FORSTOR — завод-производитель и инженерно-техническая компания. Предоставляет комплексные услуги по разработке и интеграции решений для оснащения складов. Одним из клиентов компании является АТ Укргаздобыча.
Для этого заказчика нужно было оснастить склад, предназначенный для хранения кернов. Было решено спроектировать и установить паллетные стеллажи производства компании FORSTOR.
Особенности систем хранения для кернов
Керны — это образцы горных пород, для которых из-за большого веса нужны усиленные стеллажи. Важно, чтобы они были жестко установлены и хорошо закреплены во избежание раскачивания под массой груза. При проектировании специалисты FORSTOR учли все эти моменты.
Нужно было обустроить стеллажными системами для хранения кернов большой склад на 4 000 ящиков с образцами породы. Вес каждого из них — около 1000 кг. Поэтому заказчик выдвигал особые требования к прочности и устойчивости конструкций для размещения продукции.
Для реализации задачи специалисты FORSTOR выбрали паллетные стеллажи серии Profi. Это оптимальное решение благодаря большому запасу прочности. Нагрузка на одну секцию системы составляет до 18 000 кг, чего вполне достаточно для хранения ящиков с кернами.
Изготовление сверхпрочных стеллажей
Чтобы системы получились надежными и стойкими, специалисты FORSTOR предусмотрели:
- усиленные металлические полки с максимальной нагрузкой до 2 000 кг дополнительно для каждого уровня хранения;
- большую высоту стеллажей — 11 200 мм, чтобы эффективно использовать вертикальное пространство склада;
- длину рядов — 23 440 мм.
Такое решение позволило равномерно распределить вес кернов по стеллажам и размещать ящики максимально плотно с сохранением прочности конструкции.
Образцы кернов весят много, но сами по себе компактны. Именно поэтому специалисты FORSTOR разработали многоярусные системы хранения. Сочетание большого запаса прочности рамы и полок позволило повысить грузоподъемность. В итоге проектировщики создали стеллажи на 10 ярусов.
Дополнительная защита для надежности
Как уже писалось выше, к прочности систем для хранения кернов выдвигаются особые требования. С учетом большого веса ящиков и высоты стеллажей специалисты FORSTOR продумали и дополнительную защиту. Она необходима, чтобы избежать случайного разъединения или разрушения системы.
Для этого на стеллажах установили угловую защиту стоек, а также специальные элементы для торцов на все секции. Был учтен и тот факт, что на складе клиента активно работают с техникой. Для ее свободного движения в проекте предусмотрели межстеллажные проезды 2,2 м.
Здесь https://forstor.ua/ca-stellazhi/ вы можете купить стеллажи для склада, которые будут полностью соответствовать вашим задачам. Можно заказать не только паллетные, но также полочные, комбинированные, мезонинные конструкции или специализированные варианты для конкретных типов товаров.
Сертификация как важный этап производства
Для реализации заказа от АТ Укргаздобыча FORSTOR сотрудничал с независимой лабораторией для оценки эксплуатационных свойств систем хранения. Экспертная комиссия проводила исследования согласно стандартам ДСТУ EN 15635.
После проверки было установлено, что стеллажи соответствуют всем требованиям. При выпуске и реализации систем хранения удалось добиться высокого коэффициента использования площади склада — 173%.
Почему стоит обратиться в FORSTOR
Эта компания присутствует на рынке более 17 лет. Проектирует и выпускает не только стеллажи, но также складские подъемники, системы автоматизации. Занимается монтажом, сервисом, проводит глубокий аудит конструкций.
FORSTOR является официальным дилером техники Toyota в Украине. Имеет полный комплекс сертификатов от украинских центров, а также ISO 9001:2015 от Quality Austria. В портфолио компании — 15 000+ реализованных проектов, 30+ продуктов и решений собственной разработки.
Благодаря комплексному подходу и сертификации FORSTOR входит в список Forbes Next250 и экспортирует свою продукцию в более чем 10 стран. Сейчас у компании более 100 000 клиентов, 75% из них возвращаются с повторными заказами.
На полке магазина или в онлайн-каталоге — сотни позиций ламп. Все светодиодные, все «экономичные», у всех написано «долгий срок службы». Но за одинаковыми формулировками скрываются принципиально разные устройства для разных задач. Купить не ту модель с неправильными характеристиками — значит получить либо неподходящий свет, либо лампу, которая выйдет из строя раньше времени, либо просто выброшенные деньги.
Разберемся в видах светодиодных ламп, без лишней теории, но с фокусом на то, какие лампочки для чего подходят.
Классические лампы для общего и бытового освещения
Форм-фактор А60 (груша) — самый массовый. Цоколь E27 или E14, мощность 7–15 Вт, световой поток 600–1500 лм. Сюда же относятся лампы в форме свечи, шара, таблетки — они отличаются только корпусом, начинка та же.
Для большинства домашних задач этого достаточно: общее освещение комнат, коридоры, подсобные помещения. Критерии выбора здесь простые: световой поток под площадь помещения, цветовая температура под назначение комнаты (2700–3000 К для спальни и гостиной, 4000 К для кухни и рабочего кабинета) и нормальный CRI от 80.
Широкий ассортимент LED-ламп под разные цоколи, мощности и сценарии — в каталоге светодиодных ламп на svet.kharkov.ua. Есть и классика, и специализированные позиции для спортзалов, промышленных помещений, фитолампы — с отправкой по Украине каждый день и официальной гарантией.
