Невидимий асфальт за 10 мільйонів на Очаківській вулиці в Запоріжжі

Зображення завантажується

На південній околиці Запоріжжя є вулиця Очаківська. На неї витратили 14 мільйонів “на папері”, і лише чотири з них – фактично.  

Наприкінці  2022-го року, коли Запоріжжя тільки звикло жити за обмеженим бюджетом воєнних часів, місто сколихнула “зрада року”. Департамент інфраструктури та благоустрою оголосив тендер на покос трави. У грудні. Після першого снігу. Після загального обурення та дискусій в соцмережах тендер було скасовано. Та й сам Департамент інфраструктури та благоустрою  було незабаром ліквідовано.

Чи була це єдина цікавинка про Департамент інфраструктури? Спойлер: ні. 

Якщо коротко перелічити все, чим займався Департамент інфраструктури, то це буде озеленення, вуличне освітлення, ремонт доріг та тротуарів, обладнання зупинок. За їх бюджетними програмами в приватному секторі подекуди вперше з’явився асфальт. А подекуди … гроші були, але робіт за ці гроші дещо бракувало. 

Отже, 22 листопада 2022 року Департамент інфраструктури та благоустрою оголосив тендер під назвою «Поточний дрібний ремонт доріг в Комунарському районі». Згідно з технічним завданням, мали відремонтувати 9000м2 дорожнього покриття за 14,26 мільйонів гривень. Переможцем торгів стало ТОВ “Доргарант”. 

Об’єктом «поточного дрібного ремонту» виявилася вулиця Очаківська, на виїзді з міста до Балабина. А ще вона з’єднує цей виїзд з Космічним мікрорайоном і так, могла б стати локальною, але досить важливою дорогою – якби ці роботи зробили. 

По-перше, довезти поранених з Балабиного-Кушугума до обласної лікарні можна було б значно швидше і обережніше.   

По-друге, по Очаківській проходить “дорога в цивілізацію” для мешканців віддаленого району Дослідної станції. Нею вони найкоротшим шляхом можуть дістатися до зупинок громадського транспорта і вже потрібними маршрутами – до роботи і шкіл. 

По-третє, якби на Очаківський зробили повноцінну проїжджу частину, то мешканці Дослідної станції, Балабиного та Кушугума не стояли б у заторах на вулиці Культурній. Яка, в свою чергу, є важливою транспортною лінією, якою до міста в’їжджають автобуси та вантажівки.

Слід зазначити, що сама вулиця складається з двох нерівних частин. Одна асфальтована (по ній їздять маршрутки та вантажівки), інша – ні. І от тут починається цікаве

Отже, дали грошей на так званий «поточний дрібний ремонт» – 14 мільйонів коштів громади. За вказану суму мало бути замінене старе асфальтне покриття, а також повністю заасфальтована грунтова частина. 

Власне, у самій назві закупівлі міститься підміна понять. Адже поточним ремонтом вважається латання ям, укріплення бордюрів чи інші дрібні роботи, спрямовані на підтримання уже існуючих функцій дороги.

А от зміна категорії дороги з грунтової на асфальтовану вже визначається терміном «реконструкція», оскільки веде до суттєвих змін у характеристиках. Таким роботам має передувати заміна застарілих підземних комунікацій. Плюс такого роду дії є маркерами щодо ставлення влади до населення.  Звичайно, такий масштаб робіт не передбачає оцінки впливу на довкілля,  але  якщо місцева влада ставиться з повагою до громади – має бути опитування мешканців самої вулиці, чий життєвий простір внаслідок робіт суттєво зміниться. 

Згідно із сайтом Prozorro, всі роботи за договором виконані і оплачені. І навіть підтверджені актом виконаних робіт, який нам люб’язно надала ліквідаційна комісія Департаменту інфраструктури, що працює вже другий рік. 

Отже, що треба було зробити? 

За технічним завданням – відремонтувати 9000 квадратних метрів дороги. 

Ці дев’ять тисяч були розділені в технічній документації на дві частини, 2250 і 6750 метрів.

2250 квадратних метрів, очевидно, – це ширша ділянка Очаківської, по якій до міста заїздять усі, хто їде по вулиці Культурній з боку Балабиного та очисних споруд. 

А 6750 “квадратів” – це, скоріш за все, довша частина Очаківської в 900 метрів, яка йде нетрями приватного сектору і садівництва, щоб врешті решт вийти на Олімпійську на Космосі. З прадавніх давен там пролягає грунтова дорога, яка годиться тільки для повільної їзди, оскільки має ширину 8 метрів – на дві смуги руху.  Тому за класифікацією вона є “дорогою місцевого значення”,  а на побутовому рівні такі дороги зазвичай називають  “внутрішньоквартальними”. На той час утримання таких доріг у Запоріжжі належало до повноважень районних адміністрацій.

Асфальтована частина (від вулиці Культурної до Барикадної) перебуває в досить пристойному стані. Видно, що асфальт свіжий і дорога відносно рівна, враховуючи, що пройшло вже півтора роки. Ширина проїжджої частини складає 10 метрів, довжина – приблизно 200, тобто в цілому вказана площа відремонтованого дорожнього покриття не суперечить наявним в технічному завданні 2250 метрам квадратним.

А от грунтова частина в 900 метрів (від вулиці Культурної до Олімпійської, вздовж дачного кооперативу) зберегла свій первісний вигляд. Там відсутні сліди будь-яких асфальтних робіт, як свіжих, так і давнішніх. Замість асфальту посеред дороги ростуть бур’яни.

Ключове питання – скільки на цьому “розпиляли” грошей? 

Для цього в нас є акт виконаних робіт, де чітко розмежовані роботи по 2250 і 6750 “квадратам”. 

Дивимось в акт на вартість саме тих робіт, що стосуються 6750 квадратних метрів

І просто складаємо цифри у дев’ятому стовпчику, де сумується вартість окремих робіт. Отримуємо 8,48 мільйона гривень, додаємо 20 відсотків ПДВ і маємо кінцеву суму у 10,175 мільйона за цим актом. Саме стільки коштували нам, громаді Запоріжжя, ці фіктивні роботи 

Тобто Департамент інфраструктури та благоустрою підписав акти виконаних робіт, ТОВ «Доргарант» отримало кошти бюджету, але повнота обсягу виконаних по факту робіт викликає сумнів . 

Хто це підписував? 

За документами все пройшло блискавично. 1 грудня ТОВ “Доргарант” був визнаний переможцем торгів, 7 грудня був укладений договір, а 16 грудня був вже підписаний акт виконаних робіт. Підписантами були директор вказаної фірми Фтоян Гор, заступник голови Комунарської районної адміністрації Лілія Нариженко, заступник директора Департаменту інфраструктури та благоустрою Віктор Хоцький, начальник відділу дорожньо-мостового господарства Департаменту Юлія Константінова, кошторисник Департаменту Наталія Гамаюнова. 

Хтось з цих посадовців вже виїхав за кордон, хтось – працює на інших посадах в інших департаментах, спокійно перейшовши з ліквідованого Департаменту інфраструктури. 

Підписантів так багато, але цікаво – чи хтось з них справді доїхав перед Новим Роком до далекої вулиці на околиці Запоріжжя?  

Валентин Гармаш-Кравець

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі