Вранці мешканці деяких міст тимчасово окупованої частини Запорізької області спочатку дивляться у двір — і лише потім виходять з дому. На вулиці їх можуть зустрічати зграї безпритульних собак, які вже стали частиною повсякденного життя на ТОТ
Один пес, багато проблем
Так, ціла зграя безпритульних собак наразі тероризує мешканців Кам’янки-Дніпровської. Місцеві кажуть, що пси поводяться агресивно та кидаються на перехожих, навіть на дітей.
А почалося все нібито з того, що мешканці будинку №80 по вулиці Калініна відпустили свого пса, так би мовити, на самовигул. З часом навколо нього зібралася ціла зграя.

Власник пса, попри скарги, відмовляється щось слухати та прив’язувати свого собаку. Звернення до місцевої адміністрації теж не дають жодного результату.
«Кидаються на мам і на дітей»: коли гроші не допомагають
Такі випадки далеко не поодинокі на ТОТ.
У Василівському районі діти бояться їздити до школи через навалу агресивних собак. За словами мешканців, кількість бездоглядних псів перетнула всі межі: на вулицю страшно виходити.

Безпритульні собаки стали ще одним наслідком війни, з яким ніхто нічого не робить. Ті, хто виїздять з ТОТ, часто залишають своїх улюбленців безпритульними. Окупаційна влада ігнорує потребу у системній стерилізації, а інфраструктура для неї зруйнована. Результат – стрімке зростання популяції бродячих псів.
Люди неодноразово зверталися до адміністрації та писали листи з проханням вжити заходів. Гроші на вирішення проблеми ніби навіть давали, але ситуація не змінилася: здичавілих собак стає дедалі більше.
Така само проблема – і в Мелітополі. Тут собаки кидаються і на пенсіонерів, і на матерів із дітьми, і на школярів.

Те саме – і в інших населених пунктах.

Війна – причина… але не єдина
Після початку повномасштабного вторгнення тисячі людей залишили свої домівки. Хтось разом із домашніми тваринами, а хтось змушений був залишити їх напризволяще.
У прифронтових регіонах, включно із Запорізькою областю, це призвело до зростання кількості безпритульних тварин. На підконтрольній Україні території також фіксують міграцію покинутих собак із зон бойових дій до міст.
На окупованих територіях ситуація ще складніша: там відсутній контроль. Якщо у Запоріжжі ухвалюють додаткові програми з цього питання, то на ТОТ будь-які програми поводження з тваринами фактично не працюють.
Збільшення кількості собак призводить до формування зграй. У таких умовах тварини швидко дичавіють і можуть становити реальну загрозу людям.
Навіть у відносно спокійніших громадах області жителі скаржаться на агресивних безпритульних собак і небезпеку для дітей.
На ТОТ ця проблема посилюється відсутністю ветеринарного контролю, браком вакцинації, майже відсутністю притулків. Якісь поодинокі притулки ще є у великих містах, таких, як Мелітополь. Тут постійно з’являються оголошення про покинутих тварин. І з часом таких оголошень стає все більше.
Ризики для здоров’я
У підконтрольній Україні частині області лише за 2025 рік зафіксовано сотні випадків укусів безпритульних собак.
На окупованих територіях статистика відсутня, але ризики значно вищі: сказ (через відсутність вакцинації), інші інфекційні захворювання, травми через напади зграїв.

Ось фото, як жінку в Дніпрорудному покусали безпритульні пси.

