Управління відходів у Запоріжжі: кому вигідно, щоб воно проходило «всліпу»?

Запоріжжя може мати сучасну систему управління відходами, а запоріжці – заощаджувати на вивозі сміття. ГО «Запоріжжя без сміття» вже зробило до цього перші кроки. Але схоже, що влада – або близька до неї компанія – у цьому не зацікавлена. Можливо, тому, що що більше відходів – то більше грошей можна отримати?

Лише близько третини запорізьких відходів не піддаються переробці. Такий результат отримали у ГО «Запоріжжя без сміття» після того, як проаналізували склад більш ніж тонни відходів, зібраних у баках багатоповерхівок, у приватному секторі та у відходах невеликих підприємств. 

Результати аналізу могли б стати підґрунтям для нової, сучасної системи управління відходами у Запоріжжі. І це навіть не про «поставити баки для сортування». Бо насправді значна кількість сміття могла б просто не стати ним. А це і менша шкода для природи, і економія для ОСББ і звичайних запоріжців, які платять за вивезення речей, які можна було б використати повторно.

Зміни не потребують від міста багато коштів: систему можна почати змінювати без великих вкладень. Наприклад, встановити тариф на вивезення сміття за принципом «Плати за те, що викидаєш» і розповісти, як можна «смітити» менше. Тоді ОСББ самі будуть прагнути викидати менше відходів, які не підлягають переробці: ці гроші можуть знайти краще застосування.

Але для цього треба проаналізувати те, що є – і працювати з результатами. ГО «Запоріжжя без сміття», більше відома у місті як Zero Waste ZP, вже провела перший раунд аналізу.

У жовтні команда ГО протягом двох днів збирала матеріали у баках багатоповерхівок Бородінського району. Набрали 600 кілограмів. Проаналізували також 600 кг відходів з приватного сектору – і ще 300 кг того, що викидають невеликі запорізькі підприємства: пекарня «Урожай», виробництво кави Isla тощо. 

У ГО ретельно перебрали усі ці центнери сміття. І розсортували його за видами, щоб дізнатися: що ж насправді викидають запоріжці – і як зробити, щоб відходів було менше?

У підсумку активісти «Запоріжжя без сміття» з’ясували: в осінньому запорізькому смітті більш ніж половину складають біовідходи. В першу чергу це листя та залишки городини із приватного сектору.

У баках багатоповерхової забудови органічні рештки – це близько чверті вмісту: скошена трава та залишки їжі. 

Ось і перше джерело для можливої економії: місто могло б провести хоча б інформаційну кампанію щодо компостування вдома. ОСББ мають змогу організувати спільні компостери – і використовувати отриману масу для покращення запорізького ґрунту, «забитого» шкідливими речовинами з заводів та вихлопних газів.

Ще одна проста зміна, яку можна впровадити – інформаційна кампанія із закликом викидати пластикові пляшки та металеві банки стиснутими. Щодня запорізькі сміттєвози перевозять фактично купу повітря: а мешканці та ОСББ за це платять.

Зрештою, можна було б організувати у кожному районі невеликі пункти для збору речей, які можна використати повторно. Зараз запоріжці викладають їх біля баків – і зрештою вони все одно опиняються на звалищі. Зекономити на вивезенні і підтримати малозабезпечених – хіба поганий план? 

Втім, влада не хоче слухати активістів. Там фактично проігнорували пропозицію команди Zero Waste ZP до співпраці. Навесні 2025 року Департамент розвитку житлово-комунального господарства надав лист згоди, яким підтримав ініціативу. А потім щось пішло не так. 

ГО «Запоріжжя без сміття» запропонувало укласти договір про співпрацю між ГО, Департаментом ЖКГ та ТОВ «Вельтум», яке вивозить сміття із більшості запорізьких баків і користується міським полігоном. Але у «Вельтумі» від співпраці відмовилися. Послалися на те, що тільки влада має такі повноваження. Але от біда: у Департаменті ЖКГ вирішили, що не можуть погодитися на аналіз, поки не погодився «Вельтум»…

Не дуже зрозумілі кивання одне на одного тривали якийсь час… а потім з’ясувалося, що «Вельтум» сам розпочав морфологічний аналіз відходів. Але профільну ГО «Запоріжжя без сміття» до нього так і не долучили. Результати, зібрані «Вельтумом», презентували робочій групі, до якої входять і екологічні організації. Але єдину, яка спеціалізується саме на управлінні відходами і має в цьому найбільшу експертизу, так і не покликали.

Фактично зараз способи зменшити кількість сміття вивчає організація, якій платять за принципом «Більше вивезеш – більше отримаєш». Чи коректна така ситуація? Чи реалістично, щоб бізнес сам прагнув урізати собі доходи? Цікаве запитання до міської влади.

Можливо, ми помиляємося. Можливо, Запоріжжя на порозі великих змін у сфері управління відходами. Можливо, за результатами аналізу «Вельтума» цифри у платіжках знизяться, а площа запорізького полігону-звалища припинить бурхливо зростати.

І можливо, саме ГО «Запоріжжя без сміття» стала мотиватором для цього? Адже ще рік тому у Запоріжжі не було жодного дослідження складу сміття – а тепер цілих два! 

Але питання залишається відкритим. Чому запорізькій владі та бізнесу, побудованому на великих об’ємах сміття, легше зробити власний аналіз морфологічного складу відходів – аніж співпрацювати з незаангажованими спеціалістами?

Дослідження проводиться ГО “Запоріжжя без сміття” у партнерстві з ГО “Екологічні новини “Херсон” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа. Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.