Вперше за чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії ризики від обстрілів у Запоріжжі стали достатньо великими і достатньо прогнозованими. І у  запоріжців масово з’явилося бажання ходити в укриття. Тут і почалися сюрпризи: зачинені двері або хаос за ними… і це не найгірший варіант. ЗЦР розбирався і зі старими укриттями, і з тими, що з’являються тільки зараз

В одному із куточків парку Трудової слави у Запоріжжі зібралася юрба людей. Моніторингові канали щойно повідомили: російський СУ-34 здійснив пусковий маневр, у напрямку міста летять КАБи. 

Магніт, до якого притягуються люди – невелике заглиблене укриття, так званий «будиночок гобітів». Декілька сходинок ведуть у бетонну споруду, накриту згори шаром ґрунту. Всередині вже сидить до десятка людей. У півтора рази більше стоїть зовні: якщо всі зайдуть всередину, задуха і тиснява гарантовані.

Це – одне із найперших укриттів часів повномасштабного вторгнення, які з’явилися у Запоріжжі. До нього чимало питань: немає другого виходу, вхід не захищений від уламків, із вентиляції всередині лише невеликий отвір у даху. Але у нього є і дві великі переваги: воно чисте і відкрите. 

КАБи за графіком

Запоріжжя зараз має власний розклад. Близько 4-ї, 11-ї, 17-ї та 22-ї години російські пілоти здійснюють пуски КАБів – імовірно, після сніданку, перед вечерею та сном. 

Часом місту щастить – пусків не відбувається або авіабомби летять на передмістя. Часом вони падають на пустирях. Але 1-2 рази на добу пускові маневри російських літаків закінчуються руйнуваннями і жертвами.

Один із численних дописів у Threads

Ситуація у Запоріжжі помітно погіршилася ще на початку року: російські безпілотники почали ганяти над містом майже безперервно. Але цілодобові атаки шахедів та «дрібнички» у вигляді FPV-дронів лише зробили вулиці менш людними.

Але після того, як КАБи стали падати на Запоріжжя не те, що щодня, а по декілька разів на день, укриття почали наповнюватися, а в мережі знову почалися скарги на їхній стан.

Дуже виразна проблема

Запоріжжя має величезний набір укриттів різних типів – від нових протирадіаційних («підземних шкіл») до «кіоскоукриттів» – невеликих бетонних споруд, об’єднаних із комерційними кіосками. Але є декілька проблем, і найочевидніша – у вуличних, модульних укриттях.

View this post on Instagram

A post shared by 𝐙𝐀𝐂𝐇𝐘𝐍𝐒𝐊𝐀.𝐍 (@nadya_noise)

Хто має запобігати такому становищу? Ми відправили запит до міського Департаменту муніципального управління.

Як повідомили нам у ДМУ, 9 модульних укриттів перебуває у віданні КП «ЕЛУАШ». Його працівники перевіряють стан «своїх» укриттів щоденно, повідомляють у ДМУ. Прибирання проводять за графіком, але щонайменше двічі на тиждень. У Комунарському (Космічному) та Шевченківському районах до модульних споруд щоденно також заглядає Мунварта, яка має «ганяти» вандалів. 

Втім, схоже, що запоріжці встигають «використати конструкцію не за призначенням», як ввічливо назвали це у ДМУ, між перевірками. Коли у вересні минулого року ми перевіряли стан модульних укриттів, то, хоч вони і були чисті, у них стояв виразний запах сечі.

Інша частина перших 17-ти модульних конструкцій, закуплених на початку 2025 року, передана у відання КП «Зеленбуд». Крім того, з 2025-го року модульні бетонні споруди закуповують за рахунок Червоного Хреста – такі стоять у заповіднику «Хортиця», на майдані Театральному тощо. Саме одне із таких укриттів і відзнято на відео вище. 

Чи є життя укриття у приватному секторі?

Хоча за два місяці у Запоріжжі обіцяють встановити 100 нових модульних конструкцій, поки що мова йде лише про пару десятків точок. Основний масив запорізьких сховищ – це підземні споруди у житловому фонді. 

Голова Запорізької ОВА Іван Федоров налічує у місті 1300 укриттів цивільного захисту. На офіційній мапі укриттів, розміщеній на сайті Запорізької міської ради, таких об’єктів лише 633 – імовірно, керівник області зараховує до переліку також численні сховища на промислових підприємствах, нові укриття у школах тощо. 

У перші роки повномасштабного вторгнення на «міській» мапі також було більше позначок, але у 2024-му вона пройшла своєрідний «аудит».

«Наш підвал був позначений як укриття, і табличка була. Та яке це укриття – труби, в повний зріст не станеш, мокро, брудно. Ми раз зайшли і більше не спускалися», – розповідає Ірина, мешканка одного з панельних будинків неподалік від центру Запоріжжя.

Зараз будинку Ірини немає на мапі укриттів. Як і інших, сусідніх: на всю невеличку вулицю жодної позначки. Не сказати, щоб зміна була на краще, але принаймні чесно.

Таких місць у Запоріжжі чимало: якщо проаналізувати дані офіційної мапи укриттів, виходить, що ними охоплено лише близько 200 вулиць – ті, де є багатоповерхова забудова, хоча із найпростішими укриттями у підвалах. 

Але вулиць у Запоріжжі більше 1000. Більшість із них, як виглядає, не мають жодної опції для сховку.

Ми співставили дані і виділили вулиці, які взагалі не мають укриттів. Більшість із них – у приватному секторі… і саме туди найчастіше падають російські КАБи.

Вулиці без укриттів у Запоріжжі. Створено за допомогою ШІ на основі даних офіційної мапи укриттів Запоріжжя та даних OpenStreetMap

Куди зникають укриття?

Чому укриття зникають із мапи? Її приводять у відповідність до реальності.

Трохи історії. Основна частина запорізьких укриттів будувалася за часів СРСР, більшість – у 1960-х-1970-х, з початком «холодної війни». Так у Запоріжжі з’явилися великі бункери промислових підприємств. Облаштовували сховки і у житлових будинках.

«Є будинки старої радянської забудови – на проспекті (Соборному, – ред.), 40 років (вулиця Незалежної України, – ред.) по парній стороні аж до Главку МВС. Там підвали, які спочатку були облаштовані як приміщення цивільної оборони. Їх проєктували у 60-70 роки. Звісно, зараз інші засоби ураження, більш потужні. Але якесь серйозне навантаження такі укриття витримають. У блочних будинках може бути по-різному, треба дивитися. Якщо згори підвал перекритий «пустоткою» (залізобетонними плитами з поздовжними пустотами всередині, – ред.), то плюс-мінус два обвалених поверхи вони витримають. До інших будинків є питання», – розповідає нам інженер, якого періодично залучають до огляду споруд після прильотів. В силу специфіки роботи він воліє залишатися анонімним.

Різні за типами, місткістю, обладнанням, із закінченням «холодної війни» усі укриття почали занепадати. Частину передали в оренду. Інші постраждали від підтоплень. 

Але усі продовжували вважатися укриттями.

Після початку війни, у 2014-му, у Запоріжжі згадали про об’єкти цивільного захисту – але специфічно. Як розповідав ЗЦР президент Асоціації ОСББ Максим Рогальський, тоді до реєстру споруд цивільного захисту внесли практично усі підвали багатоповерхівок – автоматично, за фактом існування. Чи існували у них укриття, чи були вони придатні до використання, не перевіряли. Тому більшість із них була на замку.

Скандали із закритими укриттями почалися у травні 2023 року, коли у Києві люди загинули під дверима зачиненого сховища. Тоді всі регіони отримали вказівку забезпечити вільний доступ до захисних споруд.

На практиці це закінчувалося папірцем на вході до укриття. Або комісія залишала припис забезпечити доступ (ми бачили, як такий документ висів на зачинених дверях до під’їзду п’ятиповерхівки у центрі протягом декількох місяців) – або за ініціативою ОСББ підвали визнавали непридатним до використання як сховище: комісія фіксувала відсутність двох виходів, вентиляції, туалету тощо. 

Саме так і «схудла» офіційна мапа укриттів.

Телефон замість укриття

Втім, значна частина навіть тих приміщень, які зберегли статус, закрита і зараз: просто під табличкою «Укриття» з’явився номер телефону людини, яка зберігає ключ. І це допомагає не завжди.

Декілька днів тому голова Запорізької ОВА Іван Федоров пообіцяв масштабні перевірки доступності укриттів. Для цього створили 10 комісій, які протягом трьох тижнів обійдуть усі точки по місту під час повітряних тривог – «благо», вони у Запоріжжі майже не закінчуються. Заодно перевірять стан приміщень.

Для балансоутримувачів цей рейд може закінчитися помітними фінансовими наслідками. У 2025 році в Україні законодавчо посилили покарання за недоступність укриттів: у випадку першого порушення відповідальний заплатить до 8500 грн. Якщо протягом року зачинені двері виявили повторно, штраф складе до 17 000 грн. Але якщо через закрите укриття травмувалися або загинули люди, відповідальний має отримати ув’язнення строком від 3 до 8 років.

В ОВА, втім, говорять про більш стратегічні наслідки: за результатами перевірок розпишуть наступні кроки, щоб зробити сховища більш доступними.