Медична система деградує, тому навіть базова допомога після укусів часто недоступна. Ми вже писали про доступність медицини на ТОТ, тому просто коротко повторимо: вона доступна лише у великих містах. Це робить мешканців віддалених селищ на ТОТ максимально вразливими до сказу: їхати за щепленнями вони, швидше за все, не захочуть.
Собаки… але особливі
Спостереження показують: у зоні бойових дій безпритульні собаки змінюються. Вони стають більш обережними, швидшими і частіше тримаються зграями — це допомагає виживати.
Фактично формується нова популяція тварин, адаптована до умов війни.
І для людей це небезпечно.
Як окупаційна влада «бореться» з безпритульними собаками
У 2024 році окупаційна влада публічно визнавала проблему.
Було оголошено про програму відлову, стерилізації та вакцинації безпритульних тварин, на яку виділили 10 мільйонів рублів. Заявлялося, що питання вирішуватимуть гуманним способом – і що вже за рік ситуацію вдасться стабілізувати.
Однак у 2025 році риторика різко змінилася. Окупаційний керівник області заявив, що «іншого виходу, окрім відстрілу собак» він не бачить, і допустив зміну законодавства для реалізації такого підходу.
Причини називали ті самі: війну, покинутих тварин і зростання кількості зграй.
Чи була реалізована програма, про яку говорили у 2024 році, — невідомо. Як і те, чи застосовуються заявлені «радикальні методи» саме на рівні тимчасово окупованої частини Запорізької області. Але на рівні конкретних населених пунктів цю практику все ж таки застосували.

У Приморську безпритульних собак почали масово труїти. Місцеві забили на сполох. Кажуть, що таким способом вирішили позбутися безпритульних собак ті, хто не хоче витрачатися на більш гуманні методи — стерилізацію тварин.
Що у підсумку?
Обіцянки про «гуманні програми» змінилися заявами про «відстріл», а подекуди — й практиками, які викликають нові скарги місцевих. Але жоден із цих підходів не призвів до реального зменшення проблеми.
Поки на рівні заяв говорять про контроль, на вулицях продовжують з’являтися зграї, а люди — змінювати свої маршрути, щоб просто безпечно дійти додому.
Ксенія Світлова
Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації
Окупаційний губернатор Запорізької області Є. Балицький звільнив так званого «міністра освіти і науки» Олександра Калягіна після розголосу із затримками виплат освітянам на тимчасово окупованих територіях
Йдеться про систематичні борги за класне керівництво, кураторство та стипендії для студентів ліцеїв. Про це масово повідомляли самі освітяни.
Балицький традиційно «взяв ситуацію під особистий контроль» і доручив у найкоротші терміни погасити всі борги. Результати роботи він очікує вже до четверга.
Також псевдогубернатор наголосив, що міністерству потрібно «посилити роботу за всіма напрямами» і знайти винних.
У підсумку схема виглядає знайомо: спочатку місяцями не платять, потім терміново шукають крайніх, а далі — обіцяють усе виправити «найближчим часом».
Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації
Підручники з суспільствознавства для 9–11 класів під редакцією Дмитра Медведєва стали обов’язковими для всіх шкіл Росії. Відповідне рішення ухвалило Міністерство просвіти, включивши їх до федерального переліку
Тепер школярі офіційно вивчатимуть суспільство «за Медведєвим» — із повним зануренням у авторський стиль.
Росіяни в коментарях обурюються: мовляв, дно пробито, і ставлять питання, чи будуть у підручниках відомі висловлювання Медведєва на кшталт: «Грошей нема, але ви тримайтесь!»

Ну або чому він може навчити: «як жити без грошей, як вийти із запою, як залишити людей без штанів або інші дебільні закони єдиноросів…»

Коментатори також сподіваються, що в підручниках не буде «міцних слівець», які автор час від часу любить використовувати у своєму Telegram.
Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації
На фірму, через яку на чиновників Депосвіти можуть відкрити провадження за збитки бюджету, подали до суду. Запорізькі посадовці вирішили завдати удару у відповідь?
Департамент освіти та науки подав позов проти ТОВ «Інфініті Груп» за неоплачену оренду землі. Міська влада хоче стягнути 2,4 мільйона за ділянку, на якій стоїть будівля дитсадочку «Пілот», що належить фірмі.
Навчальний заклад раніше був «заводським». Далі будівлю продали приватній фірмі, а Департамент освіти виплачував за її використання оренду. Але з 2021 до 2024 років гроші переводили нерегулярно. Через це «Інфініті Груп» відсудила у Департаменту освіти 4,6 мільйона гривень.
Це може призвести до того, що проти керівника Департаменту почнуть провадження за службову недбалість, яка спричинила значні бюджетні втрати.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!
Як з’ясувалося, нещодавно Депосвіти подав зустрічний позов: вимагають гроші за оренду землі, на якій стоїть будівля садочку. Зараз сторони збирають докази і з’ясовують, хто фактично розпоряджався майном в останні роки, за які хочуть стягнути оренду.
Фірма стверджує: ділянка 2310100000:04:030:0340 була передана за рішенням виконавчого комітету в користування Департаменту освіти в 2011-му році. Тому «Інфініті Груп» не має виплачувати оренду.
Компанія також скаржиться, що не отримала ключові документи від Департаменту освіти за адвокатськими запитами. Розгляд триває.
В чому логіка історії?
Департамент освіти вважає, що «Інфініті груп» мала б укласти договір оренди на землю, на якій стоїть її будівля. Але згадали про це лише тоді, коли фірма відсудила декілька мільйонів з бюджету та виграла окрему справу, щоб їй не затягували виплати.
Тепер у суді будуть з’ясовувати, хто користувався землею, і чи фірма повинна була укладати договір оренди, а не просто мала право. А якщо повинна, то чи точно треба оплачувати попередні роки.
На сайті міськради не вдалося знайти жодних згадок, що фірма починала процес землевідведення, щоб їй передали ділянку в оренду.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Російські тюрми увійшли до трійки «найбільш клієнтоорієнтованих» держустанов. Вище тільки Мінфін і податкова
У країні, де державні сервіси часто викликають питання, саме тюрми змогли «підтягнути клієнтський досвід». Можливо, тому що «відтік клієнтів» там традиційно мінімальний.
У підсумку рейтинг виглядає символічно: спочатку гроші (Мінфін), потім податки (ФНС), а далі — тюрма.
Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації
Про це повідомив окупаційний очільник Енергодара Максим Пухов. В своєму телеграм-каналі він написав, що над містом у суботу було здійснено масове скидання листівок із дрона
Зовні вони схожі на рекламу масажних салонів. На листівках є QR-код, якщо його відсканувати — нібито можна втратити дані з телефону.
Пухов попередив: не сканувати код, не переходити за посиланнями і навіть… не брати листівки в руки, бо вони ще й можуть бути «оброблені шкідливими речовинами».
Ось така «листівка-страшилка» в тимчасово окупованому Енергодарі. Виглядає як реклама послуг, але одночасно краде дані, отруює руки і, схоже, ще й викликає паніку просто фактом свого існування.
Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації
КП «Управління капітального будівництва» оголосило тендер на облаштування підземного простору-укриття в Вознесенівському парку. Очікувана вартість – 11,7 мільйонів гривень.
Офіційна назва – «споруда підземного простору з метою використання як найпростішого укриття». ЗЦР прочитав технічне завдання і розповідає, на що вона буде схожа.
Площа будівництва – трохи більше ніж 400 квадратних метрів. На цій ділянці зроблять невелике заглиблення до півтора метрів. Тобто повністю підземного укриття не буде. Під облаштування також зрубають 10 дерев діаметром стовбура від 32 сантиметрів.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!
У мінікотловані облаштують покриття з геотекстилю, а по периметру поставлять блоки-бетонні стіни. На шар геотекстилю покладуть модульне укриття «Цитадель».
Точний відповідник за вказаною моделлю у мережі знайти неможливо: укриттів із такою назвою на українському ринку існує вже щонайменше три, але точного відповідника нема. Але, швидше за все, йдеться про «Цитадель» від «Метінвеста»: інші моделі мають чіткий розмір, який не вписується у метраж ділянки, а «Цитадель» від «Метінвеста» монтується під потреби з окремих великих циліндрів.

Ми направили запит до КП «УКБ», щоб переконатися, чи саме цю модель збираються використовувати.
До укриття-простору прокладуть комунікації – водопровід, каналізацію та електрику.
В якій саме частині парку планується будівництво, поки незрозуміло. Якщо зважати на 10 дорослих дерев, які хочуть зрубати, то це може бути куток парку, де перетинаються Набережна і вулиця Зайцева, або місце поряд із малим ставком, де вузька глибока балка виходить на магістраль.
Нагадаємо, що в парку вже існує укриття, одне з перших, встановлених в Запоріжжі. Так званий «будиночок хобіта» розташований в куті парку, де алея від каскаду фонтанів виходить на Набережну. Це укриття призначене переважно для комунальників, які працюють в парку.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
На окупованих територіях освіта перейшла на нові «стандарти»: студентам урізають виплати, викладачам затримують зарплату. Проте є фарба й прапорці до 9 травня
У Мелітополі з приходом нового «ректора» Андрія Свистунова, стипендії студентів різко «схудли» — мінус 60%. Замість обіцяних 23 тисяч рублів вони отримують близько 11 тисяч, а замість 4 — лише 3. У бухгалтерії не приховують: більше не буде. Викладачі радять не панікувати. Мовляв, нехай допомагають батьки.
А поки студенти рахують копійки, у Дніпрорудному вирішили підтримати освітян по-своєму: замість зарплат — пензлі, фарба і прапори до 9 травня. Пріоритети, як то кажуть, очевидні.
Вчителі та вихователі фактично залишилися без грошей: аванс, який обіцяли ще 20 березня, так і не виплатили. Коли дадуть зарплату за березень і чи повернуть борги за попередні місяці — невідомо.
У підсумку «соцпакет» максимально простий: без грошей. Зате з російським прапором.
Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації
У Пологах на тимчасово окупованій території вчора поранення отримав протоієрей Віктор Дмитрієнко — настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці
За повідомленням Бердянської єпархії РПЦ, він постраждав унаслідок атаки БпЛА та перебуває у тяжкому стані.
Йдеться не просто про священника, а про одного з перших, хто у 2022 році перейшов під крило так званої «Бердянської єпархії Російської православної церкви» після окупації.
Також він займався будівництвом храму на честь Миколи II — проєкт, який активно просувався на окупованих територіях.
Схоже, що «служіння» в окупації обертається не лише проповідями, а й цілком реальними ризиками.
Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації
Коли шукаєш квартиру в Запоріжжі сам, це вже нервово. Коли вас четверо, а ще з вами два коти, пошук оренди стає окремою формою виснаження. Дедалі важче зняти квартиру не лише через високі ціни. Нормальних варіантів мало, частина житла не відповідає своїй вартості, а будь-який додатковий критерій: тварини, власні меблі, потрібний район – одразу звужує вибір майже до нуля
Висока ціна на квартиру вже не гарантує ані нормального ремонту, ані адекватних умов. Орендар змушений обирати не хороше житло, а бодай якесь. Ми пересвідчилися у цьому на власному досвіді.
Коли квартира – не «комусь», а для життя
Про оренду в Запоріжжі останні місяці пишуть багато. Найчастіше – через труднощі, з якими зустрічаються військові та переселенці.
Значно рідше говорять про самих запоріжців, яким теж треба десь жити, перевозити речі, шукати житло для родини, лишатися ближче до школи, роботи або звичного району.
Якщо відфільтрувати десятки оголошень про оренду квартири під потреби конкретної родини, можна побачити чимало цікавого.
У теорії житло можна шукати по всьому місту. На практиці самі орендарі майже завжди мають обмеження. Комусь важливо залишитися в районі, де проживав все життя. Хтось не готовий розглядати райони, які під час війни вважає менш безпечними для життя.
До цього додаються речі, які в оголошеннях часто виглядають дрібницею, але насправді сильно впливають на вибір. Якщо в сім’ї є тварини, частина квартир одразу відпадає. Якщо є власні меблі, знайти житло без заставлених кімнат теж важко. Якщо шукаєш квартиру не на місяць, а надовго, тоді доводиться дивитися не тільки на ціну, а й на те, чи можна в цьому просторі взагалі жити.
Ми шукаємо квартиру під родину із чотирьох людей – надовго, для життя. Родина має двох котів – сфінксів, мінус проблема шерсті. Але на практиці це не сильно допомагає.
Відкриваємо OLX. Серед 117 оголошень про здачу дво- і трикімнатних квартир після фільтра «можна з тваринами» залишається 14. Якщо додати ще вимогу «без меблів» або пошук у конкретному районі, вибір стає ще меншим – залишаються одиничні варіанти. Нам доведеться продовжувати пошук… і продовжувати… і продовжувати.



