Маніпуляція російської пропаганди про підтримку економіки ТОТ кредитами

Російський системний банк заявив, що вкладе у ТОТ 1,5 трлн рублів, щоб “дорозвинути їх до рівня Росії”. Ось тільки дасть ці гроші в кредит. Чи справді це розвиток, і чи потребувала його Запорізька область до окупації – розбирався “Запорізький центр розслідувань”

Голова російського “Промсвязьбанку” (державний російський системний банк) Петр Фрадков пообіцяв ТОТ України багато грошей, щоб вони вийшла на “середньоросійський рівень”. Для цього нібито валовий регіональний продукт цих територій (зокрема, і тимчасово окупованої частини Запорізької області) має складати близько 3 трлн рублів, каже російський банкір. Він планує прокредитувати половину річної суми. І стверджує, що завдяки кредитам окупований раніше Крим вже “збільшив вклад у ВВП Росії майже в два рази”. Наголошує, що так звані “нові регіони” можуть дати ще більше.

Для початку розберемося в економічних показниках. Валовий регіональний продукт – це різниця між кількістю продукції, яку виробила територія, та проміжним рівнем споживання. Вимірюється у цінах продукції. За твердженням Фрадкова, середній показник по Росії зараз складає близько 3 трлн рублів.

Твердження сумнівне. Останні твердо зафіксовані дані російської статистики, яким більш-менш можна довіряти – за 2021 рік. Тоді їх ще не почали настільки сильно “докручувати”, щоб показати, що від війни жити в Росії стали тільки краще. 

Але і тоді “Росстат” надав тільки суму по всіх територіях РФ. Вона склала 121 трлн 183 млрд рублів. Якщо поділити на 85 регіонів, які російські статистики зазвичай враховують, виходить 1 трлн 425 млрд рублів на регіон, тобто близько 500 млрд грн за тодішнім курсом. Чи можна вірити пану Фрадкову, що відтоді середній ВРП у Росії зріс вдвічі? Ми не віримо. У довоєнні роки такого зростання не було, і навіть необхідність замінювати санкційні товари та виробляти зброю навряд чи могла його дати. От і перша можлива брехня “рятівника”.

А що ж із Запоріжжям? У тому ж 2021 році ВРП Запорізької області склав близько 229 млрд грн. Вдвічі менше, ніж в середньому по Росії? “Скоріше захоплюйте і рятуйте”?

Насправді і це твердження некоректне. Середній показник по Росії розрахований із урахуванням Москви, а її ВРП більш ніж вдесятеро вищий за інші райони. Може, саме тому у 2021 році “Росстат” не публікував розбивку по регіонах? Але якщо порахувати російський ВРП без Москви за інші роки, він виходить помітно нижчий – десь на п’яту частину. 

Уже непогано, але є ще більш цікавий момент. Із 85 “суб’єктів Російської федерації” у 2018 році (останній рік, за який ми знайшли розбивку по регіонах) 62 мають ВРП нижчий за середній. Майже три чверті всіх територій! То, може, їх і варто було б “рятувати”?

Таким чином, заява про те, що тимчасово окуповані українські регіони треба “підтягувати” до середньоросійського рівня у 3 трлн рублів – це точно маніпуляція і, швидше за все, брехня.

А чи є кредитування дієвою підтримкою? У цивілізованій країні – так. А от з Росією починаються нюанси. По-перше, не кажуть, кому хочуть давати кредитні кошти – споживачам чи бізнесу на розвиток. В заяві Фрадкова не вказано розподіл цих 1,5 трлн між споживчим кредитуванням та кредитуванням бізнесу. Для зростання економіки регіонів потрібне  саме друге.

Але навіть якби давали ці кредити саме бізнесу – не допомогло б. Бо для будь-якого розвитку потрібні безпечні та передбачувані умови роботи. Тимчасово окупована територія не є безпечним регіоном для ведення бізнесу. По-перше, через близькість фронту та постійні обстріли. По-друге,  на ТОТ Запорізької області  процвітає силове захоплення майна та бізнесу.  “Віджимають” все: від земельної ділянки до бізнесу, часто із залученням військових. Відтак, залишки місцевого бізнесу будуть використовуватись не як об’єкт інвестування за допомогою  кредитів, а як один із способів для подальшого виведення цих грошей. Тобто “відмивання”.

Якщо ж брати споживче кредитування – для зростання економіки  треба, щоб ті, хто взяв кредит, мали змогу  його віддати. Саме це підсилює регіон та країни в цілому. А для цього потрібна стабільна заробітна плата. Стабільності на ТОТ немає: часто затримують зарплати, соціальні виплати, “перераховують” пенсії.

ВИСНОВКИ:

1. Твердження Фрадкова, ймовірно, містить брехню про середній рівень ВРП в Росії у 3 млрд рублів. 

2. Твердження Фрадкова про те, що ТОТ треба підтягувати до середньоросійського показника, маніпулятивне: майже три чверті російських “суб’єктів” також  не дотягують до середньоросійського рівня, оскільки він формується завдяки Москві та кільком успішним регіонам. Ми не маємо зафіксованих даних для порівняння за конкретним роком, але на загальних даних можемо припустити, що ВРП Запорізької області до окупації був вищим, ніж у більшості регіонів РФ.

3. Твердження Фрадкова про підтримку кредитами маніпулятивне, тому що він “змішує” споживче кредитування і кредитування бізнесу, не вказуючи, на що саме підуть гроші – на розвиток підприємництва чи на збільшення споживання побутових товарів.

4. Навіть якщо б кредити надавалися і розподілялися прозоро і раціонально, вони не змогли б допомогти в економічному розвитку ТОТ: прифронтові зони страждають і від обстрілів, і від “віджимів” російських силовиків, і від махінацій із невиплатами зарплатні і заниженнями “перерахованих” пенсій. Це створює токсичне економічне середовище, яке кредитами не можна врятувати. Таким чином, ідеться про “відмивання” 1,5 трлн рублів нібито для “розвитку” ТОТ.