Лісові жителі: Як сосновий бір на Правому березі стає приватним

Сосновий бір між Бородинським мікрорайоном та Великим Лугом активно продають під будинки. Вже зараз фактично 13 ділянок посеред лісу належать приватним особам, ще стільки ж продаються, і вартість однієї в середньому становить мільйон гривень. У 2000-х ці території віддали під дачі, і “Запорізький центр розслідувань” розібрався, за чиїми парканами опинилась територія лісгоспу і як сталося, що в місті заводів відпочинок на природі стає доступним лише обраним. 

Кожного дня мешканці міста відвідують “Сосенки” – це ліс між Бородінським мікрорайоном і Великим Лугом. На території здебільшого ростуть хвойні дерева і є вихід до берегів Дніпра. Тут займаються спортом, проводять час з родиною, гуляють з собаками тощо. Особливо це місце стало популярним під час пандемії. Однак гості лісу навіть не здогадуються, що вже зараз ходять по приватній території, яку можуть загородити парканом та забудувати.

Ліс в хороші руки 

На сайтах з продажу нерухомості активно почали з’являтися оголошення про продаж ділянок в мальовничому куточку з видом на Дніпро. В середньому вартість 10 соток складає 35 тисяч доларів або 970 тисяч гривень. В оголошені немає кадастрових номерів, адже більшість ділянок не були дооформлені, але права на них передали і тому складно сказати, яка частина лісу вже за замовчуванням приватна.

Знайти документи та встановити хронологію вдалось лише через декілька місяців, бо документи потрапили до архіву і їх не просто ідентифікувати. Ми дізналися, що поділ лісу був проведений ще у 2006-му році. Причиною для виділення земель стало звернення групи громадян з проханням відвести їм по 0,1 гектара землі Хортицького лісництва. 

В той час земля належала ДП “Запорізькому лісомисливському господарству” і була державною. Згідно з документами цільове призначення 1.19 – “для ведення лісового господарства”. Тобто це ліси першої групи, які виконують переважно природоохоронні функції. Землі відвели зі зміною цільового призначення під дачі, прописавши, що власники ділянок мають відновити дерева та виплатити шкоду, нанесену лісництву в розмірі 36 тисяч гривень на 2006 рік. Таку суму мали отримати від продажу 1 186 сосон вирощених на цих ділянках. 

Що відбувається з землею на території лісу, зараз не зрозуміло. Так сталося, бо по факту ліс розташований на території Запоріжжя, але землею розпоряджається Володимирівська сільрада. Водночас правонаступником сільради стала Шикорівська ОТГ. Ми зв’язались з ОТГ, але документів вони не мають, а люди, які підписували рішення і видавали землю, вже склали свої повноваження. Таким чином не дуже зрозуміло, хто саме має займатися захистом територій. 

“У 2006 році землю ще не розділили на державну і комунальну, а сама передача відбувалася не на підставі основних норм “Земельного кодексу”, а за перехідними положеннями, які діяли до завершення поділу земель державної та комунальної власності. Законодавство передбачало розробку проєктів встановлення меж населених пунктів та впорядкування територій, які повинні були розроблятися на основі затверджених генпланів, проте їх часто не розробляли. Розпоряджатися землею прямо було дозволено до первинної реєстрації права на неї громадою або державою, а саме право комунальної або держвласності можна вносити одночасно з внесенням даних про передачу цієї землі комусь” – розповідає експерт з забудов Георгій Могильний.

Лісові жителі або які ділянки вже зайняті

Тепер трохи конкретніше про самі ділянки і їх власників. Слід відразу зазначити, що люди, які писали звернення, вже встигли продати ділянки іншим. Така схема часто використовується при отриманні землі, коли її виділяють на підставних осіб. Потім ці особи, продають ділянку і “новий” власник вирішує, чи будувати там будинок, чи продати землю пізніше, коли її вартість значно зросте. 

Зараз на кадастровій карті значиться всього 11 ділянок. Водночас на трьох інших знаходяться домівки, а значить точно є право власності незважаючи на те, чи є вони на кадастровій чи ні. Однак це далеко не всі, бо деякі просто не дооформили, а значить не “нанесли” на карту. Їх наявність наразі можна визначити за оголошеннями про продаж, або подивитися початковий план по виділенню землі. Точна цифра невідома, як і те, хто ними володіє і які має плани.

Будинки, що вже є в лісі, побудували ще після отримання землі. Побачити, як змінювався ліс з 2005 року, можна по фото з супутника. У ті роки в лісі не було жодної забудови, а на знімках за інші роки видно, як поступово розросталося будівництво. 

Перший дім знаходиться на ділянці, що немає на кадастровій карті, тому не можливо точно зрозуміти кому він належить. На паркані зазначено – вул. Княгині Ольги, 10. За цією адресою зареєстровано обслуговуючий кооператив “Сосновий бір” , серед засновників якого Юрій Гейко, Андрій Курінний та Наталія Шаламова.

