Муніципальна варта Запоріжжя: для чого вона існує і що із нею буде в майбутньому

Комунальне підприємство “Муніципальна варта” з самого початку свого створення почала бентежити жителів Запоріжжя. Хтось називає це КП “армією Куртєва”, а хтось взагалі не розуміє, для чого її було створено

“Запорізький центр розслідувань” поспілкувався із директором департаменту муніципального управління, якому підпорядковується Мунварта, і Віталій Лисенко люб’язно зголосився розповісти, навіщо і за якими законами працює Мунварта. Наша юридична радниця Аліна Родіна розібрала його твердження, які стосуються законодавства, а керівник організації Сергій Сидоров — управління в цілому. 

У вересні минулого року “ЗЦР” робив розбір Муніципальної варти, маючи на руках попередню версію статуту. Тоді ми писали про те, що підприємство може мати корупційні складові, і покроково поясняли – чому.

Пройшов майже рік, Муніципальна варта вже кілька місяців працює у місті. Скоріш за все, якщо запитати у містян, які цікавляться життям Запоріжжя, з чим у них асоціюється діяльність КП, вони скажуть: боротьба із курінням у парках та слідкування за тим, як інспектори з благоустрою прибирають МАФи, які не мають документів. В більшості своїй, саме подібні результати роботи публікуються на сторінці “Мунварти” у Facebook.

Директор департаменту муніципального управління Запорізької міської ради Віталій Лисенко погодився поспілкуватися із журналісткою “Запорізького центру розслідувань”, аби зі свого боку прояснити запоріжцям що це за звір такий – “Муніципальна варта”. 

Ключовий момент: українське законодавство визначає, які органи можуть виписувати адміністративні протоколи та накладати штрафи. А вже далі починаються інтерпретації. Міська влада вважає, що комунальне підприємство має на це право. Чимало людей довкола (ми в тому числі) – що ні. 

Тезисно наша розмова з коментарями – далі.

Про складання адміністративних протоколів:

Віталій Лисенко:

 “Міська рада має право створювати свої структурні підрозділи: комунальні підприємства, установи, заклади, департаменти. Управління має право наділяти будь-які свої структурні підрозділи згідно Кодексу про адміністративні правопорушення. Акцентую – саме про адміністративні правопорушення. Надається дозвіл міській раді за певними статтями Кодексу. Вони там чітко визначені: хто має право на складання цих протоколів, в тому числі: представник комунальних підприємств, керівники та співробітники органів місцевого самоврядування, установ, закладів. 

І Муніципальна варта уповноважена рішенням виконавчого комітету на здійснення перевірок і складання протоколів по ряду статей Кодексу (називає 152 статтю) – це порушення правил благоустрою. У нас мають право за цією статтею складати: інспекція з благоустрою, Муніципальна варта, голови квартальних комітетів, голови ОСББ, представники районних адміністрацій, представники керуючих компаній, майстри керуючих компаній. Тобто виконавчий комітет має право наділяти свої структурні підрозділи, а також керівників органів самоорганізації населення на здійснення цих перевірок. 

Тому Муніципальна варта має право здійснювати перевірки за напрямками, без вилучення продукції, без застосування сили до людей та без засобів примусу. Вони на це не мають права без працівників органів Національної поліції. В деяких випадках вони разом це роблять – і інспекція з благоустрою, і представники Національної поліції”.

Аліна Родіна:

“Згідно зі статтею 150 – “Сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу” – Виконавчий комітет може встановлювати правила благоустрою, а не передавати повноваження на складання протоколів.

За КУПАП посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами  – інспектори, які працюють в муніципальній варті, не є посадовими особами відповідно до чинного законодавства.

Протоколи можуть складати члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону. Але штатні працівники комунального підприємства («інспектори») не є членами громадського формування”.

Також відзначимо, що у статті “Муніципальна поліція в Україні: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії” адвокат Андрій Шевчук зазначав: «До того часу, поки не прийняте відповідне законодавство на рівні країни, в якому буде зазначено, що цей орган є суб’єктом владних функцій, він фактично може діяти тільки на громадських засадах. Тобто, до того часу їх реальні повноваження будуть досить обмеженими. 

Наприклад, якщо вони захочуть зайти на підприємство і перевірити його, то підприємець цілком має право поцікавитися – де вказано законом їх повноваження, адже статут цього підприємства не є нормативно-правовим актом. Тож, якщо вони зайдуть на підприємство – власник може мати повне право їх не пускати, бо відповідно до Конституції України, органи державної влади діють тільки в межах, прямо передбачених законодавством.

