Пам’ятник запорізьким виборам: дорогий пляж… де не можна купатися

Зробити новий пляж на місці, де санстанція прямо заборонила купатися. Тому що дуже хочеться отримати голоси виборців. І ще трішки – закопати грошей в землю. Одне з великих будівництв часів Володимира Буряка, коли ще казали «най крадуть, аби будували» – пляж на Павло-Кічкасі. Його почали робити ще в 2019, і процес розтягнувся на три роки

І це було дещо неприємно для тодішньої влади. Адже проєкт був однією з передвиборчих «іграшок» Володимира Буряка. Кампанія 2020 року складалася переважно з сюжетів, як міський голова в оточенні посадовців ходить по будмайданчиках на площі Запорізькій, в аеропорту, по Правобережному і кічкаському пляжах і перевіряє ремонти і реконструкції. 

На відміну від площі Запорізької, пляж таки доробили. Хоча приводів для бентеги все одно було чимало. 

Перша бентега, на яку наш незламний нарід уже майже не звертає уваги – санітарні та екологічні норми. Багато років санепідемстанція та держспоживслужба маркували пляж на Кічкасі як непридатний для купання за рівнем кишкової палички та іншими показниками. Головна причина несприятливих показників – повільна течія. Вода тут не встигає очищатися самостійно. 

Тому стаціонарна велика табличка «Купатися заборонено» стала однією з перших конструкцій оновленого ландшафту. А міська влада в сюжетах, присвячених перебігу робіт, дипломатично називала це місце «зоною відпочинку», а не пляжем. 

Щодо екології, то дим із заводів сюди майже не дістає. Але в кілометрі від пляжу до берега майже впритул підходять відвали балки Середньої. Які сполуки з відходів металургійного виробництва вимиваються грунтовими водами в затоку, важко уявити.  

Але якщо хочеться добрати голосів на одному з ключових округів, то зробиш пляж навіть в місці, де купатися заборонено.  

Друге, що бентежить – розбіжність між приємним ескізом і тим, що вийшло в реальності. 

У планах бачимо набагато більше навісів для затінку, два спортивних майданчики, стаціонарний туалет у верхній частині зони відпочинку. Влада обіцяла інклюзивність, ногомийки, фонтанчики з питною водою та все інше, що зараз входить до сучасних «пляжних стандартів».  

У реальності на пляжі зробили два навіси і один спортивний майданчик.І поставили мобільні біотуалети замість стаціонарних. Роздягальня зроблена ніби за радянських часів, з матеріалів, які мали вигляд трачених часом вже у рік встановлення. Загальне враження від пляжу – «бідно, але охайно».

І тоді починається третє, що бентежить – ціна проєкту. За три роки, з 2019 по 2021, у нього вгатили майже 19 мільйонів гривень. Це було два «раунди» реконструкції та дві фірми, «Теплобудімпорт» і «Євробудкомплект». 

«Теплобудімпорт» відпрацював трохи менше половини договірної суми – 7,7 мільйона гривень. Але працював він погано, тому договір достроково розірвали. Пляж доробляв ще за 11 мільйонів «Євробудкомплект». 

Що лише на папері «встигла» зробити перша фірма і що повинна була доробляти за нею друга – вже неможливо з’ясувати. 

І хоча місцеві мешканці в основному задоволені вже тим, що стало краще, ніж було, павло-кічкаський пляж сміливо можна занести до переліку «пам’ятників» запорізької корупції та політичного популізму.