсохнуть, захворіють,
Мережа «Довкола» і ГО «Екосенс» протягом 2024-2025 років вивчали стан малих річок Запоріжжя у зв’язку зі спуском Каховського водосховища. За результатами дослідження Максим Сорока прогнозує: якщо не вжити заходів, протягом найближчих 10 років «Дубовий гай» може зникнути. Йдеться про загибель великих зелених територій, які виникли на штучному підйомі підземних вод. І відповідні наслідки для фауни цих локацій.
Ставок у парку Перемоги наприкінці літа 2025 року практично повністю зникнув. Спостереження за біорізноманіттям цієї локації не вели. Однак місцеві мешканці розповідають, що тут можна було зустріти найнесподіваніших для центра міста гостей.
Качки, черепахи, жаби – це зрозуміло, але у комиші тут навіть кулики жили. Бачили квака колись. Ондатри у дальньому кінці плавали. Але влітку все це пересохло. Качки у калюжі борсались, а що там з усіма решта, незрозуміло, –
Ставки у запорізьких парках зникають, бо ґрунтові води сідають нижче – через те, що зникла вода у Каховському водосховищі, пояснює професор Олександр Рильський.
Місцева влада поки не має планів якось впливати на ситуацію. У КП «Титан», яке відповідає за парки, раніше повідомили ЗЦР: щоб щось змінювати, потрібне геологічне дослідження. Під час війни витрачати на нього гроші не планують.
Зміни на вулицях
Пересихають і дерева на вулицях міста. Як говорить Михайло Муленко, причин декілька. Рослини пристосувалися до високих підземних вод – і наростили відповідну кореневу систему. Зараз старі дерева не виживають: їхні корені не дістають до води, а наростити нові вони не можуть через вік.
Крім того, значну частину дерев у Запоріжжі насаджували хвилями. Деякі – наприклад, тополі – якраз досягли свого граничного віку. Вони вмирають просто від старості.
І, звісно, зміна клімату. Адже у Запоріжжі і так висаджували види, не властиві півдню України.
Береза взагалі – це болотна рослина. Якщо у нас температура 40 градусів буває у липні-серпні, вони такої температури не витримують, якщо під них не ллють постійно воду. Цим же страждає уже і липа. Тому на проспекті Соборному пропадають масово липи. Треба поливати їх у липні-серпні. Але, на жаль, цього нема поки у нас.
Які плани у влади? Як розповідає керівник управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради Гліб Золотарьов, зараз у місті розробляють нову Концепцію парків та скверів. У ній перераховують нові рослини, кущі і дерева, що їх будуть висаджувати з урахуванням кліматичних змін. Акцент роблять на достатньо незвичні для Запоріжжя види – від гінкго до кипарисовиків і навіть бамбука. Втім, згадують і звичні клени.
Але системно облік того, скільки дерев пересихає у Запоріжжі в останні роки, і чи потрібні будуть додаткові вкладення в озеленення міста, керівник управління не має. Говорить, що оцінку проводять кожного року.
…екосистеми з’являються
Поки одні екосистеми зникають, запорізькі екологи спостерігають практично безпрецедентне явище – появу нових біотопів.
Цю ситуацію можна порівняти з одним: відбулося виверження вулкану, утворився новий суходол, піднялося дно морське, утворилося щось нове. І воно зараз активно заселяється за рахунок прибережних ділянок, –
На місці частини дніпровського русла утворилося нове узбережжя Хортиці. Його площа нестійка через постійні зміни рівня води, але може складати до 180 гектарів. Тут формується молода екосистема.
Заповідник разом із дружніми громадськими організаціями ведуть постійні спостереження за рослинністю на нових територіях.
На жовтень 2023 року тут зростало близько 40 видів рослин. Переважала, звісно, верба і тополя. На травень 2025 року тут уже близько 370 видів рослин, і переважають уже трав’янисті види. Верба і тополя зайняли свою нішу, вони дуже активно розвиваються. Але ми бачимо трав’янисті рослини, в тому числі багаторічники, які заповнюють цю територію і формують новий тип екосистеми – отої самої лучної, яка і була Великим Лугом Запорозьким до створення Каховського водосховища, –
Інколи трапляються зовсім несподівані знахідки – наприклад, кавун, який росте посеред піщаної пустелі.
