У запорізькому парку облаштували небезпечний пандус до інклюзивних майданчиків за 6 млн грн

У Запоріжжі зробили пандус в Парку Перемоги до інклюзивних спортивного та дитячого майданчиків. Загальна вартість проєкту склала 6 млн грн. Але з пандусом щось пішло не так

Для того, щоб встановити металеву конструкцію, частково розібрали гранітні сходи в парк з боку трамвайної зупинки. Перші три чверті пандуса зроблені з правильним, пологим ухилом. А от остання чверть, яку розвернули у зворотному напрямку, спускається занадто різко. Виходить, що людина на кріслі колісному, якщо не докладе зусиль до гальмування, може розігнатися і врізатися в основу пандуса.

Якою мала б бути конструкція?

Ухил пандуса, як і ухил автошляхів, вимірюють у відсотках: скільки сантиметрів ухилу припадає на метр довжини. Норми інклюзивності та безбар’єрності визначають максимально можливий ухил у 8 відсотків. Тобто, метрова доріжка повинна підніматися або опускатися не більше, ніж на 8 сантиметрів. 

Ми виміряли пандус у Парку Перемоги, і його верхня частина дійсно має ухил у 5-6 відсотків. А от остання, менша частина – вже 15%. Це майже вдвічі більше, ніж максимальна норма.

Зауважимо, що це не єдина проблема пандуса і облаштованої від нього сенсорної доріжки. Так, деякі елементи металевої сітки, якою мають спускатися візки і крісла колісні, приварені неохайно і трохи виступають над поверхнею.

Сенсорну доріжку облаштували майже на всю довжину парку. Однак її зробили піднятою – навіть там, де вона пересікає спуски від лікарні екстреної медицини. Для тих, хто йде спуском, зробили асфальтні підйоми на доріжку. Однак не передбачили дренаж – тож уже за кілька днів або тижнів ми явно побачимо тут величезні калюжі. 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Прозора відбудова Запоріжжя», що реалізується в межах субгранту проєкту «Контроль витрат на відновлення», за підтримки ЄС. Зміст публікації є виключною відповідальністю ЗЦР і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».