5 років влади Буряка: чим запам’ятався нинішній мер Запоріжжя
Кадри – зі свого заводу, тендери – для своїх фірм, земля й нерухомість – для своїх колишніх колег, хвалити себе – за гроші громади. Ми вирішили підвести підсумки роботи мера, який вирішив піти на другий термін.
Невідомий широкому загалу та політичному бомонду головний інженер “Запоріжсталі” Володимир Буряк за підтримки комбінату та його ЗМІ у 2015 році став міським головою Запоріжжя. Хоч на тих виборах він був самовисуванцем і лагідно відхрещувався від партії “Опозиційний блок”, згодом їхній альянс все ж переріс з формальної площини у юридичний доказ, бо Володимир Буряк пішов на парламентські вибори з цією політсилою.
Усі роки каденції Буряка “Опозиційний блок” – з відчутним складом робітників “Запоріжсталі” – був вірним помічником міського голови. І згодом окрім депутатського залу вихідці з “Запоріжсталі” безальтернативно заполонили й виконавчу владу.
Кульмінацією політичного шляху Буряка стало створення у 2020 році власної місцевої партії (принаймні вона носить його ім’я). У цьому списку майже не лишилося слідів індустріального минулого Буряка і цим він хотів показати виборцям свою претензію на право називатися самостійним політичним гравцем. Але так це чи ні покажуть вірні лакмусові папірці – вибори, подальші призначення на посади, голосування у міськраді та розподіл підрядів.
А поки, у цьому тексті зафіксуємо найбільш значущі події у політичному житті Вододимира Буряка за останні 5 років. Для цього нам потрібно перенестися у той самий – перший для політика Буряка рік у міській раді – 2015.
“Шпаргалки” начальника
На своїй першій сесії недосвідчений у політичних процесах та просто у роботі міської ради, яку він очолив, Володимир Буряк одразу знайшов помічника. У перших рядах сесійної зали розташувався його колишній начальник – гендиректор комбінату “Запоріжсталь” – Ростислав Шурма, який жестами та мімікою подавав Володимиру Буряку сигнали до дій.
Ростислав Шурма став ключовою фігурою не тільки на цій сесії, а й відігравав ключову роль у всьому регіоні. Він не тільки був колишнім начальником Буряка та керівником одного з найбільших підприємств в Україні, а й ще й активним діячем у політичних процесах – свій статус він офіційно зафіксував на посаді голови обласного осередку партії “Опозиційний блок”, і залишався ним ще на початку 2020 року.
Співзвучне з ім’ям Шурми – Ростислав – називав і очільник запорізької прокуратури №2 Роман Мазурик. Він казав, що “ни одно решение исполкома запорожского горсовета не принимается без участия некоего Ростислава”.
Нині Ростислав Шурма більше не керує обласним осередком “Опозиційного блоку” та не очолює “Запоріжсталь” (звільнився наприкінці 2019 року). Зараз він приміряє на себе образ інвестора, магната у сфері зеленої енергетики та інших не пов’язаних з місцевою політикою ролей. І, вочевидь, йому це частково вдається, адже то там, то сям випірнають новини про його можливе призначення в Уряд чи головою “Укразалізниці”. Але детальніше про підгрунтя інвесторського бізнесу Шурми ми розповімо далі.
Тендерні справи
Тендерне життя початково етапу влади Буряка (або перехідного) було відверто нудним – як для звичного перебігу справ у цій царині. Підряди якщо й віддавалися знайомим людям, то не дуже часто, і звичної чітко вибудованої системи розподілення грошових потоків не спостерігалося. Період першої віддачі тендерів підрядникам “Запоріжсталі” припав на другу половину 2016 року.
З того часу підряди почали регулярно отримувати такі підрядники “Запоріжсталі” (лише додамо, що це далеко не повний список підрядників з орбіти “Запоріжсталь”, бо решта тендерів розпорошені між чисельними фірмами і їхній список занадто довгий):
ТОВ “Системний інноваційний сервіс – Запоріжжя” – її керівництво створювало інформаційну модель проекту реконструкції печі “Запоріжсталь” та виконувало реконструкцію виробничих будівель “Запоріжсталі”. Сума підрядів від структур Запорізької міськради – 147,7 млн грн.
ТОВ “Будівельна компанія” “Євробудгруп” – виконувало реконструкцію однієї з доменних печей “Запоріжсталь”. Сума підрядів від структур Запорізької міськради – 88 млн грн.
