Про запорізьку відбудову – без «рожевих поні», але з антикорупціонерами: форум ГО «Народний захист» і ЗЦР
Будівництвом запорізьких «підземних шкіл» зацікавилося Бюро економічної безпеки. Місто залишиться без укриття за 15 мільярдів для всієї Бабурки. А шановних київських гостей використовують як «прикриття» для неготових об’єктів. Але з безбар’єрністю справи покращуються. Про це говорили на форумі «Досвід реалізації проєктів відбудови/відновлення в Україні», який організували громадські організації «Народний захист» і «Запорізький центр розслідувань».
Давати місту гроші будуть по-новому, а «фолаут-укриття» відправлять до комори
Правила гри у державних фінансах змінюються. Щоб отримати кошти з держбюджета, кожне місто має спочатку створити трирічний План пріоритетних публічних інвестицій. Про це розповіла Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця і координаторка проєктів в Інституті економічних досліджень. Саме він є донором роботи ЗЦР з моніторингу відбудови.
У трирічний план збирають загальні показники: скільки будинків хоче відремонтувати місто, скільки квадратних метрів доріг треба оновити, які школи переоблаштувати тощо. На наступній фазі має проходити відбір конкретних об’єктів та проєктів, на які «підуть» ці квадратні метри та інші планові показники. Паралельно міська влада має шукати гроші – субвенції або донорів.
У Запоріжжі План пріоритетних інвестицій вже створили. ЗЦР нещодавно писав, чого у ньому бракує.
І саме реальні об’єкти, обрані під публічні інвестиції, залишаться на платформі Dream. На них будуть дивитися в міністерствах, на конференціях і презентаціях.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!
Це фактично перекреслює чималу частину роботи чиновників за попередній рік роботи запорізького Dream’а. Тоді посадовці сумлінно наповнювали платформу сотнями проєктів, ніби виконуючи нормативи. Так і з’явилися плани за 15 мільярдів зробити в Хортицькому районі мережу протирадіаційних укриттів, у яку можна сховати всіх мешканців району. Або за третину мільярда капітально відремонтувати готель «Україна» і зробити в ньому хаб для бізнес-конференцій.
За словами Олександри Бетлій, усі ці «повітряні замки» або взагалі видалять з Dream, або покладуть до розділу-архіву.
«Підземні школи»: красиві стрічки і гучні вентилятори…
Міністр у «підземній школі» не гарантує, що дітям буде комфортно у ній вчитися. Хоча в цілому і батьки, і діти задоволені тим, що очне навчання відновилося, на практиці стало видно неприємні нюанси.
Перерізанням стрічок освячується запуск ПРУ, які не здані в експлуатацію. Вони здаються за два-три місяці після початку фактичного використання. Весь цей час ПРУ перебуває на балансі замовника, ДП «МДЗО». Але витрати – електрика, прибирання – це вже гроші школи, яка ніяк не отримає приміщення на баланс. І, відповідно, насправді не має права витрачати на нього кошти. Згодом прийде Держаудитслужба і зафіксує це як порушення.
Крім фінансових питань, є й негаразди, які можуть призвести до проблем зі здоров’ям учнів.
Зараз ми в комісії з освіти міськради бачимо в шкільних укриттях значні проблеми з вентиляцією. Насамперед я кажу про найпростіші укриття, які поспіхом робили в 2023-2024 роках на базі старих шкільних підвалів. Але проблеми є і у «підземних школах». Вентиляційних установок просто «не вистачає» на таке навантаження. А десь вентиляція просто надто гучна, і вчителька її виключає, бо інакше неможливо проводити урок.
Облаштуванню укриттів для освіти в цілому бракує системності, підкреслює Катерина Звєрєва. Вибір пріоритетів і об’єктів проходить в ручному режимі. Зрештою, як і планування розвитку Запоріжжя в цілому. Сенси для міста визначає 2-3 людини – а потім про це можна зробити сувеніри.
Якщо зважати на те, що «підземні школи», технікуми, дитсадки будуть з’являтися у Запоріжжі і надалі, то системне мислення явно потрібне.
Якщо ми подивимось на плани міської влади, які зафіксовані в трирічному Плані публічних інвестицій, то побачимо там наміри довести кількість підземних шкіл до 31-ї на все Запоріжжя. І тому ми як громадський актив повинні вимагати від влади покращувати «базовий проєкт» цих підземних шкіл.