Нові біотопи з’являються і на місці водойм колишніх плавнів. Сюди мігрують тварини з інших, більш людних частин заповідника. Тепер тут багато оленів та козуль.
Я іду, а в 20 метрах від мене вискакує козуля. З гірчака, не те що з верби. А ти її просто ішов і не бачив, –
Нові ліси прихистили безліч птахів. А ще – продукують кисень для індустріального міста. І, як стверджує Михайло Муленко, регулюють температуру і вологість повітря – за його оцінками, навіть ефективніше, ніж це робили води Каховки.
Змінюється і сам Дніпро. Цього літа у Запоріжжі багато говорять про осетрів, які повернулися до міста.
Відкрився природний шлях із Чорного моря до Дніпровської ГЕС, до Запоріжжя. Природний шлях відкрився для риби туди, куди вона плавала мільйони років, тому вона піднімається сюди, –
Михайло Муленко говорить: осетром справа не обмежується. До запорізьких вод повертається також оселедець. Колись, ще до появи каскаду ГЕС на Дніпрі, у серпні це була головна промислова риба у місті. А рибалки на Дніпрі із гордістю розповідають, що ловлять уже і чехонь.
Від проблем прифронтового міста – до проблем транскордонної екології
Природа затягує нанесені рани. Втім, із деякими наслідками людської діяльності вона не може впоратися. Професор Олександр Рильський нагадує: через зменшення рівня дніпровської води ріка менше розбавляє стоки, які скидають до неї люди.
Стічна вода потрапляє у малі річки і погано очищується. Сільське господарство додає великий внесок: змиви ідуть в малі річки – і все це іде в Дніпро. Після того, як зник оцей об’єм води в Каховському водосховищі, то тепер нема такого розбавлення, як було. А це значить, що концентрація шкідливих речовин у воді, яка приходить в Дніпро, набагато більша. Нема розведення. І тому для Херсона, Херсонської області, пониззя до дельти це погано, бо якість дніпровської води погіршується.
Хоча Запоріжжя скидає у Дніпро уже очищені стоки, але без розбавлення вони погіршують якість води нижче за течією, підкреслює науковець. А склад води безпосередньо впливає на стан її мешканців.
Наслідки такого погіршення – це погіршення рибного запасу. Яка якість того рибного білку? Це ж все негативно. У ньому може збільшуватися концентрація важких металів, пестицидів, гербіцидів – у рибі і взагалі у гідробіонтах, –
Проблеми Дніпра – це проблеми і Чорного моря. Влітку 2024 року тоді ще Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів публікувало дослідження, яке наочно показувало збільшення рівня пестицидів, промислових хімічних речовин, важких металів у морській воді. Хоча гранично допустимі концентрації не були перевищені, шкідливі сполуки наблизилися до них. Можемо припустити, що аналогічно дніпровській, потерпає й фауна Чорного моря.
А це вже вплив на транскордонну екологію: від теракту росіян страждає не лише Україна. І хоча міжнародне право і досі не оперує поняттям «екоцид», відносно трагедії Каховської ГЕС для цього є усі підстави.
Наразі ніхто не береться казати, чи буде відновлена Каховська ГЕС. Але шкода довкіллю завдається прямо зараз – і те, що відбувається у Запоріжжі, має набагато ширші наслідки, ніж проблеми одного міста і навіть однієї країни. Щонайменше, коли йдеться про промислові та сільськогосподарські стоки у Дніпро. Прифронтове місто не може подолати ці виклики самостійно.
Чи шукатиме допомогу – і чи отримає її?
Ольга Сидорова, Сергій Сидоров
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зміцнення регіональної журналістики екологічних розслідувань та розширення видимості завдяки новим партнерствам», який реалізується ГО «Інститут успішного міста» (Рубрика) та ГО «Вікно Відновлення» за підтримки Journalismfund Europe.
Обговорення