Диммируемые лампы
Обычная LED-лампа не работает с диммером — при попытке снизить яркость она мерцает, гудит или просто гаснет. Для светорегуляторов нужны специально маркированные диммируемые модели с соответствующим драйвером внутри.
Важный нюанс: совместимость диммируемой лампы с конкретным диммером — не гарантирована автоматически. Производители публикуют списки совместимых диммеров, и перед покупкой стоит свериться. Либо брать лампу и диммер одного бренда, это надежнее.
Диммируемые лампы нужны там, где нужно управлять атмосферой: гостиная, спальня, ресторан, переговорная комната.
Лампы с высоким CRI для работы с цветом
CRI (индекс цветопередачи) показывает, насколько точно лампа передает цвета объектов по сравнению с естественным светом. Стандарт для жилых помещений — CRI 80+. Но есть задачи, где это недостаточно.
CRI 90+ и выше нужен: в ателье и швейных мастерских, в салонах красоты и барбершопах, в студиях фотографии и видеосъемки, в ювелирных магазинах и галереях, в типографиях и дизайн-студиях, на производствах с визуальным контролем качества.
При CRI ниже 90 красный цвет выглядит приглушенным, оттенки кожи — неестественными, а разница между похожими цветами стирается. Для профессиональных задач это критично.
Низковольтные лампы (12 В и 24 В)
Стандартные лампы работают от сети 220 В. Низковольтные — от 12 или 24 В, через понижающий трансформатор или блок питания. Они нужны в системах, где 220 В не подведено или нежелательно по соображениям безопасности.
Типичные сценарии: встроенное освещение в мебели и витринах, морские и яхтенные интерьеры, освещение в автодомах и кемперах, аварийные системы освещения на аккумуляторах, некоторые системы умного дома с низковольтной шиной.
Цоколи у низковольтных ламп чаще всего GU5.3, GU4, G4 — несовместимы со стандартными патронами E27/E14.
Лампы с нестандартным цоколем
Цоколь — это способ крепления и стандарт под конкретный тип светильника. Перед покупкой замены нужно знать цоколь установленного прибора.
Самые распространенные варианты помимо E27/E14: GU10 (направленный свет в спотах и трековых светильниках), G9 (компактные настенные бра и встроенные светильники), R7s (линейные лампы в прожекторах и торшерах), T8/G13 (трубчатые лампы для офисных и промышленных светильников).
Трубчатые лампы T8 для офисов и производств
Длинные трубки T8 (G13) — популярный формат для офисного, складского и производственного освещения. LED-версия заменяет люминесцентные трубки напрямую (с заменой стартера или балласта) или через переходник.
Преимущества перед люминесцентными очевидны: нет ртути, нет стробоскопического эффекта, меньше потребление при том же световом потоке, срок службы в 3–4 раза выше. Для объектов с большим количеством светильников это ощутимая экономия на обслуживании.
Фитолампы для растений
Отдельная категория, которую часто игнорируют при разговоре о LED-лампах. Фитолампы излучают свет в спектрах, которые нужны растениям для фотосинтеза: красный (около 660 нм) и синий (около 450 нм). Обычная лампа для этого не подходит — растение под ней не получает нужного спектра независимо от яркости.
Фитолампы нужны для домашних растений в условиях недостаточного естественного света, для рассады и микрозелени, для теплиц и гроубоксов.
Декоративные и ретро-лампы
Лампы Эдисона, шары с видимой нитью, янтарные колбы — все это сегодня выпускается в LED-версии. Световой поток у них намеренно невысокий (они не для основного освещения), зато визуальный эффект — главный.
Используются в открытых патронах, гирляндах, ретро-люстрах, барных и ресторанных пространствах, где лампа видна и является частью декора.
Что будет с LED-лампой со временем
Производители обещают 25 000–50 000 часов работы. Это правда, но с оговоркой: речь идет о времени до снижения светового потока до 70% от начального (стандарт L70). Лампа не перегорит резко — она будет постепенно светить все тусклее, и этот процесс начинается с первого дня, просто долго не будет заметно глазу.
На скорость деградации влияют три фактора: качество светодиодного чипа, качество драйвера и температурный режим. Лампа в закрытом плафоне без вентиляции деградирует быстрее, чем та же модель в открытом патроне. Дешевый драйвер дает нестабильный ток и убивает чип раньше срока. Именно поэтому две лампы с одинаковым заявленным ресурсом через два года могут вести себя совершенно по-разному.
Практический вывод: не гонитесь за самой дешевой ценой в категории. Разница в 30–50 гривен при покупке оборачивается заменой через год вместо пяти лет.
Правоохоронцям залишилося опитати одного посадовця НСЗУ і ще 439 пацієнтів. Поліція розслідує можливе внесення неправдивих даних про послуги, за які лікарня екстреної медицини отримувала кошти від НСЗУ
Вознесенівський районний суд подовжив до кінця 2026 року строк досудового розслідування у справі щодо медичних послуг, які нібито надавали в Міській лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги.
За версією поліції, у 2024 році тодішній директор медзакладу вирішив підробляти дані про кількість послуг за пакетом «Бронхоскопія» — обстеження та лікування дихальних шляхів. Для цього він залучив завідувача відділення ендоскопії та трьох підпорядкованих йому лікарів-ендоскопістів. На думку слідчих, медики вносили до системи неправдиві відомості про проведення пацієнтам бронхоскопії.
Загалом правоохоронці виявили 448 таких записів. Судова експертиза оцінила загальну суму виплат за ними у 824 тис. грн.
