Багаття розбрату: що може врятувати запоріжців від осіннього диму?
У наступні тижні чималу кількість запоріжців пересварить одне просте запитання. Хтось казатиме, що не має виходу. Інші – що мають свої права. Міська інспекція покарає кілька десятків порушників, але в цілому проблема залишиться невирішеною. А запитання таке: палити чи не палити? Приватний сектор Запоріжжя уже почав спалювати опале листя. І певні підстави для цього має: єдина прописана в нормативних актах «легальна альтернатива» у нас недоступна
У нашій історії багато героїв, адже і зачіпає вона багатьох. Більшість – мешканці приватного сектору. Але насправді димом від спаленого листя найближчим часом дихатиме усе місто. Особливо у періоди, в які Гідрометцентр попереджає про «несприятливі метеорологічні умови»: коли забруднене повітря не відносить із Запоріжжя вітром, а тиск прибиває його ближче до землі. Зазвичай у ці дні ми дихаємо викидами з заводів. Восени до них додається ще й дим від спаленого бадилля з городів – і, звісно, опалого листя.
Неспокійний час
«Високий сезон» спалювання листя у Запоріжжі традиційно починається у перших числах листопада і триває близько місяця. Для мешканки одного з приватних кварталів на Правому березі цей період зазвичай неспокійний: дихати стає складно.
Неподалік від ділянки Вероніки уже з’явилося перше згарище. Ним користується не одна людина. Уже зо два тижні тут спалюють рослинні рештки.
Сама Вероніка із родиною листя прикопує: так і етичніше, і корисніше. Цей метод – один із небагатьох, які нормативні акти пропонують як альтернативу спалюванню.
Правила і нормативи
Ще у 2006 році Мінархітектури на державному рівні затвердило Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України. У них яскраво описана шкода від згрібання листя з-під дерев на зиму: це призводить до винесення органічних добрив, зайвого випаровування вологи і промерзання коренів рослин. Тому Правила рекомендують на зиму зберігати листя під стовбурами, а навесні прикопувати його.
Але із цим підходом погоджуються не всі.
На цей випадок Правила утримання зелених насаджень мають ще одну відповідь.
Компостування по-дорослому
Якщо листя не можна залишити на місці, його треба вивозити на спеціальні майданчики для компостування. Але в Україні це «рідкісні пташки». У Львові такий майданчик запрацював у 2020 році – і був першим у державі. До цього, у січні того ж року, у «західній столиці» відкрили міську станцію компостування. Обидві точки мають спеціальне обладнання, під час перегнивання органіки до неї додають спеціальні біопрепарати тощо. Зараз подібні майданчики працюють у ще декількох містах України – в основному невеличких. Підтримку в їх облаштуванні надають екоактивісти та благодійники.
Запоріжжя мало дещо скромніші плани. Як повідомили нам у ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», одному з двох міських операторів поводження з відходами, міське органічне сміття мали б утилізувати у спеціальній компостній ямі. Вона була запланована на новому полігоні відходів, який планували облаштувати на землях Сонячної селищної ради. Із початком повномасштабного вторгнення проєкт призупинили. До питання у «Вельтумі» обіцяють повернутися «після закінчення воєнного стану в Україні та виділення коштів на даний вид робіт». Поки ж підприємство не здійснює утилізацію опалого листя та скошеної трави з території приватного сектору. На його сторінці така можливість теж не згадується.
На сайті другого міського оператора – ТОВ «Гранік» – пропонують замовити вивіз листя та гілля окремою послугою. Втім, керівник підприємства Геннадій Дубов також говорить про відсутність міського компостувального майданчика:
Мішок суперечок
Лілія Сергіївна живе на Зеленому Яру – одному з найбільших приватних масивів Запоріжжя. Осіннє листя для неї – цілком відчутна проблема. Як алергік, вона не може ані спалювати бадилля, ані дозволити йому розкладатися на ділянці: це теж може бути шкідливо для людей із підвищеною чутливістю. Єдиний доступний для Лілії Сергіївни варіант – утилізувати садові відходи разом із рештою сміття.
Раз на рік зменшити кількість свого сміття вдвічі – небанальна задача. Тому не дивно, що мешканці приватного сектору воліють просто спалити всі свої проблеми і забути про них.
Але запоріжці не були б запоріжцями, якби не змогли обійти і сміттєві обмеження. На OLX спеціальні мішки від «Вельтума» продають за більш ніж лояльною ціною.
Звісно, це порушення умов угоди. Щоб боротися із перепродажем надлишків, «Вельтум» раз на декілька років міняє колір пакетів: це «обнуляє» запаси нелегальних комерсантів. Але в цілому «махлювання» із пакетами у Запоріжжі не є масовим: щоб десь з’явилися надлишки пакетів, десь мають вивезти менше відходів. Друкувати підробні пакети не надто вигідно: не настільки великий ринок збуту.
«Я завжди питаю: а скільки реально в громаді було покарано за паління листя?»
Таке питання піднімає Геннадій Дубов. На його думку, мотивувати мешканців потрібно і через спілкування, і через покарання.
