Аналітика Усі пости Аналітика

Гендерна квота: Що змінилося в складі Запорізької міськради (ОНОВЛЕНО)

На місцевих виборах в цьому році вперше були запроваджені обов’язкові гендерні квоти. Така ініціатива повинна була надати можливості для активних політичних лідерок та наблизити місцеві осередки до гендерної рівності. “Запорізький центр розслідувань” розібрався, як змінився склад Запорізької міськради з огляду на квотування і як це впливає на політактивність жінок. 

В жовтні ми обирали представників місцевого самоврядування з дотриманням гендерної квоти в 40%. Відтак, в кожній п’ятірці кандидатів від партії повинно було бути не менше, ніж два представника кожної статі.

Однак реальним показником жіночого лідерства є розміщення кандидатів та кандидаток в списку. Адже в кожної політсили був вибір, ставити жінок на перші прохідні місця, або на останні, де їх шанси пройти будуть мінімальними, але при цьому партія просто дотримується законодавства. 

Слід зазначити, що якщо партія обирала другий варіант, то до списку потрапляли “фіктивні” кандидатки, тобто ті, які були потрібні партії лише для реєстрації. Наприклад, родичі, колеги, знайомі тощо. Чи запрацювало гендерне квотування, перевіряємо на прикладі Запорізької міської ради.

Склад міськради 

За результатами ЦВК до ради пройшло 16 жінок з різних партій, що становить 25% від загальної кількості мандатів. І це майже на 8% більше ніж на попередніх виборах у  2015-му році. Тоді балотувалися 32,7% жінок, але до місцевої ради потрапило всього 17,2 %, тобто 11 жінок. 


Кінцеві підсумки цих виборів виявились не набагато кращими. 1 грудня, на першій сесії Запорізької міськради нового скликання з’ясувалось, що деякі представниці партій склали свої мандати на користь інших кандидатів. Відтак до ради пройшло всього 14 жінок, що складає 21,8 %. Це значно зменшило показники жіночого лідерства й показала деякі “слабкі” сторони квотування. Слід зазначити, що більшість політсил скоротили кількість кандидаток до однієї. В тексті ми позначили партії, які скористалися схемою заміни – (*)

Цього року до Запорізької міської ради пройшли 6 партій – «Єднання» – 20,6%, «ОПЗЖ» – 16,8%, «Слуга Народа» – 15,6%, «Европейская Солидарность» – 13,4%, «Новая Політика» – 6,3%, «Партия Шария» – 5,1%.


Розглянемо за яким принципами були побудовані списки партій і скільки жінок від них пройшло до ради.

“Партія Володимира Буряка “Єднання”

Партія отримала 16 мандатів, тобто до ради пройшло 16 представників. З них 14  чоловіків й 2 жінки.

Загалом “Єднання” висувало список з 64 осіб, поміж них й 26 жінок. Більшість кандидаток – працівниці мерії й лікарки. Важливо зауважити, що такий підбір кандидаток не є випадковим, адже більшість з них підлеглі Володимира Буряка.
Залучати до виборчого процесу адмінресурс – це найпростіший спосіб закрити гендерну квоту. Водночас такий варіант призводить до зловживання адмінресурсом. І це має негативні наслідки, але про це детальніше читайте в нашому тексті


На перших місцях в окружних списках не було жодної жінки. Найчастіше жінки посідали 4 й 5 місця, тобто останні, які потрібні для дотримання законодавства. 

Змогли пройти до міськради Інна Бочарникова – головна лікарка міської поліклініки №4, яка була на 4 позиції у загальноміському списку партії. А також, Надія Севальнєва, що була на 5 окружному місці. Вона є директоркою «Міська дитяча лікарня №8» й вже обіймала депутатське крісло у 2006-2010 роках. 

Пропорційне співвідношення у Єднання – 12,5 % жінок/ 87 % чоловіків.

“Опозиційна платформа – за життя!” (*)


Партія “ОП-ЗЖ” отримала 13 місць в раді. З них одне зайняла жінка.

Партія Опозиційний платформа – за життя!” мала список із 64 кандидатів, поміж них 25 кандидаток. Найбільше в списку було представниць бюджетних установ – з лікарень, шкіл і тепломереж. Цікаво, що в списку партії було багато “фіктивних” кандидаток, які зовсім не вели агітації, не використовували партійного брендування, а на їх сторінках в соціальних мережах немає ніяких згадувань “ОП-ЗЖ”.
Наприклад, кандидатка Марія Шутька 2002 року народження, у 2019-му вступила в університет, наразі студентка ЗНУ. На сторінці кандидатки в Фейсбук немає ніяких ознак балотування, зв’язку з партією. Або, Вікторія Мєрєнкова, що визначає себе, як Президент Громадська організація “Міжнародний центр “Світ очима дітей”. Організація була створена 8 місяців тому, на початку року. 

Як результат, від Опозиційний платформа – за життя!” до ради потрапила всього дві кандидатки. Спочатку пройшла Тетяна Ярмощук, яка є  директоркою “Госпіталю ветеранів війни”. Друге місце зайняла, Людмила Огородник, що працює “Запоріжтрансформатор” і є начальницею дитячого табору “Чайка”. Вона була депутаткою у 2010-му році від “Партія регіонів” й не пройшла у 2015-му від партії “Наш край”. 

