Якими будуть парки і сквери Запоріжжя – нова концепція. Колонка Вікторії Чикалової
Як буде виглядати парк поруч із вашим будинком? Із високою імовірністю – так, як це буде записано у новій програмі розвитку зелених зон. Її мають затвердити 15 квітня на сесії міськради. Документ працюватиме багато років – і після закінчення війни теж, тому має неабияке значення. Представниця ЗЦР у робочій групі, яка створила програму, Вікторія Чикалова, розповідає про плюси і мінуси нового документу. Далі – текст Вікторії
На квітневу сесію влада виносить програму, що має впорядкувати поводження з нашими зеленими зонами, під назвою «Природа, культура, дозвілля».
Документ пройшов довгу історію розробки. Першу версію створили всередині Управління екологічної безпеки міської ради із залученням науковців Хортицької національної академії.
Втім, було зрозуміло, що він не є цілісною концепцією розвитку навіть за структурою. В основному він був присвячений адаптації зелених насаджень до зміни клімату: новим видам рослин, які можна використовувати у парках і скверах Запоріжжя.
Практично випадково документ потрапив до громадськості, яка була обурена тим, що правила створення спільних зон визначають кулуарно, без обговорення.
Створення робочої групи за участі громадських експертів – це давно вже окрема історія. Зрештою, це було зроблено – і вже на першому засіданні керівник робочої групи, заступник міського голови Андрій П’ятницький запропонував нам створити власний документ до наступної наради.
Завдання амбітне, але ми це зробили. Презентована структура Концепції розвитку зеленого простору отримала теплу підтримку і важливі правки від Тетяни Жавжарової: концепція має бути не просто про зелені зони. Мова має йти про зелено-блакитний простір, що включатиме й воду.
Але попереду було ще декілька місяців роботи. Боротьба за кожну правку була відчайдушною. Всі незручні для влади пункти вносилися з третього-п’ятого разу.
Головна причина – різниця в підходах влади і громади.
Громадські організації «Екосенс», «СпільноHUB», ЗЦР наполягали на партисипативному підході: громада має брати участь. Влада намагалася уникнути партисипації навіть на етапі створення документа.
Менш із тим, на сесію іде документ, який розглядає значно ширше коло питань, ніж перша версія.
Участь громади у розвитку зелено-блакитних просторів
Як уже було вказано вище, саме цей пункт викликав найбільші розходження. Ось варіант, який пропонували громадські організації:
«Партисипативний підхід та соціологічні дослідження
Зелені території є спільним ресурсом територіальної громади. Кожна з них має власну специфіку та основну цільову аудиторію.
Формування ідей та концепцій реконструкції чи створення нових зелених зон має відбуватися через відкриті стратегічні сесії, воркшопи, круглі столи та інші форми публічного обговорення із залученням мешканців і профільних стейкхолдерів.
Результатом таких обговорень стають концептуальні напрацювання, які виносяться на подальше соціологічне дослідження з метою перевірки суспільної підтримки та збору зворотного зв’язку.
Врахування отриманих даних дозволяє сформувати обґрунтоване технічне завдання на проєктування реконструкції або створення нових територій.
Такий підхід:
- зменшує рівень конфліктності між громадою та міською владою;
- підвищує довіру до рішень органів місцевого самоврядування;
- створює передумови для залучення бізнесу, меценатів, спонсорів та грантових програм;
- формує відповідальне ставлення мешканців до збереження і розвитку зелених зон.»
А ось варіант, який заклали у проєкт рішення:
«Соціологічні дослідження, залучення містян.
До розробки проєкту реконструкції або будівництва парку чи скверу необхідно мати прогностичну модель території.
У визначенні бачення, яким саме повинен бути міський парк або сквер, має застосовуватися науковий, а саме соціологічний підхід.
Необхідно отримати думку мешканців певного району, де розташований парк чи сквер, про їх потреби, побажання, бачення розвитку інфраструктури конкретного парку чи скверу.
Урахування отриманих даних дозволить сформулювати обґрунтоване завдання на проєктування реконструкції або створення нових парків та скверів.
Городяни конкретної місцевості мають бачити, як їх побажання, висловлені під час соціологічного дослідження, втілюються у життя при реалізації проєкту реконструкції або будівництва.
Такий підхід знизить рівень конфліктності між мешканцями міста та міською владою. Городяни мають відігравати роль безпосереднього інструменту впливу на формування комфортної інфраструктури у місці їх мешкання.»
Чому такий варіант не є вірним?
Містяни зазвичай не мають готового рішення щодо парку чи скверу – для них будь-який благоустрій краще ніж занедбаність. Крім того, вони не знають технічних нюансів. Так соціологічним опитуванням можна отримати підтримку, наприклад, на будівництво дитячих майданчиків без проєкту, які постійно ламаються, травмують дітей і коштують в рази більше за ринкову вартість
Ось що говорить із цього приводу депутатка Катерина Звєрєва:
Ідея соціологічних опитувань правильна, але зараз вона виглядає як формальність. Місто вже неодноразово проводило громадські обговорення, але їх результати не впливали на рішення. Я була на обговореннях щодо ремонту парку Металургів – позиції мешканців і зауваження не врахували. У сквері Митців ситуацію вдалося змінити лише через конфлікт, а не завдяки нормальній процедурі. В інших випадках взагалі використовується адмінресурс – збір підписів у школах за те, що треба владі.
Реальна участь громади, а не «одобрямс» владних ідей – це залучення тих, кому не шкода власного часу і тих, хто має достатньо знань для осмислення функціонування зеленої зони ще на рівні ідеї. З напрацювань роблять концепцію, а вже цей матеріал досліджують через опитування. Це важливо для того, щоб територія одразу мала цільову аудиторію підтримки, яка користуватиметься нею за обраним сценарієм-концепцією.
Але чиновникам більше подобається створювати простори під свою мотивацію: дороговартісна реконструкція, багаторазові висадки дерев і однорічних рослин, вартість яких важко відстежити.
До речі, в документі є окрема Дорожня карта для створення нових зелених просторів. Але у ній будь-яке обговорення з громадськістю… відсутнє зовсім.
Безпека у спільних просторах Запоріжжя
В основних засадах розвитку, завдяки підтримці Наталії Бабенко (ГО «Колорит»), Тетяни Жавжарової та ГО «Екосенс», з’явився прописаний нами розділ «Безпека».
Щоправда, його урізали. Ось варіант, який пропонували ми:
«В умовах сучасних викликів питання безпеки на зелених територіях є пріоритетним.
Під час реконструкції та створення нових просторів необхідно:
- передбачати укриття або визначати найближчі місця захисту в зонах масового перебування людей;
- встановлювати відповідні інформаційні вказівники;
- використовувати сертифіковані, безпечні та вандалостійкі конструкції й елементи благоустрою;
- закладати вимоги безпеки безпосередньо в технічні завдання та проєктні рішення кожної зеленої зони.
Комплексний підхід до безпеки дозволяє запобігати надзвичайним ситуаціям та мінімізувати ризики ще на етапі планування.»
Але у документ пішов такий варіант:
«Питання безпеки на територіях парків та скверів є важливим в умовах
сучасних викликів.
Створення безпечних умов має поєднувати фізичний захист та інформаційну готовність тих, хто перебуває на цих територіях.
Необхідно передбачати укриття або визначати найближчі місця захисту, встановлюючи відповідні інформаційні вказівки.
Впровадження укриттів у ландшафт парків та скверів має базуватися на принципах непомітності, функціональності та інклюзивності. Захисні споруди мають бути інтегровані так, щоб вони не порушували естетику зеленої зони та могли використовуватися у мирний час.
Втілення укриття у ландшафт парків та скверів – це сучасний архітектурний виклик, що поєднує безпеку з естетикою громадського простору. Основним підходом є природоорієнтована архітектура, де захисна споруда перестає бути візуально чужорідним об’єктом.»
Другий варіант ніби і довший. Але з нього непомітно зникла важлива вимога: закладати умови безпеки прямо в проєкти реконструкції спільних просторів, а також вимога використання сертифікованого обладнання.
Чому це важливо? Запоріжжя вже бачить приклади того, як створення зон відпочинку без проєктів і на незрозумілому обладнанні призводить до небезпеки для дітей. Ось декілька фото із облаштованих у минулому році дитячих майданчиків:
«Ні» проєктам просторів і голосування на сесії за троянди
Окремо в програмі виділені дитячі і спортивні майданчики. Громадськість наполягала на тому, що такі ділянки мають створюватись виключно після створення проєктних рішень, з використанням сертифікованих елементів.
Влада прибрала цей нюанс.
В програмі відсутні базові речі: вимоги до проєктної документації нових просторів, технагляду, сертифікованих матеріалів і безпеки. Ми вже маємо приклади дорогих майданчиків без проєктів, які швидко стають небезпечними. Якщо цей документ ухвалювати, в ньому має бути чітко прописано: обов’язковість врахування думки громади з публічним звітом, що саме враховано, прозоре доопрацювання проєктів і жорсткі стандарти якості та безпеки. Інакше це декларація без реальних змін.
Натомість під тиском громадськості в документ вдалося втиснути елементи парків для домашніх тварин: урни для екскрементів, стійки з пакетами для прибирання, майданчики для вигулу. Це перемога!
У засадах розвитку залишився значний перелік рекомендованих для висадки у новому кліматі рослин. Інші не є забороненими, і ландшафтні дизайнери можуть обрати їх.
Але уявімо, що проектується нова територія на конкурс. Зрозуміло, ландшафтний дизайнер обере рослини з переліку. Таким чином, із наших парків можуть поступово зникати бузок, троянди, горобини, які нещодавно знов висадили рідні загиблих героїв в парку Тарасова.
Правильно було б розпочати створення довідника на сайті, внести туди ці рослини і постійно додавати все те, що подобається містянам і владі – і відповідає кліматичним змінам. А зараз, щоб додати рослину в рекомендований список, доведеться голосувати за це на сесії.
Віктория Чикалова, маркетолог, підприємець, директорка КП «Дубовий гай» в 2014-2016 роках
Обговорення