«Тюрма або війна»: як українців із ТОТ втягують до армії РФ

«Контракт подписали – и идете штурмовать. И зарплата вам будет на квартиру, а как вы хотели». Це – нові  реалії ТОТ

«Великі зарплати», якими підкуповувала колаборантів Росія, закінчилися. Натомість почався період, коли служба в армії РФ стає привабливим способом заробити грошей – принаймні, якщо вірити пропаганді, яка обіцяє «великі виплати далеко від фронту». Як українців заманюють воювати проти своїх? Що робити, якщо ваш родич на ТОТ вирішив підписати контракт з армією РФ? 

Хоча б не «бусифікують». Це поширений аргумент, яким російські боти відповідають на розповіді про мобілізацію на ТОТ. І справді, формально українці, які опиняються в армії РФ, часто проходять як «контрактники» або «добровольці». Однак глибше лежить хитро створена система, яка підштовхує до фатального вибору – або й взагалі не залишає його.

Правозахисники наголошують: відкрита чи прихована, мобілізація, до якої вдається РФ на ТОТ України, порушує статтю 51 IV Женевської конвенції. Згідно з нею, державі-окупанту заборонено примушувати цивільне населення окупованої території служити в збройних (або допоміжних) силах держави-окупанта. 

Будь-який тиск або пропаганда на користь добровільного вступу до армії заборонені, а призов жителів тимчасово окупованих територій України до лав загарбницької армії є воєнним злочином. Крім того, у статті 45 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі чітко вказано: «Забороняється примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику».

«Тюрма або війна»: історія Івана Віхарєва

Показовою є історія 22-річного Івана Віхарєва, жителя Михайлівки Запорізької області, яку нещодавно винесли на широкий загал журналісти «Слідство.Інфо». У російському СІЗО йому запропонували вибір: тюрма або війна. Іван підписав контракт прямо в ізоляторі, проходив медкомісію в кайданках, а згодом опинився на фронті. 

Обіцянки окупаційної влади виявилися далекими від реальності. За словами Віхарєва, замість обіцяних 800 тисяч рублів він отримав лише 195 тисяч і кілька дрібних сум. Регулярних виплат не було.

Після підписання контракту михайлівця перевезли з Мелітополя до Маріуполя для навчання, а звідти — до Курської області, на позиції.

Перед відправленням підрозділ не отримав повного спорядження: форму спочатку видали, а потім забрали, болотники для курського грунту взагалі не дали. На місці російських військових розмістили у напівзруйнованому будинку і змусили самостійно облаштовувати позиції. Згодом Іван потрапив у полон до українських військових — і це фактично стало найкращим сценарієм із можливих.

Масштаби та механізми втягування

Станом на зараз, за інформацією Служби безпеки України, кількість незаконно мобілізованих українців на ТОТ може сягати десятків тисяч. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими додають: приблизно 15% полонених потрапили до армії РФ саме з тимчасово окупованих територій.

Журналістські розслідування показують типову модель втягування чоловіків із ТОТ у війну на боці РФ. Вона включає затримання або переслідування, психологічний тиск, обмеження свободи та пропозицію підписати контракт як єдиний спосіб уникнути гірших наслідків.

Ключовим елементом цієї системи давно є паспортизація. Вона створює подвійний ефект: без російського паспорта людина фактично не може існувати на ТОТ… а з паспортом автоматично підпадає під військовий обов’язок. Уникнути залучення до системи практично неможливо.

Добровільні контрактники: заробіток як аргумент

Якщо раніше головним джерелом постачання контрактників була тюрма, то тепер з’явився новий фактор – економічний. На окупованих територіях місяцями не виплачують зарплати, закриваються дрібні підприємства, накопичуються борги. 

На цьому тлі контрактна служба подається як фінансово вигідна альтернатива, яку активно рекламують у російських соцмережах. Часто – з обіцянками не відправляти безпосередньо на фронт.

Втім, реальність часто інша. Виплати в рази менші за обіцяні, а від фронту не застрахований ніхто. 

Система робоча. Хтось іде, бо вірить, що це єдиний спосіб забезпечити себе і родину. Хтось… просто не витримує психологічного тиску. Такі історії характерні не лише для ТОТ, а й для самої Росії.

