Чи потрібне Запоріжжю нове “КП про відходи”?

Попри прильоти і відключення світла, великі українські міста починають впроваджувати реформу управління відходами. Головна мета – запровадити сучасні європейські підходи. У Запоріжжі теж з’явився проєкт нового комунального підприємства “Управління відходами”. Створити КП вимагає закон. Але запорізькі депутати проєкт не підтримали – кажуть, немає грошей

Втім, створити таке КП мають усі міста, де мешкає не менш ніж пів мільйона людей. За законом, їм треба визначити єдиного адміністратора послуги з управління відходами – і це обов’язково має бути саме комунальне підприємство, тобто таке, що належить місту. Де і як в Україні вже створені та працюють подібні структури, і в чому саме проблема створення КП-адміністратора в Запоріжжі,  досліджував “ЗЦР”.

Яка ситуація в інших містах?

Процедура створення “адміністраторів зі сміття” почалася в Україні навесні. У травні Київська міськрада погодила створення нового КП “Муніципальний адміністратор з управлінням побутовими відходами”. Київська міська влада, як і запорізька трьома місяцями пізніше, не хотіла створювати підприємство. Окремі депутати вказували на те, що це і не обов’язково: можна було покласти додаткові функції на одне з 1 тис. столичних КП, наприклад, на “Київкомунсервіс”. Але рішення про створення КП, у підсумку, все ж таки, ухвалили.

В Одесі КП “Адміністратор послуги з управління побутовими відходами” було створене за рішенням сесії ще 24 квітня. Директора йому призначили тільки в червні. У березні таке саме КП “Адміністратор послуги з управління побутовими відходами” створили і у Дніпрі.

Але найбільш повноцінно система поводження з відходами працює у Львові. Тут ще в листопаді 2023 року почало свою роботу КП з тією ж стандартною назвою. 

Але сортуванням і переробкою сміття тут займаються уже багато років. У місті курсує “Еко-Бус”, куди можна здати небезпечні відходи. Розклад його руху регулярно публікують онлайн. Існує система сортування відходів, пункт прийому великогабаритних відходів та побутової техніки. У дворах розташовані спеціальні огороджені майданчики з контейнерами для сміття. А місцеві мешканці обурено запитують у “сміттєвого оператора”, як їм утилізувати поліетиленові пакети, і просять про це спеціальну брошуру.

Навіть у таких умовах місцевим мешканцям є на що поскаржитися. Десь контейнери стоять переповнені, десь неохайні самі люди. Жодна програма не є панацеєю. Але подивімося, що тим часом відбувається у Запоріжжі.

“Система поводження з відходами по-запорізьки”

У Запоріжжі ситуація зовсім інша. Тут створилася своя, своєрідна система поводження з відходами. Якщо в будинку є ОСББ, сміттєві майданчики найчастіше виглядають охайно. А от двори багатоповерхівок, де об’єднання мешканців немає, на превеликий жаль, мають великі шанси перетворитися на сміттєзвалище. 

Втім, коли є попит, є і пропозиція. Попит на сортування “вторички” у Запоріжжі є. І тут виникає таке собі стихійне сортування сміття. 

Починається все з людей, які копирсаються у смітниках. Найчастіше це безхатченки. Втім, за цим заняттям можна побачити й непогано одягнених людей із недешевими аксесуарами. Вони проводять таке собі “первинне” сортування.

Після цього відібране сміття відправляється до пунктів прийому вторинної сировини. Ця мережа гаражів, кіосків і приватних подвір’їв у підсумку здає сировину на все ту ж переробку, за гроші.

То що, все працює? Ні. Проблема в тому, що пункти прийому платять тільки за окремі, вигідні види сировини. Наприклад, скляні банки приймають тільки у вигляді склобою. Пластик – тільки як пляшки конкретних видів. Решта або залишається у смітниках, або, що набагато гірше, викидається недалеко від місця прийому сировини.

Друга проблема – прийомки вторинної сировини, у кращому випадку, працюють як ФОПи. Вони платять мінімум податків, а їх “товарообіг”, навпаки, практично неможливо перевірити. Таким чином, створюється “дика сфера послуг” з якістю, яку неможливо контролювати, та втраченими грошима до бюджету.

Запоріжжя дещо своєрідно “переробляє” і старі меблі, які викидають на смітники. Що більш менш ще годиться – осідає в гаражах поруч, забирається на дачі, або навіть після  якогось ремонту, додому. Те, що менш якісне, розбирають на фанеру та дошки. Днями ми навіть бачили, як такий дерев’яний “лом” завантажували в аварійний бусик одного з міських комунальних підприємств – можливо, аварійники підкладатимуть старі дверцята, ремонтуючи прориви у трубах.

Залишки “великогабаритки” вивозять сміттярі. Але до цього моменту мотлох може валятися у дворах будинків два-три тижні.

За великого бажання можна сказати, що в Запоріжжі таки існує своя система поводження з відходами. От тільки дуже своєрідна, стихійна.

Складне запорізьке сміття

В Запоріжжі ще з часів Карташова склалась досить заплутана історія – де в сміттєвій галузі закінчується власність громади і де починається приватний інтерес. Спробуємо дуже стисло. 

Всі бачать на вулицях сміттєвози “Вельтум-Запоріжжя” і отримують від нього платіжки. У “Вельтум-Запоріжжя” два співвласники – місто через КП “Комунсантрансекологія” і приватна фірма “Вельтум-Україна”, у співвідношенні десь 35% на 65%. Тобто приватний співвласник все одно має більше ваги. 