Ми не знаємо, чи довго буде тривати війна. І скільки ще офіційних перевірок проведуть посадовці. Тому створили мапу укриттів, аналогічну тій, яку нещодавно оновила міська влада. Втім, наша трохи краща – на ній можна залишати відгуки та скарги на укриття. Навіть із фото.

Відкрити мапу на весь екран →

На відміну від заходів, які пропонує влада, так ми зможемо створити загальну картину зі станом укриттів у Запоріжжі, яку зможе побачити кожен. 

І можливо, комусь ця мапа підкаже правильний шлях, коли у моніторингових каналах знову з’явиться повідомлення «Літаки здійснили пусковий маневр».

Ольга Сидорова

За сприяння ГО “Східний Варіант” та ГО “Вікно Відновлення”.

*Матеріал створено за підтримки Міжнародної програми розвитку комунікації ЮНЕСКО. Його зміст є виключною відповідальністю “Запорізького центру розслідувань”  і не обов’язково відображає офіційну позицію ЮНЕСКО.

У 2025 році в ДТП у Запоріжжі загинули 47 людей. Понад дві третини з них були пішоходами. Частина найбільш небезпечних перехресть і вулиць не змінюється третій рік поспіль

Місто встановлює знаки, облаштовує підвищені переходи та підключає світлофори до резервного живлення. Але на широкій дорозі, де водій може увійти в поворот майже не пригальмовуючи, однієї «зебри» замало.

Водій у першій смузі зупиняється перед переходом. Пішохід виходить на дорогу. Для водія у другій смузі людина на кілька секунд зникає за автомобілем, який зупинився. Якщо друга машина продовжує рух, звичайний перехід через чотири смуги перетворюється на пастку.

Саме такий сценарій аналітики називають одним із типових для нерегульованих переходів через багатосмугові дороги Запоріжжя. У 2025 році наїзди на людей на нерегульованих переходах посіли друге місце серед видів ДТП за кількістю постраждалих. 

Громадська організація «Спільно HUB» проаналізувала дані поліції за 2023–2025 роки. Аварії з тяжкими наслідками нанесли на карту, щоб побачити не окремі зіткнення, а місця, де люди травмуються і гинуть знову й знову.

47 загиблих. 32 йшли пішки

За два роки кількість загиблих у ДТП у Запоріжжі зросла з 31 до 47 людей. У 2024 році загиблих було 36.

У 2025 році за участі пішоходів сталося 244 ДТП. Загинули 32 людини. Тобто пішоходи становили понад дві третини всіх, хто не пережив аварію.

Найчастіше до травм і смертей призводили порушення правил маневрування, швидкості та проїзду нерегульованих переходів. У кожній четвертій ДТП із постраждалими поліція серед причин вказувала недотримання безпечної швидкості.

Зазвичай після аварії основне питання звучить так: хто порушив правила? Але якщо на одній ділянці люди потрапляють під машини роками, варто поставити ще одне: чому ця дорога дозволяє помилці закінчуватися смертю?

Широкі смуги спонукають їхати швидше. Великий радіус повороту дозволяє майже не гальмувати. Довгий перехід змушує людину довше перебувати посеред потоку. Припарковані біля «зебри» авто закривають огляд.

У такому разі проблема вже не тільки у водієві чи пішоході. Вона починається з того, як побудована вулиця.

Ті самі червоні точки третій рік

Частина небезпечних місць на карті Запоріжжя не змінюється роками. 

Протягом усіх трьох проаналізованих років ДТП із тяжкими наслідками повторювалися на перехрестях Соборного з бульваром Шевченка, Південноукраїнською та Фортечною. Серед стійких зон ризику також залишаються вузол Космічної, Радіо й Говорухи, вулиці Чарівна та Магістральна.

Найбільше тяжких і смертельних аварій у 2025 році концентрувалося на проспекті Соборному, вулицях Космічній, Чарівній, Українській та Перемоги.

Місто має перелік конкретних вулиць і перехресть, де наслідки помилки найчастіше стають тяжкими.

Поворот, на якому можна не гальмувати

На перехресті вулиць Перемоги та В’ячеслава Зайцева поруч розташовані житлові будинки, магазини та пішохідні маршрути. На самому перехресті вже є острівці безпеки.

Однак великий радіус заокруглення дозволяє водієві швидко повернути праворуч. Чим ширший поворот, тим менше потрібно пригальмовувати. Водночас збільшується площа, на якій можуть перетнутися траєкторії автомобіля, пішохода та велосипедиста.

Дві смуги в кожен бік створюють ще одну небезпеку. Водій у першій смузі бачить людину й зупиняється. Для автомобіля у другій смузі пішохід може залишитися невидимим за сусідньою машиною. Найчастіше тут фіксували бокові зіткнення та наїзди на людей.

Схожа ситуація на перетині вулиці Перемоги та бульвару Марії Примаченко. Це велике перехрестя з кількома смугами, широкими поворотами й довгими переходами. У 2025 році тут загинув пішохід і травмувався велосипедист. Дослідники також зафіксували зростання аварійності на цій ділянці.

В обох випадках небезпеку створює не один відсутній знак. Сама будова перехресть дозволяє автомобілям швидко проходити повороти, а людей змушує довго залишатися посеред транспортного потоку.

На Космічній один перехід перетворюється на два 

Біля кінотеатру «Космос» поруч розташовані два складні перехрестя: Космічної з Радіо та Космічної з Говорухи. По обидва боки дороги є зупинки, магазини та житлові будинки.

Люди постійно переходять Космічну, тоді як автомобілі рухаються нею транзитом через район. Потоки пішоходів і транспорту перетинаються одразу в кількох місцях.

На виїзді з вулиці Радіо ситуацію ускладнює підйом. Через перепад висот водіям складніше побачити транспорт, який рухається Космічною. Це створює ризик бокових зіткнень.

На перетині Космічної та Говорухи є острівець безпеки, але перехід залишається довгим. Людина переходить широку вулицю в кілька етапів, орієнтуючись на світлофори на різних частинах переходу. Серед проблем цієї ділянки аналітики також називають неузгоджені фази світлофорів.

У січні 2025 року на одній із ділянок Космічної місто облаштувало підвищений перехід. У міськраді пояснювали, що патрульна поліція тривалий час повідомляла про значну кількість ДТП із пішоходами та недотримання водіями швидкості.

Підвищений перехід змушує автомобілі пригальмувати у конкретному місці. Але поруч залишаються складні повороти, перепад висот і довгий шлях через сусіднє перехрестя.

На Чарівній пішохід виходить з-за припаркованої машини

Вулицю Чарівну в дослідженні назвали лідеркою за кількістю ДТП із пішоходами.

Тут щільна забудова, багато магазинів, дворів і перехресть. Люди постійно переходять дорогу між будинками, зупинками та комерційними закладами. Водночас уздовж вулиці автомобілі часто паркуються «ялинкою», під кутом до бордюру. Така машина займає більше місця на дорозі та закриває огляд.

Для водія людина може з’явитися буквально з-за капота припаркованого авто. Пішохід також пізніше помічає машину, яка наближається.

До цього додаються широкі смуги, недостатня кількість безпечних переходів, освітлення й острівців. На частині ділянок немає зручних понижень бордюрів. Тому Чарівна є не однією аварійною точкою, а цілим небезпечним коридором.

Місто ставить знаки. Дорога залишається широкою

Не можна сказати, що влада нічого не робить для безпеки руху.

За даними міськради, протягом 2025 року в місті встановили 110 нових дорожніх знаків, 254 замінили та 52 відремонтували. Облаштували п’ять нових підвищених переходів і першу берлінську подушку. Загалом підвищених переходів на той момент було 14.

Близько 120 світлофорних об’єктів отримали резервне живлення. Це майже 60% світлофорів міста. Вони можуть продовжувати працювати під час відключень електроенергії.

Але нова «зебра» не робить дорогу коротшою. Знак обмеження швидкості не звужує смугу. Поновлена розмітка не відкриває огляд, якщо біля переходу припаркована машина. Світлофор не змусить водія повільніше входити у широкий поворот, коли йому горить зелене. Інфраструктура може просити водія бути обережним. А може фізично не дозволяти йому їхати небезпечно.

Світлофор працює. Пішохода все одно не видно

Резервне живлення дозволяє водієві бачити сигнал світлофора. Але воно не освітлює людину на переході. Тому автономний світлофор вирішує лише частину проблеми: небезпечні переходи потребують окремого освітлення. 

Найбільше постраждалих у ДТП у 2025 році зафіксували у жовтні, листопаді та грудні. Особливо небезпечним був проміжок між 16:00 та 18:00.

Це час, коли містяни повертаються з роботи, транспортний потік зростає, а надворі вже темно. За підрахунками дослідників, у листопаді близько 17:00 наїзди на пішоходів становили 73% ДТП, зафіксованих у цей час.

Аналітики звертають увагу на збіг вечірнього піку аварійності з періодами відключень електроенергії. Самого такого збігу недостатньо, щоб назвати блекаути причиною кожної аварії. Але відсутність освітлення очевидно погіршує видимість на дорозі.

Як виглядає не один знак, а перебудова

На перехресті проспекту Соборного та вулиці Української місто не обмежилося поновленням розмітки.

Наприкінці 2024 року та на початку 2025-го тут повністю замінили світлофори, кабельні мережі й контролер. Встановили 67 дорожніх знаків, облаштували чотири острівці безпеки, понизили бордюри, поклали тактильну плитку та додали звуковий супровід. Світлофори підключили до резервного живлення.