ТОВ “Девелопмент енд констракшн” – керівництво виконувало низку проектів з впровадження промислових установок на підприємствах в Україні та за кордоном, зокрема, і для комбінату “Запоріжсталь”. Сума підрядів від структур Запорізької міськради – 62,4 млн грн.
ТОВ “Хозхімсервіс” – виконувало роботи для заводів з групи “Метінвест” Ріната Ахметова (“Азовсталі”, Єнакіївського металургійного заводу та ін.). Антимонопольний комітет України визнавав “Хозхімсервіс” порушником антиконкурентного законодавства – за розіграш тендерів. Сума підрядів від структур Запорізької міськради – 50,7 млн грн.
ТОВ “Смарттек” – серед клієнтів фірми, окрім “Запоріжсталь” – інші структури “Метінвест” Ріната Ахметова та стадіон “Донбас Арена”, який відбудовувався президентом футбольного клубу “Шахтар” Ахметовим. Сума підрядів від структур Запорізької міськради – 41,8 млн грн.
Також підряди отримали і пов’язані з “Запоріжсталь” фірми: ТОВ “РСУ-Строй” – 27 млн грн, ТОВ МК “Сфера” – 25 млн грн, ТОВ “Ділайн інжиніринг” – 39,6 млн грн. Ці фірми вказували спільних робітників та бізнес-зв’язки, водночас входять до групи, яка пов’язана з ГО “Запорізька скеля” – організація з орбіти “Запоріжсталь.
У період отримання перших тендерів підрядниками “Запоріжсталь” на самому комбінаті почалися кадрові перелаштування (невідомо співпадіння це чи відвертий причинно-наслідковий зв’язок). Тоді, зокрема, звільнили фінансового директора “Запоріжсталі” – Руслана Божка – який також обрався до міськради від “Опоблоку” і став головою бюджетної комісії у міськраді.
Після роботи в “Запоріжсталь” Руслан Божко очолив ТОВ “Астра капітал груп”. Ця фірма позиціонує себе як інвестиційна компанія в сфері альтернативної енергетики, нерухомості, транспорту та телекомунікацій.
А як саме закладався фінансовий фундамент інвестиційного бізнесу Божка ми розповімо вам у наступному розділі “Земля та нерухомість”.
Наостанок лише додамо, що фірма вже колишнього помічника Божка – Олексія Гончарова – ТОВ “Міський сервіс” також отримувала підряди від міськради. Згодом цю фірму переоформили на інших людей. Нині сума її підрядів від міськради складає 33 млн грн.
Земля та нерухомість
Отримавши чимало місць у міськраді, представники “Опозиційного блоку” також обійняли керівні посади у депутатських комісіях, зокрема, і найбільш грошовитих. Одна з таких комісій – це земельна. Очолив її “опоблоківець” Ігор Чумаченко, який також на виборах нардепів увійшов у “команду Буряка”.
Одним з найбільших земленабувачів за каденцію Буряка стала група фірм, пов’язаних з Русланом Божком та Ростиславом Шурмою. Лише під сонячні електростанції вони отримали 245 га землі – без конкурсу, а деякі ділянки перейшли до них ще й з порушенням Генплану. Більшість фірм-отримувачів землі пов’язана з інвестиційним фондом “Геліос”, який нині очолює Ростислав Шурма.
Така увага до альтернативної енергетики з боку Геліос викликана появою в українському законодавстві такого поняття як “зелений тариф” – це пільгова ставка, за якою альтернативні виробники електроенергії отримують за поставлену продукцію підвищену оплату (детальніше про зелений тариф можна прочитати тут).
Одна з сонячних електростанцій Божка потрапила у поле зору силовиків – якраз у контексті призначення “зеленого тарифу”. Детективи НАБУ стверджували, що під час призначення цього тарифу електростанцію Божка ще навіть не збудували, тому вона не могла отримати цю пільгову ставку. Силовики відкрили кримінальне провадження і почали розслідування, втім, після низки юридичних маніпуляцій прокурорів цю справу передали поліції і та її закрила – через “відсутність складу правопорушення”. Антикорупційні детективи наостанок все ж змогли довести у господарському суді фіктивність деяких угод фірми Божка – метою яких було отримати “зелений тариф”. Втім, відповідно до даних сайту НКРЕКП, тариф підприємству встановлений до 2030 року. За попередніми підрахунками, збитки державі за цією схемою до 2030 року становитимуть понад 1 млрд грн.