Наприкінці вересня слідчі звернулися до суду, щоб їм продовжили строк досудового розслідування. За їхніми словами, необхідно отримати свідчення представників НСЗУ, а також 439 пацієнтів, у медичних картках яких зазначили нібито непроведену бронхоскопію.
Кримінальне провадження відкрили в середині червня. За цей час поліція встигла опитати лише дев’ятьох людей.
Суд задовольнив клопотання слідства.
У матеріалах провадження вказується, що фіктивні послуги надавали протягом усього 2024 року. Втім, статус підозрюваного отримав лише Петро Риженко, який був на посаді директора лікарні з січня по кінець червня 2024-го року. До його наступниці, Ірини Віциної, у правоохоронців питань не виникло.
Одночасно з цим Риженко перебуває під слідством ще в одній справі – щодо закупівлі електроенергії для лікарні за завищеними цінами. Поліція вважає, що за цим договором установа переплатила близько 1,5 мільйона гривень.
Департамент цивільного захисту міськради укладає договір на постачання восьми нових модульних укриттів. Ними зможуть користуватися люди, які пересуваються на кріслах колісних, а також батьки з дитячими візочками
Закуповують бетонні модульні конструкції з двома входами, захищеними від уламків та ударної хвилі. Усередині облаштують 20 сидячих місць на лавах. Вентиляція може бути природною або механічною — варіант обере постачальник. Якщо встановлять механічну, вона повинна мати автономне живлення щонайменше на чотири години.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Укриття матимуть типовий для модульних рівень захисту: від ударної хвилі й уламків, але не від прямого влучання. Окремо вимагають захисту від внутрішніх відколів від ударної хвилі, щоб на людей усередині не падали уламки стін самого укриття.
Головна особливість нових конструкцій — у кожній із них передбачено окремий майданчик для крісла колісного розміром щонайменше 0,9 × 1,3 м. Входи також мають бути пристосованими для проїзду на кріслі колісному. Завдяки цьому укриттями зможуть користуватися і батьки з дитячими візочками.
Конструкції мають встановити до середини листопада, однак через безпекові обставини строк можуть продовжити до 15 грудня. Точних місць установлення не вказують.
Вартість восьми модульних укриттів без ПДВ становить 13,9 млн грн. Разом із ПДВ місто заплатить 16,6 млн грн. Таким чином, одна конструкція разом із доставкою, встановленням і трирічною гарантією коштуватиме трохи більш ніж 2 млн грн.
Договір укладають без проведення торгів, як і більшість інших на облаштування захисту від обстрілів та дронів. Постачальник — ТОВ «Авангард-Інжиніринг». За інформацією аналітичної системи YouControl, ТОВ зареєстроване у Балаклії Харківської області.
За такою самою ціною компанія продає модульні укриття ще шістьом громадам України. Запорізька закупівля є найбільшою серед аналогічних за кількістю замовлених споруд.
Крім того, «Авангард-Інжиніринг» постачає бетонні захисні конструкції для Зміївської ТЕС — однієї з найбільших теплоелектростанцій України, яку раніше повністю зруйнував російський обстріл.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Центральна влада оголосила режим жорсткої економії. Насправді ж грошей на ремонти й підготовку до зими в Запоріжжі немає вже щонайменше два тижні. ЗЦР з’ясовував, які видатки ще можуть профінансувати, а які — ні
Минулого тижня уряд оголосив про сувору бюджетну економію.
Уряд ухвалив рішення, яке визначає пріоритетність державних видатків. Передусім фінансуємо оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Видатки, які не є першочерговими, відкладаємо. Це стосується нового будівництва, реконструкцій та/або капітальних ремонтів, які не є критично важливими, а також об’єктів благоустрою, як-от парки, сквери, фонтани чи перекладання бруківки.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький
Насправді заява голови уряду радше «легалізувала» те, що у Запоріжжі відбувалося із середини вересня. Утім, про це трохи нижче. Спочатку — про те, що означають слова високопосадовця на практиці.
Першими запоріжці відчують призупинення ремонтів після обстрілів, які виконують невеликі компанії. Трохи згодом можуть початися проблеми з обслуговуванням і ремонтом великої техніки – когенераційних станцій, дизельних генераторів.
Що зараз фінансуватимуть? Зарплати бюджетникам, комунальні послуги, соціальні виплати, ліки та харчування у школах. Компенсації за програмою «єВідновлення» — це окрема «кишеня» в бюджеті, яку наповнюють коштом донорів.
Що поки не фінансуватимуть? Насамперед капітальні видатки — ремонти й реконструкції. І це не лише умовна «бруківка», а й відбудова та ремонти після обстрілів.
Будинок на вул. Запорізькій, 2-А у Запоріжжі під час відбудови. Фото: ЗЦР
Під блокування також потрапляє реалізація «планів стійкості» — великі витрати на захист і дублювання критичної інфраструктури. У Запоріжжі це насамперед роботи на водозабірних станціях КП «Водоканал».
Що можуть фінансувати, але із затримками? Поточні видатки — зокрема утримання доріг і зелених насаджень. Це означає, що у працівників «Зеленбуду» чи ЕЛУАШу можуть початися затримки з виплатою зарплати.
Невідомо також, що буде з програмами фінансової підтримки комунальних підприємств, яким бракує власних грошей, — наприклад, «Запоріжелектротрансу» або «Міських теплових мереж».
Як узагалі це працює? Усі бюджетні платежі проходять через Державну казначейську службу та її відділення в областях і містах. Уряд розраховує, скільки грошей є в бюджеті. Якщо коштів бракує, насамперед фінансують зарплати, соціальні виплати та інші захищені видатки.
Уряд може визначати, які платежі казначейство має тимчасово блокувати, а які — проводити. Власне, це й відбувалося протягом попередніх тижнів.
І так, у Києві можуть блокувати місцеві платежі. У певний момент посадовці просто починають казати одне одному: «Казначейство не пропускає платежі». І це може стосуватися не лише «капіталки», а й поточних видатків.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Що відбувається в Запоріжжі?
Ми перевірили динаміку платежів у місті й побачили, що проблеми почалися ще в середині вересня. Основні розпорядники коштів у Запоріжжі — Департамент освіти і науки, Департамент з управління житлово-комунальним господарством і Департамент муніципального управління.
Департамент освіти і науки оплачував лише харчування у школах, а також провів кілька платежів коштом субвенцій на закупівлю комп’ютерів. Водночас у департаменту є чимало договорів на облаштування укриттів у шкільних підвалах, дрібні ремонти й постачання обладнання до шкіл. Таких оплат в останні тижні не проходило.
Департамент з управління житлово-комунальним господарством мав би оплачувати численні ремонти будинків після обстрілів. Однак із середини вересня ми бачимо лише виплати зарплат і технічні платежі. Те саме відбувається з підпорядкованим департаменту «Запоріжремсервісом».
Втім, 25 вересня уклали низку додаткових угод про закінчення ремонтів у деяких будинках до кінця року. Але надходження грошей це не гарантує.
Ремонт покрівлі будинку в Осипенківському мікрорайоні, пошкодженого російським обстрілом. Фото: Запорізька міська рада
Департамент муніципального управління, відповідальний за ремонт доріг, освітлення та розмітку, також проводить лише виплати зарплат.
У пресслужбі міської ради у відповідь на наш запит послалися лише на постанову уряду про екстрений режим. Хоча де-факто цей режим почав діяти майже три тижні тому.
Ремонт дороги на вулиці Незалежної України у Запоріжжі, травень 2026 року. Фото: Запорізька міська рада
«Нам перестали платити за обслуговування техніки міста ще десь з початку вересня», – каже один з міських підрядників.
Найбільші обласні розпорядники коштів — ДП «МДЗО» з його підземними школами та Служба відновлення з дорогами й відбудовою — також мали проблеми з проведенням платежів уже на початку вересня.
Утім, у коментарях їхні представники заявили, що розрахунки за чинними договорами проводять вчасно, а проблем із платежами немає.
«Припинення капітальних видатків по оплатах виконаних робіт не відноситься до компетенції Служби. По наших об’єктах роботи тривають відповідно до графіків», – повідомили в місцевій Службі відновлення.
Скільки коштів уже витратили й ще мають витратити на реалізацію міського Плану стійкості, зокрема на захист насосних станцій «Водоканалу», невідомо. Тому ми надіслали окремий запит.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Коли це все закінчиться?
Грошей «раптово» не стало з двох причин. Перша – російські обстріли складів, заводів та блокада експорту зерна помітно вдарили по надходженням в бюджет. Друга – гроші від Євросоюзу надходять лише тоді, коли парламент голосує за чергову порцію євроінтеграційних законів.
Протягом наступних двох місяців українські парламентарі мають проголосувати за низку законів, ухвалення яких вимагає Європейський Союз. Після цього ЄС виділить черговий транш фінансової допомоги.
«Нинішня ситуація пов’язана із затримкою міжнародного фінансування через невиконані Україною зобов’язання. На підписі в президента лежить законопроєкт про оподаткування доходів цифрових платформ, який мав би розблокувати фінансування. Але депутати під час голосування внесли до нього норму про PEP*, і Євросоюз не може врахувати такий законопроєкт під час виділення коштів», — розповідає Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
* PEP — Politically Exposed Persons, або політично значущі особи. Це високопосадовці, зокрема колишні, щодо яких навіть після звільнення діють суворі вимоги фінансового контролю. В Україні цей контроль зробили довічним і не надто осмисленим, але це вже окрема історія. — Ред.
«Заморожування» платежів триватиме приблизно до грудня. Утім, навіть після цього фінансування не повернеться на літній рівень через російські удари по економіці. Тому грошей у будь-якому разі буде значно менше.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Якщо у парку або на перехресті ви бачите над головою відеокамеру, прямо зараз на вас може дивитися працівник одного із запорізьких КП – «Центру управління інформаційними технологіями». Про підприємство майже не знають незацікавлені люди – тихе місце з відносно невеликим бюджетом привертає мало уваги
Втім, бюджет міг би бути ще на мільйон меншим – якби не дивні договори та виплати КП. Керівник говорить про мізерні зарплати і людей, що звільняються. Факти – про те, альтернатива є. Аби була політична воля.
Розповідаємо, що відбувається у тихому куточку запорізької бюрократії.
Що таке КП «ЦУІТ»?
У 2024 році комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» (КП «ЦУІТ») Запорізької міської ради отримало статус критично важливого об’єкта. Точна інформація про його роботу засекречена: міська рада віднесла її до категорії службової заради безпеки.
Це рішення цілком логічне: фактично КП «ЦУІТ» — цифрове «серце» Запоріжжя. Підприємство адмініструє міський контакт-центр «15-80», утримує системи загальноміського відеоспостереження та координує цифрову інфраструктуру «розумного міста».
Втім, засекреченість – це ще й непогане прикриття для непрозорості. І схоже, ним користуються.
У 2026 році Центр фактично вивів зі штату бухгалтерські, кадрові та юридичні функції. Компанія, якій їх передали, на той момент не мала і місяця роботи, а також жодного досвіду роботи з комунальними підприємствами. Але зовсім чужою для запорізької влади вона не була.
Як нова фірма зайшла в ЦУІТ
ТОВ «Сигма Групп Плюс» зареєстрували під свята – 9 січня 2026 року. За наступні 8 місяців новостворена компанія виграла тендерів на 2,2 млн грн – фактично майже без досвіду роботи. Усі договори були укладені із КП «ЦУІТ».
Першим кроком до тендерного успіху став невеликий прямий договір із ЦУІТ від 28 січня на без малого 100 000 гривень. За ним компанія мала надавати послуги з бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-економічного аналізу та контролю терміном лише на один місяць.
Невеликі гроші, небагато послуг – але цей місяць досвіду став ключем для виходу новоствореної компанії до більших закупівель.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Уже 20 квітня КП «ЦУІТ» уклав із ТОВ «Сигма Групп Плюс» договір на бухгалтерське обслуговування на 1,35 млн гривень до кінця року. Закупівля проходила як відкриті торги з особливостями, але учасник був лише один — власне, «Сигма Групп Плюс».
Схожим чином відбувся захід компанії в юридичне та в кадрове обслуговування. Спочатку створення досвіду через прямий договір, а потім більший тендер без конкуренції.
Кадровий договір на 540 тисяч гривень підписали 30 квітня 2026 року. Юридичні послуги спочатку придбали напряму на 91,5 тисячі гривень – знов на місяць. Після цього уклали ще один договір на 150 тисяч гривень. Знову відкриті торги з особливостями – і знову без конкуренції.
Так компанія, створена у січні, за кілька місяців отримала від одного комунального підприємства договори на бухгалтерський, кадровий та юридичний супровід на мільйони гривень. І на користь КП це не пішло.
Ті ж люди, більші гроші
«Сигма Групп Плюс» – компанія, цікава своїми співробітниками. Фактично вона стала місцем для монетизації неабиякого досвіду, зібраного її учасниками на полях запорізької бюрократії.
Директором компанії є Денис Солдатов. У відкритих реєстрах він значиться керівником оздоровчого комплексу «ПРИБІЙ» у Приморську, який до окупації належав ОАО «Мотор Січ».
Власне, Денис Солдатов – син Віталія Солдатова, у минулому помічника нардепа і колишнього керівника «Мотора» В’ячеслава Богуслаєва.
Сам по собі родинний зв’язок із експомічником Богуслаєва – звісно, не порушення. Це більше про давню вписаність у владну вертикаль, яка буває корисна у житті.
Провідним бухгалтером в довідці у тендері на бухгалтерські послуги вказана Інна Володимирівна Кравець. Вона теж має неабиякий досвід – адже працювала, зокрема, головним бухгалтером КП «Муніципальна телевізійна мережа».
Але найпоказовіша співробітниця компанії займається у ній кадровими питаннями. Наталія Кретова раніше очолювала кадрову службу… у самому ЦУІТ.
І для неї ця схема – не новина.
ЦУІТ уже проходив через аутсорсинг
Передача бухгалтерії та юридичного супроводу приватним структурам для КП «ЦУІТ» — не нова історія. Подібна модель уже працювала тут у 2019 році, коли підприємство очолював депутат міськради сьомого скликання від «Опозиційного блоку» Юрій Орешкін.
Тоді ЦУІТ передав юридичні та бухгалтерські послуги новоствореним приватним структурам — АО «Афіна» та ТОВ «Сіннум». Особливість полягала в тому, що їхні засновники перед укладанням договорів звільнилися з «ЦУІТ», де працювали відповідно головним юрисконсультом та головним бухгалтером. Наталія Кретова, до речі, тоді вже працювала кадровиком.
Тобто колишні працівники підприємства фактично продовжили виконувати для нього ті самі функції, тільки вже через приватні структури… і дорожче.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Схема не те щоб прозора. Через неї у 2019 році КП потрапило до антикорупційного моніторингу Громадського руху «ЧЕСНО» через підозру у тендерних махінаціях.
Історія тривала до 2021 року, після чого підприємство повернулося до штатної моделі.
А досвід залишився.
Скільки і за що платять прямо зараз
Наданий на наш запит КП «ЦУІТ» штатний розпис станом на 1 липня 2026 року дозволяє порахувати середню зарплату штатних працівників. Місячний фонд зарплати становить 1,86 мільйони гривень. Якщо поділити на 89 штатних одиниць та відняти всі податки з ЄСВ, то середній працівник КП отримує «чистими на картку», м’яко кажучи, не дуже багато. Лише трохи більше 16 тисяч гривень щомісяця.
Зазвичай бухгалтери та юристи отримують більше, ніж середню зарплату. Кадровик – плюс-мінус середню. Якщо порахувати у деклараціях бухгалтерську зарплату вищезгаданої Інни Кравець на іншому, але схожому КП «МТМ», та бодай приблизно оцінити вартість юриста, то витрати ЦУІТ на цю команду становили б близько 160 тисяч гривень щомісяця.
Натомість за аутсорсинг ЦУІТ платить 240 тисяч гривень щомісяця: 150 тисяч за бухгалтерію, 60 тисяч за кадри та 30 тисяч за юридичні послуги. Тобто одна приватна компанія обходиться підприємству приблизно на 80 тисяч гривень дорожче щомісяця. За рік ця сума складає вже майже мільйон – 960 тисяч гривень.
Оскільки це аутсорсинг, то за договорами більшість роботи виконується дистанційно — через телефон, месенджери та електронну пошту. А приїзд на підприємство необов’язковий та передбачений лише за вимогою замовника. Тож за 240 тисяч гривень на місяць підприємство отримує п’ятьох спеціалістів переважно онлайн.
Директор Центру Жак Буров каже: причина в тому, що звичайних зарплат фахівцям не вистачало.
«Наприкінці минулого року у нас звільнилися юрист, головний бухгалтер, кадровик. Ми розміщували оголошення про вакансії. Спеціалісти приходили, дивились на наш обсяг робіт, дізнавалися про зарплату та відмовлялися. Так тривало декілька місяців. У підсумку ми взяли фірму на підряд», — пояснює директор.
Наші розрахунки показують: зарплати у ЦУІТ дійсно низькі.
Але і аутсорс виходить дещо дивний.
Один день, а відчувається як місяць
Якщо придивитися до транзакцій на аутсорсерів, то знову виникає знайоме відчуття: тихі, дрібні, але дивні речі. На порталі Spending ми бачимо два таких платежі.
Договір на бухгалтерські послуги уклали 20 квітня. Вже 28 числа за ним провели перший платіж на 150 000 грн. Таким чином, за 8 днів виплатили повну місячну вартість послуг.
Договір стосовно кадрових послуг підписали взагалі в останній день місяця — 30 квітня. Уже 1 травня підприємство виплатило перші 60 000 грн, а 20 травня — наступні 60 000 грн за травень.
Виходить, що перша оплата пройшла за один-єдиний день дії угоди у квітні.
Мовою документів це означає, що директор КП «ЦУІТ» підписав офіційні акти і підтвердив виконання повного обсягу місячних робіт за 1 день кадрового обліку та за 8 днів бухгалтерського супроводу.
Дев’ять днів, 210 000 гривень.
Військовий облік – хто його веде?
Дещо суперечливо виглядає і кадровий договір. КП ЦУІТ фактично прибрав зі штату кадрову службу, хоча її колишня керівниця Наталія Крєтова все одно працює на підприємство через приватну компанію.
А цікаво от що: в договорі із «Сигма Групп Плюс» прямо передбачене ведення військового обліку та документів на бронювання працівників.
Але аутсорсер не може вести військовий облік: у Постанові Кабміну №1487 визначено, що робити це можуть або працівники служби персоналу, або, якщо такої служби немає, — особа, яка веде облік працівників підприємства.
За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Для директора підприємства штраф може становити від 34 до 59,5 тисячі гривень. Більш серйозний наслідок: з усього підприємства може «злетіти бронь».
Жан Буров запевняє: у КП є відповідальний за військовий облік.
«У нас наказом призначена особа, відповідальна за військовий облік. Вона не входить до кадрової служби», — уточнює він.
Втім, тоді незрозуміло, навіщо пункти про ведення військового обліку в договорі з приватним підрядником – і хто тоді насправді робить цю роботу?
Юристи: майже 200 тисяч гривень і одне провальне засідання в суді
Юридичний супровід ЦУІТ також віддали «Сигма Групп Плюс». У довідці про працівників зазначені адвокат Едуард Юсубов та директор компанії Денис Солдатов. З початку дії договору і до сьогодні сума виплат за юридичні послуги фірми вже наближається до 200 тисяч гривень. Що за них отримало КП?
З червня до початку вересня було лише одне судове засідання у господарській справі, де КП «ЦУІТ» є відповідачем, за борги.
27 липня ТОВ БФ «ЕКСПРЕС, ЛТД» подало позов до Центру інформаційних технологій на 439 тисяч гривень. Оскільки у договорах із «Сигма Групп Плюс» якраз була перерва, то КП найняло адвоката Юсубова особисто для представництва у цій справі.
Але є нюанс: за день до цього КП вже повідомило про намір укласти договір на юридичні послуги із ТОВ «Сигма Групп Плюс». Адвокат Юсубов був зазначений як працівник ТОВ.
КП «ЦУІТ» уся ця чехарда не пішла на користь. Поки підприємство визначалося, хто ж його юрист, минув термін для подання відзиву на позов. Саме цей документ міг би допомогти вирішити справу швидко і без зайвих витрат. Але замість 20 серпня адвокат подав його лише 31-го числа.
Далі плутанина із числами продовжилася. У суді пан Юсубов зазначив, що був призначений представником КП «ЦУІТ» взагалі лише 27 серпня – тому і не встиг ознайомитись зі справою.
Суд перевірив цю інформацію і знайшов договір від 30 липня. У поданні відзиву відмовили, а КП втратило можливість вирішити справу простіше.
Два договори, один адвокат, нуль практичної користі. І повні виплати за юридичний супровід від КП.
Хто за це відповідає
Аутсорсингова модель реінкарнувала в січні 2026 року – тоді директором КП був Олексій Беліков. І продовжилася при нинішньому керівнику Жану Бурові: 1 травня Буров і Бєліков обмінялися місцями заступника та директора.
Жан Буров – депутат Запорізької міської ради восьмого скликання від ПП «Слуга народу» та заступник голови Координаційної ради з питань цифровізації міста при виконкомі.
Одночасно Буров також є ФОП-ом у сфері бухгалтерських послуг, очолює ОСББ «Яценко 1» та три приватні компанії — ТОВ «ЄКГ „УКРКОНСАЛТ“», ТОВ «СКТ ПЛЮС» і ТОВ «ФСУ». Раніше він працював помічником народного депутата Сергія Штепи.
