Річки і парки: що залишиться Запоріжжю за 10-30 років? Дослідження екологів
Малі річки Запоріжжя могли б бути затишним місцем для відпочинку, джерелом аварійного водопостачання, регулятором мікроклімату. Натомість вони пересихають, забруднюються і заростають. Але ситуацію можна виправити – якщо її не ігнорувати. Такі результати дослідження, яке організації “Екосенс” і мережа “Довкола” проводили протягом року
Двадцять точок забору води. Від двох до чотирьох виїздів на кожну річку. Аналізи в блекаути, під світом телефонних ліхтариків. Так місцеві екологічні організації досліджували стан малих річок Запоріжжя. Вивчали дві колишні Московки – зараз річки Мокру і Суху, а також Кушугум і Конку. Мета – з’ясувати стан водойм, вплив на них підриву Каховської ГЕС, а також безпосередньо вплив Запоріжжя.
Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!
Як говорить керівник дослідження, доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій, науковий керівник мережі «Довкола» Максим Сорока, експедиція мала на меті довести: діяльність міста дуже і дуже впливає на стан його річок.
Ось чому ми робили таку величезну експедицію з купою точок – щоб довести один простий факт: що забруднення береться не з якихось міфічних полів, що це не війна насправді у цьому винна. Бо у нас зараз все намагаються списати на війну.
Заміри довели: і Мокра, і Суха до того, як вони входять у місто, і безпосередньо на його території – це практично різні річки за якістю води.
Річка Мокра (Московка)
Колишню Мокру Московку, а зараз просто річку Мокру, вивчали одразу у шести місцях – від села Наталівка і аж до озер у Дубовому гаю. І побачили кричущий контраст у її стані. За словами Максима Сороки, це практично дві різних річки.
До Сімферопольської автомагістралі, у верхньому басейні і в районі села Наталівка, Мокра за українськими стандартами може навіть вважатися чистою річкою. Її вода має підвищену мінералізацію, тобто вміст мінеральних речовин – але для нашого регіону це нормально. А ще через те, що річка заросла, у ній бракує розчинного кисню.
Інша справа – там, де починається місто. У низині і перед гирлом води Мокрої перетворюються на слабозабруднені – знов-таки, за українськими стандартами. А от за європейською класифікацією це вже води низької якості. Після Сімферопольського шосе, коли річка проходить промзону кар’єрів, асфальтобетонного заводу та інших підприємств, дослідники виявили у них виражене азотне забруднення і підвищений вміст фосфору.
Відповідь може лежати також і в районі Автовокзалу. Тут експедиція виявила масу невідомих, ніде не зареєстрованих труб, із яких у річку щось стікає. Вони губляться у заростях на берегах Мокрої – і залишаються поза увагою влади.
А вище за Автовокзал Мокра заросла. Фактично тут вона вже є первісним болотом. Ситуація погіршилася після того, як рівень річки знизився через підрив Каховки.
Екологи кажуть: поглиблювати дно штучно немає потреби. Але потрібно розчистити береги від заростей. Тоді природних процесів буде достатньо, щоб забезпечити буферну зону і приток води. Після цього тут можна облаштувати навіть зону відпочинку.
Дубовий гай
Ділянка Мокрої в районі Дубового гаю сильно постраждала від підриву Каховської ГЕС. Як підкреслює Максим Сорока, за 70 років Каховське водосховище сформувало певну екосистему, яка зараз рушиться.
Десь ліс виросте – а десь він висохне.
Дубовий гай – саме другий варіант. Тут річище Мокрої було сильно змінене людськими руками: воду з неї відвели у ставки Дубовки. На основі річки організували підземне зрошення парку через штучні споруди.
Тепер, коли від Мокрої залишилося не так вже й багато річки, бо Каховська ГЕС перестала утримувати підвищений рівень води у Дніпрі, парк ризикує зникнути.
Вже влітку минулого року у Дубовому гаю спостерігалася дуже сильна грунтово-гідрологічна посуха. Це було видно по малим деревам, віком до 5 років, – там, де коні пасуться – що вони пересихають, їм не вистачає вологи. Далі ситуація все більше і більше погіршувалася – незважаючи на те, що думали, що після осіннього водопілля водойми у Дубовці наповняться. Вони не наповнюються і перетворилися на трофні болота. Тут треба щось робити.