Муніципальна “Комунсантрансекологія” тримає в “оперативному управлінні” контейнерні майданчики по місту і є користувачем величезного полігону ТПО на 90 гектарів. Також за нею лишається “база” – адмінбудівля та гаражі в Шевченківському районі поряд з авіаційним коледжем. 

У “Вельтум-Запоріжжя” на балансі стоять вже згадані сміттєвози, екскаватори і трактори на сміттєвому полігоні. І будівлі там же – ваговий комплекс, пропускний пункт, лінія з переробки, яка вже не працює. 

Питання, хто фактично працює на полігоні, є його користувачем і хто, відповідно, має платити за нього: КП “пільгову” ставку в 1 відсоток чи приватний “Вельтум” повні 5 відсотків, – періодично стає приводом для скандалів і кримінальних проваджень.    

Як повинно бути і як є зараз

Ми вже писали про те, що насправді закон “Про управління відходами” не такий вже поганий. Він навіть потрібний та корисний – якщо його втілювати “по-людськи”.

Експерт у галузі поводження з відходами, співзасновник та очільник екотехнологічної компанії “Гранік” Геннадій Дубов вважає, що КП-адміністратор у Запоріжжі потрібен. І не тільки він.

Згідно з цим законом, відходи мають збиратися роздільно та не повинні змішуватися з іншими матеріалами, якщо мають різні властивості. Роздільно треба збирати папір і картон, пластик, скло, метал. Також необхідно створити умови для роздільного збирання біовідходів, текстилю. Великогабаритні, ремонтні, небезпечні, відходи зелених насаджень також збираються окремо. Ну а житлові масиви та інші об’єкти благоустрою слід обладнати контейнерними майданчиками для роздільного збирання побутових відходів. 

За законом КП-адміністратор буде виступати і організатором системи, і посередником. Жителі та ОСББ будуть укладати угоди не з перевізниками, які вивозять сміття, а безпосередньо з КП. І тепер головна роль у системі поводження з відходами буде належати саме КП-адміністратору, а не перевізнику. 

Задачею перевізника буде тільки зібрати відходи та перевезти їх із точки А в точку Б, які визначаються муніципалітетом. Саме муніципалітет (точніше, те саме КП-адміністратор), а не окремі мешканці, буде платити перевізнику.

Тим часом Запоріжжя потребує набагато більшого, ніж роблять зараз перевізники. Потребує тих послуг, які вже давно отримують ті ж львів’яни. Геннадій Дубов наголошує:

Система управління побутовими відходами – це комплекс заходів із збирання, перевезення та оброблення побутових відходів. Сюди входить: створення та забезпечення діяльності об’єктів, нагляд за ними та подальший догляд за об’єктами видалення побутових відходів. Також діяльність суб’єктів господарювання, що здійснюють окремі операції з управління побутовими відходами в межах територіальної громади або декількох територіальних громад.

Місцевий план – документ державного планування.  Він містить комплекс взаємозв’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма зацікавленими виконавцями. Цей документ спрямований на забезпечення сталого управління відходами в населених пунктах в межах території територіальної громади.

Кожна територія повинна мати свій місцевий план управління відходами.  Його треба розробити протягом року з дня набрання чинності регіональним планом управління відходами у відповідній області. Поки що регіональний план управління відходами Запорізької області до 2035 року ще не затверджений. Відповідно, немає свого плану і місто – доводиться чекати на обласний. 

Адмініструвати чи ні?

Як ми вже писали, основна причина, чому запорізькі депутати не підтримали створення КП-адміністратора – гроші. Як розказував на презентації проєкту директор КП “Комунсантрансекологія” Юрій Дорошенко, КП “Управління відходами” має укласти прямі договори з кожним запоріжцем-власником квартири або будинку. Це десятки тисяч квартир і не один місяць роботи. Можна було б взяти списки у нинішніх операторів – але “Вельтум” відмовляється надавати свою базу споживачів. Говорить, що так захищає їх персональні дані.

Але до моменту, поки договори не укладено, КП все одно повинно сплачувати нинішньому перевізнику – “Вельтуму” або “Граніку” – гроші за цього умовного запоріжця. Ці гроші треба буде брати з міського бюджету, в якому їх зараз не вистачає. Це по 9 мільйонів гривень щомісяця, плюс близько 10 мільйонів гривень на рік на зарплати працівникам нового КП. 

Втім, Геннадій Дубов вважає, що систему можна впровадити значно економніше. Наприклад, КП не потрібно багато працівників:

Для укладення договорів також можна відшукати інші шляхи, ніж обходити ногами будинки або судитися із “Вельтумом” за базу. Як говорить Геннадій Дубов, інформацію про жителів будинку можна взяти, наприклад, в ЦНАПі. Або, врешті решт, укладати договори не з кожним окремим мешканцем, а з їх об’єднаннями – ОСББ.

Щоб перевірити думку експерта, ми звернулися за коментарем до заступника міського голови Олександра Голтвенка. Отримали відповідь, що механізм створення бази споживачів не встановлений, однак процес її створення має враховувати вимоги законодавства у сфері захисту персональних даних. Наразі механізм створення КП “Управління відходами” єдиної інформаційної бази  споживачів не визначений. Дійсно, є два типи договорів: індивідуальний та колективний, і учасники ОСББ самостійно обирають один із договорів про надання послуги з управління побутовими відходами. Тож договори з ОСББ цілком реальні.

Таким чином, впровадження нового КП може виявитися значно дешевшим, ніж порахували у міській владі. І скоріш за все, зараз у влади просто немає політичної волі/бажання щось робити в цій галузі.

Але чи потребує цього Запоріжжя? Так, якщо хоче замінити свою “стихійну систему сортування” на сучасне поводження з відходами.

Катерина Павлова