Ненависть та ксенофобія до українців з ТОТ під прикриттям російського офіціозу
Росіяни на офіційному рівні стало запевняють, що вони дуже раді українцям, які “повернулись до братів”. Але попри всі заяви про “братні народи”, серед росіян стало вирує ксенофобія і вони готові нагадати будь-кому його українське походження, в найбільш принизливому тоні.
Як стверджує офіційна російська пропаганда, в РФ дуже низький рівень ксенофобії. Нещодавно оприлюднений соціологічний звіт розповідає, що 81 відсотків росіян не відчувають негативу до мігрантів, 79% вважають стосунки між різними націями в своєму оточенні бесконфліктними. Дослідження зробили, скоріш за все, як “вимірювання градусу” після теракту в ТРЦ “Крокус” під Москвою, яке викликало спалах антимігрантських настроїв.
Дослідження переважно стосувалось трудових мігрантів з Середньої Азії, яких останнім часом все більше в РФ. Щодо саме людей з захоплених територій, і навіть колаборантів та зрадників – то російська пропаганда “офіційно” стало підкреслює, що вона дуже рада всім “новообретенным соотечественникам” з окупованих територій. Щоправда, кожному такому “новому соотечественнику” щомиті можуть нагадати, що він “кріптоукраїнець”, “заукраїнець”, і т.д., в дуже ксенофобських термінах.
Тепер конкретна історія.
Жив у Запоріжжі Павло Волков. Ще в 2014 році він був спостерігачем на псевдореферендумі в Донецьку, а згодом знімав відео про “героїчний опір” донецьких бойовиків. Потім він повернувся до Запоріжжя, щоб вже сидячи на квартирі батьків розповідати про “украинский нацизм” на проросійських сайтах. В 2017-му році його затримало СБУ, він провів у СІЗО два роки, поки його судили, але довести провину не змогли, і Волков вийшов на волю.
Згодом Павло ще зміг відсудити 600 тисяч гривень за своє ув’язнення – це типова процедура для всіх, хто довго сидів в СІЗО, а потім був виправданий. Після звільнення Волков продовжив писати статті – вже про “політичні репресії”, “в’язнів СБУ” та інші теми, які добре йшли в проросійських колах Європи.
Після початку вторгнення Павло Волков “зник з радарів” та вже наприкінці 2022го року опинився в Росії, зазначивши без деталей, яка це була важка справа – дістатись до РФ. В РФ протягом 2023-го року з Волкова робили статусного співрозмовника та спікера у спілкуванні з іноземцями лівих поглядів. Павло розмовляв про боротьбу зі світовим капіталом та глобалізомом, який веде Росія, штурмуючи Авдіївку, про “відродження нацизму” та “політичні репресії”, на які наражаються всі невдоволені в Україні.
Все було у Волкова добре, але в червні 2024 він написав колонку “Шереметьевский синдром. Если украинцы нам братья, то почему мы с ними так?”, в якій розповів про умови, в яких опиняються українці, що хочуть потрапити до РФ з Європи, через аеропорт Шереметьєво.
Далі розлога цитата
Место, где людям приходится ждать часами и даже сутками, похоже на ночлежку бомжей. Видеозаписей в сети сколько угодно, каждый может ознакомиться.
В общем зале лежат надувные матрасы, которых не хватает. Чтобы поспать, надо выстоять очередь. Люди в попытке отдохнуть и поспать кидают на пол все, что у них есть: одежду, тряпки, карематы; детей укладывают в кресла в зале ожидания. Спасибо за бесплатные кулеры с водой, но есть там нечего. Разве что автоматы с батончиками и “Дошираком”, причем, естественно, за российские деньги, которых у них, как правило, нет.
Что мешает создать человеческие условия в аэропорту для тех, кто и так уже много перенес? Зачем Россия снова кормит пропаганду украинских и иноагентских СМИ, вместо того, чтоб самой обрушить на Украину и Запад пропаганду о том, как хорошо украинцам в РФ, как их любят, ждут и оказывают помощь? На эти вопросы нет ответов, как и на многие другие.
Логика отказа во въезде часто вызывает откровенное удивление. Могут у какой-нибудь тетушки найти фотографию с кумом в форме ВСУ или у молодого парня лайк в соцсетях под какой-то пропагандистской глупостью и не пропустить. А, собственно, почему?
В телеграмі вже декілька місяців існує спеціальний чат “Отказники Шереметьево”, де українці, які застрягли на фільтрації, дають один одному поради, як пройти перевірки.
Згодом Волков репостнув ще одну історію, як людина проходила фільтрацію і як її допитували.
Одна из целей поездки, продажа собственности на этих территориях, так как если хозяин до какого то срока не обьявится – собственность обьявляют бесхозной и отдают “нуждающимся”. Собственность в течении жизни зарабатывалась буквально кровью и потом.
После того как озвучила свои планы, допросчик сказал:
“Вы думаете вы такие умные, приедете, получите паспорт, продадите собственность и уедете с деньгами? Так не будет”
Дабы не создавать себе проблем, наша героиня не ответила ничего. Но закономерно напрашивается вопрос. А в чем, собственно, проблема?
…..
Всё закончилось полностью унизительным ритуалом. Было “предложено” записать на видео, что наша героиня отказывается от Украины, признает что Россия во всём права и всё вытекающее с этой позиции. Точного текста у меня нет, так как о таком по телефону на данный момент не поговоришь.
Волков також почав висловлюватись в дусі, що “куда-то мы не туда идем”, і що з переслідуваннями усіх за нелояльні висловлювання Росія може стати такою ж авторитарною, як і Україна. Мовляв, він все це вже пережив в Україні і не хоче, щоб подібне відбулось і в РФ.
У відповідь Волкова почала “викривати” і просто травити. Характерні приклади, з ще досить м’якими висловами – на скріншотах
Автор каналу “Кошкін Сібіряк” навіть дещо “підвищив” Волкова, поставивши його до одного ряду з більш статусними колаборантами і зрадниками, які в різні часи втекли з України – Олегом Царьовим, Тетяною Монтян, та іншими.
А далі трішки складніше і веселіше. Канал “Кошкин Сибиряк” входить в умовну спільноту каналів, інформ.політику яких визначає пропагандістка Юлія Вітязєва – одна з постійних спікерок в шоу Володимира Соловйова. Вітязєва сама народилась в Україні, родом з Одеси і постійно закликає знищити Україну. А російські націоналісти, знову ж таки, викривають її як “приховану українку”, але в менш коректних виразах, через її про-мігрантські погляди.
Через подібні пости Вітязєва почала скаржитись, що її травлять страшні російські фашисти, яких вона боїться. Втім, хто на кого як лається в російському Z-телеграмі – це майже нескінченна тема.
Ключовий висновок – блоггери з багатотисячними аудиторіями росіян зневажають українців, навіть тих, хто “добре служить”, і за будь-якої нагоди готові нагадати їм про їх походження, у найпринизливіших термінах. Офіційна російська влада, хоч і декларує “открытые объятия для соотечественников”, влаштувала не дуже людські умови на фільтрації та жорсткий пресінг на допитах.
Обговорення