Депутатський фонд Запоріжжя: куди витрачали гроші у 2024 році?

«Тримай мільйон і роби з ним що хочеш». Так може уявляти собі депутатський фонд пересічний запоріжець. Реальність дещо складніша. ЗЦР отримав звіти про використання депутатами виділених грошей
У цьому тексті
Ремонти у 186 будинках Запоріжжя. Вентиляція і меблі у шкільних укриттях, заміна вікон після обстрілів, спортивна форма для дітей. Ремонти у 4 міських лікарнях, 3,5 мільйони на РЕБ та інші витрати для армії.
І багато, дуже багато допомоги соціально незахищеним. Від ветеранів – до ВПО і осіб з інвалідністю.
Все це – витрати, які «закривали» у минулому році депутати Запорізької міськради коштом депутатських фондів.
Запорізька фондова розкіш
У Запоріжжі на кожного депутата має припадати 1 млн грн, який він може розподілити на потреби мешканців міста. За загальноукраїнською міркою це нічогенькі можливості.
Як пише «Чесно», лише 10 обласних центрів України зараз взагалі мають працюючу програму депутатських фондів. І лише у трьох – Києві, Одесі і Запоріжжі – депутати розпоряджаються сумами від мільйона гривень.
До речі, для Запоріжжя це не рекорд. У 2023-му депфонд складав по 1,5 млн грн на обранця.
Серед дозволених витрат – ремонт житла, допомога бюджетним установам (школам, дитсадкам, лікарням тощо), благоустрій, підтримка військових і оборона.
І, звісно, матеріальна допомога на руки малозапезпеченим. Це – основний запит, який чують депутати на особистих прийомах.


Саме сюди і йде левова частка витрат: кожна фракція і майже кожен депутат більшу частину коштів у 2024 витратив на виплати окремим людям. Чотири обранці, в тому числі екс-в.о.мера Анатолій Куртєв, направили свої фонди виключно на допомогу соціально незахищеним людям.
Контроль за цим напрямком, прямо скажемо, слабкий. Управління соцзахисту, яке погоджує депутатам витрати на нього, не перевіряє кожного нужденного. Відповідно, тут є поле для зловживань.
Своєрідна пересторога – те, що на одну людину можна виділити відносно невелику суму, до 10 тис. грн. Тож для того, щоб «освоїти» щось вагоме, треба знайти сильно не одного «фейкового малозабезпеченого». Але «по дрібничках» це колись було робочим механізмом для політичних партій, щоб вивести гроші на утримання своїх офісів.
Обстріли і ремонти
Другий за популярністю спосіб розподілити гроші – допомогти з ремонтом будинків на своїй дільниці. Ремонтують різне – від пандусів, електрощитових і під’їздних дверей до вибитих обстрілами вікон. Найчастіше депутат дає лише частину грошей, іншу покривають мешканці.
Найменша сума, яку отримували окремі будинки у 2024 році – 10 тис грн, найбільша – 350 тис грн. Таку сумму Людмила Огороднік перевела на заміну вікон у чотриьох під’їздах будинка по вул. Узбекистанській, 7 – поруч із багатостраждальною Зестафонською. Сумарно ж рекордсмен за підтримкою ремонтів – регіонал Роман Таран, який передав на них майже 650 тис. грн.
Депутати також вкладаються у ремонти та облаштування укриттів у запорізьких школах, дитсадках і центрах творчості. Крім того, вони купують освітянам дрібну техніку, будматеріали для інших ремонтів, допомагають налаштовувати Wi-Fi тощо. І, знов-таки, допомагають замінити вибиті обстрілами вікна.
У 2024 році так отримало допомогу близько 40 запорізьких навчальних закладів. Найбільш активні школи (наприклад, гімназія №98) приходять зі своїми потребами одразу до 2-3 депутатів. Інші мають «свого» конкретного обранця, який закриває їм декілька статей витрат.
Депутатські «підтяжки» для тендера
Кожен депутат самостійно обирає, куди розподілити кошти свого фонду. Є ті, хто має своєрідну «спеціалізацію» – наприклад, підтримує в основному заклади освіти. Інші балансують декілька напрямків.
А деякі проблеми вирішують «вскладчину». В основному це порівняно великі ремонти у міських лікарнях.
Найбільшим таким проєктом у 2024 році був ремонт другого поверху лікарні №4, що по вулиці Оптимістичній на Павло-Кічкасі. У вересні лікарня оголосила тендер і уклала договір із фірмою «Олімпія Строй», про яку багато пише ЗЦР. Причина – аварійний стан приміщень.
Ремонт мають завершити до кінця вересня 2025 року. Але у документації є натяки на те, що грошей на нього не вистачає. В одну із допугод заклали можливість продовжити дію договору через затримку фінансування.
У 2024 році на цей ремонт збирали «всією міськрадою»: до нього долучилося одразу 12 депутатів із усіх фракцій, крім «Відновлення». Давали від 50 тис. грн до 400 тис. грн (рекордсмен – Володимир Полухін з «Єднання»). Разом зібрали 1 млн 129 тис. грн – близько половини від загальної суми закупівлі.
Крім того, з депутатських фондів фінансували ремонт приймального відділення у лікарні №8, ремонт коридора у 5-й дитячій лікарні, закупали обладнання для цих і для 9-ї міської лікарні.
38 «попугаїв»: як депутати підтримують армію?
Один із парадоксів Запорізької міськради. Фракція «Нова політика», яка від початку представляла інтереси підозрюваного у держзраді Вячеслава Богуслаєва, виділила на підтримку Сил оборони України чи не найбільше грошей серед інших фракцій. Обійшло її тільки «Єднання» Володимира Буряка.
Хоча найбільше сумарно дали позафракційні депутати. Позафракційні зараз – це «солянка» із заборонених ОПЗЖ і партії Шарія, а також декілька виключених зі своїх фракцій «слуг» і ЄС-івців. А ще ті, хто просто не став приєднуватися до жодної із фракцій.
Попри звинувачення запорізького Фейсбука, запорізькі депутати таки підтримують ЗСУ. Щоправда, сильно не всі: 38 з них не виділяли кошти на оборону.
Ну а спільна сума підтримки від решти 25-ти склала у 2024 році майже 4 млн грн.
По половині свого фонду передали на армію брат губернатора Олександр Федоров (525 тис грн) та Владислав Погорєлов (493 тис грн).
По 100 тис грн і більше на оборону виділили Жан Буров, Сергій Лоцман, Віталіна Яковлєва, Геннадій Наумов, Віталій Несмашний, Михайло Молчанов, Ігор Бурчак, Дмитро Веліканов, Руслан Пидорич, Катерина Звєрєва, Наталія Власова, Олег Коломоєць.
Гроші передавали на РЕБ, FPV-дрони, «мавіки», зарядні станції та інше спорядження.
Гроші і політика
«Роздавати гроші» завжди було політичним інструментом. Так можна отримати шалену прихильність бабусь свого району як найбільш активного електорату. Так можна зробити красиві дописи для соцмереж, а потім – ще красивіший звіт про роботу. Зрештою, так можна реально допомогти людям. А ще цю можливість можна обмежити.
Не дивно, що доступ до коштів депфонду може бути використаний як інструмент такого собі впливу на депутатів. Звісно, якщо маєш важелі розподілу. У минулому році в Запорізькій міськраді ввели такий додатковий важіль.
Як уже писав ЗЦР, влітку 2024-го у раді створили таку собі робочу комісію із п’яти депутатів на чолі із Олегом Корольовим, головою регламентної комісії. Якщо раніше виділення коштів на запит депутатів узгоджували профільні управління і департаменти, то тепер з’явився додатковий фільтр.
Від минулого літа депутати подають запити не на фінансовий департамент, а на управління по забезпеченню роботи ради. Структура накопичує їх і передає тій самій «п’ятірці обраних». Комісія «з урахуванням фінансових можливостей бюджету» готує свої рекомендації щодо запитів. І вже разом із цими рекомендаціями запити передають до фіндепартамента.
Навіщо потрібна така надбудова? Офіційно – щоб забезпечити «активну участь депутатів міської ради у задоволенні нагальних потреб територіальної громади міста, у т.ч. соціальних». Так вказано у проєкті рішення, яким затвердили новий склад комісії тиждень тому.
Невже без комісії депутати будуть менш активні? Поки виходить навпаки. Дивним чином після її створення знизилася активність двох фракцій. Причому найбільш опозиційних. Частину їх запитів просто перестали задовольняти.







