Хто ви, містере окупант: чим живуть рускіє ванькі, які захоплювали Енергодар (ч.2)

Міський голова Енергодару Дмитро Орлов нещодавно опублікував список з трьома десятками імен військових рф, які скоювали злочини на території міста. Спецслужби України вже заочно оголосили їм підозри та проводять досудове розслідування для притягнення енергодарських “героїв” до відповідальності

Знаючи імена вояк, ми можемо знайти їх сторінки у соціальних мережах, а завдяки сторінкам у соцмережах, ми можемо побудувати собі образ “асвабадітєля”, який приїхав на українську землю катувати, вбивати та красти холодильники. Журналістки “Запорізького центру розслідувань” занурились у це болото та готові розповісти про найяскравіших представників “другої армії світу”, їхні родини та стиль життя.

У першій частині ми зауважували, що серед тих, хто приїхав окуповувати Енергодар, багато уродженців Сарова – закритого міста, в якому містоутворюючим підприємством є Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики, що входить до складу держкорпорації «Росатом». Основний напрямок діяльності інституту – розробка та виробництво ядерних боєприпасів. Саме тому, гадаємо, вояк з військової частини міста Саров направили до Енергодару, і саме з цього науково-дослідного інституту безкінечно командирують працівників “Росатому”, які мізкують над тим, як би під’єднати Запорізьку АЕС до російської мережі.

Простий хлоп Сєрьога

Сєргєй Блінов, уродженець міста Саров (вул. Зерновая 63). Починаючи з 2011 року, Сєрьога проходив військову службу у складі 94 дивізії Внутрішніх військ МВС росії, про що нам стало відомо з його сторінки в Однокласніках, де опубліковано декілька фото зі служби:

У соціальній мережі Вконтактє нам вдалось знайти сторінку 94 дивізії, в якій служив Сєргєй. В описі сказано, що “94 дивизия ВВ МВД была сформирована 3 мая 1947 года в г. Саров Нижегородской области для охраны КБ-11 и завода, где проводились исследования по разработке атомной бомбы”. Те, що до Енергодару відправили бійців саме цієї дивізії, натякає на те, що росіяни мають свої плани на Запорізьку АЕС.

Але повернемося до Сєрьогі. Після дембеля у нього почалося звичайне таке життя: весілля по “зальоту” зі святкуванням цього дійства в пошарпаній квартирі, народження дитини, яке “обмивали” у цій же квартирі, риболовля, пиво, відпочинок на природі, вшановування дідів, “культурне” дозвілля із родичами та друзями в якійсь дєрєвнє із відповідним антуражем.

У 2021-му році Сергєй перестав вести свою сторінку в Однокласніках остаточно, а акаунт у ВКонтактє він, на жаль, закрив. Сторінки дружини, Дашенькі Блінової, не надто інформативні ні у Вконтактє, ні в Однокласніках: вона працює, виховує доньку, яка минулого року пішла в перший клас, а про чоловіка наче і не згадує, адже останнє спільне фото було аж у 2016 році.

Син вчительки

Ще один вояка з саровської військової частини – Дєніс Колабкін. Дєніс щиро намагався сховати свою сторінку в Однокласніках: там він назвався Мірослава Новікова, щоправда, чомусь вирішивши залишити своє фото на аватарці. Також потуги Дєніса в шпигунство зруйнувала його ж мама – Свєтлана Колабкіна:

Свєтлана явно пишається своїм сином, який у 2009 році потрапив під осінній призов:

І якщо акаунт Свєтлани в Однокласниках створений для того, щоб ділитися там сімейними фотографіями, то сторінка у Вконтактє – робоча. Завдяки цьому ми дізнаємося, що жінка – вчителька початкових класів, яка пропагує серед дітей “побєдобєсіє”. Напередодні 9 травня сторінка Свєтлани оживає та наповнюється безліччю дописів про безкінечні акції, присвячені “вєлікай пабєдє”. В принципі, це пояснює те, що синочок Свєтлани – російський окупант, який приїхав “асвабаждать” Енергодар.

До безпеки у соціальній мережі Вконтактє Дєніс підійшов трошки краще: назвався своїм ім’ям, але закрив сторінку від тих, хто не є у нього в списку друзів. Акаунт дружини також не надто красномовний: Катюша Колабкіна родом з Сарова, виховує двох спільних із Дєнісом синів, а про чоловіка, як і дружина попереднього “героя”, не згадує.

Військовий КВК-шник

Останній у цьому списку – Рінат Канєєв, військовослужбовець в/ч 3473, яка розташована в Пензенській області у закритому місті Зарєчний. Рінат – мандрівник, про що говорять його фотографії зі сторінки в Однокласніках. Разом з, на той момент, нареченою, Ольгою, вони любили ходити у походи, але після одруження чомусь здоровий спосіб життя переформатувався на посиденькі у гаражі із пивом, горілкою та друзями.

Рінат Канєєв любить погано жартувати. Такий висновок можна зробити з того, що він грав у команді КВК, представляючи рідну військову частину. Команда не має великої кількості прихильників: у сторінки, присвяченій гумористичному колективу, лише 7 підписників, серед яких – дружина окупанта Ольга Канєєва та сам російський терорист. До речі, акаунт у Вконтактє Рінат спробував заховати, видаливши всі фото, закривши сторінку та перейменувавши її.

Рінат виділяється на тлі двох інших героїв цього тексту: вдома, у місті Зарєчний, за ним сумує дружина – вчителька англійської мови, яка працює із дітьми. І, поки її чоловік тероризує жителів Енергодара, Ольга вітає всіх із “днем родини, любові та вірності”.

Загалом, Ольга не переймається з приводу того, що її чоловік – військовий злочинець. Вона живе своє життя, радіє літу та можливості у будь-який момент гайнути до сусіднього міста у той час, як жителі окупованих частин Запорізької області днями стоять у чергах на виїзд на підконтрольну Україні територію, бо їх не випускають такі, як от чоловік Ольгі.

Взагалі, жіночка вважає, що у ній тече кров кочівників, і тому їй легко змінити місце проживання, адже найголовніше – це родина.

Спочатку ми хотіли написати про наші сподівання на те, що слова про “кров кочевника” це не натяк на те, що Ольга разом із дитинчатами переїде ближче до чоловіка, наприклад в одну з “асвабаждьонних” квартир в Енергодарі. Аж раптом Ольга опублікувала допис, яким підтвердила, що її чоловік знаходиться на території України з самого початку повномасштабного вторгнення росії, і що вона ну дуже чекає його вдома:

Життя подружжя Канєєвих виглядає доволі щасливим та забезпеченим, особливо на тлі умов життя попередніх двох героїв цього тексту. На відміну від Блінових, які живуть у відверто поганих умовах та утворили родину по “зальоту”; на відміну від родини Дєніса Колабкіна, якому, очевидно, з дитинства матір-вчителька втовкмачувала про “вєлікую побєду”. Що саме змусило Ріната поїхати за тисячу кілометрів від рідного дому та “звільняти” місто в Запорізькій області – таємниця.

Маргарита ОГНЕВА для “Запорізького центру розслідувань”

___________________________________________________________________________________________________

Ця стаття була представлена ГО «Запорізьким центром розслідувань» в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни». Зміст статті  є винятковою відповідальністю ГО «Запорізький центр розслідувань» i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війти та миру.