Коли і за якими параметрами слід оцінювати нову місцеву владу?

Нещодавно обрані депутати та мер вже набули своїх повноважень і стали до роботи. Хоч виконавча влада обійшлася без суттєвих перетасувань, у депутатському корпусі деякі зміни все ж відбулися. Коли можна оцінювати результати роботи частково зміненої запорізької місцевої влади та за якими критеріями – ми розповімо вам далі.

Восени минуло року мешканці Запоріжжя переобрали місцеву владу. Після набуття повноважень, депутати на зимовій сесії затвердили основні кандидатури для запуску  повноцінної роботи міськради – секретаря, заступників міського голови та членів виконкому. І з того часу запорізька влада повноцінно розпочала свою роботу.

Але коли ж можна робити перші висновки про її роботу і головне як цю роботу оцінювати?

Щодо строків, то на рівні держави, наприклад, існує неформальний показник – перші 100 днів. За цей час новий уряд має розібратися зі станом справ, розробити план дій та показати перші результати своєї роботи. І хоч місцева влада має дещо менший за масштабом набір цілей та повноважень, їй також треба час щоб перейняти на себе роботу “попередників”.

Після останніх місцевих виборів у Запоріжжі влада особливо не змінилася – залишився старий мер, вагома кількість депутатів попередніх скликань також переобралася (нехай і під іншими партійними брендами), а виконавчий комітет суттєвих змін не зазнав. Але все ж зробімо знижку на новачків та розглянемо коли і за якими критеріями можна оцінювати роботу частково видозміненої Запорізької міськради.

Так, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай вказує, що «у законодавстві відсутні фіксовані, формальні критерії успіху громад. Для себе особисто відзначаю, що в громадах може зростати або падати населення, збільшуватися або зменшуватися оплата праці та доходи, зростати або скорочуватися тривалість життя людей, дорожчати або знецінюватися вартість житла та землі. Натомість, в законодавстві є вимога, що голова громади та депутати раз на рік, публічно на зустрічі, звітуються про стан справ. Отже, рік це вже достатній термін, щоб прозвітуватися, а крім того бюджетний кодекс визначає звіти за квартал, за півроку, 9 місяців та також за рік».

Колега Олександра Солонтая з Інституту політичної освіти – Тарас Случик – умовно виділяє два блоки за якими можна оцінити роботу новообраної місцевої влади:

«Перший блок – це оцінка виконання публічних обіцянок, які депутати та міський голова давали під час своєї передвиборчої кампанії. Це можна відслідкувати в перші 2-3-4 місяці, півроку. Наприклад, якщо мер сказав – ми знесемо незаконні тимчасові споруди. Це можна перевірити – чи провели облік цих незаконних споруд, підготували якусь процедуру як їх демонтувати і чи почали цей демонтаж. Але це відповідальність всієї влади: і голови міста, і виконавчих органів влади, і самих депутатів».

Стосовно саме депутатів, то окрім виконання обіцянок, також можна проаналізувати програму політичної партії від якої кандидати йшли на вибори. Треба слідкувати чи відвідує депутат пленарні засідання та депутатські комісії. Наскільки регулярно він проводить прийом громадян, як часто з’являється на території, від якої обрався, наскільки він комунікує з мешканцями. Також важливим є наскільки часто депутат реєструє проекти рішень, подає депутатські звернення чи запити. Зрозуміло, що це річ відносна, але якщо депутат подав нуль запитів та звернень, не подав жодної поправки чи пропозиції, то є питання наскільки депутату чи депутатці це цікаво і наскільки він чи вона буде надалі активно цікавитися життям міста.

За діяльністю депутата на сесіях можна слідкувати за допомогою онлайн-трансляцій чи протоколів сесій міськради. Іноді на сайті міськради (на персональних сторінках депутатів) розміщуються річні звіти обранців. Там же можна дізнатися про адресу приймальні депутата та графік прийомів. Інформацію про кількість відвіданих засідань, розпоряджання депутатським фондом та іншу діяльність партій і депутатів також публікує рух “Чесно”. З програмами політичних партій можна ознайомитись на сайті Центральної виборчої комісії. 

Другим блоком Тарас Случик виокремлює вже більш загальні речі, які можна відслідкувати за 2-3 роки каденції. І ці показники треба відслідковувати у порівнянні з минулими роками.

«Один з таких показників – це те наскільки люди задоволені якістю послуг. Для цього можна подивитися на щорічне Всеукраїнське муніципальне опитування Міжнародного республіканського інституту. Це дослідження виводить загальну позицію в різних сферах та показує на скільки мешканці задоволені якістю послуг. Починаючи від освітньої та закінчуючи благоустроєм».

Наприклад, за цим посиланням можна подивитися на вказане дослідження від 2020 року.

«Ще один індикатор – це позиція міста в різних рейтингах. Починаючи від рейтингу Transparent cities, який робить Transparency international Ukraine, закінчуючи рейтингами конкурентоспроможності», – вказує експерт.

У рейтингу Transparent cities можна відслідкувати рівень прозорості місцевої влади, зокрема у: закупівлях, бюджетних процесах, соціальних послугах, землекористуванні та будівництві, освіті, інвестиційному та економічному розвитку. Водночас, індекс конкурентоспроможності оцінює бізнес-клімат у містах: започаткування бізнесу, доступ до майна, податки та збори, неформальні платежі та корупція, безпека ведення бізнесу, підтримка інновацій.

«Ще один індикатор за яким можна відстежувати ефективність влади, наприклад, у освіті – це середня кількість балів учнів на ЗНО. Чим вищий середній бал, у порівнянні з іншими містами, тим якісніша освіта або створене середовище, яке дозволяє дітям краще вчитися. Бо інструменти стимулювання цього є різні – починаючи від іменних стипендій міського голови, закінчуючи якісною технікою, вчителями з високими зарплатами і так далі», – додає Тарас Случик.

Тут можна подивитися рейтинг шкіл Запоріжжя за 2020 рік та їхнє місце у загальноукраїнському списку.

“Наступний індикатор – питання капітальних видатків на одного жителя (ремонти, будівництво та ін.). Тобто чим більше капітальні видатки на одного жителя, тим, швидше за все, ефективніше відбувається управління в сфері муніципальних фінансів. Загалом влада має прагнути до того, щоб бюджет розвитку був більшим, ніж так званий «бюджет проїдання», – вказує експерт.

Серед інших економічних факторів також можна згадати про кількість залучених інвестицій, створення робочих місць, середнього та малого бізнесу. Бо чим більше створюється бізнесу, тим більше буде сплата єдиного податку, того ж ПДФО. Тобто зростає дохідна частина бюджету і місто може більше витрачати грошей. Ці всі речі треба відслідковувати в динаміці і треба розуміти стартові позиції.

Про динаміку цих показників можна дізнатися, наприклад, на сайті Державної служби статистики, у повідомленнях податківців та дослідженнях різних приватних сервісів на кшталт “Youcontrol”.

Наостанок редактор сайту “Наші гроші. Запоріжжя” Юрій Сидоров додає: “Ключовий показник діяльності влади – ефективність використання коштів платників податків. Простіше: “Гроші де?”. А вони в закупівлях і дотичному. Саме тут з часом проявиться реальна коаліція в міській раді, чіткість опозиції і чи вона взагалі є. І тут великих змін з огляду на незначні зміни від попереднього скликання чекати не варто. Та деякі проявляться восени-влітку: ключові будівельні підряди, тощо. І відстежити їх буде дуже просто: нонейм фірми в державних закупівлях. Головне зрозуміти: влада готова піти на дрібні поступки для фіксації в якихось публічних показових рейтингах. Прийняти якесь положення і потім випустити пафосний прес-реліз про свою участь в ТОП-10 міст за рівнем розвитку якогось пункту… Але ніколи не піде на поступки в питанні грошей. І це головний критерій”.

Тож, підсумовуючи. У законодавстві не закріплено критеріїв та часових проміжків за якими можна оцінити ефективність влади. Натомість, кожного року депутати та міський голова мають обов’язково звітувати перед громадськістю. Окрім офіційних звітів, результативність місцевої влади можна визначати через різноманітні рейтинги, опитування та статистичні показники. На коротких проміжках ефективність та чесність місцевої влади можна відслідкувати за тим, як вона виконує свої обіцянки чи передвиборчу програму.

До всього сказаного вище окремим пунктом можна було б додати такі критерії для нової влади як боротьба зі старими корупційними схемами, реакція на критику та втілення пропозицій громадськості. Але в Запоріжжі, з огляду на зберігання своїх позицій старою владою, ці показники, вочевидь, залишаться незмінними.

Олег Шемчук

Також читайте: Безпечне місто, дитячі садочки та екологія: Звіт мера Запоріжжя Володимира Буряка (Частина 2)