Кульбабове Запоріжжя: як жінки підтримують жінок у воєнні часи – фоторепортаж

У Запоріжжі з самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну активізувався волонтерський рух. Волонтерити почали практично всі. Багато організацій, направленість роботи яких виявилася поки не на часі, перекваліфікувалися і також почали вносити свою лепту у цей непростий для України час. Однією із таких організацій є ГО “Екосенс”

Організація “Екосенс”, головою якої є екоактивістка Тетяна Жавжарова, займається питаннями збереження навколишнього середовища. Зараз активісти працюють не тільки над цим, а ще і підтримують жінок Шевченківського району гуманітарною допомогою, ліками, засобами гігієни та психологічно. 

Кульбабове Запоріжжя

Зустріч назначена біля супермаркета на районі. Волонтерки, Тетяна Жавжарова та Інна Бахтіна,  збираються за продуктами, ми слідом. Навантаживши декілька пакетів всілякого, закидуємо їх в автівку і по бездоріжжю Шевченківського району їдемо до точки видачі. 

Всього таких точок дві, працюють по одному дню на тиждень, а заявки штаб приймає онлайн чи по телефону. 

Свій волонтерській центр жінки назвали “Кульбаба”. 

– Символом ГО “Екосенсу” є кульбабка, тому що це рослина, яка швидко адаптується до нових умов. Крім того, у 2018 році ми створили проєкт “Кульбабова Україна” про потребу навчитися виживати у місті, дбати про фізичне і психічне здоров’я, стати витривалим, як кульбаба. Тому цей проєкт зараз трансформувався у волонтерський штаб “Кульбаба”, – розповідає Жавжарова. 

Всього в штабі 9 людей, які працюють вже два місяці, і надали допомогу близько 700 жінкам з дітьми, самотнім та багатодітним, бабусям, інвалідам, переселенкам. 

Біля точки нас зустрічає усміхнена Світлана Інник. Це її будинок, в якому робився ремонт, але зараз роботи зупинилися. 

– Перший місяць ми допомагали адресно з доставкою, але потім почалися проблеми з паливом. Також ми у підсумку зрозуміли, що не всі потребують підвозу продуктів і є ті, хто може прийти самостійно. Тому ми зробили дві точки видачі – одну тут, на Зеленому Яру, а іншу на Димитрівському, – каже Тетяна.

Поки волонтерки розпаковують покупки, вже починають потихеньку приходити людей. Хто за їжею, хто за ліками, хто і за тим, і за тим одночасно. 

У штабі все чітко, все по списках. Гроші на допомогу ГО “Екосенс” отримало у якості гранту від Канади. Він був спрямований на допомогу жіночим організаціям, але активістки змогли допомогти не тільки собі. 

Окрім пакетів з іжею та ліків, на підвіконні помічаємо коробку з насінням. Тут горох, календула, цукіні, меліса та багато іншого. Волонтерки розповідають, що спочатку вони ще роздавали насіння, щоб заохотити людей до вирощування їжі чи лікарських рослин самостійно.

– Це Зелений Яр, приватний сектор, і у багатьох є ділянки, де росла якась травичка, а ми пропонуємо посадити гарбузи, цукіні, а бабусі можуть собі самостійно вирощувати мелісу, валеріану, – кажуть “кульбабки”.

Позитивний досвід цієї практики можна побачити і біля самого штабу. Просимо Світлану про невеличку екскурсію городом і  заодно розповісти, як вона доєдналася до “Кульбаби”.

– З дівчатами ми познайомилися по інтернету вже давно. Тільки вони по екології, а я тут за школу хвилювалася. А потім ми списалися, я побачила, що вони почали діяльність і тоді запропонувала приміщення, – розповідає Світлана.  

На жаль, жінка зараз не працює, під державну допомогу не підпадає, але “Екосенс” допомагає ліками та продуктами. У Світлани двоє синів, які хворіють на астму, а зараз дистанційно навчаються вдома, тому знайти якусь роботу поки змоги немає. Також у неї є брат та мати, які підтримують у цей важкий час. 

Вирощує на городі волонтерка горох, кабачки, картоплю. Все прийнялось до землі і вже дало впевнені паростки. 

Повертаємося назад до будинку, де продовжує кипіти робота – сортування та видача. Інна Бахтіна, запорізька журналістка і волонтерка “Кульбаби”, розривається між телефоном та штабом. Окрім роботи руками, вона ще і незмінна водійка:

– Запропонували і я погодилась. Давно хотілося допомагати людям і ця пропозиція впала на благодатний грунт. Працюю тут волонтеркою, а під час ще не полишаю свою основну роботу журналістом, працюю онлайн. Як водій я майже постійно потрібна, тому що великі закупки робимо і треба мати машину під рукою.

Жінки розповідають, що в основному вони спеціалізуються на ліках. Кажуть, що для них було здивуванням, як багато в нас людей з діабетом. Також багато хто хворіє на астму та алергії.

– Окремо дякуємо Світлані Розсохач. Вона також наша волонтерка, але займається саме питанням діабету. У неї дочка з цією хворобою. Світлана знайшла нам фірму, з допомогою якої вдалося закупити ліки для півсотні дітей з діабетом, – розповідає Тетяна.

Додатково “Кульбаба” також організовує ефіри з психотерапевткою Анною Пришутовою, яка є співзасновницею “Екосенсу”. На цих ефірах люди можуть отримати відповіді на хвилюючі їх питання. 

У кожного ефіра є запланована тема. Психотерапевтка розповідає, як впоратися з вигоранням, з тревогою, зі стресом. Також вона може надати допомогу індивідуально по телефону. 

Анонси майбутніх ефірів публікуються на сторінці “Екосенсу” у Фейсбуці, а проводяться на сторінці організвції в Інстаграмі. Також Анна Пришутова робить ефіри і на своїй особистій сторінці в Інстаграмі. 

Закінчивши роботу в штабі, Тетяна та Інна збираються їхати ще на одну точку – Амбулаторія загальної практики сімейної медицини №6. Туди вони несуть смаколики для дітей. 

Волонтерки вирішили, що співпраця відразу з педіатрами амбулаторії набагато краща, ніж вишукувати мам поодинці. А тут вони самостійно приходять і окрім медичної допомоги, можуть ще отримати для дітей соки, каші та інше. 

Поки їдемо, питаємо, чому саме так локально – Шевченківський район. Волонтерки відповідають, що “Екосенс” і до повномасштабного вторгнення росії в Україну працював саме з громадою цього району. Організація завжди популяризувала роботу на місцях, залучення людей, які живуть поряд, щоб вони бачили результат своєї діяльності. 

 – Наприклад, коли проводять суботник на Хортиці, то туди з’їжджається все місто. І це добре, але коли люди виходять на подвір’я і прибирають свою територію, то вони бачать для кого це роблять – для себе, і бачать результат своє роботи кожен день. 

У педіатрії нас зустрічають з усмішкою. Пару фото і ми прощаємося, але на душі залишається якась впевненість у завтрашньому дні. Бо після знайомства з такими активними, сильними, стійкими жінками-кульбабками, розумієш, що разом до перемоги – це не пусті слова.

_________________________________________________________________________

Якщо ви мешкаєте в Шевченківському районі і потребуєте їжі чи ліків, чи, можливо, психологічної підтримки, то звертайтеся у штаб “Кульбаба” і вам допоможуть.