Пережити ракетну атаку та не зупинитися: в Запоріжжі працює притулок для котів

На Правому березі Запоріжжя існує приватний притулок для котів під назвою “Лессі”. Як часто буває в історіях притулків, все починалося з однієї кішки. Про складності зооволонтерства та про те, як тварини пережили “прильот”, який стався поруч – у нашому матеріалі

Притулок Lessi cats існує вже 9 років. Його очільниця та єдина працівниця – запоріжанка Марина, яка назвала заклад на честь найпершої кішки, яку підібрала на вулиці.

— Спочатку була одна кішка, а потім “понеслося”, – розповідає жінка. – Другу на трасі підібрала, третю від собак відбила. Якось так все і починалося. А зараз їх у мене 60, і кожна має ім’я, на яке відзивається, і кожна та кожний з них – особистість зі своїм характером. Це взагалі дивно для мене, бо я завжди більше любила собак, а коти вважалися чимось несерйозним.

Коти та кішки з’являлися у Марини звідусіль: якихось вона підбирала самостійно, бо ставало шкода, якихось довелося забирати від сумних обставин життя:

— Є кішка, яку довелося взяти, бо її хазяїн любив “закласти за комірець”, і тому не доглядав за нею, вона була у поганому стані. Когось просто викинули на вулицю. Це стандартні історії, звісно, але це життя.

Є у притулку і кіт з прифронтової території – Кам’янського, що знаходиться у Василівському районі.

— Не те щоб це цікава історія: просто звідти через постійні обстріли виїздила жінка, вивезла кількох тварин. І так цей кіт у мене залишився, – розповідає власниця притулку. 

Марина разом із кішками живе в приватному секторі, тому проблем із сусідами не має. Хоча, як і будь-який зооволонтер, має сумну історію, пов’язану із людьми, яким не надто подобається сусідство із великою кількістю тварин:

— Є у нас неподалеку чоловік, який тримає голубів. Одну кішку він вбив, в іншу вистрелив, у неї куля в оці застрягла. Звісно, я викликала поліцію, написала заяву, був протокол. Але, звісно ж, нічого йому за це не було. Втім, сусід зрозумів, що більше так робити не треба.

Всіх своїх тварин Марина стерилізує та каструє. Розповідає, що раніше, коли притулок тільки зароджувався, від відсутності грошей та досвіду кілька разів зверталася до ветеринара, який робив це безкоштовно. Але це призвело до недобрих наслідків: одній з кішок він зашив розріз від стерилізації… волосінню.

— Зараз я, звісно, більше туди не воджу тварин. Хай би як важко не було із грошима – здоров’я тварин у мене на першому місці, – каже жінка. – Так, доводиться годувати їх не кормом преміумкласу, бо це дорого, але з усім тим, коли в мене є можливість їх побалувати – я це роблю.

“ПРИЛЬОТ” 

На жаль, тваринам і самій Марині довелося дуже близько стикнутися із ракетною атакою росіян на Запоріжжя. 21 листопада армія Росії завдала ракетного удару по місту. На щастя, в той раз обійшлося без загиблих, але за офіційною інформацією постраждав 21 будинок приватного сектору, в тому числі – будівля, в якій живе пані Марина із мешканцями притулку:

— Я сиділа в будинку тоді, коти всі спали разом, бо це вже був вечір. Спочатку навіть не зрозуміла, що сталося, такий був шок. Здавалося, що будинок разом із фундаментом складеться. Посуд у шафі підстрибнув. Коти перелякалися, як почали вилітати з дому. Просто уявіть собі: 60 котів несеться, вони не вписуються у повороти, панікують.

Трохи пізніше всі тварини повернулися в будинок. Зооволонтерка розповідає, що ходила навколо дому, аби зібрати котів докупи, перераховувала їх кілька разів, але через нерви постійно виходила різна кількість.

У будинку Марини відкрилися всі двері, зі стелі посипалася штукатурка, вилетіли деякі вікна. Втім, попри це, жінка не стала звертатися по допомогу до влади міста. Каже, що звикла завжди справлятися сама із проблемами, тож і цей випадок не став виключенням. 

З тварин постраждало дві кішки: в однієї подряпина на носі, а в іншої були проблеми серйозніше – із нижньою щелепою. Тож з другою кішкою довелося їхати до ветеринара.

Після прильоту в соцмережах небайдужі запоріжці кинули клич, аби зібрати грошей для притулку “Лессі”. Містяни відгукнулися, зібрали гроші та ковдри. Загалом, розповідає Марина, в соцмережах її притулок з’явився лише чотири роки тому. Після цього збирати гроші стало трошечки легше, втім часто фінансів не вистачає катастрофічно.

— Якби не люди, коти б вже давно померли з голоду та болячок. Корм останнім часом дуже подорожчав, послуги ветеринарів коштують недешево. Наприклад, за УЗД може коштувати тисячу гривень, – розповідає волонтерка.

Марина сама веде хазяйство, тому їй треба не лише фінансова, а й фізична допомога. Якщо ви маєте можливість підтримати “Лессі” грошима, це можна зробити за наступними реквізитами: 5355 2802 0871 7536 (ПУМБ). А якщо бажаєте привезти речі абощо, дізнатися адресу можна в очільниці притулку за номером телефону 068 430 4927 (Марина). Сторінки в соцмережах: Facebook та Instagram.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обовʼязково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Читайте також: Муралістика в Запоріжжі: чи має вона майбутнє в індустріальному місті