Окрім ділянок під сонячні електростанції, фірми Геліос отримували землю і під інші цілі. Одна з таких ділянок – 1,5 гектара під будівництво житлового комплексу. Її також передали фірмі без проведення конкурсних процедур. Під час публічної презентації цього новобуду виступили Ростислав Шурма і Руслан Божко, які запевняли, що будівництво комплексу – їхня заслуга. Забудовником на цьому обєкті виступило ТОВ “Геос- УКБ” – яке вказувало досвідом робіт – підряд для “Запоріжсталь” та однієї з фірм Геліос. “Геос- УКБ” також нещодавно отримало від міськради підряд на реконструкцію будівлі Міського Палацу дитячої та юнацької творчості за 69 млн грн.
У цьому контексті варто згадати – минулого року активісти продемонстрували тіньовий офіс менеджменту “Запоріжсталі”, з якого керують містом – на вул. Перемоги 35-а. У цьому офісі окрім керівників КП міськради, Ростислава Шурми, керівників фірм-підрядників мерії, зафіксували й автомобіль керівника земельної комісії Ігоря Чумаченка. Сам офіс формально належить компанії “Astra capital group” Руслана Божко і в ньому знаходиться центр продажів вказаного житлового комплексу. Стосовно виділення землі під цей офіс поліція відкривала кримінальне провадження – щодо задешевої оцінки ділянки (872 тис. грн замість 6,48 млн грн).
Окремим пунктом є отримана фірмами Геліос нерухомість від міськради.
Так, ТОВ “Запоріжжя еко град” отримала право на приватизацію складських приміщень КП “Управління капітального будівництва” Запорізької міськради загальною площею 4 тис. кв.м. Водночас почався процес відведення землі під ними. Окрім цього, фірма “Стімул-сіті” викуповувала колишню будівлю Орджонікідзевського суду.
Окремою строкою, що забезпечують надійну фінансову подушку Руслана Божка – є сфера опалення. Під вигідним соусом альтернативної енергетики структури Геліос Божка приватизували частину майна комунального концерну Міські теплові мережі, побудували твердопаливну котельню для пелет з лушпиння соняшнику і з використанням теплових мереж концерну тепер продають тепло.
Поки вдалося зафіксувати лише дві фірми – ТОВ “Енергоспецінвест комфорт” та ТОВ “Сіті град пром”. Загальна сума отриманих ними підрядів складає 75 млн грн.
Варто зазначити, у згаданий тіньовий офіс Божка також приїжджав генеральний директор комунального концерну “МТМ” Олександр Грек.
Ще однієї сферою”інвестиційної” діяльності Божка є сфера переробки сміття. На полігоні побутових відходів №1 (Шевченківьский район) розташовується комплекс з утилізації біогазу з подальшим отриманням теплової та електричної енергії. Оренду землі під цим комплексом продовжували ТОВ “Біогаз-Україна” – 1,15 га на вул. Базовій 10-в. Цю фірму підозрювали у роботі без отримання необхідних дозволів на викиди. ТОВ “Біогаз-Україна” належить Андрію Шерстньову та згаданому інвестфонду Геліос. Андрій Шерстньов також значиться одним з кінцевих бенефіціарів “Вельтум- Запоріжжя” – яка займається вивезенням та захороненням побутових відходів у Запоріжжі.
Тепер, коли ми навели декілька штрихів про оточення Буряка, час прибрати калькулятор з рук і перейти безпосередньо до портрета самого Володимира Вікторовича і його конкретних справ.
Діяльність Буряка
Призначення на посади
Найбільшим “ноу-хау” Буряка на посаді мера стало призначення потрібних людей на посади в обхід конкурсних процедур. За час керування містом на посаді заступника чи радника міського голови побувало чимало людей, яких потім призначали на керівні посади у виконавчі владі (голови районів, управлінь та ін.). При ухваленні таких рішень, мерія посилалася на норму законодавства, де вказується про можливість переведення посадової особи на рівнозначну посаду без проведення конкурсної процедури.