За прогнозами екологів, Дубовка може зникнути вже за 10 років, якщо не наповнити штучні зрошувальні споруди.
Треба шукати, як їх додатково наповнювати. Або треба зголоситися, що вони поступово висохнуть. Дерева теж підсохнуть, захворіють… і ми зробимо там, наприклад, класні спортивні майданчики. Або торгівельний центр побудуємо. Можна по-різному дивитися на цю територію, –
А що станеться із самою річкою? За словами науковця, якщо нічого не робити, то її існування через 20-30 років – під великим питанням.
Річка Суха (Московка)
Річка Суха – це добре відомий читачам ЗЦР Краснюк. І це знову історія про вплив міста.
Насправді Суха набагато менше ризикує пересохнути у найближчі роки, ніж її сусідка Мокра. У цьому є певний парадокс, каже Максим Сорока. Суха живиться в першу чергу від опадів. Але ще одне джерело води у ній – колишня річка Капустянка, яка фактично стала стоком відпрацьованих вод із заводів. Тож, хоча Суха теж показує ознаки гідрологічної посухи, її перспективи набагато кращі.
Але тільки з точки зору подальшого існування. З якістю води все по-іншому.
Експедиція робила проби в районі Донецького шосе, Ботанічного саду, а далі – біля проспекту Соборного і у парку Перемоги, біля місця впадіння Краснюка у Дніпро. В районі Ботанічного саду Максим Сорока називає Суху «прекрасною річкою». Але…
Щось магічне відбувається із нашою річкою між Ботанічним садом і проспектом Соборним. Різко змінюється якість води і різко змінюються параметри азоту амонійного – а це 100% «господарка» (господарча діяльність, – ред). Азот амонійний – це завжди якісь недоочищені стічні води.
Азот амонійний за кілька днів переходить в інші форми азоту. Перевищення виявили у всіх пробах. Таким чином, скиди у річку відбуваються постійно. Також різко змінюється у воді і вміст заліза. Річка буквально стає червоною. І… більш прісною – тобто її чимось розбавляють.
Власне, не дивно: між Ботанічним садом і Соборним у Суху впадає сумнозвісна Капустянка. Втім, науковці поки не беруться стверджувати, що причина саме тут: розмірковують над додатковим дослідженням із забором проб із Капустянки.
Як і Мокру, Суху свого часу використали для створення поблизу парку – парку Перемоги. Річка живить місцеві ставки. Втім, ситуація тут набагато краща, ніж у Дубовці. Хоча ставки обмілівають, дерева тут не так сильно від них залежать. Тому існуванню парка нічого не загрожує.
Марсіанські поля і сміттєві острівці
У приватному секторі поблизу проспекту і нижче за течією на Краснюку збираються цілі сміттєві острівці. Насправді тих, хто хоч інколи гуляє Сухою у нижній течії, не здивує у ній навіть старий холодильник: мешканці приватного сектору «заощаджують» на вивезенні сміття.
Екологи пропонують вирішити проблему коштом КП «Титан», яке відповідає за парк Перемоги. Для цього можна облаштувати на річці сітки для вловлення сміття. І раз чи декілька разіва на місяць збирати і вивозити його.
І, звісно, не можна не згадати про оголені після підриву Каховської ГЕС відкладення заводських стоків. У місці впадіння у Дніпро Краснюк в цілому дуже проблемна річка. Тут відбувається розмивання берегів і падіння дерев. Суха фактично торує собі нове річище.
Повноваження місцевої влади насправді дуже обмежені. Адже існує постанова Кабміна, яка забороняє будь-яке користування землями, що були осушені після «спрацювання» Каховської ГЕС. Максим Сорока та його колеги працюють над тим, щоб оголені відвали виключили із цього переліку.
Що стосується дельт малих річок Запоріжжя, то насправді треба вже щось робити. Треба принаймні планувати і закладати на наступний рік проєкт, а через 2-3 роки закладати вже якісь заходи для ревіталізації. Але у Програмі (соціально-економічного розвитку Запоріжжя – ред) цього взагалі немає, тому що Постанова Кабміну не дає.
Як каже керівник дослідження, ерозійні процеси у дельті Сухої дуже серйозні, і передбачити їх наслідки наразі неможливо. Разом із Максимом Сорокою за правки до Постанови виступають також екологи з Нікополя. Там також відчувають не лише позитивні наслідки відновлення Великого лугу.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Обговорення