У дослідженні «Спільно HUB» перетин Соборного та Української віднесли до ділянок, де у 2025 році ситуація покращилася. Ця ділянка показує різницю між двома підходами.

Перший: поставити знак, намалювати перехід і сподіватися, що всі будуть уважними.

Другий: змінити саме перехрестя, щоб пішохід мав зрозуміліший маршрут, міг зупинитися на острівці безпеки, а перехрестя залишалося керованим під час відключень.

Не просити пригальмувати, а змусити

Пропозиції «Спільно HUB» для різних вулиць зводяться до спільного принципу: безпека не повинна залежати лише від того, чи встигнуть водій і пішохід правильно зреагувати.

На перехрестях Перемоги з В’ячеслава Зайцева та бульваром Марії Примаченко пропонують звузити смуги й зменшити радіуси поворотів. Тоді водієві фізично доведеться пригальмувати, щоб повернути, а пішохід менше часу перебуватиме посеред дороги.

Спочатку це можна зробити без капітальної перебудови. Наприклад, встановити пластикові стовпчики або облаштувати антикишені. Антикишеня розширює тротуар біля переходу, не дозволяє паркуватися впритул до «зебри» та скорочує шлях через дорогу.

На Чарівній пропонують замінити паркування «ялинкою» на паралельне. Уздовж дороги поміститься менше автомобілів, але вони не так сильно перекриватимуть огляд. Також вулиці потрібні чітко визначені місця переходу, острівці безпеки та краще освітлення.

Для вузла Космічної, Радіо й Говорухи потрібні зміни всієї схеми руху. Серед рекомендацій: перевірити видимість на виїзді з вулиці Радіо, переглянути ліві повороти, скоротити довжину переходів і синхронізувати світлофори.

Для темних ділянок пропонують окреме освітлення переходів, світловідбивальні знаки та маячки, вбудовані в покриття перед небезпечними місцями.

Частину таких рішень можна спочатку протестувати за допомогою тимчасових конструкцій і нової розмітки. Якщо вони знижують швидкість і кількість конфліктних ситуацій, пластикові елементи можна замінити постійними бордюрами та капітальними острівцями.

Карта ДТП уже показує, де люди гинуть і травмуються повторно. Відомі й основні проблеми: широкі смуги, довгі переходи, закритий припаркованими автомобілями огляд, швидкі повороти та темні вулиці.

Тепер питання не в тому, чи знає місто про небезпечні місця. Питання в тому, чи почне воно змінювати самі вулиці, а не лише поновлювати знаки та розмітку.

Бо головним показником безпеки має бути не кількість встановлених знаків. А кількість людей, які повернулися додому живими.

Анна Бартощук

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Попри чутки, Запоріжжя у липні не було відрізане від світу – але без пересадок у дорозі поки не обійдешся. Розповідаємо, як працює залізничне сполучення прямо зараз

Після атак на локомотиви у Запорізькій області 18 і 19 липня «Укрзалізниця» повернулася до трансферної системи. Сполучення між Запоріжжям і Дніпром забезпечують більш мобільні автобуси та електрички. Загальнодержавні та регіональні поїзди поки відмінили.

Тим не менше, придбати квитки на поїзди з і до Запоріжжя у додатку «Укрзалізниці» цілком можливо. Просто частину шляху доведеться проїхати після пересадки.

Які поїзди зараз ходять із Запоріжжя?

Станом на кінець липня 2026-го офіційно ходять поїзди таких маршрутів:

• №6, Запоріжжя – Ясіня
• №32, Запоріжжя – Пшемисль
• №38, Запоріжжя – Київ
• №40, Запоріжжя – Солотвино

Але є два важливих зауваження. 

По-перше, квитки на поїзди західних напрямків доступні лише за автовикупом з авторизацією через Дія.Підпис. Причина – сезонний дефіцит, ускладнений російськими атаками на рухомий склад.

По-друге, станом на кінець липня 2026-го року всі поїзди фактично відправляються із Дніпра, але з трансфером із Запоріжжя.

Як працює трансфер із Запоріжжя?

«Укрзалізниця» організовує доставку пасажирів між Дніпром і Запоріжжям електричками. За відгуками, рухомий склад новий і чистий.

Як і з поїзда, з електрички бувають евакуації – інколи по три за маршрут. Перевага електропоїзда у цій ситуації – більша мобільність: він має тягачі з обох сторін, тож якщо дрон виведе з ладу один із них, електричка зможе повернутися на станцію виїзду (або поїхати далі) за рахунок другого. 

Крім того, «Укрзалізниця» координує рух трансферної електрички і поїзда, до якого вона підвозить пасажирів, тож без вас не поїдуть.

В екстрених ситуаціях людей довозять автобусами, які організовує місцева ОВА. Проїзд безкоштовний, на незручності пасажири вже не скаржаться.

Як їхати самостійно через Дніпро

Частина запоріжців обирає самостійно добиратися до Дніпра і там сідати на численні поїзди, що йдуть із сусіднього обласного центра – наприклад, на колись «наш» Інтерсіті+. Тут є свої нюанси.

Незалежно від того, чим ви їдете – закладайте запас часу, і точно більше, ніж півгодини. Дніпро – чудове місто для прогулянок, а дорога до нього – непередбачувана. 

На виїзді із Запоріжжя обов’язкова перевірка документів у чоловіків на блокпості – це діє і для приватного транспорту, і для маршруток. Якщо їдете власним авто, зважайте на можливі затори у самому Дніпрі.

З маршруткою ситуація ще більш непередбачувана. З нашого досвіду, деякі оператори продають більше квитків, ніж є місць у маршрутці. Якщо це сталося з вами, вас таки довезуть – але вже на особистих взаємозаліках між водіями різних перевізників. При цьому вас можуть посадити на пізніший рейс. Альтернатива – їхати стоячи у «спринтері». 

Запобігти цьому можна, приїхавши на автовокзал заздалегідь. У квитках пропонують з’являтися за півгодини до відправлення. Хоча перебувати у зоні досяжності FPV-дронів на розбитому вщент автовокзалі не дуже приємно, це дає вам більші шанси прибути до Дніпра вчасно. Втім, зважайте ще на можливість поломки маршрутки.

Вартість поїздки із Запоріжжя до Дніпра в останні тижні зросла: мінімально це 300 грн, далі – залежно від перевізника і від того, де ви купуєте квиток.

Поради для поїздки із Запоріжжя у липні-серпні 2026

Із власного досвіду і досвіду інших пасажирів маємо декілька підказок для більш комфортної поїздки:

• закладайте НЕ МЕНШЕ двох годин на пересадки. Рекомендація «Укрзалізниці» – 5 годин;
• їдьте компактно – тільки необхідні речі, все головне зібране у невеличку сумку або наплічник;
• готуйтеся до евакуацій, вони бувають не лише у Запорізькій області. Перекус, павербанк, дощовик – обов’язковий набір;
• запізнюєтеся через затримку руху на наступний поїзд – розкажіть про це провіднику. Майже у всіх випадках вас зачекають;
• маєте проблему – спілкуйтеся. Провідники, працівники вокзалів, водії маршруток – більшість із них, якщо не всі, готові допомогти.

Це вже не перший раз, коли Запоріжжя залишається без прямого залізничного сполучення з іншими містами. Попередній закінчився – закінчиться і цей.

За останні 8 років кількість медичних закладів різних типів у Запоріжжі скоротилася майже втричі. Влада говорить про стратегічний розвиток і економію. Запоріжці тижнями і місяцями стоять у черзі на безоплатні обстеження. Чому об’єднують лікарні, скільки на цьому заощадили й що чекає у найближчі роки запоріжців із серйозними проблемами зі здоров’ям, розбирався ЗЦР.

Шляхом пацієнта

Запоріжанка Катерина звернулася до сімейного лікаря з давнім болем у спині. Отримала направлення на рентген і до невролога, плюс оптимістичну рекомендацію: просто прийти і зробити обстеження.

“Просто” не було. Запис на рентген у лікарні Катерини був майже через місяць, до невролога лише на чотири дні раніше. Віконце для рентгенограми знайшли раніше в іншому районі – але уже в кабінеті виявилося, що потрібні додаткові документи.

Після трьох тижнів із болем Катерина нарешті потрапила до невролога. Тут з’ясувалося, що для повноцінного діагнозу треба зробити ще й МРТ. І от на цьому місці система зламалася остаточно: безкоштовного обстеження запоріжанці доведеться чекати місяцями.

А тепер цікавий поворот: Катерина – депутатка Запорізької міської ради. Вона пройшла звичайним маршрутом пацієнта – і виявила, що красиві презентації про оновлення лікарень не показують усієї картини запорізької медицини. Катерина написала скаргу до НСЗУ.

Не нервуй на Правому

Чи справді ситуація настільки скрутна? Ми перевірили це через систему для онлайн-запису Helsi. У ній є чимало вільних місць до неврологів у Запоріжжі тиждень у тиждень. Але практично всі – до лікарів, які приймають на лівому березі Дніпра. 

У 9-й лікарні, до якої відноситься Катерина, два неврологи, які доступні для онлайн-запису. Графіки обох у Helsi на два найближчі тижні розписані повністю. Далі записатися можна тільки через кол-центр закладу. 