Колишній в.о.мера Анатолій Куртєв у минулому році отримав лише 13% від «свого» мільйона. Його колеги по фракції, лояльні до нього Інна Пенчук і Ольга Гордієнко – по 50%. Недофінансована й «опозиційна група» із «Євросолідарності» – в основному фронтовики.
Впливає на фонди ще й «текучка». Бути депутатом Запорізької міськради, мабуть, ще ніколи не було так непрестижно. Цю роботу просто кидають.
У підсумку недофінансовані депутатки, які прийшли на заміну – Катерина Звєрєва і Надія Мороз. У міськраді посилаються на те, що вони працювали неповний рік, тож і виділяти їм повну суму недоречно. Втім, таких обмежень на фінансування немає у регламенті ради. До речі, обидві депутатки також не надто лояльні до влади.
Зрештою, не отримували фінансування «прогульники» – ті, хто просто не виконує обов’язки депутатів ні на сесіях, ні «в округах».


Один із «недофінансованих» депутатів, Андрій Согорін, прямим текстом каже: комісія створена, щоб покарати нелояльних депутатів.
Суть цієї комісії – створити ще один бар’єр на шляху до депутатського фонду. Критерії її роботи незрозумілі. Але не виділяють гроші тим, хто критикує роботу Регіни Харченко та міської влади в цілому. Фактично карають нелояльних депутатів, пояснюючи, що, мовляв, не вийшло виділити гроші. Але ж від цього страждають не стільки депутати, скільки люди, яким могли піти ці гроші!
Втім, виділення або невиділення коштів на потреби виборців – непоганий інструмент тиску і на лояльних. На випадок, якщо вони змінять політичні пріоритети.Андрій Согорін, депутат Запорізької міської ради від фракції «Європейська солідарність»
От тільки від цих ігор страждають не стільки депутати, скільки звичайні запоріжці. Невиділені мільйони – це незамінені вибиті вікна, невідремонтовані покрівлі, незакуплене обладнання для лікарень.
Депутатський фонд – це сумнівні «підтяжки» для бюджета. Але шмагаючи цими «підтяжками» незгодних, можна випадково поцілити у власний електорат.
Катерина Звєрєва, Ольга Сидорова
Обговорення