Про те, чи мають право “мунвартівці” затримувати людей:

Віталій Лисенко:

 “Представники Мунварти можуть на вулиці перешкодити руху людини, яка порушує закон, викликати поліцію і далі передати поліції. У них немає дозволу на зброю, вони не мають права влазити в кримінальні правопорушення. Не мають права наручники одягти чи ще щось в такому дусі. Але вони в рамках охорони громадського порядку мають право здійснювати всі дозволені заходи до приїзду поліції”.

Аліна Родіна: 

“Це може зробити будь-яка особа за законом. Обмежити пересування на вулиці можна тільки у випадку, якщо передбачається, що особа планує або здійснює адміністративне правопорушення і хоче втекти з місця правопорушення. Виходячи з того, що Муніципальна варта виписує, умовно, протоколи за куріння, ця їх функція нівелюється і ні про що не каже”

Навіщо в Мунварті дублювати функції інших департаментів та структур: 

Віталій Лисенко:

 “Ми хочемо інспекцію з благоустрою інтегрувати в Мунварту повністю, це дозволить зекономити кошти на адміністративного персоналу. У Мунварти є три напрямки роботи, виходячи зі статуту. Перше – це охорона громадського порядку, це патрулювання вулиць, це додержання правил на вулицях (щоб не курили, не пили та не галасували, не торгували). Другий напрямок – це порушення правил благоустрою. І третій напрямок – це охорона об’єктів, закладів, установ. 

Тобто хочемо прийти до формату, коли, наприклад, в міських школах, або в наших громадських закладах, або в будівлі міськвиконкому ми не будемо сплачувати кошти за охорону, платити стороннім людям, а функцію охорони буде виконувати комунальне підприємство. Тобто щоб у школі, у садочку, в лікарні – там, де зараз сидять дідусь чи бабуся на пенсії, які нічого не можуть фактично зробити – аби замість них був працівник комунального підприємства наш. І ми не витрачали ще додаткові кошти для того, щоб замовити послугу охорони.

Так, ми плануємо злиття Мунварти з Інспекцією з благоустрою, аби функції не були розпорошені між кількома організаціями. Коли це все в одних руках, то не треба чекати спеціаліста з однієї організації, щоб вона перевірила, чи покошена трава, потім чекати спеціаліста з іншої організації, щоб перевірити, чи мають право правоту торгувати, чи ні”.

Сергій Сидоров: 

В тих містах, де Мунварти починають отримувати замовлення на охорону від міської влади, одразу починаються конфлікти з іншими операторами охоронного ринку. Договори на охорону з Мунвартою укладаються майже завжди без тендерів, адже в цілому ціна у приватних операторів менше. Це призводить до численних скарг в Антимонопольний комітет. Також, представники Антимонопольного комітету вже звертали увагу, що Мунварти одночасно отримують бюджетні кошти й надають послуги місту, і це дає таким структурам переваги порівняно з приватними конкурентами. 

Склад Муніципальної варти та формат роботи: 

Віталій Лисенко:

 “Заступник керівника, начальник відділу, є ще один заступник, є бухгалтер, є юрист і діловод. Наразі повний склад Мунварти – до 30 людей.

Комунальне підприємство також бере виклики від служби 15-80. Є групи, які патрулюють вдень, є вечірня зміна. Працює Мунварта до 22-ї години вечора, аби працівники мали можливість повернутися додому до початку комендантської години.

У нас з інспекцію з благоустрою, коли вони стали установою, була така розмова: ви розумієте, що є проблеми з бюджетом? Ви знаєте, які зараз і проблеми з заробітною платою. Тому ви маєте виходити на певний рівень самоокупності свого існування. І якщо там по правді казати, то кількість складених протоколів і грошей, які в бюджет надходять за правопорушення, мають якусь покривати доцільність існування цієї структури. Щоб це була не просто структура, яка з бюджету отримує кошти і незрозуміло для чого існуюча. За цей рік ми бачимо, що, якщо взяти протоколи інспекції, розкинути їх на людей, то в місяць на одну людину виходить понад сімнадцять тисяч гривень, які надходять в бюджет як штрафні санкції за порушення правил благоустрою. Це дозволяє нам окупити заробітну плату співробітників”.

У Мунварти така ж історія. Вона має стати самоокупованою. Тобто аби ми витрачали мінімальні кошти на неї: на умовний папір для принтера, на бензин і так далі. Щоб зарплати покривалися таким же чином, як я описав вище, і кількість робітників Мунварти буде збільшуватися. Ми сподіваємося, що до кінця цього року так і буде.

