Укриття в прифронтових Запоріжжі й Харкові – які та нащо?

Серед постійно обстрілюваних міст уздовж лінії фронту Харків й Запоріжжя – найбільші. Але місцева влада досі не має цілісного розуміння, як облаштовувати в прифронтових містах укриття.  

Обидві точки на мапі максимально вразливі. Росіяни можуть дострілити до них навіть з С-300, не кажучи вже про балістичні чи крилаті ракети. Пройшло майже два роки повномасштабного вторгнення, і обидва міста встигли напрацювали розгалужену систему укриттів – але дещо хаотичну і місцями ситуативну.

Які типи укриттів є в обох містах, які – лише в одному з них? І чи є від них користь взагалі?

Великі укриття – для заходів і концертів  

У Запоріжжі активно витрачали кошти на укриття, де можна було б проводити концерти чи зібрання, незважаючи на повітряні тривоги. У Харкові ситуація була іншою.

У Запоріжжі для проведення івентів облаштували підвали в двох міських палацах культури – «Титані» і «Орбіті». Обидва зараз мають повноцінні підземні простори для постійної роботи, оптимальна місткість – 200-300 людей одночасно.

Громадські слухання з пріоритетних напрямків бюджету-2024, Запоріжжя, ПК “Титан”. Фото Сергія Малишева 

У Запоріжжі з’явився приватний бункер із ще більшим ступенем захищеності. Він знаходиться під корпусами радянського заводу «Гамма», який виробляв електроніку для тодішнього ВПК. Місткість сховища – до 200 людей. Його власник, підприємець Максим Дрозденко, наголошує, що облаштував свій підвал в декілька разів дешевше, ніж міська влада за бюджетний кошт – муніципальні. 

Головний плюс Харкова – це наявність метро, яке є багатоцільовим укриттям. У підземці мешкали люди, доки місто обстрілювали з “Градів” та РСЗО. Тут і проводили івенти, зокрема, новорічні святкування. Влаштували у підземці і метрошколу, яка дозволяє вчити дітей офлайн.

Святкування Нового року у харківському метро. Фото: Редпост

Також для проведення івентів у місті використовують кілька локацій: паркінг торгівельного центру “Нікольський” або “Єрмілов-Центр”, який знаходиться у підвалі університету імені Каразіна.

Івент у паркінгу в Нікольському. Фото: Kharkiv Today

А ось великі івенти у місті фактично перебувають під забороною.

Ще у квітні 2023 року Рада оборони Харківської області заборонила проводити культурні заходи у всіх місцях. Харків став єдиним обласним центром в Україні, де була заборонена діяльність театрів.

Попри це, харківські театри намагалися ставити спектаклі в невеличких підвальних приміщеннях та облаштовувати власні укриття. Але суттєвих коштів на упорядкування підвального приміщення для івентів їм так і не дали.

… і навіть трішки нової забудови “під прикриттям укриття”

Влітку 2023 року у Харкові міськрада планувала побудувати офісний центр з кількома підземними поверхами, які б можна було використовувати для проведення масових, в у тому числі навчальних заходів. Але невдало обрала місце.

Будівництво запланували поряд із Саржиним Яром. Але спроби забудувати територію поряд з однією із найулюбленіших зон для відпочинку містян зіткнулось з опором громадськості. Незважаючи на військовий стан, харків’яни зібралися на мітинг проти будівництва.

Мітинг проти будівництва офісного центру в Саржин Ярі. Фото: Gwara Media

Після широкого розголосу питання зняли з порядку денного сесії Харківської міської ради, а міський голова Ігор Терехов пообіцяв знайти нове місце для створення центру.

Новою локацією обрали ділянку на вулиці Георгія Тарасенка, 88 біля станції метро “Метробудівників”. Орієнтовна площа земельної ділянки під будівництво — 0,42 га.

Проєкт можуть реалізувати вже цього року.

Укриття в школах

У Запоріжжі з початку минулого року почали робити шкільні укриття. Попри всі історії з завищенням кошторисів, підозрілим «серійним» виробництвом проєктної документації за тиждень, десь чверть шкіл міста вже мають облаштований підвал. Звідти педагоги або можуть вести онлайн-заняття, або класи будуть туди спускатися під час повітряної тривоги.  

Наприкінці року обласна влада оголосила, що в місті вже готові укриття в 38 школах. Тепер посадовці департаменту освіти розбираються з батьківською громадою, в якому форматі краще продовжувати навчання. 

Новооблаштоване укриття в запорізькій школі / Фото з ФБ-групи “Хочу вчитись” 

В Харкові влітку 2023 року активно почали виділяти кошти на ремонт укриттів у школах. Тоді влада сподівалась на запуск офлайн-навчання з 1 вересня. 

Укриття в харківській школі. Фото: Kharkiv Today

Коли стало відомо, що офілайн-навчання неможливе, то і запал чиновників з облаштування шкільних укриттів фактично згас.

Основні сили міська влада кинула на будівництво “першої підземної школи”. Фактично це нове бомбосховище, яке має витримати пряме влучання ракети с-300. 

Будівництво планують завершити у березні 2024 року. 

Зупинкові комплекси призупинились

Перший “захисний зупинковий комплекс” Запоріжжя моментально отримав назву “кіоскокриття” і підняв шквал критики. Навпроти мерії, на початку бульвару Шевченка, поставили кіоск із кавою з “розширеним” павільйоном, десь три на вісім метрів. Концепція отримала критику вже колишнього очільника ОВА Юрія Малашка, який обізвав їх “коморами” без реальних захисних властивостей, і проєкт призупинився. 

