Чому Запоріжжя втрачає кургани?

Запорізький степ у травневий день. Ковш екскаватора входить у теплий ґрунт. Це – не будівництво і навіть не сільгоспроботи. Це – пошук скарбів. Буквально. Аби знайти археологічні цінності, «ентузіаст» вирив у древньому кургані «катерпіллером» яму діаметром 10 метрів і завглибшки у 4 метри

«Копач» вів пошуки на кургані №1 курганного могильника №2210 біля села Петрівського у Запорізькому районі. І завдав йому чималої шкоди – за підрахунками прокуратури, на майже 200 тис грн. Слідство тривало роками, але не дійшло навіть до затримання підозрюваного. Принаймні, так випливає з документів у судовому реєстрі. І це при тому, що розкопане місце офіційно є пам’яткою архітектури. Але насправді шукачі скарбів не були найбільшою проблемою запорізьких курганів – навіть до початку повномасштабного вторгнення і окупації.

За інформацією «Радіо “Свобода”», у Запорізькій області налічується близько 7 000 курганів. Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини нараховує в області 2 572 пам’ятки археології, до яких входить 7 256 внутрішньокомплексних об’єктів – судячи з усього, тих самих курганів. У законодавстві вказано: такі пам’ятки є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації. І, до речі, належать державі.

Але на практиці це невідтворне джерело, на жаль, знищується. І не тільки «шукачами скарбів». Часто земельні ділянки на курганах віддають в користування фермерам, які потім розорюють і засівають їх.

Виходить, що земля може бути приватною або комунальною. А потім на ній виявляється курган, який як пам’ятка археології є власністю держави. Тільки інколи з’ясовують це запізно. Як так виходить?

«Не знав, не знав та й забув» від місцевих чиновників

Ділянки виділяють місцевим мешканцям земельні комісії органів місцевого самоврядування – райадміністрацій і територіальних громад. І дуже часто виходить, що ці комісії не знають, де на їх землях розташовані кургани. Ну, або роблять вигляд, що не знають, що на конкретній ділянці він є.

Як розповіли нам співрозмовники, які забажали залишитися анонімними, всі ці кургани не нові. Відомості про них є в паспортах районів. Але чиновники все одно віддають землю під ними у приватну  власність.

Справа, про яку ми згадали на початку статті, показова: вона теж закінчилася нічим. Як говорить наш співрозмовник, покарань не отримують ані чиновники, які погоджують технічну документацію на ділянку землі з курганом, ані фермери, які  розорюють цю ділянку. 

Плутанини у питання додає ще й таке. Земельні паї роздають мешканцям громади, і 80% з них тут же передають їх фермерам у користування. Коли з’ясовується, що розпахується курган, постає питання: кому пред’являти претензії?

Власнику пая? Але він нічого не робив: він здав  свій пай в оренду. Фермеру? Також не можна. Бо в основній масі немає юридичного підтвердження, що земля знаходиться в оренді. Її передають за усними домовленостями.

Тут просто зараз треба навести лад, говорять спеціалісти. Але для цього на пам’ятки мають бути відповідні документи. Треба, принаймні, визначити межі кургану і зафіксувати їх. А потім вивести його з сівообороту і повернути у власність держави. При цьому у фермера або пайщика не забиратимуть усю його ділянку – лише частину із курганом.

Несподіваний «землевпорядник»

Найбільш системно встановленням меж курганів займається… Запорізька обласна прокуратура. Зараз, наприклад, вона оголосила закупівлю, щоб визначити фактичне розташування кургану № 3 із того самого курганного могильника №2210, частину якого розкопували екскаватором. 

Ця пам’ятка знаходиться в  селі Зеленопілля на території Широківської сільської територіальної громади. Ділянка – в комунальній власності. Прокуратура намагається визначити фактичні межі кургану, щоб повернути цей шматочок землі у власність держави. 

В Широківські ОТГ кажуть, що курган не розпаханий. Щоб так було і надалі, сільська рада двічі на рік під підпис нагадує користувачам землі про заборону сільгоспробіт на території пам’ятки. Востаннє таке розпорядження видавали у вересні 2024 року. У цьому березні планують нагадати ще раз.

Як повідомила нам Запорізька обласна прокуратура, зараз правоохоронці з’ясовують, чи законно ділянка землі, на якій розташований курган №3, перебуває в комунальній власності.  Прокуратура збирає інформацію та документи. Для підтвердження фактичного місця розташування пам’ятки археології треба мати планово-картографічні матеріали. Вони робляться за результатами обстеження земельної ділянки в натурі. Обстеження має провести інженер-землевпорядник.

Чому курганами опікується прокуратура, а не, наприклад, Департамент культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА? Відповідь проста, але не очевидна. Один із колишніх працівників прокуратури анонімно розповів нам:

За офіційною інформацією Запорізької обласної прокуратури, за останні два роки вона подала до судів 4 позови щодо ділянок, на яких розташовані археологічні пам’ятки. Їхня  загальна площа становить понад 1,4 га. На цих землях розташовано 10 пам’яток археології. 

Поки що задоволено один позов: на 1,1 гектара степу, де розташовано 4 пам’ятки. Крім того, за останні два роки державі повернули ще 1,12 га землі із 7 пам’ятками. Це – про виконання судових рішень, які були ухвалені ще до 2022 року. 

Ще більше неоднозначності

Чи вся проблема у пайщиках, які віддають «свої» кургани в оренду? Ми поспілкувалися із родиною, яка мала такий досвід. Пай вони одержували від районної адміністрації, з усіма погодженнями і печатками. Але про свій статус «кургановласника» дізналися, тільки отримавши від прокуратури позов до суду. На той момент землю вже передали фермеру в оренду.

На думку нашої співрозмовниці, проблему треба вирішувати системно. Починаючи з місцевих чиновників, які знають про кургани – і все одно віддають землю разом із ними у користування. А в результаті винними залишаються пайщики.

Навала

Втім, поки головною проблемою запорізьких курганів однозначно є і не чиновники, і не фермери, і не шукачі скарбів. За інформацією «Радіо “Свобода”», уже навесні 2023 року у запорізьких степах було пошкоджено щонайменше 160 курганів і курганних могильників. Їх розкопала окупаційна російська армія, коли рила укріплення.

Із посиланням на тодішнього голову обласного департаменту культури Владислава Мороко журналісти нарахували збитків на понад 200 мільйонів гривень. Відтоді сума мала збільшитися: окупанти продовжують створювати у степах лінії укріплень.

Хоча більшість археологічних пам’яток наразі у тимчасовій окупації, це не відміняє необхідності зберігати ті, що залишилися на підконтрольній території. Це історично важливо для степової України. І саме дбайливе ставлення до своєї історії відрізняє державу цивілізовану від держави первинної. Але поки що процес не врегульований до кінця на законодавчому рівні.

Катерина Корнієнко

Підтримайте нас, якщо хочете бачити більше таких текстів!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!