Однак, вже на першій сесії з’ясувалось, що Ярощук відмовилась від мандату на користь свого однопартійця. Водночас в списку з’явилась Людмила Шаталова.

Пропорційне співвідношення15,2 % жінок/ 84,8 % чоловіків

“Слуга Народу”


Ще 13 місць отримала партія “Слуга Народу” з них 6 для жінок. Це найбільший показник серед інших партій. До речі, на 3/7 районів на першому місці були саме жінки. 

Від “Слуг” балотувалися 64 кандидати, серед них 28 жінок. Найбільше серед них було менеджерів середньої та “вище-середньої” ланки, як з приватного бізнесу, так і з бюджетних установ. Більш детально ви можете почитати в нашому повному огляді партії.

Всі кандидатки партії “Слуга Народу” мали брендовані фото та агітують за себе, водночас більшість активно давали коментарі для ЗМІ тощо.

З них до ради пройшли наступні представниці партії: Інна Пенчук – завідувачка кафедри журналістики та української філології, Катерина Дорошенко – тренерка ПАТ “Запоріжвогнетрив”, підприємниця Катерина Грицай, Ольга Гордієнко – завідувачка гастроентерологічним відділенням в “Міська лікарня №9”, Ірина Кулєш – директорка “Обласна інфекційна клінічна лікарня” , Регіна Харченко – юрисконсультантка  “Обласний центр медико-соціальної експертизи”.

Пропорційне співвідношення – 46 % жінок/ 54 % чоловіків.

“Європейська Солідарність” (*)

Одинадцять мандатів отримала партія “Європейська Солідарність”.  Один з них “віддали” жінці. Список партії включав 55 кандидатів з яких 22 жінки. “ЄС” не поставила жодної кандидатки на перше місце, але три кандидатки зайняли друге місце в районних списках. Також, чимала частина жінок-кандидатів активно приймала участь в передвиборчій агітації. 

Спочатку в раду від партії пройшли Анастасія Піскун, що є лікаркою «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» Миколи Бєлого та Ольга Стадніченко, яка працює завідувачкою кафедри українознавства ЗНУ.
Однак вони обидві склали мандати, і один з них отримала Галина Гончаренко, керівниця ГО “Волонтерський центр “Солдатський привал”.

Пропорційне співвідношення9 % жінок/ 91 % чоловіків.
 


“Нова Політика” (*)


Шість мандатів в раді отримала партія “Нова Політика”. В списку партії було представлено 25 жінок й 38 чоловіків.В районних списках партії три кандидатки були на перших місцях.

Від “Нова Політика” до Запорізької міськради пройшла одна кандидатка. Це Наталія Власова є начальницею Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.
Спочатку мандат отримала також й  Наталія Губанова, що є інженеркою “Мотор Січ”, однак пізніше вона віддала мандат.

Пропорційне співвідношення – 16,6% жінок/ 83,4% чоловіків 

“Партія Шарія” 

Й остання партія, яка отримала 5 мандатів – “Партія Шарія”. Як і від інших партій від політсили пройшло 2 жінки.

Але ця партія єдина, що в загальноміському списку на перше місце поставила жінку, а отже при подоланні політсилою бар’єру вона автоматично отримала місце в раді. В районних списках було дві жінки на перших місцях й три на других.

Отже, автоматично до міськради потрапила Віталіна Яковлєва, що є медсестрою “Міської лікарні №9”, другою жінкою, що зайняла місце в раді від партії, стала Пелагея Шумейко – лікар терапевт в «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги».

Пропорційне співвідношення – 40 % жінок/ 60 % чоловіків

У підсумку.  Отже, найменш вигідні умови для розвитку жіночого лідерства створили партії-лідери. Вони не ставили кандидаток на “прохідні” місця й не популяризували їх. Водночас партія “ОП-ЗЖ” набирала навіть “фіктивних” представниць, які зовсім не були активними в політичних перегонах, але дали змогу обійти правила.
З годом, партії взагалі скористалися схемою складання мандатів, що дозволила їм замінити жінок на чоловіків, а отже знизили показники. Зараз партії можуть робити це без жодного спротиву зі сторони обраних, і без домовленостей з ними. Справа в “імперативному мандаті”, про який ми розповімо згодом. 

Найбільше кандидаток пройшло від партії “Слуга Народу”, на другому місці – “Партія Шарія”. Протягом виборчої кампанії представниці від обох цих сил використовували партійне брендування та агітували за себе.

Відтак, попри формальний підхід частки партій, жінок в цій раді побільшало. Однак, ми можемо відмітити, що поки що у квотування є свої “слабкі” сторони й навіть попри обов’язковість політсили все одно змогли знайти лазівку, як оминути правила.

Вероніка Хорольська

Ця стаття була представлена “Запорізьким центром розслідувань” в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Читайте також: Хто пройшов до Запорізької міськради. Частина друга: СН, ОПЗЖ та “шаріївці”

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі