Резонансне рішення про демонтаж відомих МАФ-ів зі стрітфудом у Запоріжжі так і не прийняли: його відправили на доопрацювання напередодні сесії міськради. Але читачі ЗЦР на всіх наших майданчиках жваво полемізували, що важливіше – охайне місто чи податки і робочі місця

Тому ми вирішили коротко пояснити, скільки податків сплачують малі бізнеси та скільки людей в цій екосистемі. 

Хто сидить в кіоску з юридичної точки зору?

Зазвичай це фізична особа-підприємець другої або третьої групи оподаткування. 

Друга група – це бізнеси, які за рік отримують не більше ніж 10 мільйонів гривень доходу. Це насправді не дуже багато, якщо кіоск у людному прохідному місці. Такий ФОП платить фіксовану суму податків – в 2025 році це 4 160 гривень на місяць. Сюди входить і єдиний податок, і військовий збір, і ЄСВ.    

Третя група не має обмежень на суму доходів, але платить вже 5% єдиного податку і 1% військового збору від усіх доходів. І на додаток до цього – фіксований ЄСВ, 1 760 гривень на місяць. 

Умовний окремий кіоск зі снікерсами-пивом-цигарками – це друга група. А невелика торгівельна мережа, на кшталт Josper Svintuz – вже третя група. 

Якщо в МАФ-і продаються підакцизні товари – тютюн і алкоголь, як це зазвичай буває на транспортних зупинках, то підприємець оплачує ще й акцизний збір. 

У загальній статистиці запорізького бюджету податки від «кіоскерів» не виокремлюють. В цілому місто отримає за 2025 рік півтора мільярди єдиного податку і близько 280 мільйонів акцизного збору – але їх сплатять усі ФОПи разом, включно із крамничками та іншими приватними бізнесами.   

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Скільки людей працює в одному умовному кіоску? 

Якщо це МАФ із дріб’язком – снеками, напоями, цигарками, іграшками, то для нього вистачає двох продавців, які працюють позмінно. Кіоск із кавою або шаурмою може давати роботу вже 2,5-3 людям.  Ми кажемо саме про тих, хто стоїть за прилавком. 

До продавців додаються ті, кого ми не бачимо – бухгалтер та водій-експедитор. Якщо це безіменний кіоск із пивом-шоколадками-серветками – або, скажімо, МАФ-крамниця із ковбасами і сирами, як от «Петриківка» чи «Салтовські» – то він має декілька сотень товарів в асортименті. Тоді для обліку потрібен один бухгалтер на 5-7 таких точок. Таблички «Переоблік», які ми періодично бачимо на дверях, натякають на те, що автоматизація тут поки не замінила людей.

У кіосків із кавою, на кшталт Coffee Art або Lavazza, або МАФ-ів із шаурмою – менший асортимент. Меню обліковується через планшет у спільній мережі. Тож одного фінменеджера вистачить і на 20-30 точок.

Для постачання мережа має ще водія-експедитора, який розвозить вантаж продуктів і товарів. В обох випадках це одна машина і одна людина десь на 10 точок.

Можемо дещо умовно припустити, що із 240 кіосків, які планували демонтувати, дві третини – це торговельні, а третина – з кавою і шаурмою. Тоді ми маємо приблизно 600 працівників, які після демонтажу МАФів у Запоріжжі будуть позбавлені роботи. 

Щодо легального оформлення і сплати податків за усіх цих людей – важко сказати. Як кажуть опитані підприємці, десь до половини продавців, бариста та шаурмістів оформлені легально. І було б більше, якби в Запоріжжі ситуація була стабільніша і спокійніша.

Таким чином, загальна сума втрат запорізького бюджету від знесення 240 кіосків відносно невелика.

Але це потенційно плюс 600 безробітних запоріжців. Зараз усі ці люди отримують гроші та витрачають їх у Запоріжжі. І у воєнний час це вже немало.

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Запорізька міськрада збільшила витрати на стерилізацію і вакцинацію безпритульних тварин у Запоріжжі. Міське КП «Побутовик» планує до кінця року додатково обробити стільки ж безхатніх тварин, скільки за всі попередні місяці 2025-го. Тварин стерилізують, а також вакцинують від сказу

Комунальне підприємство «Побутовик» оголосило тендер на ветеринарні послуги для безпритульних собак і котів у Запоріжжі. До кінця року планують додатково відловити, стерилізувати та вакцинувати 86 собак та 80 котів. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Запорізька міськрада виділила на обробку тварин близько 250 тис. грн. Гроші заощадили на роботі КП «Побутовик» – за рахунок зарплат та інших поточних витрат. 

Раніше передбачалося, що за 2025 рік у Запоріжжі оброблять 150 безхатніх собак та 20 котів.

До ветеринарних послуг входять:

• вакцинація проти сказу;
• біостерилізація;
• чіпування (для собак);
• післяопераційне перетримання у ветклініці протягом доби.

Крім того, інформацію про кожну оброблену тварину вносять до електронної системи ідентифікації тварин «Animal-id.info».