Міська лікарня № 9 – основна для мешканців Правого берега. Схоже, їм треба бути дуже-дуже спокійними, або мати гроші, час та натхнення, щоб знайти вільного невролога.

З апаратами МРТ ще цікавіше. За даними аналітичної системи Національної служби здоров’я України, у Запоріжжі їх сім – тих, що у робочому стані. Три з них – у комунальних закладах: обласній лікарні, лікарні швидкої допомоги і в обласному санаторії “Глорія”. Теоретично саме на них можна було б обстежитися безкоштовно. Всі – на лівому березі.

Якщо копнути глибше у плани влади, виходить, що досить скоро більшість серйозних обстежень будуть зосереджені в одній-єдиній лікарні – швидкої допомоги. Чому? Розповідаємо.

Втричі реформовані

Мережу медзакладів у Запоріжжі, як і по всій Україні, реформують з 2018 року. До цього Міністерство охорони здоров’я впровадило принцип “гроші ходять за пацієнтом” – коли лікарні отримують оплату не за кількістю співробітників, а за реально надані послуги. Як виявилося, на всіх лікарів хвороб у запоріжців не вистачило.

У 2022-му почався наступний етап – формування спроможної мережі медзакладів. За задумом, лікарні ділять на загальні, кластерні і надкластерні, залежно від розміру і кількості послуг, які вони надають. 

Загальні лікарні мають вирішувати тільки найбільш поширені проблеми зі здоров’ям. Складніші випадки і обстеження передаються кластерним закладам – і для них “вартість” одного пацієнта рахують за підвищеним коефіцієнтом. 

Тож, що більша лікарня, то більші гроші вона отримує від держави в особі Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Саме це реформування дало ті результати, які ми спостерігаємо зараз у Запоріжжі. З 2017 до квітня 2026 року мережа комунальних медзакладів у Запоріжжі скоротилася з 32-х до 10-ти – таку інформацію на запит ЗЦР надали в департаменті охорони здоров’я Запорізької ОДА. Заклади, підпорядковані області, “порізали” ще серйозніше – з 54 до 9-ти, вшестеро.

Зараз Запорізькій міськраді підпорядковані три центри первинної медико-санітарної допомоги – поліклініки по-старому, чотири дорослих лікарні, одна дитяча, а також дві стоматологічні поліклініки. 

Є ще Запорізька обласна клінічна лікарня, яка підпорядкована, відповідно, ОДА, але запоріжці можуть пройти там обстеження і лікування; обласна інфекційна – для специфічних хвороб; плюс декілька спеціалізованих обласних центрів. 

Чого хоче запорізька влада?

Зменшити кількість медзакладів втричі – це дуже… відповідальний підхід до реформування. Навіщо це зробили?

На початку злиттів чиновники в основному говорили про те, що без об’єднання лікарні просто не виживуть. Зараз аргументація стала більш детальною. 

ЗЦР вирішив розібратися в аргументації чиновників від медицини: ми подали низку запитів на міський департамент з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення.

Погляньмо на аргументи тих, хто розраховує, що і з чим зливати.

Неспроможні до спроможності

Основна мета реорганізації – власне, підготовка до входження до спроможної мережі медзакладів, яку створює НСЗУ. Тієї самої, для якої лікарні поділять на звичайні, кластерні і надкластерні, з відповідними бонусами чи “знижками” при оплаті за пацієнта.

Саме щоб створити кластер, із запорізьких лікарень зараз збирають своєрідний пазл. 

Примітка: місцеві посадовці від медицини не дуже люблять давати коментарі, втім, на запити відповідають детально. Позиція запорізької влади та медичних топ-менеджерів викладається з отриманих нами відповідей на запити на інформацію і запити на коментарі. Особисто (в онлайні) нам вдалося поспілкуватися “всього лише” із головою НСЗУ Наталією Гулак.

Таким потужним закладом у Запоріжжі стане колишня лікарня №5, тепер – лікарня  екстреної та швидкої медичної допомоги. До неї за останні роки приєднали 5 інших медзакладів: пологовий будинок №3, лікарні №№ 6, 10, а на початку цього року – ще й четверту, до якої також раніше доєднали третю. 

З усього цього різноманіття має вийти кластерна лікарня. У ній буде сконцентрована значна частина вузьких спеціалістів і обстежень. Зокрема, тут зберуть офтальмологію (спеціалізацію “четвірки”), отоларингологію, ендокринологію, онкологію, ментальне здоров’я. Попутно приберуть “конкуренцію за пацієнта” між лікарнями. 

Але не те щоб Національна служба здоров’я видавала Запоріжжю прямі вказівки взяти і злити п’ять медзакладів в один.

Засновником міських лікарень є міська рада. Тож що саме і як саме об’єднувати, вирішують на місці. У “швидкій” підкреслюють: до злиття лікарні були неспроможні: 

То що ж, у запорізької влади так чи інакше немає вибору, треба об’єднувати? Тут виникає найцікавіший нюанс.

Щоб і як би не зробили прямо зараз у Запоріжжі із лікарнями – до спроможної мережі вони не увійдуть. Бо крім площі, спеціалістів та спеціалізацій, є ще один вагомий фактор: до реформи долучені тільки області, де не ведуться активні бойові дії. У Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві, Донецькій, Луганській областях і Криму спроможну мережу не створюють. Після закінчення воєнного стану ці регіони матимуть ще пів року на формування своїх пропозицій для формування кластерів.

Чим Запоріжжя з його КАБами, шахедами та FPV відрізняється від Сум з їхніми КАБами, шахедами та FPV – до кінця не зрозуміло. Але логіка у такому обмеженні є.

У методичках МОЗ прямо записано: близько до пацієнтів лікуватимуть тільки найпростіші захворювання. Зі складнішими доведеться їздити до кластерної лікарні. У Запоріжжі це буде “швидка”.

Мешканці Бабурки, Верхньої Хортиці або Бородінського можуть починати готуватися до покращень. Схоже, їм доведеться їздити через мости під обстрілами, щоб полікувати нерви. Ну або спину. 

То може, у міністерстві все ж таки праві – і не треба бігти попереду паротягу?

Хто рахує гроші краще?

Другий (а насправді основний) аргумент – гроші. Ми вже згадували про те, що кластерні лікарні будуть отримувати оплату за пацієнта з коефіцієнтом 1,2, а звичайні – лише 0,8.

У перспективі це так. Але до кластерної лікарні і підвищеного фінансування ще ну точно не менше, ніж пів року. Прямо зараз є інші можливості.

Хірургія – це прерогатива якраз “швидкої”. Але інші лікарні також мають можливість отримати бонуси вже зараз:

Щоб отримувати ці пільги, лікарня має знаходитися на території можливих бойових дій (що справедливо для Запоріжжя) і бути у переліку закладів, який ОВА подасть на НСЗУ.

Економимо на керівниках

Поки “кластерні” гроші лише в перспективі, запорізькі чиновники знаходять інші фінансові аргументи. Зокрема, говорять про можливість заощадити, скорочуючи адміністративні і дубльовані посади:

І отут уже є в чому покопатися.

На сайті Національної служби здоров’я України можна знайти величезну кількість статистики за усіма областями України, зібрану у вигляді аналітичних панелей. Ми вибрали із відповідної кількість і зарплати керівників усіх медзакладів, які послідовно доєднували до п’ятої… і поки економії не дуже видно. Навіть якщо враховувати інфляцію з 2022-го. 

Не зменшилися витрати і на керівників структурних підрозділів – хоча кількість посад також скоротилася.

Ну а якщо порахувати кількість саме адміністративних посад, уже в іншому дашборді НСЗУ, то про урізання не йдеться й поготів: кількість таких ставок з 2023 до 2026-го зросла з 58 до 86.

Ми попросили коментар директора лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги Олександра Федорова стосовно наших розрахунків. І отримали таку відповідь:

Мізерний відсоток – так. Економія? Не схоже. 

Ще один із ключових аргументів за об’єднання лікарень виявляється вкрай сумнівним.

На чому справді економлять

Але заощаджувати таки вдається, стверджують чиновники. У департаменті охорони здоров’я нам надали результати скорочення мережі комунальних медзакладів за 2024-2025 роки.

За даними департаменту, за два роки вдалося заощадити майже 45 млн грн. Але лише у двох випадках посилаються на скорочення адміністративно-господарчих посад. В основному поруч зі словом “економія” стоїть фраза “скорочені ліжка” – місця для пацієнтів.

Судячи з наданої інформації, за 2 роки у Запоріжжі стало на 522 ліжка у лікарнях менше. Про 282 з них вказано, що вони виконували дублюючі функції – тобто йдеться про відділення з однаковою спеціалізацією.

Чи на часі це прямо зараз – коли запорізькі лікарні додатково завантажені не лише пораненими військовими, а й постраждалими від щоденних російських обстрілів?

Звідки черги у лікарнях?

Власне, на це є ще один показник у статистиці НСЗУ. Одна з аналітичних панелей присвячена тому, скільки різних направлень виписують лікарі – і скільки з них виконується. 

Результати по Запоріжжю досить показові. За даними дашборду, за два останні роки частка виконаних направлень на діагностичні обстеження і візуалізації (комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію) та консультації вузьких спеціалістів помітно знизилася.