Зараз міська влада потроху “перезапускає” проєкт. За словами в.о. міського голови Анатолія Куртєва, у них є вже близько 40 заявок на встановлення таких споруд. Втім, запоріжці не те щоб щасливі. Головне питання, яке турбує всіх – а від чого таке сховище взагалі здатне врятувати?

Аби отримати на це запитання відповідь, ми надіслали запит до міськради. І отримали офіційні технічні характеристики укриття, а в них – парадоксальну річ. В переліку матеріалів, які мають використовуватись для стін споруди, немає нічого, що мало б захищати від уламків – ані бетону, ані армованої сітки або аналогічних матеріалів. Усі перераховані у ТТХ стін складники – це матеріали для звичайної перегородки звичайного кіоску.  

Імовірність того, що насправді стіни бетонні, таки існує. Ми почули версію, згідно із якою цей матеріал виключили із опису через юридичні тонкощі. Кіоск, який містить бетон у стіні – це вже капітальна споруда, під яку треба відводити землю. А от чи заливають його насправді – треба дивитися по кожному об’єкту окремо.

Ми додатково проконсультуємося зі спеціалістами щодо цього “нововведення” і надамо нашим читачам їх коментар.

В Харкові ж зупинки-укриття почали робити у серпні 2022 року. В таких укриттях мав бути прямий зв’язок з диспетчером, безкоштовний Wi-Fi, екран, на якому видно, чи приїхав уже громадський транспорт. Загалом, у таких укриттях можуть розміститися близько 30 людей.

Зупинка-укриття у Харкові. Фото: Status Quo

Однак після того, як українським військовим вдалось вичавити росіян за кордон з півночі Харківщини, будівництво зупинок припинилось.

У місті планували встановити загалом 25 зупинок-укриттів у найнебезпечніших зонах, але процес зупинився на 14-ти. В 2023 році до теми розповсюдження таких об’єктів вже не поверталися. 

Будиночки хоббіта в парках

Своєрідним запорізьким спін-оффом харківських зупинкових комплексів стали “будиночки хоббіта”. Навесні 2023 року у паркових зонах міста почали ставити загадкові бетонні конструкції, які нібито й були схожі на укриття, але було незрозуміло, для чого вони. 

Згодом влада пояснила, що напівзакопані бетонні споруди призначені насамперед для комунальників, які працюють в парках і яким треба перечікувати десь повітряну тривогу. Але у “будиночках хоббітів” немає входу-тамбуру. Тож люди не застраховані від того, що якийсь уламок влетить крізь двері всередину.   

Укриття для комунальників в Вознесенівському парку, фото авторів

Підвали житлових будинків – ОСББ та комунальних будинків

У Запоріжжі, як виявилось, нелегко зробити підвал звичайного будинку придатним до елементарної можливості провести ніч. Реєстр укриттів, який створили в 2014-му році, виявився суто формальністю. До нього просто внесли майже всі підвали багатоквартирних будинків.

За 9 років в місті відбулось чимало змін. Близько третини будинків перейшли у формат ОСББ, інші віддали до приватних керуючих компаній. В управлінні міської влади, через КП, залишилося лише декілька десятків проблемних багатоповерхівок. 

Десь у травні 2023-го року влада почала збирати ОСББ і керуючі компанії до районних адміністрацій і “доводити до відома”, що їх підвали – то зараз найпростіші укриття, до яких треба забезпечити цілодобовий доступ. Після “прильотів” у Києві, коли люди загинули під дверима зачиненого сховища, центральна влада дала на місцеву вказівку привести ситуацію до ладу. Але вийшло не дуже.

“Ми їм тоді почали казати: добре, але тоді давайте в кожен підвал, який у вашому реєстрі зафіксований як укриття, прийде ця їх зведена комісія з райадміністрації, Нацполу і ДСНС. І хай ця комісія заактує, чи є в цьому підвалі вентиляція, два виходи, туалет та інші необхідні елементи “найпростішого укриття”. Чимала частка ОСББ таки домоглась, щоб ця комісія до них дійшла, і видала їм цей акт, що їх підвал не відповідає вимогам. Копія акту висить на дверях до закритого підвалу, і все є, як і було. В керуючих компаніях таки надають доступ до підвалів, принаймні частково”, – розповідає Максим Рогальський, керівник однієї з міських асоціацій ОСББ. Але, як він додає, попри перевірки та акти, всі ці підвали досі перераховані у реєстрі укриттів.  Під час воєнного стану з нього просто заборонено видаляти об’єкти. 

У Харкові переважна частина будинків ще знаходиться у власності міста. Підвалами у них мали б опікуватись комунальні служби. Аде до того ж літа 2023-го року влада дистанціювалася від питання облаштування укриттів у підвалі багатоповерхівок. За перші півроку на ремонт підвалів не виділили жодної копійки.

Укриття в житловому будинку Харкова. Фото: Суспільне.Харків

Після публікації розслідування про ігнорування владою питань укриттів, комунальники почали проводити невеликі ремонти у підвалах, облаштувати входи.

Що у підсумку? 

Хоча обидва міста в зоні досяжності С-300, а до північної частини Харкова можна дострелити і важким РСЗО, муніципалітети і досі не напрацювали цілісної стратегії, де і як краще перечікувати небезпеку. Є точкові рішення, які працюють – метро, великі хаби-підвали для заходів. Є рішення, у яких видно лобізм забудовників чи комерсантів. Є адміністративний “копняк” з Києва про те, що треба привести підвали до ладу. 

Але цілісного розуміння, коли мешканцям іти в укриття, в яке і куди, так і не вироблено. 

Сергій Сидоров, Павло Новик, Євген Лісічкін