«Лікувати депресію» на війні з Україною

У соцмережах набула чималого розголосу історія 19-річного росіянина з Краснодарського краю. Хлопець не зміг знайти роботу, покинув навчання і вирішив підписати контракт, щоб заробити.

Хоча родина була проти війни і активно відмовляла молодика, він був переконаний, що обирає найкращий шлях: загинути він може у будь-якому разі через українські безпілотники, які постійно літають над його будинком. Тому хоче хоча б отримувати стабільний дохід, а в разі загибелі — забезпечити родині виплати. 

Показовий випадок того, як працює пропагандистська система: хлопець був впевнений, що йому не доведеться нічого вбивати, але втомився жити у постійному страху.

Відмовляли росіянина всім Threads, причому долучилися і українці. Зрештою, батьки просто відібрали у нього документи. 

Реальність фронту

Попри обіцянки служби в тилу, більшість новобранців в Росії майже одразу опиняються у зоні бойових дій. Мешканці ТОТ – не виключення, а швидше правило. 

У кращому випадку вони потрапляють у полон до українських солдат, у гіршому — гинуть або отримують тяжкі поранення.

Часто проміжок часу між підписанням контракту та загибеллю становить менше ніж місяць. Обіцяні великі гроші контрактники просто не встигають отримати.

Примусова мобілізація: що далі

Усе свідчить: у квітні 2026 року окупаційна влада планує розгорнути повноцінну примусову мобілізацію на ТОТ. Під ризиком можуть опинитися близько 50 тисяч чоловіків із Криму, а також тимчасово окупованих частин Запорізької і Херсонської областей.

Мобілізаційні процеси вже відбуваються, але переважно приховано — як на окупованих територіях, так і в самій Росії. Водночас вони стають дедалі жорсткішими.

Для вищих навчальних закладів встановлюють план набору контрактників — до 2% від загальної кількості студентів. Молоді, яка не досягає успіхів у навчанні, контрактну службу подають як «єдиний вихід». Паралельно в соцмережах активно просувається тема високих заробітків, що підсилює кампанію.

Окремим напрямом стала агітація до так званих військ БпЛА. Оголошення про набір масово з’являються на ресурсах вишів і безпосередньо в навчальних закладах.

Студентам обіцяють «легку службу», роботу з дронами та звільнення після завершення контракту. Насправді ж такі контракти не відрізняються від стандартної служби в армії РФ, не гарантують потрапляння до підрозділів безпілотників і фактично є безстроковими.

Водночас на окупованих територіях Донеччини та Луганщини вже триває масовий призов студентів. Навіть тих, хто має право на відстрочку, викликають до військкоматів під приводом «уточнення даних», після чого не відпускають і одразу направляють на підготовку. Документи про навчання ігноруються, а можливості для оскарження немає.

Що робити, якщо родич на ТОТ хоче підписати контракт?

Якщо дорослий чоловік на ТОТ зробив вибір, змінити це буде складно. Найкращий варіант – спробувати розвіяти ілюзії про легкий заробіток і «білі жигулі для родини». 

Аргументи проти служби в армії РФ такі:

• обіцянки великих виплат зазвичай не виконуються: свідчення тому – десятки історій у соцмережах і загальновідома звичка російської держави «кидати»;
• виплати за загибель теж отримують далеко не всі: для них треба підтвердити факт смерті. Однак російські військові командири просто приховують загибель підлеглих, записуючи їх у «зниклі безвісти». Це роки підвішеного стану для родини;
• набагато краща альтернатива найму – виїзд з окупованої території. Що для нього потрібно, ми писали тут;
• якщо родич таки потрапив до армії, обов’язково розкажіть йому про проєкт «Хочу жить» – спеціальну програму, за якою можна здатися в полон українцям.

Система, якої все складніше уникнути

Все це — від історій окремих людей до статистики — свідчить про одне: за риторикою «добровільної служби» в армії РФ приховується багаторівнева система примусу.

Вона поєднує силовий тиск за найменше порушення, правові обмеження, якщо не маєш російського паспорту, економічну безвихідь і цілеспрямовану інформаційну обробку. 

У таких умовах вибір часто перестає бути вибором у повному розумінні цього слова. Для тисяч українців із ТОТ формула «тюрма, борги або війна» — це абсолютно реальний механізм втягування у війну, уникнути якого стає дедалі складніше.

Ксенія Світлова

Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації