Трамп, олігархи та надра: згадуємо скандали та інтриги за корисні копалини Запоріжжя

Мітинги на тисячі людей і внутрішньопартійна боротьба. Бурхливі взаємні звинувачення в корупції та тихе «перетравлювання» в бюрократичних нетрях. Щось цінне лежить в десятках чи сотнях метрів під нашими ногами, а згори над скарбами вирує запорізька політика

Перемовини з Дональдом Трампом змусили українців пригадати, що ж у них є цінного з корисних копалин. Поки політики домовляються, ми вирішили нагадати, що лежить у глибинах Запорізької області – і які політики та бізнесмени змагалися за нього у різні часи. 

Спойлер: принаймні одне рідкісноземельне родовище у нас є – але, на жаль, на ТОТ.

Наші колеги з «Суспільного» вже випустили матеріал про загальні обсяги корисних копалин Запорізької області. За їх даними, найбільше у нас запасів залізної (2,75 млрд тонн), марганцевої (1,57 млрд тонн) та апатитової руди (859 млн тонн). Також маємо близько 970 млн тонн покладів будівельного каменю різних видів. 

Інвестиційний атлас надрокористувача, скріншот «Суспільного»

А тепер – детальніше про різні родовища та історії навколо них.

Підконтрольна територія

Залізна руда: Оріхово-Гуляйпільська група родовищ, що входить до Приазовського залізорудного району. 

Першою, хто у 2008-2010 роках намагався почати розробку поряд із Оріховом, була «Донецьксталь», також відома як Донецький металургійний завод. Інтереси підприємства лобіював тодішній голова Запорізької облради від Партії регіонів Олександр Нефьодов. 

Втім, із приходом до влади Віктора Януковича «регіонал з’їв регіонала». Новопризначений голова ОДА Борис Петров домігся швидкої відставки Нефьодова з посади голови облради. Заразом померла і тема з Оріхівським родовищем. 

За два роки після цього почалися «захОди» до сусіднього родовища під Гуляйполем. Спочатку обласна рада схвалила дозвіл на розробку для ТОВ «Гайчурський ГОК». Половина фірми належала держкомпанії «Надра України», а друга половина, через британські компанії, – Юрію «Єнакієвському» Іванющенко, давньому другу Януковича і тодішньому куратору багатьох сфер тіньової економіки.

Але ситуація не влаштувала місцеву громаду – і, знов-таки, інше крило регіоналів. Тодішній голова ОДА Олександр Пеклушенко, згодом відомий розгоном запорізького Майдана, активно доклався до блокування фірми, звинувативши її в недостатній комунікації з громадою. Після масових протестів навесні 2013 року дозвіл скасували.

Каолін: родовище поруч із Вільнянськом. Видобуток каолінової глини веде Біляївський збагачувальний комбінат. Тут розгорнулася, мабуть, одна з найпублічніших баталій, яку могли спостерігати запоріжці у 2018-2021 роках. Адже вирувала вона вже у соцмережах, із залученням віп-учасників – голови ОДА Костянтина Бриля і нардепа Вадима Кривохатька. Конфлікт включав численні судові позови і блокування техніки. 

Після трьох років суперечок запуск виробництва відбувся у 2021 році – попри спротив місцевих активістів. На їх думку, підприємців цікавлять насамперед радіоактивні елементи в місцевій породі – уран, торій, цирконій. Проблему складає й те, що забруднені відходи можуть потрапити до Дніпра через річку Вільнянку.

До речі, про можливу радіоактивність залізних руд казали й мешканці Оріхова і Гуляйполя, коли розмова заходила про видобуток на їх землях.  

Марганець: родовище біля Степногірська. Розробляти його почали ще за радянських часів, а потім різко припинили. 

Мало хто знає, що у 2010-х роках історія з марганцем отримала продовження. За часів Віктора Януковича «смотрящій» Євген Анісімов отримав на свою фірму «Будівельник-2007» дозвіл на видобуток марганцевих руд на тому ж самому родовищі. Лояльний голова ОДА, вже згаданий Олександр Пеклушенко, в 2012 році погодив відведення під цей видобуток близько 230 гектарів землі на південний схід від Степногірська. 

Формальними власниками «Будівельника-2007» значилися невідома китайська фірма й американська “порожня” фірма, зареєстрована на Анісімова. Протягом наступних восьми років навколо фірми тривали численні суди задля повернення землі і оскарження документів. Лише у 2023-му Держгеонадра анулювали дозвіл фірмі. 

На тимчасово окупованих територіях

Залізна руда: вже згаданий Білозерський залізорудний район і місто Дніпрорудне, яке виросло довкола видобутку і обробки руди. А також Куксунгурська група родовищ в Приморському і Приазовському районах, яку так і не почали розробляти, і взагалі востаннє згадували ще в нульових. Тоді про плани її розробки оголошувала «Запоріжсталь» – ще за старих власників. Зараз окупанти проводять видобуток залізної руди під Дніпрорудним.

Газ: Приазовське газове родовище, розташоване на південь від Мелітополя. Його розвідку робили ще в радянські часи. Але інтерес до продовження робіт виникав відносно нещодавно – у 2018 році. 

Тоді головою ОДА був вже згаданий Костянтин Бриль. А його помічник Артем Тараненко виявився власником фірми «Азовнафтогаз», яка отримала геологічну інформацію до родовища. «Отримання геологічної інформації» було тоді першим кроком до дозволів на розробку. Але далі справа не пішла. 

Рідкісноземельні метали: єдине, про яке можна чітко щось сказати – Новополтавське родовище. Або Новополтавське комплексне апатит-рідкісноземельно-ніобієве родовище, як його коректно назвати мовою геологів. Там є стронцій, ніобій і ще чимало цінних елементів.

За своїм виглядом родовище – це довга вузька лінза, десь до 13 кілометрів в довжину і до двох кілометрів в ширину. Родовище витягнулося від південної околиці окупованої Чернігівки до села Григорівка.

Чому ж це все досі не видобувалося?

Видобуток корисних копалин – це дуже великі витрати на старті. Треба вкладатися в розвідку, щоб чітко визначити, де і на якій глибині пролягають рудоносні горизонти. Прибуток починається лише за декілька років.

В Україні ситуація ускладнюється ще й великою кількістю погоджуючих інстанцій та опором місцевих громад. Тому лише два з описаних нами родовищ розробляються: каолін під Вільнянськом та залізна руда під Дніпрорудним.

Сергій Сидоров

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!