Сергій Сидоров: 

“Штраф, з точки зору публічного управління, не є засобом виходу на самоокупність. Штраф — це інструмент примусу людей чи бізнесу не робити щось, що може бути суспільно шкідливим. Штраф впливає в першу чергу на людину, яка зробила це “щось”, та в другу чергу — опосередковано на інших, які дивляться на оштрафованого, і роблять висновок, що теж робити “щось” буде собі дорожче. Або за прямими фінансовими втратами, або якщо треба буде доводити свою правоту в суді та витрачати час і гроші на правників”.

Відбір до Мунварти: 

Віталій Лисенко: 

“Відбір відбувався досить цікаво, тому що ми для цього залучили працівників поліції. Це й відділ практики, і райвідділку, це і патрульна поліція. Проводили попередньо з людьми, які хотіли вступити до лав Мунварти, ряд тренінгів, ряд навчань саме з працівниками поліції. 

Перш за все шукали людей, бажано, з юридичною освітою. У нас є бажання залучати людей, які відслужили в лавах Збройних сил і наразі за станом здоров’я не можуть брати активну участь, і шукають собі роботу у нашому місті. У нас є вже такі люди. Один точно я знаю, зараз ще там з двома співпрацюємо. Якщо погодяться, то також будуть працювати у нас. 

Також працівники Національної поліції, патрульної поліції спілкувалися з людьми, ходили з ними на тестування, для того, щоб люди орієнтувалися, куди вони йдуть працювати. Як працівники комунального підприємства – вони підпадають під дію всього законодавства, яке на нас розповсюджується. Тобто ніякої “броні” від служби у них немає”.

Для чого була створена Мунварта: 

Віталій Лисенко: 

“Мунварта була створена, аби забезпечити більший порядок у місті: починаючи від дитячих майданчиків, де розпивають алкоголь, до реагування на шумні компанії в закладах та перевірки місць стихійної торгівлі.

Ініціатива для створення такого органу як Мунварта, була й від Національної поліції. Мовляв, у вас є такі повноваження? Будь ласка, треба допомога місту для того, щоб ті незначні правопорушення адміністративні, які не потребують фахової людини з поліції, які не потребують заходів примусу, на які має право поліцейський здійснювати, можна було контролювати. Ви маєте право це робити. Будь ласка, допоможіть нам, візьміть цю функцію і починайте контролювати більше порядок і більше контролювати, що у вас на місцях відбувається. Адже поліція наразі має більш серйозні виклики, і, об’єктивно, вона не може виїздити на всі виклики”.

Мунварта в інших містах: 

Віталій Лисенко:

 “Ми обрали Київ, Вінницю, Дніпро – це ті міста, куди їздили наші робітники для переймання досвіду. Одеса, Львів, Чернігів, Кременчук, Ковель, Хуст, Дрогобич, Білгород Дністровський, Біла Церква, Луцьк, Рівне, Херсон – це ті міста, де ми вивчили статути і зробили щось середнє. Повноваження Мунварт практично під копірку зроблені у кожному місті”.

Сергій Сидоров: 

“Ні, не зовсім. В різних містах є різний функціонал та різні інструменти. В Києві Мунварта патрулює й накладає штрафи саме у форматі громадського формування, не за гроші. За гроші, як КП на підряді, вони тільки охороняють численну нерухомість київської громади, що й призводить до скарг приватних конкурентів в АМКУ. Там, де Мунварта видає дозволи на порушення об’єктів благоустрою — вона існує, як ще один департамент міської ради, а не як КП. Штрафи за паркування, знову ж таки, виписують насамперед Інспекції, неприбуткові органи, які засадничо не можуть мати собі за мету “закривати” якусь суму своїх витрат нормою по штрафах”  

Висновок: 

Так, в Україні вже приблизно 9 років не вистачає закону про муніципальну поліцію, Мунварту, шеріфів, чи ще як вам заманеться це назвати. Кожна з місцевих влад індивідуально викручується зі своєю Мунвартою, складаючи під свої потреби-запити “гібрид блендера з газонокосаркою”, граючись, як з кубиками “Лего”, з повноваженнями комунальних підприємств чи установ, громадських формувань чи департаментів. 

В Запоріжжі теж спробували зробити дещо своє, і могло б бути краще. Мунварта може далі ходити та накладати штрафи за паління. Поки вони не наштовхнуться на затяту принципову людину, котра піде до суду оскаржувати їх адмінпротокол. І аналогічно — на якогось не менш затятого власника кіоска. І знову ж таки, це непоганий тест на зрілість та демократичність нашої громади — як влада, містяни та депутати намагатимуться шукати баланс, тренуючись вкотре на запорізькій Мунварті. 

Маргарита Огнева, Аліна Родіна, Сергій Сидоров  

Ця стаття була представлена “Запорізький центр розслідувань” в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Читайте також: Розкриття документів по ремонту доріг в Запоріжжі може зашкодити нацбезпеці – міська влада