Життя без алергії: як місту звільнитися від амброзії
У серпні розпочався період цвітіння амброзії. Це черговий виклик для містян з алергією. Ми поспілкувалися з експертом і екоактивістом Миколою Раликом та з’ясували – чи є ефективні способи боротьби з рослиною-шкідником
Коли почався сезон алергії, я не могла вийти з дому. Мені дійсно було страшно виходити, бо я розуміла, що після прогулянки мені буде дуже погано. У квартирі тримала постійно закритими вікна та двері – не провітрювала, щоб не потрапляв пилок. Постійно мила підлогу і витирала пил
Ділиться з нами своїм досвідом “сезону амброзії” Ольга. Перші прояви алергії в неї почалась в 30 років. Зазвичай недуг триває з середини серпня до закінчення вересня, кожен рік проявляється по-різному.
Історія Ольги непоодинока. Під час цвітіння амброзії вітер розносить пилок на десятки кілометрів. Тому сховатися майже неможливо. Алергія проявляється у вигляді нежитю, ускладненого носового дихання, чхання, пирхоти в горлі, свербіння в очах, сльозотечі, кашлю. І навіть у симптомах бронхіальної астми.
Ольга додає, що протиалергічні препарати лише полегшують стан, але не виліковують захворювання. На алергію страждають й інші члени сімʼї нашої героїні – мати, сестра і син. У матері це згодом переросло в астму.
Одного разу, в період алергії, я пішла на Анголенко (нині Базарна – ред.) по продукти. Почувала себе хворою, не сконцентрованою, і в мене вкрали телефон. Думаю, що якби не алергія, я б вчасно помітила це та зреагувала
Наразі Ольга вже рік проживає в Києві. Після переїзду не випила жодної пігулки від алергії. На думку жінки, у столиці амброзії набагато менше. Водночас сину переїзд не допоміг – тільки полегшив перебіг захворювання.
Цифри говорять
За даними центрів первинної медико-санітарної допомоги, з 2019 по 2023 рік кількість осіб з алергічними хворобами зросла з 730 до 2 824.
Екоактивісти вважають, що за останні 5 років кількість скарг на алергічні хвороби може бути більшою. Особливо якщо перерахувати ці показники на 100 000 мешканців. Однак голова екологічної комісії Надія Севальнєва стверджує, що “алергічна статистика” – завищена та не показова. Оскільки алгоритм збору такої інформації є недосконалим.
Борітеся й поборете?
Попри численні заклики до боротьби з амброзією та інформаційні кампанії, ситуація у Запоріжжі погіршується. Екоактивіст та засновник ініціативи “Запоріжжя без амброзії” Микола Ралик стверджує, що причиною тому є неправильні методи її “викорінення”.
Наприклад, косіння лише обмежує ріст та кількість насіння рослини. Водночас це призводить до поступового збільшення кількості амброзії. Тому для боротьби з рослиною-шкідником підходять лише виривання, висапування, переорювання та знищення хімією. Саме такі методи передбачають остаточне припинення розвитку рослини.
Микола Ралик має власний досвід боротьби з амброзією. Розповідає, що у попередні роки займався знищенням рослини на території загальною площею 50 га вручну (а це – приблизно площа 70 футбольних полів). Екоактивіст помітив, що кількість амброзії зменшується з кожним роком, а роботи займають все менше часу.
Водночас додає, що міськрада не підтримує виривання амброзії вручну. Адже не розуміє, як правильно визначити розцінку такої роботи. Для порівняння, на одній ураженій території може бути мільйон рослин, а на іншій лише 20. А це різні кошти, тож виникають корупційні ризики.
Можна помножити години (роботи – ред.) на зарплату, додати 20% накладних витрат на керівництво процесом, і ми отримаємо можливі витрати для ручного знищення амброзії. Але виривати амброзію там, де зарослі – це дуже дорого
Також активіст припускає, що з 2020 року хімічні засоби боротьби майже не використовують. Хоча на сильно заражених територіях ефективним є саме такий спосіб. Тоді застосовуються препарати на основі бішофіту (водного хлориду магнію).
Таким чином, на великих, сильно уражених ділянках слід використовувати хімічні засоби. На менш уражених – виривання, висапування або переорювання. І в обох випадках – за адекватно розробленими нормами та встановленими цінами робіт.
Пил(ок) в очі
Ще одна проблема – наразі відсутні ефективні маркери “успішності” боротьби з амброзією. Раніше намагалися оцінювати кількість пилку амброзії в 1 м3 повітря. При його збільшенні міська влада пояснювала: пилок “навіяло” з-за міста. А маркер “звернення до лікарень” зі скаргами на алергію, як ми згадували, екокомісія вважає некоректним.
Однак в законі головний критерій – кількість уражених територій (або “вільних” від амброзії).
Амброзія на території або є (хоч одна), або її немає. І треба добиватися, щоб влада публікувала карти територій, де її немає зовсім в поточному сезоні. Немає амброзії – немає нового насіння. Значить, кількість пророслої амброзії буде зменшуватись щорічно до тих пір, поки вона майже припинить своє проростання. На таких територіях знищення зміниться на спостереження
У 2005 році була прийнята загальнодержавна концепція знищення амброзії, де на папері запланували позбутися рослини-шкідника. Але для втілення концепції було закладено замало коштів. Тому з того часу нічого й не змінилося. Хоча, на думку Миколи Ралика, принципи концепції були прописані правильно.