Виявляти «підпільних паліїв листя» має Інспекція з благоустрою. Її начальник Вадим Хижняк на прохання пресслужби міської ради розповів нам про те, чи карають у Запоріжжі за спалювання рослинних залишків.
Як говорить Вадим Хижняк, вписувати реальні штрафи почали тільки минулого року. За сезон Інспекція склала близько 20-25 протоколів за порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення. Максимальне покарання, яке застосовувалося минулого року – штраф у розмірі близько 1700 грн.
Чи багато це? Геннадій Дубов впевнений: розмір штрафу треба підвищувати разів у 100. Верховна рада цього року підняла «планку» лише до близько 6 000 грн.
Втім, крім грошового, на порушників очікують і інші дискомфорти. Протокол у присутності порушника має розглянути міська адмінкомісія, яка і визначає остаточне покарання.
Тетяна Ярмохіна, відома читачам «ЗЦР» як координаторка «Екокоаліції Запоріжжя», входить до складу комісії. За її словами, колективний орган збирається у перший і третій вівторки кожного місяця. Станом на середину жовтня 2024-го на розгляд комісії ще не потрапило жодного протокола за паління листя. Був один за спалювання гілля з дачі – та й у цьому випадку обмежилися попередженням, бо йшлося в першу чергу про конфлікт між сусідами.
Тож вплив на порушників насамперед психологічний. Хоча зі збільшенням штрафу, та ще й у складних економічних умовах, удар по кишені може стати для паліїв більш суттєвим покаранням.
Але є й простіші варіанти попередити незаконні багаття. Лілію Сергіївну з її алергією рятує такий собі первинний механізм самоорганізації:
У нас квартальна скандальна. Люди просто бояться палити. Вона ж так кричатиме, що простіше у мішки скласти!
А от у приватному секторі на Правому, де мешкає Вероніка, конфлікти з квартальною лякають порушників значно менше. Чи квартальна спокійніша, чи люди загартованіші…
Як розповідає Вадим Хижняк, Інспекція з благоустрою з квартальними не співпрацює. Скарги на сморід поступають до неї через службу 15-80. Деяких порушників інспектори виявляють самі під час рейдів приватним сектором.
ЗЦР створив окреме звернення у своєму чат-боті, щоб відправляти скарги на сморід у повітрі. У декілька кліків ви можете звернутися до Інспекції з питань благоустрою за цим посиланням
А що, як не карати, а підтримувати?
Найпростіший і найкорисніший спосіб боротися із листям – самостійне компостування, впевнена Людмила Леонідівна. Щоосені вона і її чоловік згрібають листя до компостної кучі. Так, процес потребує сил і часу, але окупається, вважає дачниця.
Тієї ж думки дотримується і Геннадій Дубов. Він впевнений: гранти на придбання компостерів від міста могли б стати суттєвою підмогою у міському приватному секторі.
Садові компостери різних розмірів і форм продаються на численних маркетплейсах і в гіпермаркетах. Їх виразна перевага – компактність і герметичність, тобто відсутність запаху. Найбюджетніший, об’ємом у 320 літрів, коштує помітно дешевше, ніж складатиме штраф від адмінкомісії – від 1200 грн.
Там, де листя більше, компостер можна облаштувати самотужки. Інтернет рясніє інструкціями з облаштування різноманітних конструкцій для переробки органіки. Як говорить активістка ГО «Запоріжжя без сміття» Єлизавета Іванова, самостійне компостування може врятувати від купи проблем.
Під час горіння листя виділяється цілий перелік сполук, який авторці цього тексту виразно нагадує склад викидів запорізьких заводів – від діоксиду азоту до сумнозвісного формальдегіду. «Бонусом» листя у Запоріжжі накопичує шкідливі речовини із навколишнього середовища, говорить Єлизавета Іванова. Спалення вивільняє їх. Компостування – фіксує у менш небезпечній формі, а деякі забрудники руйнує або нейтралізує.
Важкі метали, такі як свинець, кадмій або ртуть, не зникають під час компостування. Але вони можуть фіксуватися в компості у менш доступній для рослин формі, через що метали не потрапляють в їх харчовий ланцюг. Крім того, компостування зменшує викиди CO₂. Як людина, яку хвилюють кліматичні зміни, не можу оминути цей момент. Органічні відходи під час компостування розкладаються в аеробних умовах, не утворюючи метану, як це, наприклад, відбувається на звалищах. Також компост допомагає фіксувати вуглець у ґрунті, зменшуючи його кількість в атмосфері.
У «Zero Waste ZP», яке представляє активістка, сподіваються на зрушення у загальноміському масштабі – після того, як буде прийнятий новий міський план поводження з відходами. Поки організація бере участь у робочій групі з розробки регіонального плану. На його основі потім розроблятимуть і міський. Як говорить Єлизавета Іванова, їй було приємно побачити, що органічні відходи у проєкті регіонального документа зазначені як окрема категорія.
Поки ж запоріжцям залишається або компостувати листя самотужки, або викидати його з іншим сміттям. Або палити – і на власному досвіді перевірити, чи будуть штрафи і перевірки у Запоріжжі цьогоріч більш суворими, ніж у 2023-му.
Читайте також: У центральному сквері Запоріжжя висадили дерева на згадку про загиблих воїнів
Обговорення