Саме тут і починається конфлікт. На ринку ніби є пропозиції. Але значна частина з них не підходить під елементарні життєві умови. Формально квартира виставлена, але фактично вона не для сім’ї з дітьми, не для людей із тваринами, не для тих, хто має власні речі, і не для тих, хто хоче залишитися в конкретній частині міста.
Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!
Коли житло дорожчає швидше, ніж стає кращим
За даними ЛУН, станом на квітень цього року середня вартість оренди однокімнатної квартири в Запоріжжі становить 8,5 тисячі гривень, двокімнатної – 10 тисяч, трикімнатної – теж 10 тисяч. За час спостереження найбільше подорожчали саме однокімнатні квартири: з 5,8 тисячі до 8,5 тисячі гривень. Двокімнатні зросли з 8 до 10 тисяч. Трикімнатні після коливань теж вийшли на рівень 10 тисяч, але їх здають не так багато.

Паралельно росте й навантаження на зарплати. За спільною статистикою ЛУН і Work.ua, оренда однокімнатної квартири в Запоріжжі «з’їдає» 38% зарплати, двокімнатної – 44%, трикімнатної – 54%.



Для окремих професій ця частка ще відчутніша. Касир витрачає на оренду двокімнатної квартири 50%, трикімнатної – 83%. У продавця-консультанта це 48% і 79%. У кухаря – 41% і 67%. Про журналістів ми сумно промовчимо.


Тобто мова вже явно не про «просто стало дорожче». Якщо на житло йде майже половина зарплати або більше – і це без урахування комуналки, застави, переїзду і комісії… оренда перетворюється на постійний фінансовий тиск.
Але головна претензія орендарів навіть не в цифрах як таких. Висока ціна дедалі частіше ще й не означає нормальне житло.
Відкриваємо знайдені нами варіанти під родину з двома дітьми і двома котами. В оголошеннях – квартири зі старими килимами, важкими меблями, «втомленими» ванними кімнатами і кухнями без нормального оновлення. За це просять 10, 12, а подекуди й 15 тисяч гривень на місяць.
Квартири дорожчають не тому, що вони стали кращими. Просто навіть слабкі варіанти тепер можна виставляти дорожче. Хочеш жити – плати.
Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!
Дефіцит дозволив диктувати умови
У цієї ситуації є очевидне пояснення: попит перевищує пропозицію. У Запоріжжі шукають житло і військові, і переселенці, і самі містяни, які переїжджають у межах міста. Частина районів під час війни сприймається як менш безпечна або менш комфортна, тому попит у відносно спокійніших локаціях стає ще вищим.
Але дефіцит не просто підняв ціни. Він створив ринок, де власник або посередник може дозволити собі значно більше, ніж раніше.
Ось історії, з якими ми зіткнулися під час пошуку: ціна в оголошенні одна, а по телефону вже інша; нормальні варіанти зникають моментально; квартири у відверто занедбаному стані виставляють за ціною значно кращого житла.
Існує думка, що власники орієнтуються на підвищений попит із боку військових – і під нього підіймають планку навіть для квартир, які раніше навряд чи здали б за такі гроші. Довести це цифрами складно. Але логіка ринку це підживлює: коли охочих багато, квартира у поганому стані теж стає товаром, який «все одно хтось візьме».
Чому це проблема для запоріжців
Для запоріжців орендна криза – це не тільки про «жити на останні гроші». Це ще й майже тотальна відсутність вибору. Коли на квартиру йде майже половина зарплати, а тварини, власні меблі чи потрібний район одразу відсікають більшість варіантів, знайти житло для нормального життя стає дедалі важче. І це не Ужгород – це Запоріжжя.
У такій ситуації люди платять більше не за комфорт, а просто за шанс десь оселитися. Поки влада «підземними школами» нібито «повертає» до міста родини із дітьми, відсутність доступного житла успішно протидіє цим «поверненям».
Тому пустка в оголошеннях – це не про економіку. Це про те, чи вийде залишитися у рідному місті взагалі.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!