Конкурс на обслуговування будинків
У 2017 році міська рада через вимоги законодавства провела конкурс на управління багатоповерховими будинками. Вперше за будинками (в яких не створено ОСББ) мали б наглядати підприємства, які отримали це право за конкурсною процедурою. Втім, частина депутатів, які відносили себе до демократичних сил, закликали мера провести позачергову сесію з єдиним питанням – скасувати цей конкурс. Мер сесію провів, але на неї не прийшли депутати з провладних сил (“Опозиційний блок”, “Нова політика” та “Наш край”). Через недостачу депутатів для кворуму (29 депутатів були присутні, кворум – 33) сесію перенесли на більш пізню дату – через десять днів після самого конкурсу, тобто в проведені цієї сесії втрачався сенс. Якщо коротко – депутатів не влаштовувала кількість лотів – 4 (500-900 домівок в кожному), бо така кількість будинків в лоті завелика для маленьких компаній і це звужує конкуренцію. Також серед комісії не було представників громадськості та загалом до учасників конкурсу були дуже жорсткі умови. Загалом депутати вказували, що конкурс прописали під конкретні фірми.
Потім цей конкурс неодноразово намагалися оскаржити в суді, втім обидва рази у підсумку – невдало (тут друга спроба)
Володимир Буряк називав намагання зірвати конкурс – шантажем усього міста.
Прозоро
У 2017 році Володимир Буряк своїм розпорядженням підняв мінімальну суму для проведення конкурсної процедури на тендерах – у 10 разів – до 500 тис. грн, з тодішніх 50 тисяч. Тільки за півроку дії цього розпорядження це дозволило ручним способом розподілити 200 млн грн, які, зокрема, дісталися і повязаним з “Запоріжсталлю” фірмам.
Проблемні об’єкти
За час каденції Буряка запорізькі активісти встигли провести 4 антикорупційні екскурсії, на яких показували проблемні об’єкти у Запоріжжі.Для прикладу, показували будинок, де мали б зробити ремонт під’їзду. Про цей ремонт розповідали на комунальному телеканалі і вдячні місцеві мешканці в буквальному сенсі кланялися міському голові за допомогу. Проведена через рік після обіцянок екскурсія показала, що ремонт так і не зробили. Ще один ключовий об’єкт – дитячий садок, який двічі урочисто відкривали за останні роки. І після цього знову закрили на ремонт. Також серед експонатів екскурсії були об’єкти з затягнутими строками здачі робіт; погані бігові доріжки та бетон на нових шкільних стадіонах; охоронний паркан навколо аеропорту (який за роки будівництва облаштували тільки на половину).
До цього варто додати також історію з ліфтом для осіб з інвалідністю на реконструйованому Правобережному пляжі. Ліфт тривалий час не працював, а після скандалу – його прибрали зовсім.
Також варта уваги проблема з закупленими пасажирськими автобусами – лише після нарікань мешканців міста влада з потугами почала встановлювати у них кондиціонери.
Окрім цього, в районі відремонтованого колектору та дороги на вул. Металургів – нещодавно просів асфальт. На проспекті починають руйнуватися архітектурно-цінні будинки. З року в рік центральні вулиці міста затоплює після рясних дощів.
Піар Буряка за наші гроші
Володимир Буряк – це також частий гість та головний герой на комунальному каналі. На роботу телеканалу Z за часи каденції Буряка вже витратили 29 млн грн, це : ребрендинг за 200 тис. грн, обладнання студії за 700 тис. грн, купівля контенту на 1 млн грн, ремонт на 300 тис. грн, студійне обладнання на мільйони гривень. З останніх придбань – пересувна станція для ведення трансляції за межами студії – за 2,6 млн грн.
Все це для того, щоб у комплементарному стилі висвітлювати роботу міськради та самого мера, який, до речі, не дає інтерв’ю нікому – окрім підконтрольних ЗМІ. Через це запорізькі журналісти навіть оголошували йому протест. За час своєї каденції Володимир Буряк провів лише одну прес-конференцію – в день вступу на посаду, на якій пообіцяв: “Я всем здесь заявляю, что наше общение, которое тут проходит, оно будет происходить системно, оно будет проходить буквально по разным поводам и проектам. Я уделю каждому журналисту внимание и вы сможете получить ответы. Я открытый человек, я ни от кого не скрываюсь”.
Також на наближеність комунального каналу Z до Володимира Буряка вказує те, що його партію “Єднання” очолив головний редактор цього каналу – Олександр Коваленко. Також до партії увійшли директор каналу – Дмитро Веліканов та продюсер – Юрій Юрченко.
Наостанок до піар-портрету Буряка слід додати, що міська рада замовляла газеті його колишньої помічниці – публікацій на 1,4 млн грн.
Нова команда Буряка
Володимир Буряк з моменту свого обрання міським головою прямо не асоціював себе з жодною політсилою (обрався самовисуванцем), хоч у всіх починаннях його підтримували депутати від “Опозиційного блоку” – голосуванням на сесіях.
Втім, на парламентських виборах 2019 року Запоріжжя заполонили борди з обличчями “команди Буряка”. Тобто осіб, які претендували стати народними депутатами під його ім’ям та рейтингом. На розгляді цих кандидатів ми детально зупинятися не будемо, лишень вкажемо, що один з них – Анатолій Пустоваров (за сумісництвом – заступник Буряка) фігурував у справі щодо ймовірного розкрадання грошей під час будівництва міських стадіонів у Запоріжжі. Зараз ця справа розглядається у суді, а другий член команди Буряка – Ігор Чумаченко виступає його адвокатом (Ігоря Чумаченка ми вже згадували як голову земельної комісії міськради та візитера у тіньовий офіс Руслана Божка).
На цьогорічні ж місцеві вибори Володимир Буряк йде з новою партією та оновленим списком. І членів “старої” команди Буряка в ньому немає (хоча Анатолій Пустоваров досі залишається заступником міського голови). Окрім низки нинішніх депутатів, які виступали опонентами Буряка, у списку є ще декілька цікавих осіб.
Юрій Доленко – керує ТОВ “Теплобудімпорт”, одним з співвласників якого є Олександр Білов – батько директора Департаменту культури і туризму Запорізької міськради Сергія Білова. ТОВ “Теплобудімпорт” і низка пов’язаних з ним фірм виграли підрядів від Запорізької міськради – щонайменше на 85 млн грн. Також за місцем реєстрації “Теплобудімпорт” проводилися обшуки у справі з ймовірного розкрадання грошей при будівництві міських стадіонів (де також фігурував Анатолій Пустоваров – член старої команди Буряка).
Сергій Бріцин – раніше співволодів ТОВ “Вега-пік” – ця фірма отримала від міськради підрядів на 10 млн грн. Також цю фірму пов`язували зі згаданим вище ТОВ “Теплобудімпорт”. Окрім цього, печатки іншої фірми Бріцина – “Укрспецсвітло” знаходили під час обшуку за адресою реєстрації ТОВ “Теплобудімпорт”, яке фігурувало у справі з ймовірного розкрадання грошей при будівництві шкільних стадіонів.
Олександр Онищенко – директор ТОВ “Квант-плюс”. Він також є співзасновником ГО “Запорізька скеля”, яке регулярно перемагало в конкурсі “Ми – це місто”, який проводить комбінат “Запоріжсталь”. Також співзасновниками цієї ГО були заступник міського голови, голова району та депутат. Сам Олександр Онищенко – це помічник депутатки міськради від ”Опозиційного блоку” Ніни Гурської.
Також Олександр Онищенко вказувавався представником фірми ТОВ “МК “Сфера”, яка отримала від міськради підрядів на 25 млн грн. Окрім цього, пов’язані з ГО “Запорізька скеля” фірми отримали чималу кількість підрядів ві Запорізької міськради – щонайменше на 90 млн грн. Директора однієї з цих фірм судили за завищення вартості робіт при ремонті дитсадку на третину, і він свою вину визнав.
Тож, Володимир Буряк за 5 років керування міста запам’ятався тим, що люди з його індустріального оточення отримали чимало підрядів, нерухомості та землі. Також вони почали заробляти на опаленні (використовуючи комунальні ресурси) та на переробці сміття. Сам Володимир Буряк створив за гроші платників податків свою піар-машину у вигляді комунального телеканалу та взяв на нові вибори – у свою іменну партію – підрядників, які отримали чимало тендерів від міськради.
За час своєї каденції мер Запоріжжя ухвалив низку рішень, які перевели деякі економічні сфери міста у ручний режим – призначення на посади в міськраді без конкурсу, непрозорі конкурси з управителів будинками та звуження використання системи “Прозоро”. У будівельній сфері він мав проблеми з невчасним та неякісним виконання робіт за гроші платників податків.
Олег Шемчук
Обговорення