Дашборди НСЗУ – складна штука. Ми попросили департамент охорони здоров’я прокоментувати цю інформацію. І оперативно отримали таку відповідь:

Фактично департамент повідомляє, що обсяг проведених обстежень і консультацій знизився лише на 11% – через виїзд людей з-під обстрілів. І це правда – але не вся.

Для додаткової перевірки ми ще раз вибрали у дашборді НСЗУ усі медичні заклади, підпорядковані Запорізькій міській раді, і порівняли кількість виписаних і виконаних направлень за трьома вказаними у листі департаменту напрямами: візуалізації (рентгени, МРТ, КТ), консультації вузьких спеціалістів та лабораторні аналізи.

У відповіді департаменту загубився один нюанс. Хоча кількість виконаних обстежень і справді знизилася незначно, але кількість направлень за останні два роки зросла набагато більше. Особливо це помітно якраз у “Візуалізаціях”.

Тож кількість виконаних направлень і правда зменшилася незначно. А от потреба у них зросла в рази.

Направлень на рентген, МРТ та КТ стали виписувати майже втричі більше. А виконувати – лише незначно більше. Тож з усіх виписаних направлень закривається лише приблизно кожне п’яте. Частка виконаних направлень до вузьких спеціалістів впала з 62% до 37%.

Ці дані не слід трактувати лінійно.

Досвід Катерини показує: і справді, запоріжці йдуть у приватний сектор. Але не за власним бажанням. Судячи з даних аналітичних панелей НСЗУ, діагностична мережа Запоріжжя шалено перенавантажена – можливо, через потік поранених і постійні обстріли. Тому МРТ через пів року після першого звернення дивує вже менше.

Що продовжує дивувати, так це бажання прямо зараз скорочувати медичну мережу під “плюшки”, до яких ще з пів року після закінчення війни. 

Прямо зараз, коли їздити за безкоштовною медициною через пів міста – не найкраща ідея. Коли кількість тих, хто потребує допомоги, продовжує збільшуватися і через обстріли, і через величезний стрес, у якому живуть формально не постраждалі мешканці Запоріжжя. 

Чи стане недоступність медицини для когось останньою краплею, щоб залишити прифронтове місто? Може, так, а може, й ні. 

Але поки виходить, що переваги від об’єднання лікарень “швидше, більше, краще” для запоріжців скоріш віртуальні. Поки це більше схоже на скорочення заради скорочення і утримання запорізьких медиків в стані “перманентного приголомшення”. А от проблеми із доступністю лікарів і обстежень – реальні. 

І десь у цьому місці стратегічне планування влади стає важливішим за щоденні небезпеки і проблеми містян.

P.S. Через два тижні після нашого листування з медичними структурами (і через кілька тижнів після скарги Катерини до НСЗУ) влада публічно звернула увагу на проблеми з лікарнями. 

Голова ОВА Іван Федоров повідомив: за тиждень до цього розпорядився провести опитування пацієнтів запорізьких лікарень. І з’ясував, що одна із ключових їхніх проблем – це, власне, недоступність КТ і МРТ.

Іван Федоров пообіцяв скору появу нових апаратів за допомоги МОЗ. В інших лікарнях, за його словами, провели роботу над адміністративними помилками, і обстеження стали доступнішими.

Хоча голова області посилається на скарги у коментарях до його дописів, ми скромно віримо, що у приверненні уваги можновладців є і наша заслуга.

Ольга Сидорова, Сергій Сидоров

Це розслідування проведене в рамках трирічного проєкту «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine), що виконується IWPR у партнерстві з Інститутом розвитку регіональної преси за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва Norad.

Влада освоює нові рівні майстерності у діалозі із запоріжцями. Активісти просили громадські слухання, щоб обговорити майбутнє міських зелених зон. Влада їх призначила – так, щоб потрапити на них було складно, але не всім

Онлайн-формат, складна реєстрація, достроково закритий запис учасників. У підсумку резолюція слухань просто не набрала голосів. І хоча ініціатори кажуть, що її так чи інакше мають розглянути на сесії міськради, на зараз маємо парадоксальну ситуацію: містяни нібито не підтримали заборону забудови парків, скверів та інших зелених територій.

Хоча історія починалася зовсім не з цього.

Весна. Прокидаються забудовники

Навесні у Запоріжжі майже синхронно ожили одразу два будівельні проєкти.

Перший стосується скверу Тарасова. Компанія «Ленд Дівелопмент», яка орендує землю, раптово погодилася розділити ділянку на дві частини. Приблизно третина території парку має відійти під майбутній торговельно-розважальний центр.

Другий — території колишнього стадіону «Олімпійські мрії» біля каскаду фонтанів «Райдуга». Сам стадіон давно не використовується за призначенням. Натомість люди приходять сюди гуляти, бігати або просто провести час у відносно тихому місці майже в центрі Запоріжжя.

Саме для цієї ділянки на замовлення компанії «Гефест-Преміум» почали розробляти новий детальний план території. Якщо його затвердять, земля, яка сьогодні має спортивне та рекреаційне призначення, зможе стати територією житлової забудови.

Запоріжцям, звиклим до бурого від промислових викидів обрію і шаленої літньої спеки, болить кожне знесене дерево. Одразу два проєкти забудови зелених зон спричинили чимале обурення.

Обирай, де дихати

Місту банально бракує зелені.

За Генеральним планом, ухваленим ще у 2017 році, до нормативу Запоріжжю не вистачає понад тисячі гектарів зелених насаджень. Цифра давно відома, але останніми роками її намагаються зробити менш драматичною. Управління екологічної безпеки пропонує зараховувати до зелених зон не лише парки, сквери чи лісопарки, а й болота та старий гранітний кар’єр.

Але навіть такий арифметичний оптимізм не вирішує проблему. Виходить диспропорція: зелень в основному розташована на Хортиці та правому березі Дніпра, а заводи і ділянки під забудову – на лівому. 

Дихати чомусь хочеться всюди. Звичка.

Саме тому новини про плани забудувати ще одну зелену зону щоразу викликають однакову реакцію. Тож навесні активісти вирішили обговорити проблему раз і назавжди.

Не тут і не сьогодні

Буквально за декілька днів у Запоріжжі зібрали більше 500 підписів за проведення громадських слухань. Ідея була доволі проста: поки Запоріжжя не досягне нормативу озеленення, забудову зелених зон потрібно заборонити.

І слухання таки призначили! Але далі почалися нюанси.

Підписи зібрали у квітні. Наприкінці місяця в.о. міського голови Регіна Харченко підписала розпорядження про проведення зборів. І визначила датою проведення аж середину липня – більш ніж через три місяці після збору підписів. 

Не менше запитань виникло і до формату. Активісти наполягали, що громадські слухання мають відбуватися офлайн. Міська влада вирішила проводити їх у Zoom.

І це – про сіру зону, яка існує у механізмі громадських слухань у Запоріжжі. 

Травень суперечок

Право громади ініціювати громадські слухання прописане у Статуті міської громади. Документ говорить, що після реєстрації звернення їх потрібно призначити протягом двадцяти днів, а ухвалену резолюцію міська рада має розглянути в обов’язковому порядку. 

Тут уже є нюанс: хтось читає формулювання як “слухання мають пройти протягом 20 днів”, хтось – що розпорядження про їх проведення має бути підписане не пізніше цього строку. Регламентна комісія міськради внести повну і остаточну ясність так і не змогла. На питання трохи “закривають очі”: до наступного року у місті має з’явитися новий Статут, і теза може бути конкретизована вже у ньому.

Як саме повинні проходити слухання, нинішній Статут майже не пояснює.

Зате існує ще один механізм — консультації з громадськістю. З ним теж не все просто. За останні роки відповідне положення кілька разів скасовували, змінювали та ухвалювали знову. Саме воно дозволяє проводити громадські обговорення онлайн. Але слухання і консультації – це різні поняття.

Так у Запоріжжі майже весь травень сперечалися вже не стільки про забудову зелених зон, скільки про процедуру.

Як показала практика, обраний варіант для мерії виявився цілком зручним. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Так зручно, що аж невдобно

Поки активісти чекали слухань, свої корективи у порядок денний внесли росіяни. У червні Запоріжжя почали майже щодня атакувати КАБами. Новини про забудову скверів уже не збирали стільки уваги, як навесні. Не те, щоб проблема зникла – просто коли тричі на день перераховуєш живих родичів у різних районах міста, про парки думається якось менше. 

Саме в цей момент слухання перейшли у практичну площину.

Міська рада відкрила реєстрацію. Досить складну, до речі: потрібно було підтвердити, що ти справді живеш або зареєстрований у Запоріжжі. Для цього учасників попросили завантажити копії документів.

Логічно – і зручно. Реєстрацію закрили за три дні до слухань. Офіційно – щоб працівники міськради встигли перевірити документи всіх учасників. Те, що у анкети є дедлайн, до цього ніде не повідомляли.

Якості конференції це не допомогло.

За словами активістів, п’ятеро членів ініціативної групи, яка кілька місяців домагалася проведення слухань, у день обговорення змогли підключитися лише з двох телефонів. Решта так і не потрапила до конференції. Голоси доводилося передавати “вручну”.

Вийшло досить символічно. Люди, які збирали підписи за проведення слухань, не могли нормально взяти у них участь.

Із забудовниками таких історій не сталося.

Активісти стверджують, що під час трансляції впізнали щонайменше чотирьох представників «Ленд Дівелопмент» і двох представників «Гефест-Преміум». В тому числі, від бізнес-групи Володимира Кальцева були присутні споконвічний адвокат по всім його земельним спорам Олег Мухін та довірений менеджер Андрій Коноваленко. На останнього Кальцев на початку своєї депутатської каденції переоформив низку фірм-орендарів землі, де раніше кінцевим бенефіціаром був сам нардеп.    

Проєктувальник Юрій Лукашев, який зараз розробляє детальний план території для забудови стадіону «Олімпійські мрії», долучився до конференції разом із дружиною. 

Гармонія і парадокси

Пройшли слухання парадоксально. Ініціативна група підготувала доповідь про зв’язок між скороченням зелених зон і здоров’ям запоріжців. Зокрема, порахували, що у Запоріжжі ліки від астми в якості гуманітарної допомоги отримує навіть більше людей, ніж у Кривому Розі – не кажучи вже про більш благополучні регіони. 

Крім того, говорили і про модель розвитку міста, коли великі торговельні центри розташовані на околицях, житлові комплекси – у спальних районах, а не в самісінькому центрі міста. 

Згадували, що дерев вирубають більше, ніж висаджують, та ще й за сумнівним механізмом.

З іншого боку виступали люди, які казали, що торговельні центри теж можуть бути способом рекреації, якщо вони зроблені якісно. Крім того, громадські слухання не можуть заборонити побудову того, що дозволено законом.

Представники влади погоджувалися з усім. Казали, що зелень дійсно важлива для здоров’я. Що місто і справді має розвиватися у зручному для запоріжців напрямі. Що у нас і справді висаджують дерев менше, ніж зносять – через війну. Що парки і сквери – це не тільки про фізичне, а ще й про психоемоційне здоров’я людей.

Гармонія закінчилася цікаво. Під час голосування резолюцію підтримали лише 12 учасників із більш ніж шістдесяти зареєстрованих. І це після того, як під зверненням про слухання підписалося більше 500 людей.

На цьому громадські слухання і завершили.

Не кінець 

Результати слухань викликали жваве обговорення у соцмережах.

Одні коментатори писали, що шістдесят учасників у будь-якому разі не можуть вирішувати долю міста, у якому живуть сотні тисяч людей.

Інші дивувалися безпековим виборам. Під час обговорення Запоріжжя вкотре перебувало під загрозою ударів керованими авіабомбами. Люди, які сиділи перед екранами, опинилися перед вибором: залишатися у конференції або йти в укриття і втрачати зв’язок.

Треті просто казали, що міська влада знову виявилася на диво зручною для забудовників.

Ця історія не завершиться на громадських слуханнях. Детальний план території для стадіону «Олімпійські мрії» продовжують розробляти. Історія зі сквером Тарасова теж не зникла. Попереду ще будуть нові містобудівні умови, обговорення проєктів, рішення депутатів і нові конфлікти.

Проте громадські слухання вже залишаться частиною цієї історії: вони показали, наскільки багато залежить не від змісту питання, а від того, хто визначає правила його обговорення.

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

За півтора місяця російські війська пошкодили 29 автозаправних станцій у Запоріжжі та області. Більшість із них відновила роботу. Для працівників це означає повертатися на місце, яке вже стало мішенню, і при кожній тривозі за кілька хвилин зупинити колонки, вивести клієнтів та від’їхати подалі

Коли в Запоріжжі починається повітряна тривога, операторка АЗС Тетяна натискає стоп на паливних колонках і просить клієнтів залишити територію. Нікого не дозаправляють. Навіть якщо в бак залишилося долити кілька літрів.

«Тільки починається тривога, одразу зупиняємо колонки. Всіх виганяємо із заправки та їдемо. На збори дві-три хвилини», – розповідає вона.

Куди саме їхати, працівникам не визначили. Головна вимога – якнайшвидше віддалитися від АЗС.

Ім’я Тетяни змінене з міркувань безпеки. ЗЦР також не називає мережу та розташування станції, на якій вона працює.

Дві-три хвилини, щоб залишити роботу

Керівник станції стежить за повідомленнями про загрози й додатково попереджає зміну, коли небезпека наближається до міста. Тоді працівники не чекають загальної тривоги.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

За словами Тетяни, після початку масових атак на заправки правила стали жорсткішими. Залишатися на робочому місці під час тривоги їх не змушують.

«Якщо хтось затримується, телефонують і кажуть їхати. Нікого не дозаправляємо. Колонки стоп, усе», – говорить вона.

Та безпечне місце після виїзду працівники часто шукають самі. Стаціонарного чи мобільного укриття поблизу її АЗС немає.

«Встали під дерево і стоїмо. Ось це погано. Вже п’ятий рік, а сховатися особливо ніде», – каже Тетяна.

Масового звільнення працівників, за словами Тетяни, поки немає. Окремі колеги йдуть із роботи, однак вона не знає, чи пов’язані ці рішення саме з обстрілами. 

Троє загиблих під час двох липневих атак 

За останні півтора місяця російські війська пошкодили 29 автозаправних комплексів у Запоріжжі та області, повідомляють колеги з «Першого запорізького». Більшість заправок уже відновили роботу, а дефіциту пального в регіоні, за даними обласної влади, немає.

Найбільше жертв було під час двох ударів у липні. 6 липня внаслідок атаки на АЗС загинули 18-річна дівчина та 41-річний чоловік, ще дев’ятеро людей, зокрема восьмирічна дитина, були поранені. 

На трасі із Запоріжжя у напрямку Дніпра одна із заправок продовжує працювати навіть із пошкодженим стендом цін. Частину конструкції ніби обгризло уламками, однак цифри продовжують світитися.

Ця картина добре пояснює, чому АЗС відновлюють, навіть коли небезпека нікуди не зникає.

Пальне потрібне не лише приватним водіям. Від нього залежить доставка продуктів, робота аварійних і комунальних бригад, громадського транспорту, генераторів, рятувальної техніки. Уряд називає безперебійне постачання пального необхідним для населення, бізнесу, Сил оборони й об’єктів критичної інфраструктури.

Повністю закрити заправки означало б убезпечити одну групу людей, але поступово зупинити роботу інших міських систем. Тому працівники повертаються, станції ремонтують, а пошкоджене обладнання замінюють.

Питання в тому, наскільки швидко разом із відновленням з’являється захист для людей.

Захист з’являється, але не всюди

На окремих запорізьких АЗС уже можна побачити антидронові сітки, чуйки і конструкції, які мають захищати операторські від уламків і вибитого скла.

Обласна влада заявила, що передала державним і приватним паливним мережам типові проєкти захисту АЗС. Вони передбачають пасивний захист, ремонтні комплекти для швидкого відновлення та мобільні заправні станції. Для частини комплексів, за словами голови ЗОВА Івана Федорова, також посилили активне прикриття. 

Водночас власники виконують рекомендації нерівномірно. Станом на кінець липня влада публічно не повідомляла, скільки АЗС уже отримали захист, коли ним планують обладнати більшість станцій і які з рекомендацій є обов’язковими. Відомо лише, що після 29 уражень більша частина станцій відновила роботу, а ОВА допомагає мережам типовими проєктами та укриттями.

У відповіді на запит ЗЦР в обласній адміністрації повідомили, що 30 червня розпорядженням начальника ЗОВА №641 затвердили план посилення обороноздатності області. Згідно з ним, керівники паливних мереж мають до 1 вересня 2026 року облаштувати АЗС захистом від FPV-дронів. Який саме захист встановлювати, оператори визначають самостійно, зважаючи на розташування та особливості роботи кожної станції.

Усі ці заходи мають реалізовувати без коштів державного та місцевих бюджетів, тобто фактично коштом самих паливних мереж. Водночас у відповіді ЗОВА не зазначили, скільки АЗС уже обладнали захистом, скільки ще мають облаштувати та який обсяг робіт уже виконано.

Отже, крайній термін облаштування захисту від FPV-дронів відомий – 1 вересня. Але скільки станцій уже виконали вимоги плану, влада не повідомила. Тому поки рівень захисту помітно різниться від однієї АЗС до іншої. 

Більшість тих, хто вже почав захищати свої станції, починають із габіонів – великих «мішків» із піском, укріплених металевою проволокою. Товщина захисту – метр, висота – півтора. Габіони встановлюють в один ряд, щоб відгородити приміщення із працівниками від колонок з бензином. Крім того, затягують антидроновими сітками цистерни з газом, які стоять окремо – там, де є такий вид пального.

Найкращий випадок ми бачили неподалік від центру міста: АЗС затягнула щільною сіткою всю свою територію, встановила габіони, а поруч – бетонне модульне укриття. Найгірший, але і досі поширений випадок – повна відсутність будь-якого захисту. Найнеприємніше бачити такі станції на Космосі.

Під час підготовки матеріалу ми побачили на одній із запорізьких АЗС детектор БпЛА «Чуйка» та окреме обладнання для протидії дронам. На окремих станціях в області над територією вже встановили антидронові сітки.

На станції, де працює Тетяна, встановити укриття може бути непросто. За її словами, територію оточує щільна забудова, тому для захисної споруди потрібно шукати місце за межами самої АЗС.

Але зараз іншої безпечної точки для працівників немає: під час загрози вони просто сідають у машину і намагаються від’їхати подалі.

«Хоча б від уламків»

Тетяна не очікує, що бетонне укриття врятує від будь-якого удару. Вона говорить про простіший рівень захисту – місце, де можна переждати небезпеку й не стояти просто неба.

«Зрозуміло, якщо прилетить КАБ, то воно не врятує. Але від уламків бетонка, може, і захистила б. Хоч якось», – говорить вона.

Поки типовий проєкт захисту перетворюється на реальні споруди, її щоденний алгоритм залишається незмінним: зупинити колонки, вивести клієнтів, сісти в машину й від’їхати якомога далі.

На все – дві-три хвилини.

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

ЗЦР повідомили про нове просідання ґрунту над протирадіаційним укриттям при ліцеї №46. Деформовану ділянку вже ремонтують

Грунт під доріжкою, яка веде до входу до укриття, просів після дощів. Утворилася яма глибиною близько 10 сантиметрів. Крім того, за неперевіреною інформацією, затопило безпосередньо вхід до «підземної школи».

Ремонтні роботи почалися ще в середині тижня. Підрядники вирівнюють піщану основу і наново перекладають ту ж саму плитку.

На межі лютого-березня 2026 року стало відомо про просідання ґрунту біля щонайменше 5 «підземних шкіл»: №№ 32, 46, 88, 107 та ліцею «Логос». Як розповідав тоді ЗЦР інженер-будівельник, який захотів залишитися анонімним, масове просідання, швидше за все, свідчило про погану трамбовку ґрунту після робіт.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

У червні 2026-го Лівобережний відділ освіти замовив переоблаштування системи водовідведення над «підземною школою» №88: мали покращити гідроізоляцію труб. Навесні саме біля цієї школи було зафіксоване одне із найбільших просідань.

Судячи з даних Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, більшість ремонтів пройшли коштом підрядників. Принаймні, оплата була проведена тільки в одному випадку: у травні ТОВ «Зелена столиця» отримало 194 тис. грн за ремонт спортивного майданчика, під яким просів ґрунт.

На що ще скаржились діти у «підземних школах» і чому виникли ці проблеми, розповідаємо у спеціальному відео на нашому YouTube-каналі.

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Чи справді в Запоріжжі важко зняти квартиру військовим? Адже сайти з оголошеннями про здачу квартир рясніють ремарками «хочемо цивільних», «не більше трьох чоловіків». Тому ми вирішили з’ясувати нюанси і опитали знайомих

Перший важливий нюанс – в останній місяць пропозиція збільшилась та орендодавці дещо понизили планку очікувань. Причина очевидна: КАБи почастішали, російських дронів побільшало, нова порція людей виїхала з Запоріжжя. 

За чотири роки війни в Запоріжжі усталився своєрідний неписаний кодекс. Що більше військовий схожий на цивільного, з освітою та з міста, то більше шансів орендувати квартиру. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Знову ж таки, на не-військовому вигляді наполягають і командири, коли відпускають бійців з пункту дислокації до приватного життя. 

І авжеж, «бонусів» додає особистість людини, яка домовляється про оренду. Військові, в яких «зчитується» особа з освітою, мають більше шансів. 

Негативні історії трапляються – і швидко розходяться сарафанним радіо. Найтиповіший страх орендодавців – що в квартирі буде жити пів відділення. Тому в оголошеннях про здачу квартири і трапляються розпливчасті обмежувальні умови – «до трьох чоловіків», або взагалі «чоловікам не здаємо». 

Порушення домовленостей бувають, але зазвичай ненадовго. Адже самі військові протидіють подібним ситуаціям. 

За його словами, «гуртожиток» існував недовго – командир якось дізнався, вжив заходів та понаднормові бійці з квартири поїхали. 

І авжеж, «сусідське око» ніхто не скасовує. Якщо квартиру винаймають в будинку, де мешканці один одного знають багато років, то до нових квартирантів прийде познайомитись і голова ОСББ, і бабуся принесе варення. «Гуртожиток» вони швидко помітять. І не тільки. 

Сімейні військові мають бонуси довіри від господарів. 

«В оголошенні було саме «військовим не здаємо». Але я приїхав, представився, розповів про себе, сказав, що буду жити з дружиною. Отже, кажу хазяїну, ви будете здавати вже не військовим, а сім’ї. Людина подумала і погодилась», – розповідає офіцер Олександр, дружина якого теж служить. 

У підсумку ринок здачі житла військовим більш-менш повторює за собою всю галузь в цілому. 

Орендодавці уважно придивляються до потенційних орендарів та хочуть, щоб їх майно вціліло – не зіпсувалось від надлишку людей та не стало ціллю росіян. Орендарі намагаються показати себе трохи краще, ніж вони є насправді, та періодично пускаються береги.   

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Чи бачить молодь своє майбутнє в Запоріжжі — і що місто втратить, якщо вона поїде?

У 2021 році до перших класів запорізьких шкіл пішли 6 554 дитини. У 2025-му — 3 553. Три тисячі – це першокласники, яких місто недорахувалося за чотири роки повномасштабної війни.

Поки Запоріжжя пристосовується до життя під обстрілами, воно паралельно втрачає дітей, студентів і молодих працівників. Цей процес не такий помітний, як руйнування, але вже змінює школи, університети та ринок праці.

Цей текст — спроба порахувати, хто вже поїхав, хто залишився і кого місту сьогодні бракує. Дані про освіту й ринок праці — з офіційних відповідей департаменту освіти і науки Запорізької міської ради та Запорізького обласного центру зайнятості на запити ЗЦР. Це перша частина нашого дослідження. 

Скільки молоді зараз в місті

Точну кількість людей молодого віку у Запоріжжі зараз не знає ніхто: місто прифронтове, перепис не проводився, а офіційні оцінки публікуються рідко. Але більш широкі опитування дають зрозуміти масштаб змін.

Кількість молоді віком від 14 до 35 років в Україні скоротилася приблизно з 10 мільйонів осіб у 2022 році до близько 7 мільйонів станом на 2024-й. Це національні дані — самі по собі вони не пояснюють ситуацію в Запоріжжі, але задають масштаб проблеми: за прогнозами, до 2030 року кількість молоді в Україні може впасти до 5 мільйонів.

Запорізька область стабільно входить у число регіонів із найбільшим виїздом населення: за даними Центру економічної стратегії, саме звідси виїхала найбільша частка жителів — 23%. Частина причини — це окупація близько 80% території регіону, а також регулярні обстріли решти, яка залишилося під контролем України.

Департамент освіти і науки Запорізької міської ради у відповіді на наш запит пише: станом на травень 2026 року за межами Запоріжжя перебували 9 309 учнів міських шкіл. З них: 7 210 — за кордоном, 1 300 — за межами області, 701 — в іншому місці Запорізької області, 98 — на тимчасово окупованих територіях. 

Це загальна кількість дітей, яка виїхала з міста після 24 лютого 2022 року, — окремої статистики про виїзд саме шкільного віку до вторгнення департамент не веде.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Хто тут?

Офіційна динаміка вступу до перших класів Запоріжжя за 2021–2025 роки, яку надав нам департамент освіти та науки міської ради:

Падіння відбувається щороку — і це найпростіший спосіб побачити масштаб змін, спричинених війною.

Загальна кількість учнів у запорізьких школах змінювалася так:

У перший рік повномасштабної війни (2022/2023) кількість учнів майже не змінилася — і це важливо, бо спростовує уявлення, що діти масово зникли зі шкіл одразу після вторгнення. Обвал стався пізніше, у наступні три навчальні роки: місто втратило 16 589 учнів — майже чверть шкільного контингенту.

Випускники теж показують нерівномірну картину. Дев’ятикласники: 

 — відносно стабільна група з помітним падінням лише в останній рік. Одинадцятикласники: 

— падіння різкіше й раніше, хоча 2025 рік дав невелике зростання.

При цьому першокласники показують радше розмір нової шкільної когорти, ніж точну кількість «місцевих» дітей: серед них є і діти вимушено переміщених родин, які переїхали до Запоріжжя з тимчасово окупованих територій, і водночас — діти, які виїхали з Запоріжжя і не потрапляють у цю статистику взагалі.

Дві третини класу

Департамент також надав дані про дистанційне навчання: на початок 2024/2025 навчального року дистанційно займалося 13 450 учнів запорізьких шкіл, на початок 2025/2026-го — 12 840. Це ширше поняття, ніж «діти за межами міста»: сюди потрапляють і ті, хто фізично в Запоріжжі, але навчається дистанційно з інших причин (безпека, стан шкільного приміщення тощо).

Із 108 запорізьких шкіл 1 вересня 2024 року очне або змішане навчання розпочали лише 74 заклади. Інші працювали онлайн.

Влітку 2024 року дані системи АІКОМ показали: лише 14% запорізьких шкіл досягали розрахункового показника наповнюваності — 27,5 учня на клас. Це норматив, який використовують для розрахунку освітньої субвенції, а не обов’язкова кількість дітей у кожному класі (просто таким класам не дають гроші освітньої субвенції). У 23 школах на клас у середньому припадало менше 20 дітей.

Чому їдуть: голоси молоді

За результатами дослідження ЮНІСЕФ U-Report, проведеного у Запоріжжі з вересня по грудень 2024 року за підтримки Запорізької міської ради спільно з ГО «СТЕП» і ГО «Молодь Онлайн», 68% молодих мешканців міста хочуть залишатися в Україні після закінчення війни. Але є нюанс: більше половини з опитаних водночас думають про переїзд зі свого міста або вже мають такі плани.

Залишитися в Україні — і поїхати з Запоріжжя. Це логіка людини, яка хоче безпеки, роботи і майбутнього — і не впевнена, що знайде все це саме тут.

П’ятнадцятирічна учасниця опитування пояснює: сім’я не може виїхати, бо хвора бабуся, а сама вона поки їде, «тому що мені всього 15 років». Студентка коледжу пише, що залишається в Запоріжжі «вимушено, тому що батьки не відпускають нікуди і проти того, щоб я їхала в інше місто», і додає, що планує в майбутньому переїхати в іншу країну. Ще одна респондентка, яка завершує школу, пише: «Я б поїхала вже давно, якби не батьки й не гроші».

За загальнонаціональним опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» (вересень 2024 року, на замовлення ОБСЄ), 32% українців віком від 16 до 35 років хотіли б виїхати за кордон, якби мали таку можливість, тоді як 45% мають намір залишитися. Це загальноукраїнські дані — найчастіше так відповідали жителі східних регіонів, малих міст і переселенці, і поки немає підтвердження, що ситуація в Запоріжжі відповідає середній по країні.

За даними CEDOS (дослідження «Вплив війни на молодь в Україні», 2023 рік), 76% молодих українців, які виїхали за кордон через війну, хочуть повернутися в Україну — 64% із них планують повернутися саме до свого населеного пункту.

До повномасштабного вторгнення за кордоном навчалося близько 75 тисяч українських студентів, у 2023/2024 навчальному році — понад 115 тисяч. 

Чим довше людина навчається, працює і формує соціальні зв’язки в іншому місці, то складніше згодом ухвалити рішення про повернення.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

За словами соціолога Фелікса Хрустальова, керуючого партнера Independent Researching Group, логіку відтоку молоді з прифронтових міст добре пояснюють висновки канадсько-американського економіста Річарда Флоріди, викладені в його книзі «Криза урбанізму». 

За цією логікою, головний магніт для молоді сьогодні — не просто безпека чи гроші самі по собі, а креативні індустрії: сфери, де є високі заробітки й можливість реалізації — ІТ, інженерія, інтелектуальне виробництво. Такі індустрії тісно пов’язані з якістю вищої освіти в місті, а разом вони формують ширший магніт: там, де є хороші виші й перспективна робота, підтягуються нерухомість, медицина, сфера послуг — і жити стає комфортніше в цілому.

Фото: телеграм-канал Запорізького національного університету

У випадку України, каже Фелікс Хрустальов, цей звичний економічний механізм накладається на війну, яка прискорює процес і додає ще один, життєво важливий мотив — потребу в безпеці. Але навіть обираючи, куди саме поїхати, люди орієнтуються на ті самі магніти комфорту й можливостей — тому переїжджають переважно у великі міста: Київ, Дніпро, Львів. У цій конкуренції Запоріжжя програє.

Найпомітніший наслідок такого відтоку соціолог бачить на прикладі так званого «іржавого поясу» США — Детройта, Піттсбурга та інших промислових міст, які занепали в другій половині ХХ століття після відпливу виробництва й кадрів. Уже сьогодні подібний процес видно в Запоріжжі: більшість опитаних підприємців повідомляють про брак молодих кадрів, що напряму позначається на якості сервісу і призводить до концентрації послуг у руках сильніших гравців. Далі, за цією логікою, можуть з’являтися райони концентрованої бідності — дешевша нерухомість притягує людей без стабільного доходу чи кваліфікації.

Фото: телеграм-канал Запорізького національного університету

Часові рамки цього процесу Хрустальов окреслює так: за 5 років суттєвих змін очікувати не варто, а ось горизонт у 10 років — критичний. Виїзд дітей вже зараз призводить до закриття шкіл; далі — криза вищої освіти (менше абітурієнтів, виїзд викладачів через брак навантаження, закриття окремих спеціальностей); і поступовий занепад сфери послуг — менше кафе, барів, ресторанів, нижча якість того, що залишається.

Що може змінити цю траєкторію? За словами соціолога, не лише покращення безпеки, а й цілеспрямований розвиток вищої освіти та стимулювання креативних і інтелектуальних індустрій — причому не тільки ІТ, а й інженерії та нових технологій загалом.

Деякі європейські країни пов’язують соціальні виплати на дитину з її навчанням у місцевій школі. 

Що каже запорізька молодь зараз?

Ми провели власне бліц-опитування запорізької молоді.

Студентка коледжу, яка навчається на програмістку, каже нам, що планує «працювати деякий час тут», і зазначає, що має «всі можливості для цього, враховуючи дефіцит праці через те, що люди виїжджають». 

Респондент-геодезист на запитання про те, що впливає на рішення залишатися, відповідає: «Я сам». На запитання про те, чому не їде із Запоріжжя, пише: «Кар’єра та близькі люди». 

Студентка коледжу, майбутня хорова диригентка, на запитання про розвиток у професії відповідає: «Ні». І пояснює: «За моєю спеціальністю в Запоріжжі немає вищих навчальних закладів». Про роботу мрії пише: «Диригент хору».

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Безпека як окремий чинник виїзду

Обстріли, вимкнення світла, комендантська година, постійна тривога — усе це працює як окремий, самостійний чинник виїзду, який не зводиться до економіки чи освіти. У згаданому опитуванні «Рейтинг» безпека — один із головних мотивів виїзду молоді поряд із заробітком і можливостями для дитини.

Водночас безпекова ситуація впливає не лише на рішення виїхати, а й на розуміння (або відсутність розуміння) майбутнього в місті серед тих, хто лишився. Секретарка міської ради Регіна Харченко публічно визнавала: люди, які вирішили залишитися в 2022 році, перебувають у місті доти, доки в них є житло, робота і відчуття, що вони потрібні.

На запитання про те, що відштовхує від рішення залишитися, чотирнадцятирічна респондентка відповідає: «Росія, FPV-дрони, шахеди». 

Учениця, що завершує школу, пише: «Фронт все ближчий, незрозуміло, як складеться доля Запоріжжя в силу воєнних обставин, місто, можливо, окупують». 

Респондентка, яка зараз перебуває за межами Запоріжжя через сильні обстріли останніх місяців, на запитання, що відштовхує від думки повернутися, відповідає: «Нічого не відштовхує, хочу додому у рідне Запоріжжя».

Підсумовуючи першу частину 

Цифри й голоси молоді показують одну картину з двох боків. З одного боку — падіння: щороку до перших класів Запоріжжя приходить менше дітей, а тисячі учнів уже перебувають за межами міста, області, країни. З іншого — конкретні причини, чому одні виїжджають, а інші залишаються. За кожним рішенням поїхати чи лишитися стоїть не лише сім’я чи страх обстрілів — а конкретна людина, яку місто губить.

У другій частині — що це означає для Запоріжжя вже сьогодні: скільки вакансій стоять незакритими, кого найбільше не вистачає на ринку праці і що місто намагається зробити, щоб зупинити цей відтік.

Ліза Зацарна, Анна Бартощук

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Як з’ясував ЗЦР, ще чотири місяці тому Нацполіція відбирала проби зі стоків під розважальним комплексом. Де зараз ці “аналізи” і чи їх дослідили – невідомо

Після розслідування ЗЦР про будівництво комплексу Starbath нам написали, що поліція розслідує не тільки маніпуляції з реєстрацією. Читачі дали нам номер окремого провадження про забруднення навколишнього середовища. Але судячи з усього, слідство зараз загальмувало.  

Як виявилося, екологічна інспекція ще в серпні 2025 року через скарги місцевих мешканців виїздила на місце. Там виявили пластикову трубу, з якої стоки зливалися в ще недобудовану септичну яму, а потім розливалися далі по ділянці. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Судячи з документів, екоінспекція передала матеріали в Нацполіцію, яка порушила кримінальне провадження за ст.239 КК – забруднення або псування земель шкідливими речовинами чи відходами. Самі слідчі Нацполу дістались до стоків вже навесні, наприкінці березня 2026. 

Співробітники Нацполіції теж зробили окреме дослідження і взяли проби стоків та грунту навколо на ділянці. Втім, відтоді жодних зрушень у кримінальному провадженні не помітно. Можливо, взяті проби перебувають у черзі на судову експертизу. 

Також ми не знайшли в судовому реєстрі згадок про те, чи встановило слідство, чия саме труба стирчить під розважальним комплексом. Дізнатися про перебіг конкретного кримінального провадження, якщо людина не є в ньому стороною, дуже важко: такі дані вже не є публічною інформацією. Тож що саме відбувається, ми зможемо дізнатися лише після чергового раунду обшуків або арештів майна. 

Нагадаємо, що минулого тижня на сайті ЗЦР вийшла стаття «Над прірвою в басейні без документів: що ховається під Starbath Spa». В ній, крім окремо взятої стічної труби, ми змогли відновити, як з десятків ділянок в садовому товаристві «збирали» цілісний комплекс, і які маніпуляції з документами та підключенням до комунікацій відбувалися під час оформлення землі та в процесі будівництва. Також ми змогли з’ясувати, які скандальні запорізькі підрядники долучилися до викупу землі. 

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!