Не останню роль зіграв в цій історії саме Юрій Гейко. На початку історії він був представником замовника і одним з громадян, що подавали звернення на отримання ділянки. Скоріш за все саме Гейко побудував будинок й ще один поряд на продаж. Наприклад, в березні 2019-го, на сайті 061 було оголошення про домівку загальною площею в 245 квадратів за 200 тисяч доларів або майже 5,6 мільйонів гривень.

На Гейко зареєстровано й декілька інших фірм, наприклад, “Євромед” – це стамотологічні клініки. Нам не вдалося зустріти Гейко або інших власників вдома, проте з воріт декілька разів виїжджала машина, а біля двору гралися діти. Юрій Гейко став співзасновником “Сосновий бір” з 2007 року. Цей кооператив займався продажем ділянок в “Сосенках”. Цікаво, що декілька днів тому Юрій Гейко став власником двох відведених ділянок в лісі, що навпроти дому.

Згідно з витягом з державного реєстру майна, саме до цього кооперативу входить ділянка нашого другого героя і власника дому в лісі – Едуард Троценко. Він чи не єдиний оформив своє майно за законом, однак, за цей час сім’я Троценко добудувала ще одне приміщення, яке наразі знаходиться на ділянці без кадастрового номеру. Частину домівки він зареєстрував, як дачу, хоча за нашими спостереженнями господарі знаходяться в домі щодня.

Едуард Троценко є гендиректором в “Інфоком ЛТД” з широким спектром послуг пов’язаних з технологіями. Наприклад, рік тому ця фірма презентувала робота-поліцейського і Едуард Троценко давав інтерв’ю з цього приводу. 

Про власників інших ділянок багато не відомо, однак є деякі факти. Наприклад, власники ділянки площею в 0.09 гектари встигли сходити до суду, бо їм не видали паспорт будівництва без якого не можна побудувати дім. Документ не хотіли давати, бо земля була оформлена неналежним чином, але суд встав на сторону власників, адже вони купили ділянку саме для будівництва. 

А ось дві сусідні ділянки з такою ж площею встигла побувати під заставою на кредит, який не сплатили. 
Найближча до Дніпра ділянка відзначена на кадастровій карті, як землі категорії сільського господарства, цільове призначення “01.05 Для індивідуального садівництва”. Влітку 2020 ділянку купила Галина Снежик. 

Ще одна ділянка належить Василю Чорноволу у власності якого зазначено 63 пая по 2 гектари на Сонячному і ще 5 інших ділянок по Запоріжжю. Його родина пов’язана з фермерством.

Чому це важливо?

Згідно норм містобудування, містянам, з “надбавками за шкідливість”, закладається 21,85 квадратний метр зелені на одну людину, – або 1630 гектарів на усе місто. По факту є лише 617 гектарів й не вистачає ще близько 1013. Для порівняння, Олександрівський район повністю займає трохи більшу площу. Більш детально про те, як запорізька влада рахувала “зелені гектари”, ви можете прочитати в нашому тексті.

Сама влада говорить про потребу в збільшенні площі лісів, садів та парків – це прописано в генплані, який визначає розвиток міста. Також там зазначено, що потрібно сприяти забороні зміни цільвого призначення для окремих земельних ділянок рекреаційного призначення. Однак на практиці все працює трохи інакше.Як приклад – земля під котеджі для Кальцева, про яку ми писали раніше. 

“Збереження зелених зон є важливим з багатьох причин. Найбільш очевидна з них – крони дерев виступають у ролі природних фільтраторів повітря, на них затримується пил та інші мікрочастки, що характерні для будь-якого міста, особливо промислового. Окрім того, будь-які зелені зони – це все ж таки можливість для відпочинку та покращення ментального стану” – коментує ситуацію Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи.

Ось так виглядає Сосновий бір сьогодні.

Зазначемо, що поняття ліс прописане в “Лісовому кодексі” та “Земельному кодексі” і вони досить різні. “Сосенки” в документах від 2006 року визначається, як “землі для ведення лісового господарства”, тобто визначення з Земкодексу. Водночас на Зонінгу територія позначена, як Р-1 – рекреаційна зона природних ландшафтів. На Генплані – ліси і лісопарки, однак в пояснювальній записці до нього ліс зазначений, як парк “Великий луг”, а на кадастровій карті він взагалі відсутній. І, нюанс в тому, що по факту ліс підпорядковується Широківській ОТГ, а не місцевій владі. Як результат, юридично ліс не є обліковим, через неоформлену земельну документацію.

Отже, в Україні проблема “необлікованих лісів” є розповсюдженою і заключається в тому, що такі ліси є незахищеними законодавством.
Всі роки землю перебувала не оформленою, але при цьому нещодавно частину лісу було відзначено на кадастровій карті двома ділянками в державній власності, однак вони охоплюють лише 20,5 гектарів хоча це приблизно лише ¼ від всієї території і поки вся площа не буде оформлена ліс й надалі зможуть забудовувати та відавати в приватні руки.

Читайте також: Речушки Запорожья: надо “лечить”, но пока не знают как