У 2016 році запорізька міськрада також затвердила подібну програму. Громадськість (зокрема, ті, хто страждає від алергії) не відчула ефективності від її реалізації.
Також немає й статистики витрат на боротьбу з амброзією, хоч Микола Ралик вважає, що вона дуже потрібна.
Думаю, що це робиться спеціально, щоб мати можливість збільшувати витрати до космічних цифр. Наприклад, покоси трави в сусідній Дніпропетровській області рідко досягають 2,2 грн/м2 (з вивозом), а у нас досягають до 4,0 грн/м2 лише в Олександрівському районі
На скаргу до райадміністрації з вимогою повернути кошти громаді та перенаправити їх на боротьбу з амброзією екоактивіст відповіді не отримав.
Тоді можна було б порівнювати витрати на 1 м2 територій в різних районах. Надалі брати пояснення як з тих районів, де ціна лідирує, щоб дати “по шапці”. Так і з тих районів, де ціна мінімальна, щоб вони поділились досвідом ефективного використання коштів
До прикладу, запорізьке КП “Зененбуд” косить газони приблизно по 1,7 грн/м2. Микола Ралик додає, що підприємство прозвітувало про початок хімічної боротьби з амброзією найближчим часом.
Критерій успіху
Попри все, Микола Ралик впевнений, що шлях ефективної боротьби з амброзією існує. Він полягає в прозорості дій міської влади і фокусі на контролі з боку громади.
Це означає, що міськрада має опублікувати карту уражених і знезаражених територій міста, на кшталт розробленої екоактивістом нижче. Надалі люди зможуть перевірити зазначені території.
Якщо дані неправдиві, містяни будуть вимагати покарання тих посадовців, які в цю карту записали брехню. Щоб стимулювати посадовців писати в неї тільки правду. Тоді вже на наступний рік розпорядники коштів мають першочергово витратити їх на ті території, де знищували амброзію торік
Решту коштів слід витратити на розширення знезаражених територій. Якщо на “старих” територіях з’явиться амброзія, то громадськість може вимагати притягнення до відповідальності осіб, які це допустили. У такий спосіб на боротьбу з амброзією піде в 1,5 рази менше коштів, ніж минулого року, твердить Микола Ралик.
На думку Миколи Ралика, міськрада має досягти сталої “відсутності” амброзії протягом 5-7 років на кожній ураженій території. Тоді витрати на забезпечення повного знищення впадуть до мінімуму. Надалі потрібно лише організувати спостереження за всіма знезараженими територіями в місті. Мета – виявлення та виривання поодиноких особин амброзії. Микола Ралик зазначає, що тільки спостережння коштуватиме Запоріжжю орієнтовно 500 тисяч гривень на рік, якщо охопити території всіх форм власності. Знезараження територій – це додаткові кошти.
Тим паче, що появу амброзії на тій чи іншій території можливо прогнозувати – за виключенням найпершої рослини. Спочатку на територію попадає одна або кілька насінин. Наприклад, з птахами, потоками води, колесами авто, завозиться з ґрунтом тощо. Потім це насіння проростає, і кожен новий кущ може дати до 100 000 насінин.
Активні зарості амброзії спостерігаються на територіях, де вирощували раніше соняшник (насіння амброзії дозріває разом з соняшником). А найбільше буяння рослини-шкідника в межах міста – місця покосу газонів з кінця серпня до початку вересня. Бо косою насіння розкидається по всій території. І там, де були земляні роботи або привезли ґрунт з інших місць та не знищили після цього амброзію.
Якщо знайти першу рослину і вирвати її, то в майбутньому масових проростань амброзії не буде. А якщо один раз допустити, щоб рослина проросла і дала насіння, то потім 5 років на цьому місці буде постійно проростати амброзія. І ще 30 років вона може проростати масово або окремими рослинами, якщо будуть проводитися земляні роботи
Рішення завжди є
Микола Ралик повідомив, що наразі депутат Павло Варванський розробив зміни до програми боротьби з амброзією. Ці зміни можуть суттєво збільшити ефективність використання грошей громади для знищення рослини-шкідника. Наразі тривають консультації з іншими депутатами щодо основних тез. Тому зміни до програми буде оприлюднено згодом.
Амброзія – не лише проблема українського степу, зокрема, Запоріжжя. Це проблема всього світу. Принаймні була – певний час.
До прикладу, в Берліні кількість амброзії тримають на такому рівні, що її важко знайти в місті. При цьому кількість пилку може сягати лише 10 одиниць в 1 м3 повітря за 1-2 дні сезону цвітіння.
Координаторка “Екокоаліції Запоріжжя” Тетяна Ярмохіна мала нагоду відвідати деякі польські міста та не знайшла там рослин-шкідників. А кілька років тому, під час візиту до Угорщини, Микола Ралик не побачив на узбіччях доріг жодного куща амброзії, хоча в полях її було багато.
Тому і Запоріжжя має змогу стати на шлях очищення від рослини-алергена.
Обговорення