…і гроші на все це
Зараз у Запоріжжі триває десять проваджень щодо розкрадання коштів на об’єктах відновлення. Про це розповів прокурор Запорізької обласної прокуратури, заступник начальника управління нагляду за додержанням органами Національної поліції законодавства Віктор Приходько. Зокрема, він повідомив про кримінальне провадження щодо відбудови на Запорізькій 2-А, де вже оголосили підозру колишньому директору підрядника.
ПРУ теж «генерують» кримінальні повадження. Керівник ЗЦР Сергій Сидоров згадав про справу, яку зараз розслідує Бюро економічної безпеки з Києва. БЕБ зацікавилося цінами на будівельні матеріали, які використовували для «підземних шкіл». Детективи структури мають доступ до податкових декларацій і банківської таємниці, тож результати можуть бути цікавими. До речі, про ці зловживання писав і ЗЦР – і подавав заяви до правоохоронних органів.
Як говорить Віктор Приходько, на заваді стає розтягнутість проєктів. Поки відбудова багатоповерхівки не завершена, не можна точно заявити, що якісь роботи не виконані, а гроші переплачені. Так само до завершення будівництва не можна проводити його експертизу. Крім того, роботи розпорошують на декілька актів, що теж ускладнює їх перевірку. Але ми нарешті бачимо, що справи у галузі починають з’являтися.
Пороги, пандуси і квіти
І ГО «Народний захист», і ЗЦР досліджували безбар’єрність та інклюзивність об’єктів відновлення – і обстріляних багатоповерхівок, і «підземних шкіл», які роблять з нуля. Другий варіант виявився кращим.
Якщо подивитися на ПРУ-«підземні школи», то там є і тактильна плитка на доріжках, і зручні двері, і сходи достатніх розмірів з подвійними перилами, і ліфт із коректними габаритами.
Головним викликом для інклюзивності освітніх укриттів став… поріг. Невеличкий поріг заввишки 2-3 сантиметри, який, попри все, неможливо перемогти і видалити з креслень проектантів. Він з’являється і на шляху до ліфта, і в приміщеннях, і при вході до універсальної туалетної кабіни. При цьому сама кабіна може бути ідеальна – хіба що гачків для одягу бракуватиме.
А от коли відновлюють багатоповерхівки після обстрілів, то тут результат не такий втішний: багато що зробити просто фізично неможливо.
У старих будинках не зробиш нові інклюзивні сходи із сучасними розмірами. І навіть коли йдеться про дев’ятиповерхову «панельку» з ліфтом, у стару шахту неможливо «вписати» сучасний ліфт необхідних габаритів.
Але принаймні простір довкола під’їзду можна робити дружнім до людей. На жаль, і це відбувається не всюди. Так, запорізькі будівельники вже засвоїли заниження бордюрів «в нуль». Але при цьому не передбачають пандуси – бо вони завеликі і задовгі, щоб вписувати їх у простір між сходами під’їзду та проїздом перед будинком.
Тротуари там, де роботи вже виконані, можуть бути завузькі для крісла колісного. Хоча розшити їх можна було за рахунок палісадніка.
До речі, провести заміри усіх цих параметрів буває нескладно. Значно складніше добитися, щоб тебе пустили на об’єкт. Часто дослідників «футболять» між фактичним керівником установи, яку відбудовують, підрядником, орендарем, іншими структурами. А кудись просто не пускають, бо тривають невеликі завершальні роботи – штибу тих самих гачків у туалеті.
Про енергоефективність і автономність
У сучасному будівництві енергоефективність не вичерпується фасадом з утепленням. Це ще й індивідуальний тепловий пункт, який може регулювати подачу теплоносія в батареї будинку з урахуванням погоди. Але серед багатоповерхівок, які зараз відновлюють, новий ІТП передбачений лише в половині випадків.
Якщо казати про школи, то тут є проблемою їхня автономність у разі вимкнень. Це вже перевіряли під час відключення електрики в одному з районів міста. Коли в ПРУ запрацював «штатний» генератор, то виявилося, що його вистачає лише на систему освітлення. А на вентиляцію вже ні. І так, в автономному режимі генератор великого ПРУ витрачає чимало палива, але в проєктній документації немає згадок про хоч якісь баки для зберігання резервів.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Прозора відбудова Запоріжжя», що реалізується в межах субгранту проєкту «Контроль витрат на відновлення», за підтримки ЄС. Зміст публікації є виключною відповідальністю ЗЦР і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
Обговорення