Куди звертатися з приводу бродячих собак?

КП «Побутовик» приймає заявки на стерилізацію безпритульних тварин за телефоном +38 067 807 0373. 

Через брак співробітників повідомлення варто подавати заздалегідь. 
Радимо також дізнатися номер своєї заявки: тоді про її статус можна запитати на фейсбук-сторінці КП «Побутовик».

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Запорізький виконком затвердив перші сім майданчиків для вільного вигулу собак без повідків та намордників. Втім, поки визначені лише межі – облаштування ще не роблять 

На засіданні виконавчого комітету затвердили сім зон для вільного вигулу: по одній зоні від кожного району Запоріжжя. Переважно це досить віддалені локації, на яких собаки можуть гратися разом. 

У Вознесенівському районі це буде чверть гектара в Алюмінієвій балці. У Дніпровському – 15 соток на Бородінському, поряд із домом №15 по вулиці Дніпровські пороги. У Заводському районі під майданчик відвели лише 5 соток в посадці на Кічкасі, на розі вулиць Сімчича та Запоріжбудівської. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

У Комунарському районі для вільного вигулу віддали 10 соток лісосмуги на околиці Пісків, в кінці проспекту Героїв Нацгвардії. В Олександрівському – 13 соток поряд із Набережною магістраллю, на перетині вулиць Троїцької та Амосова. У Хортицькому – 15 соток на Світлій вулиці поряд із Парком поколінь. І в Шевченківському районі відвели ділянку на Гортопі: 8 соток вузького клину, де гаражі виходять на Деповську вулицю. 

Зараз затверджені лише межі ділянок на мапі. Розчищати їх, робити огорожі та інше облаштування майданчиків будуть пізніше.  Часто такі зони ще ділять навпіл, для великих і малих порід.  

Це багато чи мало? 

Насправді 7 майданчиків для вільного вигулу у Запоріжжі – лише початок. У Львові їх близько 60, у Києві було сімдесят перед початком вторгнення. Міські ради по всій країні почали виділення ділянок ще у 2018-2019 роках. 

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Запорізька митниця намагається довести, що чотири авто, які у 2022 році передавали 114 батальйону ТРО, були ввезені з порушеннями, і тому за них треба сплатити мито. До ЗЦР звернулись волонтери, які надали постанови суду першої інстанції

У 2022 році волонтери Володимир Яремко, Сергій Суліма та Іван Здоровець допомагали 114-му окремому батальйону ТРО, який згодом увійшов до 110 бригади ТРО. Протягом липня-жовтня група волонтерів ввезла і передала батальйону джип Mitsubishi, фургон Volkswagen Transporter і два седани Ford Mondeo. 

Імпорт авто проходив як гуманітарна допомога для військової частини А7280, без сплати мит і акцизів. Але у 2024 році під час перевірки митниця отримала відповідь від частини, що ці авто не ставилися на баланс військової частини. 

Тому митники донарахували всі акцизи та мита, як за звичайний імпорт – від 117 до 180 тисяч гривень за кожне авто. «Рахунок» за всі чотири авто виставили Володимиру Яремку, який оформлював їх на митниці. 

У суді волонтери надали акти прийомки-передачі автівок, які підписували конкретні військовослужбовці батальйону – від майора-начальника групи розвідки до стрілка. І доклали до актів копії військових квитків отримувачів, щоб засвідчити, що авто передавали саме військовим.  

Як засвідчив в суді волонтер Сергій Суліма, з проханням по допомогу до нього звертався його знайомий і одногрупник Денис Тарасов. І саме Денис Тарасов надавав супровідні листи в/ч А7280 за підписом заступника командира частини Бондаренка, щоб на митниці авто оформлювалися як гуманітарний вантаж. У листах отримувачем була вказана А7280, а контактними особами – бійці, які розписувалися в актах. 

У підсумку суд став на бік волонтерів. Судді зазначили, що надані митниками докази недостатні для визнання того, що авто використовувалися в цивільних цілях. 

Втім, посадовці ще будуть оскаржувати це рішення в апеляційній інстанції. 

Від редакції: ця історія зумовлена не злим умислом, а формальними бюрократичними алгоритмами. Митниця формально звернулась до військової частини, отримала формальну відповідь, що автівок немає на балансі, і майже автоматично нарахувала гроші та пішла судитись. Зараз подібне відбувається по всій країні, і для зміни ситуації потрібен розголос по всіх випадках, щоб це зачепило вище керівництво служби.

Епохальні зміни на власні очі. Прифронтове Запоріжжя спостерігає за ще одним історичним процесом – зміною екосистем після підриву росіянами Каховської ГЕС. Від хмари сарани над залізничним вокзалом до осетрів на вудці – навколо нас безліч прикмет того, що південь України вже ніколи не буде таким, яким ми його знаємо. ЗЦР розповідає про зміни у біорізноманітті регіону і його можливе майбутнє

Побудова Каховської ГЕС у 1950-х роках радикально відформатувала екосистему півдня України. Після голоду 1946-1947 років радянська влада перетворила один із найбідніших водою регіонів України на аграрний. Навколо водосховища вибудували найбільшу в Європі меліоративну систему.

Заводнення відбулося за рахунок величезних жертв. Але біосфера зрештою адаптувалася.

І підрив росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року зруйнував уже нову екосистему, що утворилася у пониззі Дніпра.

Катастрофічні одномоментні зміни стали лише першим етапом безпрецедентної екологічної події, що прямо зараз, «в режимі онлайн», відбувається у регіоні.

Перші дні після російського теракту

У Національному заповіднику «Хортиця» на власні очі спостерігали відхід води. Тут ведуть чи не найбільш системні спостереження за змінами у біорізноманітті, спричиненими спуском Каховського водосховища.

У перші дні після теракту вода у заплавних водоймах Хортиці спадала по 10 сантиметрів на годину. Вони швидко втратили зв’язок із Дніпром. Натомість відкрилися сухопутні проходи до острівців уздовж узбережжя.

За декілька тижнів відбулися катастрофічні замори водної рослинності, молюсків, риби, зміни в умовах існування 59 видів птахів. Один лише заказник «Дніпровські пороги» станом на кінець 2024 року оцінював свої втрати у більш ніж 1,5 млрд грн.

Катастрофи, катастрофки і міфи про них

Зникнення водосховища радикально змінило південь України.

У Запоріжжі Дніпро відійшов від звичного для місцевих мешканців рівня на чималу відстань.

Такий стан цієї ділянки Дніпра – не новина. Звісно, до пониззя доходить стільки води, скільки спустять через каскад ГЕС вище за течією. Але зараз у заповіднику знаходять старі пеньки дерев на сучасному урізі води – доказ того, що раніше тут був суходіл.

Норма? Колись так. Але зараз вона відчувається як катастрофа – принаймні, для окремих біотопів. Адже протягом майже 70 років і місто, і його екосистема розвивалися в умовах набагато вищого рівня підземних вод.

Відхід води спровокував – і досі провокує – цілу низку точкових подій, які безпосередньо зачіпають біорізноманіття регіону. Часто несподіваних. І з точки зору звичайної людини, щонайменше, тривожних.

Втім, не всі екологічні проблеми були безпосередньо пов’язані із підривом Каховської ГЕС. А деякі сталися б незалежно від зниження рівня води, стверджують науковці.

Замори риби

Відхід Дніпра порушив звичний гідрологічний режим великих територій вздовж ріки. Пов’язані з нею водойми стали мілководними, перегрівалися, у них різко знижувався вміст кисню. Не дивно, що це спричиняло масову загибель риби. Протягом 2024-2025 років Державна екологічна інспекція Південного округу зафіксувала щонайменше сім великих заморів риби у Запорізькій області.

Мертві баклани на березі Дніпра

У березні 2024 року на берегах Дніпра почали з’являтися мертві птахи: спочатку декілька, потім – десятки. В основному це були баклани.

Мешканці металургійного міста були впевнені: стався викид шкідливих речовин у воду. Науковці мали інше пояснення.

Нині до колишніх місць гніздівлі бакланів можна дістатися або пішки, або невеликим запливом. Люди заполонили острівці – тож птахи розселилися по берегах Дніпра. І їх просто стало видно, впевнений представник заповідника.

Але чому стільки мертвих птахів одномоментно?  Орнітолог Національного природного парку «Тузлівські лимани» Максим Яковлєв розповідав ЗЦР: якщо популяція бакланів надмірна, то підвищується ймовірність інфекційних захворювань. Крім того, навесні менше їжі і вища конкуренція за неї. Слабкіші вмирають.

Скелети товстолобиків на Хортиці

Прогулянка узбережжям північної Хортиці має специфічний колорит, а інколи й запах. То тут, то там на березі лежать мертві рибини. Розміри подеколи вражають.

Знов погана вода? Знов ні.

Михайло Муленко розповідає: за мертвих товстолобиків… уже заплачено. За його словами, смерть риби була врахована при зведенні ДніпроГЕС, і навіть закладена у тариф на електроенергію, яку виробляла станція.

Чому мертвої риби стало настільки більше? Раніше її вибирали рибалки, які підходили впритул до ДніпроГЕСу. Зараз через воєнний стан рибу збирають набагато менше.

Кара єгипетська у Запоріжжі

Ті, хто приїхав до Запоріжжя 20 липня 2025 року столичним «Інтерсіті», могли бути шоковані. Над вокзалом їх зустрічала… хмара сарани. Круговерть комах у небі над міськими будівлями, трамваями і супермаркетом виглядала химерно і лячно.

Найімовірніше, сарана прийшла у Запорізьку область саме з колишнього дна Каховського водосховища. Але для нашого регіону і це не новина, пояснює Тарас Пушкар, науковий співробітник Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України.

Запоріжжя оточене сільськогосподарськими землями, які комахи зазвичай не могли подолати: їх труїли. Зараз є величезні території, які не оброблюються.  А на дні Каховського водосховища, натомість, з’явилася маса рослинної їжі. Це і спричинило навалу. І вона не буде останньою, попереджає Михайло Муленко.

Сарану їдять усі комахоїдні та хижі птахи, земноводні і рептилії. Цьогоріч їм пощастило.

Природі заповідника комахи не нашкодили: поїли в основному швидковідновлюваний очерет. А от сільськогосподарські ділянки Кушугумської громади, що на південь від Запоріжжя, постраждали значно серйозніше.

Пожежі на Хортиці

Літо 2025 року завершилося у Запоріжжі масштабною пожежею на Хортиці.

Пожежі охопили величезні площі.

Постраждали не лише рослини.

За його словами, старий сухостій і відмерлі дерева так чи інакше призвели б до пожеж у цій частині острова – якщо не цьогоріч, то наступного року або ще через рік.

Екосистеми зникають…

Але, крім точкових подій, є ще й системні зміни в екології півдня України. Зниження рівня Дніпра наклалося на загальне потепління. І змінило екосистему до невпізнання. Найбільше страждає те, що раніше було створене людськими руками.

Плавні на Хортиці

Територія на півдні Хортиці ще кілька років тому була плавневою зоною. Попри режим абсолютної заповідності, у місцеві протоки та озера частенько навідувалися люди на байдарках.

Але так було не завжди. Михайло Муленко посилається на дослідження сторічної давнини:

Тепер плавнів на Хортиці знов нема. За підрахунками Держекоінспекції Південного округу, тут зникло близько 23 озер. Спостереження науковців показують: станом на кінець 2024 року із 100 га водного плеса Хортиці залишалося близько 10 га. Це розрізнені замкнені водойми із несталим гідрологічним режимом, які тяжіють до пересихання або заболочування.

Міські водойми

Пересихають і створені штучно ставки у самому місті. Протягом двох років мешканці міста спостерігають боротьбу за життя фауни, заселеної у водойми, і рослинності навколо них.

Мережа «Довкола» і ГО «Екосенс» протягом 2024-2025 років вивчали стан малих річок Запоріжжя у зв’язку зі спуском Каховського водосховища. За результатами дослідження Максим Сорока прогнозує: якщо не вжити заходів, протягом найближчих 10 років «Дубовий гай» може зникнути. Йдеться про загибель великих зелених територій, які виникли на штучному підйомі підземних вод. І відповідні наслідки для фауни цих локацій.

Ставок у парку Перемоги наприкінці літа 2025 року практично повністю зникнув. Спостереження за біорізноманіттям цієї локації не вели. Однак місцеві мешканці розповідають, що тут можна було зустріти найнесподіваніших для центра міста гостей.

Ставки у запорізьких парках зникають, бо ґрунтові води сідають нижче –  через те, що зникла вода у Каховському водосховищі, пояснює професор Олександр Рильський.  

Місцева влада поки не має планів якось впливати на ситуацію. У КП «Титан», яке відповідає за парки, раніше повідомили ЗЦР: щоб щось змінювати, потрібне геологічне дослідження. Під час війни витрачати на нього гроші не планують.

Зміни на вулицях

Пересихають і дерева на вулицях міста. Як говорить Михайло Муленко, причин декілька. Рослини пристосувалися до високих підземних вод – і наростили відповідну кореневу систему. Зараз старі дерева не виживають: їхні корені не дістають до води, а наростити нові вони не можуть через вік.

Крім того, значну частину дерев у Запоріжжі насаджували хвилями. Деякі – наприклад, тополі – якраз досягли свого граничного віку. Вони вмирають просто від старості.

І, звісно, зміна клімату. Адже у Запоріжжі і так висаджували види, не властиві півдню України.

Які плани у влади? Як розповідає керівник управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради Гліб Золотарьов, зараз у місті розробляють нову Концепцію парків та скверів. У ній перераховують нові рослини, кущі і дерева, що їх будуть висаджувати з урахуванням кліматичних змін. Акцент роблять на достатньо незвичні для Запоріжжя види – від гінкго до кипарисовиків і навіть бамбука. Втім, згадують і звичні клени. 

Але системно облік того, скільки дерев пересихає у Запоріжжі в останні роки, і чи потрібні будуть додаткові вкладення в озеленення міста, керівник управління не має. Говорить, що оцінку проводять кожного року.

…екосистеми з’являються

Поки одні екосистеми зникають, запорізькі екологи спостерігають практично безпрецедентне явище – появу нових біотопів.

На місці частини дніпровського русла утворилося нове узбережжя Хортиці. Його площа нестійка через постійні зміни рівня води, але може складати до 180 гектарів. Тут формується молода екосистема.

Заповідник разом із дружніми громадськими організаціями ведуть постійні спостереження за рослинністю на нових територіях.

Інколи трапляються зовсім несподівані знахідки – наприклад, кавун, який росте посеред піщаної пустелі.

Нові біотопи з’являються і на місці водойм колишніх плавнів. Сюди мігрують тварини з інших, більш людних частин заповідника. Тепер тут багато оленів та козуль.

Нові ліси прихистили безліч птахів. А ще – продукують кисень для індустріального міста. І, як стверджує Михайло Муленко, регулюють температуру і вологість повітря – за його оцінками, навіть ефективніше, ніж це робили води Каховки.

Змінюється і сам Дніпро. Цього літа у Запоріжжі багато говорять про осетрів, які повернулися до міста.

Михайло Муленко говорить: осетром справа не обмежується. До запорізьких вод повертається також оселедець. Колись, ще до появи каскаду ГЕС на Дніпрі, у серпні це була головна промислова риба у місті. А рибалки на Дніпрі із гордістю розповідають, що ловлять уже і чехонь.

Від проблем прифронтового міста – до проблем транскордонної екології

Природа затягує нанесені рани. Втім, із деякими наслідками людської діяльності вона не може впоратися. Професор Олександр Рильський нагадує: через зменшення рівня дніпровської води ріка менше розбавляє стоки, які скидають до неї люди.

Хоча Запоріжжя скидає у Дніпро уже очищені стоки, але без розбавлення вони погіршують якість води нижче за течією, підкреслює науковець. А склад води безпосередньо впливає на стан її мешканців.

Проблеми Дніпра – це проблеми і Чорного моря. Влітку 2024 року тоді ще Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів публікувало дослідження, яке наочно показувало збільшення рівня пестицидів, промислових хімічних речовин, важких металів у морській воді. Хоча гранично допустимі концентрації не були перевищені, шкідливі сполуки наблизилися до них. Можемо припустити, що аналогічно дніпровській, потерпає й фауна Чорного моря.

А це вже вплив на транскордонну екологію: від теракту росіян страждає не лише Україна. І хоча міжнародне право і досі не оперує поняттям «екоцид», відносно трагедії Каховської ГЕС для цього є усі підстави.

Наразі ніхто не береться казати, чи буде відновлена Каховська ГЕС. Але шкода довкіллю завдається прямо зараз – і те, що відбувається у Запоріжжі, має набагато ширші наслідки, ніж проблеми одного міста і навіть однієї країни. Щонайменше, коли йдеться про промислові та сільськогосподарські стоки у Дніпро. Прифронтове місто не може подолати ці виклики самостійно.

Чи шукатиме допомогу – і чи отримає її?

Ольга Сидорова, Сергій Сидоров

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зміцнення регіональної журналістики екологічних розслідувань та розширення видимості завдяки новим партнерствам», який реалізується ГО «Інститут успішного міста» (Рубрика) та ГО «Вікно Відновлення» за підтримки Journalismfund Europe.

Суд змусив запорізьку поліцію порушити провадження щодо басейну Radiant, розташованого на межі Хортицького району. Правоохоронці будуть досліджувати, на яких підставах басейн був підключений до комунікацій, чи здавали його в експлуатацію, і навіть яка справді у нього адреса

Заявником стала одна із депутаток Долинської сільради. Адже басейн фактично розташований на землі сільради, за межами Запоріжжя. За її даними, у сільської ради взагалі відсутні відомості, чи є дозвільні документи на будівництво, чи приймали його в експлуатацію. Крім того, сільрада не надавала басейну поштову адресу. 

Та адреса, яку басейн використовує в своїй рекламі – Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, 6, – відноситься до Запорізького педагогічного коледжу. Навчальний заклад не давав «Радіанту» згоди на її використання. 

Через це, на думку депутатки, незрозуміло, як без цих дозволів басейн отримав підключення до води та електрики, чи перевіряли там якість води, як можна працювати без укриття і кому податкова дала ліцензію на продаж алкоголю. 

ЗЦР перевірив дані про участок і роботи на ньому в ЄДССБ, і справді знайшов порушення. Басейн за документами має назву «Спортивно-оздоровчий комплекс на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області». Хоча у соцмережах про відкриття комплексу повідомили 25 червня, але станом на жовтень офіційно подано лише повідомлення про початок будівельних робіт. 

Подавали його у серпні 2025 року, коли басейн вже працював на повну потужність. Але дозвіл так і не отримали. Будівельна інспекція повернула повідомлення на доопрацювання через те, що у ньому некоректно і розпливчасто  вказана адреса басейну: Запорізька обл., Запорізький район, Долинська територіальна громада. 

За даними кадастрової мапи, ділянка 2322183500:12:003:0012 під басейном належать двом місцевим підприємцям – Миколі Кривку і Андрію Кичилі. 

Спочатку поліція відмовлялася реєструвати кримінальне провадження, бо вже досліджувала законність будівництва в 2024-му році. Але слідчий суддя вирішив, що вже зараз, коли роботи завершені, необхідно перевірити, чи точно побудоване не виходить за межі ділянки, і чи точно у власників є всі необхідні документи на будівництво та комунікації.