Пан Буров мав би непогано орієнтуватися у всіх цих заплутаних схемах виплат і договорів. Можливо, він і орієнтується.
Підсумуємо. Аутсорсинг мав зробити роботу Центру управління інформаційними технологіями якщо не дешевшою, то хоча б ефективнішою та професійнішою.
Натомість підприємство отримало послуги, які обходяться дорожче, виконуються дистанційно частиною колишніх працівників КП, створюють ризики з військовим обліком, а в юридичній роботі вже призвели до пропущеного процесуального строку.
При цьому альтернатива схемам є: треба було б піднімати питання збільшення зарплат на КП перед керівництвом – першим заступником міського голови Андрієм Бугаром. Так, політично це непопулярне рішення. І після цього перед кабінетом і Бугара, й інших заступників вишикувались би черги директорів КП з аналогічним проханням.
Натомість можна було б не фігурувати у текстах розслідувачів. А потенційно – і у судовому реєстрі за адміністративні правопорушення.
Ріна Руденко, Сергій Сидоров
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Прості конструкції і номінант на «Оскар»: у Запоріжжі стартує жовтень документального кіно. Мандрівний Docudays UA анонсував програму
28 вересня в Запоріжжі відбулася пресконференція організаторів Мандрівного Docudays UA. Регіональні партнери фестивалю, ГО «Культпрожектор» і ГО «Комунікаційний центр „Долоні“», розповіли, що покажуть глядачам цього разу.
Про що буде
З 9 по 23 жовтня в місті покажуть 11+1 документальних фільми із програми 23-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини.
Розклад вибудували так, щоб глядачі могли не лише переглянути стрічки, а й обговорити їх. Також заплановані дискусійні зустрічі, форум-театр, у якому можна не просто дивитися, а й взяти участь, та фінальна творча подія. Вхід на всі заходи вільний, але потрібна попередня реєстрація.
Фестиваль відкриється 9 жовтня о 17:00 у кінотеатрі імені Довженка показом фільму «Блаженні» українського режисера Андрія Лисецького. Серед стрічок є «Сліди», який претендує на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».
Покази й обговорення проходитимуть не лише в кінотеатрі. Їх проведуть також в обласній універсальній науковій бібліотеці, у міській публічній бібліотечній системі, в науковій бібліотеці «Запорізької політехніки» та в міському молодіжному центрі. Окремо фестиваль завітає до сіл Нововасилівка та Солоне.
Символ і тема фестивалю
Тема цьогорічного Мандрівного – «Прості конструкції». Йдеться про базові опори, на яких тримаються людина й суспільство: підтримку, гідність, взаємодію. Організатори нагадують і про прості конструкції воєнного побуту: цеглини на газовій плиті, намети посеред кімнат, сітки від дронів.
Символом фестивалю стала маятникова конструкція, що танцює тектонік. За словами організаторів, вона, як і наше життя, непередбачувана, тож такі прості непередбачувані конструкції стають метафорою життя.
Про фільми, дискусії та точний час подій можна дізнатися на сторінці «Мандрівний Docudays UA / Запоріжжя», а також на сторінках ГО «Культпрожектор» і ГО «Комунікаційний центр „Долоні“». Повна програма фестивалю є на сайті travelling.docudays.ua. Через безпекову ситуацію в розкладі можливі зміни.
23-й Мандрівний Docudays UA проходить за фінансової підтримки Європейського Союзу та Посольства Швеції в Україні.
Ліза Зацарна
«Будівельна компанія Кальміус», яку пов’язують із групою мелітопольських будівельників, упродовж минулого тижня отримала підряди на 2 млрд грн від служб відновлення у двох областях — Запорізькій і Дніпропетровській. На початку вересня Івана Федорова, ексмера Мелітополя й ексголову Запорізької ОВА, призначили головою Агентства відновлення, якому підпорядковані ці служби
21 вересня з компанією уклали договір на 1,1 млрд грн для антидронового захисту доріг і мостів у Запорізькій області. «Кальміус» має встановити загалом 4 млн кв. м сітки: 178 тис. кв. м — на мостах, решту — на автодорогах першої та другої категорій. Роботи мають завершити до кінця жовтня 2027 року.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
При цьому очікувана вартість закупівлі становила 921 млн грн, але на етапі укладення договору суму збільшили ще майже на 200 млн грн.
Видання «Наші гроші» стверджує, що деякі розцінки в договорі з «Кальміусом» істотно завищені. Зокрема, встановлення однієї опори для сітки оцінили в 7 500 грн, тоді як у березні під час закупівель для захисту доріг у Харківській області аналогічна робота коштувала близько 2 000 грн.
Ось витяг із додатку до договору на захист запорізьких доріг:
А це витяг із документації щодо харківських доріг, який публікують «Наші гроші»:
Коментар ЗЦР: таку різницю в цінах частково можна пояснити значним подорожчанням металоконструкцій і погіршенням безпекової ситуації з березня. Однак триразове підвищення вартості викликає запитання.
Ще 1,1 млрд грн «Кальміус» має отримати за двома договорами зі Службою відновлення у Дніпропетровській області. Компанія облаштовуватиме захист двох інфраструктурних об’єктів, назви яких не розголошують.
ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» заснували півтора року тому — приблизно за місяць до того, як інша велика мелітопольська фірма, «Компанія Позитив», отримала трирічну заборону на участь у публічних закупівлях. «Кальміус» тісно пов’язаний із «мелітопольськими» будівельниками та бере участь, зокрема, в облаштуванні «підземних шкіл» і капітальних ремонтах медзакладів.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Нацполіція підозрює ТОВ «Гарант-Строй 2007» у завищенні вартості будівельних матеріалів та обладнання. Правоохоронці вже отримали доступ до будівельної документації
Наприкінці 2023 року Запорізька обласна клінічна лікарня провела закупівлю, за результатами якої уклала з ТОВ «Гарант-Строй 2007» договір на реконструкцію будівлі поліклініки вартістю 56 млн грн. Приблизно через рік із компанією уклали ще один договір – на додаткові роботи вартістю 19,6 млн грн. Технічне завдання передбачало повну заміну фасаду, внутрішнього оздоблення, інженерних мереж і санвузлів.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Поліція проаналізувала відомість ресурсів, яку підрядник додав до кошторису. Правоохоронці також отримали висновок судової експертизи, за яким ціни на цементно-піщану суміш і насос для підвищення тиску в системі водопостачання були завищені. Щодо решти позицій експерти попросили надати точні назви марок використаних матеріалів та обладнання.
На думку слідчих, на можливе намагання приховати сліди може вказувати також зміна керівників і власників компанії. На момент укладання договору на 56 млн грн власницею ТОВ «Гарант-Строй 2007» була Лариса Брехар, а директоркою – її донька Юлія Готовкіна. У 2024 році, за даними системи YouControl, компанію переоформили на Максима Закізьянова з Херсона, який у рідному місті працював покрівельником.
За ухвалою суду поліція отримала доступ до повного комплекту будівельної та бухгалтерської документації, а також до даних про мобільні з’єднання бухгалтерів компанії та її постачальників.
ЗЦР також раніше виявляв завищення в кошторисах ремонтів в обласній лікарні.
ТОВ «Гарант-Строй 2007» уже багато років є одним із постійних підрядників запорізької влади. Зокрема, компанія виконувала значну частину робіт на Алеї троянд. На облаштованій нею ділянці бруківка вже деформується.
Запорізька обласна лікарня наразі – один із двох основних медзакладів, для якого замовляють ремонти, а також техніку для діагностики і обстежень. Також вона є одним з ключових отримувачів міжнародної допомоги. Водночас заклад перебуває у районі, найбільш досяжному для FPV-дронів.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Антимонопольний комітет України розглядає справи щодо чотирьох компаній, які пов’язують із групою «Метінвест». Якщо змову на торгах доведуть, компаніям можуть заборонити участь у публічних закупівлях
Чотири компанії умовної групи «Айрон білд» фігурують у справах, які Антимонопольний комітет України відкрив із квітня до серпня 2026 року. Їх підозрюють у вчиненні узгоджених антиконкурентних дій для спотворення результатів торгів – простіше кажучи, у змовах. Серед закупівель, результати яких могли зрежисерувати, – ремонти плавальних басейнів у спортивних школах, постачання труб тепломережам тощо.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Йдеться, зокрема, про ТОВ «Укрінтек», відоме відбудовою будинку на Соборному, 151. Ще один фігурант – ТОВ «Зелена столиця», яке облаштовувало Дерево пам’яті. У справах згадують також ТОВ «Айрон білд» і ТОВ «Гамма трейд» – за інформацією ЗЦР, постійних постачальників перших двох компаній.
Антимонопольний комітет підозрює ТОВ «Зелена столиця» і ТОВ «Укрінтек» у змові під час двох закупівель Департаменту освіти Запорізької міськради – на ремонти плавальних басейнів у спортивних школах «Салют» і «Хвиля». Третій тендер, згаданий у повідомленні про початок розгляду справи, стосується ремонту адміністративної будівлі стадіону «Славутич-Арена» для спортивного клубу «Металург».
Сукупна вартість трьох договорів – 16 млн грн. І це вже після кількох зменшень їхньої вартості.
Ще одна справа про можливу змову стосується «Зеленої столиці» й «Гамма трейд». АМКУ вивчає тендер Департаменту освіти на ремонт спортивного майданчика гімназії № 107, найімовірніше, розташованого над підземною школою. Роботи оцінили в 10,5 млн грн, але закупівлю відмінили: до документів обох учасників виникли запитання. Попри це, АМКУ відкрив справу.
«Айрон білд» і «Гамма трейд», своєю чергою, підозрюють у змові під час тендеру на постачання сталевих труб «Міським тепловим мережам» на 16 млн грн. Також АМКУ розглядає справи про можливу змову «Айрон білд» із двома ФОПами на закупівлях для цього підприємства на менші суми.
Крім того, АМКУ відкрив кілька справ щодо неподання або неповного подання інформації на його вимогу – і вже оштрафував «Гамма трейд» на 68 тис. грн.
Цей штраф порівняно невеликий на тлі сум договорів із названими компаніями. Якщо ж АМКУ встановить їхню участь у змові на торгах, наслідки будуть серйознішими: таким компаніям заборонять участь в публічних закупівлях. Сам по собі штраф за неподання інформації до цього не призводить.
Компанії при цьому зможуть завершувати вже укладені договори й працювати з приватними замовниками.
Зараз «Зелена столиця», зокрема, продовжує облаштування захисних споруд для критичної інфраструктури Запоріжжя, а також завершує роботи в басейнах спортивних шкіл та укриттях у СК «Металург» і гімназії № 13.
Раніше журналісти «Локатор-Медіа» виявили спільних менеджерів і зв’язки через закупівлі між згаданими компаніями. За даними журналістів, компанії також пов’язані з групою «Метінвест» і використовують її продукцію, зокрема укриття типу «Цитадель».
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!