Студентський рок в Запоріжжі – це назавжди. Ані час, ані війна не вплинуть на старий двіж… навіть коли басист стає заступником міського голови

Серед запорізького «майданчикового буму» трохи поза увагою залишилася найпівденніша з нових ігрових зон – на Пісках. Майданчик на перетині вулиць Володимира Українця і Нагнибіди застиг на підготовчій стадії після появи дронів у мікрорайоні. Втім, підрядник у цього об’єкта все одно виявився цікавий і вартий уваги.

Хто ж це?

Єдиним учасником та переможцем торгів із ціною у 7,5 мільйона гривень стала ФОП Гатіна Кристина Павлівна.

Як підприємиця Кристина Гатіна зареєструвалася у 2022 році, незадовго до початку повномасштабного вторгнення. Але значних прибутків не мала.

«Біла полоса» розпочалася в липні 2024 року, коли Кристина Гатіна стала отримувати підряди від департамента освіти і науки, а також департамента молоді та спорту. За рік на проєктних роботах і авторському нагляді підприємиця уклала півтора десятки договорів і заробила 5,8 мільйона гривень. 

А у квітні 2025 року на бізнес-шляху Кристини Гатіної трапилося велике замовлення майданчика на 7,5 млн грн, через яке ми і звернули на неї увагу. 

Звідки такі успіхи? Несподівано нам дали поштовх реєстраційні дані ФОП Гатіної К.П.

Офіційні контакти ФОП Кристини Гатіної за даними аналітичної системи YouControl

Поштова адреса kikagatina@gmail.com мала ще й інших користувачів. Як вказувало видання «Наші гроші.Запоріжжя», п’ять років тому її використовував підрядник Микола Телятник, який займався організацією фестиваля «Хортиця-Freedom». Замовником робіт по фестивалю буд міський Департамент культури і туризму, який тоді очолював Сергій Білов. . 

Спільні фото подружжя Гатіних та Сергія Білова, компіляція «Наші гроші.Запоріжжя»

І як вже тоді дослідили наші колеги, Кристина Гатіна є дружиною Олександра Гатіна, який на початку нульових грав разом з «гуманітарним» заступником мера Сергієм Біловим в одній студентській рок-групі «Сьомий кілометр». 

Пізніше Білов і Гатін грали разом у групі «ВІА Родіна».

І через 20 років один член рок-групи стає заступником міського голови, якому підпорядковані Департамент освіти та науки і Департамент молоді та спорту. А дружина іншого реєструє ФОПа і починає отримувати підряди від цих двох департаментів. Як там співали деякі російські рокери, що їх рокенрол – це не мета і не засіб.

Валентин Гармаш-Кравець

Запорізька влада хоче знести у центрі міста чималу частину кіосків зі стріт-фудом та вуличною торгівлею. Або, принаймні, заявляє про такі плани. Публічно оголошена кількість – 245 точок. ЗЦР розбирався, які саме, що не так з цими намірами і чи можливе життя після

Як саме проведуть демонтаж кіосків у Запоріжжі? 

8 жовтня Запорізька міська рада може прийняти рішення «Про затвердження графічних матеріалів Плану дислокації тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності». 

План дислокації визначає розташування всіх кіосків (і не тільки) у Запоріжжі. І зараз у ньому до видалення запланували 245 точок. 

Це не значить, що вже наступного дня Мунварта та інші комунальники заходяться зносити всі 245 кіосків. Кожна торговельна точка достоїть до кінця договору, який її власник укладав з владою – до початку 2026 року, ну або як вже прописано у договорі. І тоді вже почнеться  демонтаж кіоску. 

Договір укладають на 5 років. Уже зараз ті підприємці, в яких спливає термін, отримують відмову на продовження.  

Де саме будуть видаляти кіоски? 

Під видалення підпадають усі (крім зупинкових комплексів) кіоски, які розташовані в історичних ареалах міста – «Соціалістичному Запоріжжі», «Старому Олександрівську», «Дніпробуді». 

Ось креслення «Соціалістичного Запоріжжя», на межі якого ми додали назви вулиць для кращого розуміння. 

Мапи інших історичних ареалів не знаходяться в публічному доступі. Якщо на словах, то «Старий Олександрівськ» тягнеться уздовж проспекту від Мокрої Московки до обласної бібліотеки, захоплюючи прилеглі квартали. А «Дніпробуд» – це будинки між бульваром Вінтера і Кияшка, а потім уздовж Синенка від Таганської до «Бомбея». 

Які знакові кіоски та їх скупчення зникнуть? 

У старій частині постраждають численна шаурма, перепічка та інші кіоски в кварталі ВНЗ – від площі Університетської до шостого корпусу ЗНУ. 

У Вознесенівському районі в «чорному списку» опинилася славетна «Майстерня пончиків» і кіоски з усіх боків Майдану Митців. 

У Дніпровському – всі кіоски по проспекту Металургів.

Схоже, запоріжці залишаться без чималої кількості кави. І равликів.

Що не так у цій історії? 

З точки зору закону, ідеться про регуляторну процедуру, яку треба було б попередньо обговорювати з громадою. Так вважає голова бізнес-спілки «Порада» Олена Єрьоменко.

«Я особисто розмовляла декілька місяців назад щодо цього проєкту рішення, ще на його стадії підготовки. Робила акцент на обов’язковість обговорення з бізнесом та його наслідки. Пояснити причини і вирішити чи на часі… А ви (Департамент архітектури) вирішили просто внести його на сесію, по-тихому. На жаль,  департамент-розробник вирішив, що вони “розумні”, обійдуть необхідність регуляторної політики, назвавши “вбивство” бізнесу “графічними матеріалами”, а значить і уникнуть публічного обговорення» – написала Єрьоменко на своїй сторінці в Facebook. 

А з точки зору публічності ніхто в місті, крім посадовців і депутатів, не знає меж історичних ареалів. На сайті Департаменту архітектури і містобудування на відповідній сторінці лінк на мапу з ареалами веде на помилку 404 вже декілька років. 

Втім, за кілька тижнів до сесії депутатам надали мапу містобудівного кадастру з точками кіосків, промаркованими до видалення.  

Що в інших містах? 

Насправді, десь раз на 10 років чимало муніципалітетів починають боротись із кіосками, які залишились від попередників. І з тими, що в історично цінних зонах, і взагалі. Одеса пережила вже дві таких великих хвилі. Зараз великий демонтаж відбувається в Києві, довкола станцій метро і в спальних районах. 

Щодо історичних ареалів – то і у Львові, і в Одесі в історичному центрі кіоски існують, але їх вигляд регламентований дизайн-кодом. 

І в більшій чи меншій кількості, в дизайн-коді або без нього, кіоски так чи інакше повертаються на вулиці українських міст. Власне кажучи, що очікує на Запоріжжя після «Великого очищення?» 

Що буде далі? 

У пресслужбі міського голови повідомили, що зараз говорити про майбутні плани завчасно, адже за проєкт рішення можуть і не проголосувати на сесії. 

Київський експерт з містобудування Георгій Могильний вважає, що стріт-фуд так чи інакше повернеться.

«Скоріш за все, це переділ ринку і будуть продавати місця за новими правилами. Або як у Києві: зносять кіоски, а потім вибірково закривають очі на незаконні перебудови квартир в магазини з будівництвом окремого входу», – зазначає він. 

15 млн грн вже виплачено, до кінця року заплатять ще 9 млн грн. Це вартість розмітки запорізьких доріг, яку замовив Департамент муніципального управління міськради. Але до якості робіт є питання

Цьогоріч розмітка доріг – один із пріоритетів міської влади. Принаймні, так виглядає за рішеннями міськради. За останні місяці депутати за поданням чиновників вже двічі коригували обсяг коштів, виділених на облаштування доріг. У вересні, зокрема, додали до планів ще майже 4 тис. кв.м розмітки.

Але витрати явно будуть зростати і надалі – враховуючи недовговічність зробленого. Декілька місяців тому ми вже розповідали про коротке життя запорізької розмітки.  Відтоді чимало доріг у місті були облаштовані заново. Тож ми вирішили ще раз оцінити якість робіт, виконаних підрядником – ТОВ «ТБД».

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Нагадаємо, компанія виграла великий тендер на розмітку доріг у квітні 2025 року. Тоді передбачалося, що майже 24,5 млн грн витратять за два роки. Але у серпні із ТОВ «ТБД» уклали додаткову угоду про те, що всі гроші за роботи виплатять до кінця 2025-го.

Темпи робіт вражають. У вересні підрядники за одну ніч оновили розмітку по всьому проспекту Соборному від вокзалу «Запоріжжя-1» до площі Поляка, і потім не знижували інтенсивність робіт.

А от до якості є запитання.

Пластик: холодний і… напівпрозорий

Розмітку у Запоріжжі наносять у два способи: фарбою і холодним пластиком. Другий спосіб вважається більш сучасним і стійким. У Запоріжжі таку розмітку робили на нещодавно оновленому перехресті проспекту Соборного і вулиці Української – біля колишнього ресторану «Лахті». Так само оновлювали перехрестя проспекту із бульваром Шевченка.

Холодний пластик дійсно тримається краще за фарбу. Але вже за декілька тижнів було помітно, що він втратив яскравість. Хоча виробники і численні продавці пишуть про стійкість покриття протягом щонайменше трьох років, на перехресті Соборного-Української уже за декілька тижнів почали вимальовуватися камінчики.

Чому так сталося? Причин може бути декілька, але найімовірніша – порушення технології. За інструкцією, пластик має наноситися на очищену суху поверхню і утворювати на ній щільний суцільний шар. Окрім того, речовину треба правильно змішати: вона має бути достатньо рідкою, щоб заповнити всі шпаринки в асфальті, але достатньо густою, щоб утворити надійний шар.

Можливо, саме тут і виникли проблеми – і покриття недостатньо добре закріпилося. Адже вже у перші дні після масштабного ремонту на перехресті було помітно, що крізь розмітку де-не-де проглядає асфальт з усім його рельєфом. Тобто шар від початку не був суцільним.

Стара добра фарба

Нанесену цьогоріч розмітку фарбою не врятували навіть сприятливі погодні умови. Вона почала стиратися. А в місцях з особливо інтенсивним рухом – на Соборному і Набережній – подекуди зникла більш ніж наполовину.

Чого коштує висока швидкість? На Соборному, який «обробили» протягом лічених днів, це видно дуже добре. Крізь свіжу фарбу вже на другий день після нанесення стало видно камінчики. При уважному огляді стало зрозуміло, що шар фарби зовсім тоненький.

А подекуди було явно порушено технологію нанесення. На свіжих полосах залишилися крапочки без фарби. Це означає, що тут були дрібні камінчики, які потім рознесли авто. А це, в свою чергу, натякає, що перед фарбуванням асфальт не очистили від пилу та дрібної фракції щебеню.

Департамент муніципального управління, згідно з Положенням про свою роботу, зобов’язаний контролювати якість того, за що платить. Гарантійні зобов’язання підрядника починають працювати з моменту підписання акту виконаних робіт на кожну окрему ділянку дороги. Тож зараз саме час було б створити офіційну комісію і перевірити стан розмітки, яку нанесли влітку.

Чи зроблять це?

Будемо спостерігати.

Валентин Гармаш-Кравець

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Познайомився. Створив спочатку враження впливої людини, а потім – проблеми. Які сам і запропонував вирішити. Слідство стверджує: народний депутат Євгеній Шевченко імітував затримки вантажів на білорусько-українському кордоні, щоб отримати гроші за «правову підтримку» 

ЗЦР розповідає нюанси нового епізоду з пригод Євгенія Шевченка: що саме криється за підозрою депутата в шахрайстві. 

Восени 2021 року Шевченко організував поїздку українських агровиробників до Мінська за сприяння посольства Республіки Білорусь в Україні. Там вони зустрічались із керівництвом білоруського державного концерну «Белнефтехим», а також представниками підпорядкованих підприємств – ВАТ «Гродно Азот»  та українського ділера ТОВ «БНХ Україна».

Зокрема, Шевченко привіз на зустріч представників української компанії ТОВ «Агрохімічна компанія «Бастіон». Компанія планувала купувати білоруські добрива у концерну «Белнефтехим» та його дочірніх підприємств.

«Бастіон» втигнув заплатити понад 437 млн гривень передоплати за продукцію «Гродно Азоту». Добрива мали вивозити у цистернах українського «Укрспецтрансгазу».

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Але невдовзі постачання зупинилося. Білоруська сторона нібито заявила, що Білоруська залізниця не дозволила перевезення через нібито невідповідність цистерн. Щоб не втратити гроші, представники «Бастіону» звернулися до нардепа Шевченка. А той запропонував «домовитися на рівні Мінська» та «допомогти узгодити дозвіл», стверджує слідство.

Як зазначено в ухвалі, за допомогу «Бастіон» перерахував 14,5 млн грн на рахунок приватного підприємця з України. Він мав «забезпечити правову підтримку» і вирішення питань із вантажем.

Підприємцем виявився ФОП Іван Євгенійович Шевченко – син народного депутата Євгенія Шевченка. Цікаво, що ФОП з КВЕДом «діяльність у сфері права» був зареєстрований у 2021 році – незадовго до білоруської поїздки нардепа.

Насправді, за даними слідства, жодні додаткові погодження для перевезення не були потрібні. Білоруська залізниця вже мала чинний дозвіл на транспортування добрив, тож історія про «заблокований вантаж» стала лише прикриттям. А 14,5 млн грн з рахунку сина депутата пішли не на правову допомогу, а на купівлю автомобілів преміумкласу.

Майно Євгенія Шевченка арештували

Суд вкотре наклав арешт на майно, пов’язане з депутатом. Зокрема, це:

• Mercedes-Benz G 63 AMG,
• BMW X5 M,
• Porsche Macan R4,
• мотоцикл Honda CB 1100SAE,
• 1/3 квартири у Києві.

Слідство встановило: все це купили незаконним шляхом вже після надходження грошей від «Бастіону», у 2022 році. І оформили на пов’язаних із Шевченком осіб – зокрема, на дружину депутата та на ФОП сина.

Контекст

Євгеній Шевченко – народний депутат, обраний від партії «Слуга народу» у 2019 році у 76 окрузі (Вознесенівський і Хортицький райони Запоріжжя). У 2021 році він став відомим після зустрічі з Олександром Лукашенком у Мінську, де обговорював «перспективи співпраці», а також завдяки епатажним погрозам у своєму телеграм-каналі. 

Рік тому нардеп був арештований за заклики до повалення влади і поширення проросійських наративів. Відтоді він перебуває під вартою. 

«Белнефтехим» і «Гродно Азот» офіційно належать державі Білорусь і підпорядковуються Раді міністрів РБ. Обидві перебувають під санкціями ЄС і США з 2021 року через підтримку режиму Лукашенка.

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!